21 вересня 2020 року Справа № 160/11296/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
17.09.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань перерахунків пенсій № 4 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в перерахунку пенсії по зміні страхового стажу, набутого до 01.01.2014 року по заяві ОСОБА_1 від 17.02.2020 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії, зарахувавши ОСОБА_1 періоди роботи з 01.09.1976 року по 25.06.1981 року по трудовій книжці серія НОМЕР_1 та з 01.05.1989 року по 30.12.2033 року по трудовій книжці серія НОМЕР_2 в Криничанському райкомі профсоюзу працівників АПК, з дати настання пенсійного віку.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України та підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
Разом з позовною заявою позивач заявив клопотання про його участь у судових засіданнях в режимі відеоконференцій в приміщенні Криничанського районного суду Дніпропетровської області.
З цього приводу суд зазначає, що приписами ст. 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до положень ч. 2 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, зокрема, щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, зокрема, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Аналіз вищевикладених норм вказує, що КАС України визначає право адміністративного суду на призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін за їх клопотанням або на призначення справи до розгляду в порядку загального позовного провадження, з урахування обмежень категорій спорів щодо їх розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, встановлених ч. 4 ст. 257 КАС України.
Також, суд зазначає, що відповідно до ст. 262 КАС України, відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 195 КАС України, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості.
З урахування цього, суд зазначає, що принцип змагальності сторін під час розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, учасники справи реалізують, обґрунтовуючи свої доводи чи заперечення, та можуть подавати до суду заяви по суті справи у спрощеному позовному провадженні.
Також, суд, враховуючи предмет спору, характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників в адміністративній справі, вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за участі позивача у судових засіданнях, у зв'язку з чим, немає необхідності і у проведенні судових засідань в режимі відеоконференції.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 04.10.2010 року у справі «Меньшакова проти України (заява № 377/02) зазначено, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі «право на суд», яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на «розгляд» спору судом (наприклад, рішення у справі «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ЄСПЛ 2002-ІІ).
Право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (рішення у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, Series A, № 93). Суд підкреслює, що у сфері тлумачення національного законодавства, зокрема, процесуальних правил, що застосовуються у судовому провадженні, його роль обмежується перевіркою того, чи результати такого тлумачення національними органами влади, особливо судами, відповідають Конвенції (рішення у справі «Звольський та Звольська проти Чеської Республіки» (Zvolsky and Zvolska v. the Czech Republic), заява № 46129/99, п. 46, ЕСПЛ 2002-ІХ).
Отже, з урахуванням положень частини 6 статті 12, частин 2, 3 статті 257, частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справа № 160/11296/20 є справою незначної складності та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Крім того, разом з позовом позивач також надав суду клопотання про виклик свідків.
З приводу цього клопотання, суд зазначає наступне.
Своє клопотання про виклик свідків позивач обґрунтовує тим, що вказані нею свідки ( ОСОБА_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , засоби зв'язку відсутні; ОСОБА_3 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , засоби зв'язку відсутні; ОСОБА_4 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , засоби зв'язку відсутні) можуть підтвердити, що вона дійсно працювала в Криничанському райкомі профсоюзу працівників АПК у періоди роботи з 01.09.1976 року по 25.06.1981 року та з 01.05.1989 року по 30.12.2003 року.
Суд зазначає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 72 КАС України).
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 65 КАС України, як свідок в адміністративній справі може бути викликана судом кожна особа, якій можуть бути відомі обставини, що належить з'ясувати у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КАС України, свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 91 КАС України, показаннями свідка, є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до ч. 1, ч. 3, ч. 4 ст. 92 КАС України, в ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.
Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі.
Відповідно до вимог ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Таким чином, суд, беручи до уваги те, що провадження в адміністративній справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та справу буде розглянуто по суті за наявними у ній матеріалами, а також з огляду на те, що відповідач зобов'язаний надати до суду відзив на позов та всі необхідні докази, в обґрунтування тверджень, зазначених у відзиві на позов, то суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання позивача про виклик свідків.
Підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі немає.
Керуючись статтями 12, 65,72, 77, 80, 91, 92, 121, 122, 171, 195, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відкрити провадження в адміністративній справ № 160/11296/20.
У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за участі позивача в судових засіданнях в режимі відеоконференції - відмовити.
Призначити розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, що відбудеться у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4.
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Лозицькою І.О.
У задоволенні клопотання позивача про виклик свідків в адміністративній справі - відмовити.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Крім того, у встановлений строк відповідачу слід надати суду разом з відзивом на позов: належним чином завірену копію пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи та надати до суду докази такого направлення (надання).
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи та надати до суду докази такого направлення (надання).
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі в мережі Інтернет на офіційному веб-порталі судової влади України за веб-адресою: http://adm.dp.court.gov.ua.
Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати учасникам справи, а також направити відповідачу копію позовної заяви разом з доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарження не підлягає.
Суддя І.О. Лозицька