ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.09.2020Справа № 910/3520/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення 7 931,62 грн.,
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
У березні 2020 року приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (далі - Компанія) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом про стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, у розмірі 7 931,62 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач всупереч вимогам Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу шкоду внаслідок ДТП.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11 березня 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.
17 березня 2020 року через загальний відділ канцелярії суду позивачем на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 11 березня 2020 року подано документи для усунення недоліків позовної заяви.
У зв'язку з наведеними обставинами ухвалою Господарського суду міста Києва від 20 березня 2020 року вищенаведену позовну заяву Компанії прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/3520/20 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
3 квітня 2020 року через загальний відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов відзив МТСБУ на позовну заяву від 30 березня 2020 року, в якому останнє заперечило проти задоволення вимог Компанії посилаючись на та що, позивач не довів належними та допустимими доказами, які саме пошкодження отримав транспортний засіб страхувальника через ДТП, а також не надав належних доказів того, який саме розмір регламентної виплати має сплатити відповідач.
Відповідно до частин 5, 8 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Враховуючи подання сторонами у даній справі заяв по суті спору, беручи до уваги відсутність будь-яких клопотань сторін, в яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність у матеріалах справи усіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання), за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
9 березня 2017 року в місті Одеса на вулиці Корнюшина сталася дорожньо-транспортна пригода за участі двох транспортних засобів: зіткнення автомобіля "NISSAN", державний номерний знак: НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , з автомобілем "SKODA", державний номерний знак: НОМЕР_2 . Причиною ДТП стало те, що водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "NISSAN", державний номерний знак: НОМЕР_1 , не вибрав безпечний інтервал та дистанцію, у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем "SKODA", державний номерний знак: НОМЕР_2 , чим порушив пункт 13.1 Правил дорожнього руху України.
Зазначені обставини були встановлені постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2017 року в справі № 521/4623/17, якою водія автомобіля "NISSAN", державний номерний знак: НОМЕР_1 , ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (копія даної постанови наявна в матеріалах справи).
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль "SKODA", державний номерний знак: НОМЕР_2 (застрахований транспортний засіб). Власником застрахованого транспортного засобу є товариство з обмеженою відповідальністю "Перша лізингова компанія".
Судом встановлено, що пошкоджений транспортний засіб було застраховано позивачем на підставі генерального договору страхування від 7 червня 2007 року № 47-07 та договору страхування від 11 вересня 2016 року № 250534113.16.
У зв'язку з наведеними обставинами 3 травня 2017 року страхувальник звернувся до позивача із заявою на виплату страхового відшкодування від 9 березня 2017 року № 317296.
Судом також встановлено, що на підставі рахунків-актів виконаних робіт від 23 березня 2017 року № АТО17002215 та від 23 березня 2017 року № 17002645, виставлених дочірнім підприємством "Автотрейдінг-Одеса", позивачем було складено страховий акт від 16 травня 2017 року № 152150 (належні копії зазначених документів наявні в матеріалах справи).
Відповідно до вказаного акту сума страхового відшкодування склала 7 931,62 грн.
З матеріалів справи вбачається, що вказана сума страхового відшкодування була перерахована позивачем на рахунок страхувальника, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення від 7 червня 2017 року № 5518.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відтак, Компанія, здійснивши виплату страхового відшкодування, набула права потерпілої у ДТП особи в межах здійсненої виплати у вищенаведеній сумі.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилався на те, що відповідальність водія автомобіля "NISSAN", державний номерний знак: НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , який скоїв ДТП, не застрахована на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки він є учасником бойових дій, а тому обов'язок з відшкодування збитків покладається на МТСБУ відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон).
23 серпня 2017 року Компанія звернулася до МТСБУ з претензією від 17 серпня 2017 року № 2321 про виплату страхового відшкодування у розмірі 7 931,62 грн.
Відповідач, у свою чергу, листом від 29 серпня 2017 року № 3.1-05/20827 повідомив Компанію, що для подальшого розгляду справи та прийняття рішення щодо відшкодування заподіяної шкоди останній необхідно надати оригінал автотоварознавчого дослідження щодо встановлення розміру шкоди з обов'язковим долученням оригіналів фотографій пошкодженого транспортного засобу та копії документів про право на здійснення оціночної діяльності особи, яка проводила таке дослідження.
За змістом частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Частиною 1 статті 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Статтею 29 Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідно до статті 6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону в разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до підпункту г) пункту 41.1 Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння особами, на яких поширюється дія пункту 13.1 статті 13 цього Закону.
Пунктом 13.1 Закону визначено, що учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.
Пунктом 36.2. статті 36 Закону передбачено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна. У разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, МТСБУ вправі прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Згідно з пунктом 33.3 статті 33 Закону водії та власники транспортних засобів, причетні до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів). Особи, зазначені в цьому пункті, звільняються від обов'язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів після одержання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна.
Відповідно до пунктів 34.2, 34.3 статті 34 Закону протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).
Отже, за змістом вищенаведених приписів статей 33, 34 Закону на водіїв, власників транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власників пошкодженого майна покладено обов'язок зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до моменту огляду такого майна уповноваженою особою страховика. У разі, якщо такий представник не з'явиться протягом 10 днів після належного повідомлення страховика про настання ДТП, водії та власники транспортних засобів, причетні до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна звільняються від обов'язку зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди. У той же час згідно вищенаведених приписів у такому випадку вказані особи повинні самостійно обрати аварійного комісара або експерта для складення цими особами відповідного висновку щодо визначення розміру шкоди.
Проте з матеріалів справи вбачається, що в порушення вищенаведених приписів статті 34 Закону власником автомобіля "SKODA", державний номерний знак: НОМЕР_2 , не було залучено аварійного комісара або експерта та не складено відповідного висновку для визначення розміру завданої цьому автомобілю шкоди.
У той же час пошкоджений внаслідок ДТП автомобіль "SKODA" у березні 2017 року було відновлено, що підтверджується відповідними актами виконаних робіт від 23 березня 2017 року № АТО17002215 та від 23 березня 2017 року № 17002645.
Отже, судом встановлено, що в порушення пункту 33.3 статті 33 Закону Компанія звернулася до відповідача із претензією про страхове відшкодування лише після здійснення повного відновлювального ремонту автомобіля "SKODA" - 23 серпня 2017 року. Крім того, суд наголошує на тому, що страховий акт від 16 травня 2017 року відповідно до якого було розраховано суму страхового відшкодування складений на підставі актів вже виконаних робіт від 23 березня 2017 року № АТО17002215 та від 23 березня 2017 року № 17002645.
У зв'язку з надходженням вищенаведеної претензії позивача та з метою перевірки дійсного розміру завданих вказаному автомобілю збитків відповідач листом від 29 серпня 2017 року № 3.1-05/20827 повідомив Компанію, що для подальшого розгляду справи та прийняття рішення щодо відшкодування заподіяної шкоди останній необхідно надати оригінал автотоварознавчого дослідження щодо встановлення розміру шкоди з обов'язковим дорученням оригіналів фотографій пошкодженого транспортного засобу та копії документів про право на здійснення оціночної діяльності особи, яка проводила дослідження. Проте, у своєму відзиві, МТСБУ наголосило на тому, що в порушення приписів чинного законодавства, дані документи Компанією надані не були. Наведені обставини позбавили відповідача можливості встановити причинно-наслідковий зв'язок між спричиненими внаслідок ДТП пошкодженнями цього автомобіля та вартістю проведеного ремонту вказаного транспортного засобу.
Надані позивачем копії актів виконаних робіт від 23 березня 2017 року № АТО17002215 та від 23 березня 2017 року № 17002645 не є тими належними документами, передбаченими статтями 33, 34 Закону, на підставі яких МТСБУ може встановити дійсний розмір завданих збитків.
Крім того, суд звертає увагу на те, що за статтею 41.3 Закону МТСБУ не відшкодовує шкоду потерпілим, якщо вони можуть задовольнити вимоги на підставі договорів інших видів страхування. У таких випадках МТСБУ відшкодовується частина шкоди, яка не компенсована за договорами інших видів страхування.
Як вже було встановлено судом, пошкоджений транспортний засіб "SKODA" був застрахований позивачем на підставі генерального договору страхування від 7 червня 2007 року № 47-07 та договору страхування від 11 вересня 2016 року № 250534113.16. Водночас, шкода, завдана власнику вказаного транспортному засобу, була компенсована за зазначеними договорами страхування в повному обсязі. Отже, згідно з приписами вищезазначеної норми, у позивача відсутні підстави для стягнення з МТСБУ вказаної суми страхового відшкодування.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення даного позову.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати залишаються за позивачем та відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 7 вересня 2020 року.
Суддя Є.В. Павленко