ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
02 вересня 2020 року м. Київ № 640/20338/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренклод ЛТД" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренклод ЛТД" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 04.06.2020 №0332373308 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша).
Спеціальними законом, яким визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати, є Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI.
Згідно з абзацами четвертим, п'ятим частини четвертої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Абзацом дев'ятим частини четвертої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що у разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку.
Відповідно до абзацу десятого частини четвертої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Отже, вказаними положеннями статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначений порядок дій платника єдиного внеску в частині непогодження із отриманою вимогою, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження.
Відтак, до відносин щодо оскарження в судовому порядку вимоги про сплату боргу (недоїмки) застосовується десятиденний строк звернення до суду, встановлений Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Окрім того, абз. 9 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначає, що платник податків має право оскаржити рішення податкового органу в адміністративному і/або у судовому порядку. При цьому оскарження такого рішення в адміністративному порядку, не позбавляє його права на судове оскарження з дотриманням строків, визначених статтею 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Оскаржуване рішення позивач отримав 26.07.2020, проте дану позовну заяву на адресу суду товариством засобами поштового зв'язку направлено 27.08.2020, тобто з пропуском 10-денного строку, передбаченого статтею 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Позивачем до суду подано клопотання про поновлення строку звернення до суду, мотивоване запровадженням адаптивного карантину до 31.08.2020.
Суд, розглянувши подане клопотання, зазначає наступне.
02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-ІХ, яким внесено зміни Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кримінального процесуального кодексу, КАС України, Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Кодексу законів про працю України.
Вказаним законом доповнено розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України пунктом 3 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Таким чином, строки визначенні КАС України продовжено на строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Разом з тим 17.07.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 №731-ІХ, яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та КАС України
Так, пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 8.06.2020 №731-IX, визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу, пункту 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу та пункту 3 розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-ІХ закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Таким чином, Законом №731-IX встановлено пільговий період з 17.07.2020 по 06.08.2020 включно, впродовж якого учасники справи мають право на продовження процесуальних строків у зв'язку з установленням 12.03.2020 Кабінетом Міністрів України карантину на усій території України.
При цьому, суд зауважує, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-ІХ визначено, що процесуальні строки не зупиняються, не поновлюються, а автоматично продовжуються.
Враховуючи приписи пункту 3 розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України (в редакції від 17.07.2020) з 17.07.2020 відновився відлік процесуальних строків (в тому числі строків звернення до суду із позовною заявою, а автоматичне продовження строків скасовується. Для того щоб поновити такий строк, учаснику справи потрібно подати заяву і вказати у ній поважну причину (пов'язану з карантинними обмеженнями), що спричинила пропуск відповідних строків.
Так, зі змісту позовної заяви та клопотання про поновлення строку звернення до суду слідує, що про наявність спірного рішення позивач дізнався 12.06.2020, отримавши рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 04.06.2020 №0332373308. В подальшому, Товариством з обмеженою відповідальністю "Ренклод ЛТД" рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 04.06.2020 №0332373308 оскаржено в адміністративному порядку. Рішенням Державної податкової служби України від 16.07.2020 №22708/6/99-00-06-03-01-06 про результати розгляду скарги скаргу товариства залишено без задоволення, а рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 04.06.2020 №0332373308 - без змін.
Рішення Державної податкової служби України від 16.07.2020 №22708/6/99-00-06-03-01-06 про результати розгляду скарги позивачем отримано 26.07.2020.
Таким чином, 10-денний строк для оскарження в судовому порядку рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 04.06.2020 №0332373308 закінчився 05.08.2020.
Разом з тим, позивачем в клопотанні про поновлення строку звернення до суду не наведено жодних поважних причин пропуску строку звернення до суду і подання позовної заяви на пошту 27.08.2020.
Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи те, що наведені позивачем підстави поновлення строку звернення до суду є неповажними, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України,
ухвалив:
Наведені Товариством з обмеженою відповідальністю "Ренклод ЛТД" підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом визнати неповажними.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренклод ЛТД" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали з для усунення вказаних у ній недоліків шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду з даною позовною заявою з наведенням інших підстав для його поновлення та наданням відповідно їх підтверджуючих доказів.
Ухвала відповідно до частини другої статті 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Чудак