Справа № 560/134/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лабань Г.В.
Суддя-доповідач - Сушко О.О.
26 серпня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року (м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням з 25.02.2019 інвалідності II групи; зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України прйняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням з 25.02.2019 інвалідності II групи, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 із розрахунку 200 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення другої групи інвалідності.
Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що відповідно до наказу УМВС України в Хмельницькій області № 149о/с від 03.07.2000 позивач був звільнений з органів МВС в запас Збройних Сил на підставі п. 64 "Б" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, через хворобу.
19.12.2002 Хмельницькою обласною МСЕК позивачу встановлено 25% втрати працездатності та виплачено 1150,00 грн. страхової суми.
25.02.2019 позивач повторно пройшов обстеження у Хмельницькій обласній МСЕК, за результатами якого позивачу встановлено ІІ групу інвалідності пов'язану з проходженням служби в ОВС, що підтверджується довідкою серії AB №0038947 .
Позивач 03.04.2019 звернувся до голови ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності та надав пакет документів, визначених законодавством.
Голова ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області надіслав, подані позивачем документи до МВС України для прийняття відповідного рішення.
МВС України 26.04.2019 повернуло надіслані УМВС України в Хмельницькій області матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги як такі, що не відповідають вимогам законодавства, а саме пункту 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції №850.
Ліквідаційна комісія УМВС України в Хмельницькій області 04.12.2019 сформувало висновок про призначення мені одноразової грошової допомоги у розмірі 383050,00 грн. з врахування раніше виплаченої суми в розмірі 1150,00 грн. та направило цей висновок разом з поданими мною документами до МВС України для прийняття рішення.
Супровідним листом від 05.12.2019 №1642/121/29/05 МВС України повернуло подані документи ліквідаційній комісії та повідомила, що оскільки, після первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років, правових підстав для призначення одноразової грошової допомоги відповідно Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції №850 немає.
Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.08.2019 у справі №560/1704/19 позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Ліквідаційна комісія Управління МВС України в Хмельницькій області - задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням II групи інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із проходженням служби в органах внутрішніх справ України. Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , у зв'язку із встановленням IІ групи інвалідності, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, у розмірі 200 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення другої групи інвалідності.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.11.2019 у справі №560/1704/19 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2019 року залишено без змін.
В силу ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Листом №1642/121/29/ від 05.12.2019 Управління МВС України в Хмельницькій області повідомило позивача, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.08.2019 по справі №560/1704/19 матеріали разом із заявою повторно направлялися для прийняття рішення до МВС України, однак вони повернуті з відмовою у виплаті одноразової грошової допомоги.
Відповідно до листа МВС України від 23.12.2019 №1739/121/29/05-2019, матеріали позивача не відповідають вимогам п. 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2018 №850 (далі - Порядок №850), та вказано що протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу інвалідності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, слід зазначити наступне.
Згідно з ч. 6 ст.23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ (далі - Закон №565-ХІІ) передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності І групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб. - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівникові міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
На виконання ст.23 Закону №565-ХІІ, Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №850. Вказана постанова набрала чинності 31 жовтня 2015 року та є чинною на момент вирішення даного спору судом.
За змістом пп.2 п. 2 Порядку №850, днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Вимогами п.7 Порядку №850 встановлено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи:
- заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов;
- довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії:
- довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
- постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
- акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;
- сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;
- документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги (п.7 Порядку №850).
МВС в місячний строк після надходження зазначених у п.8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови (п.9 Порядку №850).
Наведена норма імперативно вказує що МВС приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених п.14 Порядку №850, про відмову в призначенні грошової допомоги. Тобто, підстави для відмови у виплаті грошової допомоги перераховані у п.14 Порядку №850, згідно якого, призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: вчинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.
За правилами п. 4 Порядку №850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
При цьому, як зазначено Верховним Судом у постановах від 13.02.2018 року у справі №808/1866/16 та від 19.09.2018 року у справі №530/1280/17, Законом України "Про міліцію" не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги, які передбачені п. 4 Порядку №850. Вказана норма Порядку №850 не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності. Так само цей пункт Порядку не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу двохрічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності.
Беручи до уваги наведене, посилання відповідача на п. 4 Порядку №850, як на підставу відмови у виплаті одноразової грошової допомоги є протиправним.
Слід врахувати, що інвалідність позивача виникла з причини травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією.
З огляду на протиправність відмови МВС України щодо нарахування і виплати одноразової грошової допомоги позивачу, у зв'язку із встановленням II групи інвалідності, а також те, що позивач повторно звертається до суду, належним способом захисту порушеного права є зобов'язання МВС України прийняти рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням з інвалідності ІІ-ої групи, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, як така, що розглянута за правилами спрощеного провадження, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.