П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 серпня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/2286/20
Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
16 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та 75% від мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року, з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області провести перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та 75% від мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року, з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначив, що законодавством України не передбачено жодної норми, яка б обмежувала пряме застосування Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема ст.ст. 50, 54 даного Закону. Виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, з 01 січня 2014 року до набрання законної сили Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», тобто до 02 серпня 2014 року, застосуванню підлягають норми ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що в редакції статей 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в 2014 році передбачені зовсім інші розміри щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, зокрема інваліду 2 групи у розмірі 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Також, відповідач зазначив, що рішення Кабінету Міністрів України щодо застосування норм цього Закону України в період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року не приймалось, відповідного фінансування на реалізацію Закону в цей період не було, а тому проводити перерахунок і виплату пенсії з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року в інших розмірах, ніж передбачено постановами Кабінету Міністрів України №745 від 06.07.2011 року «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок державного бюджету» та від 23.11.2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не має правових підстав.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» основної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року, з урахуванням виплачених сум.
Не погодившись з прийнятим рішенням ГУ ПФУ в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом. Крім того, апелянт зазначив, що мінімальні розміри пенсій по інвалідності особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, встановлюються та виплачуються відповідно до постанов Кабінету Міністрів України.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.
ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи і має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що підтверджено посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (Категорія 1) Серія НОМЕР_1 від 26.06.2019 року (а.с. 9).
Позивач перебуває на обліку у Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи як особа з інвалідністю ІІ групи.
Постановою Теплодарського міського суду Одеської області по справі №2-а-58/10р від 04 листопада 2010 року визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області у відмові в перерахунку позивачу пенсії відповідно ст.ст. 50,54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії по 2 групі інвалідності у розмірі, встановленому ч. 4 ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі, встановленому ст. 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" 75% мінімальної пенсії за віком з урахуванням мінімального розміру пенсії визначеної за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 01.10.2010 року по 01.11.2010 року, з урахуванням проведених виплат (а.с.11).
Постановою Теплодарського міського суду Одеської області від 26 травня 2011 року по справі №2-а-129/11 визнано дії управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області у відмові в перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно ст. 50, ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" неправомірними. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області провести перерахунок та виплату позивачу пенсії по 2 групі інвалідності у розмірі, встановленому ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі, встановленому ст. 50, ч. 3 ст. 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" 75% мінімальної пенсії за віком з урахуванням мінімального розміру пенсії визначеної за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", починаючи з 01.11.2010 року (а.с.12).
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року по справі №2-а-129/11/513 постанову Теплодарського міського суду Одеської області від 26 травня 2011 року по справі №2-а-129/11 змінено, викладено її резолютивну частину в наступній редакції:
- Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області здійснити перерахунок позивачу державної та додаткової пенсії як інваліду 2 групи з 01 листопада 2010 року по 22 липня 2011 року, відповідно до ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із розміру державної пенсії в вісім мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком та забезпечити відповідні виплати з урахуванням виплачених сум (а.с. 13).
06 січня 2020 року позивач звернувся із заявою до Головного управління ПФУ в Одеській області, в якій просив надати довідку про розмір виплаченої пенсії за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року та здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року виходячи із восьмикратного розміру мінімальної пенсії як інваліду другої групи (а.с. 16).
Листом від 11.01.2020 року вих. №176/02-6 Біляївський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) надав позивачу довідку про розмір виплаченої пенсії за період з 01.01.2014 року по 31.08.2014 року, з якої вбачається, що розмір пенсії позивача становить 2429, 55 грн (а.с. 15).
Листом від 22 січня 2020 року вих. №69/6-11 ГУПФУ в Одеській області повідомило позивача про те, що у 2011-2014 роках мінімальні розміри пенсій по інвалідності особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, затверджені постановами Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» та від 23.11.2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та у 2011-2014 роках виплата призначеної пенсії позивача здійснювалась у відповідності з вказаними постановами (а.с. 14). Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з 1 січня 2014 року по 2 серпня 2014 року включно, під час визначення розміру пенсії позивача застосуванню підлягали положення статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 22.02.1991 року №796-XII.
Відповідно до статті 49 Закону №796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно із пунктом 4 статті 54 Закону №796-XII (в редакції від 9 липня 2007 року) та рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008), в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по ІІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Частиною першою статті 50 Закону № 796-ХІІ передбачено, що особам, віднесеним до І категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірах: інвалідам ІІ групи - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
При цьому, вихідним критерієм розрахунку додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої, згідно з частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та Законом про Державний бюджет України на поточний бюджетний період.
Пунктом сьомим частини першої Закону № 3491-VI Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом четвертим, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону № 796-ХІІ, стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частиною третьою статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року норми пункту четвертого Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» визнано такими, що відповідають Конституції України, тобто є конституційними.
Відповідно до пункту третього Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року визначено, що в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, Закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Також, пунктом четвертим Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» встановлено, що у 2013 році норми і положення, зокрема, статті 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.
На виконання вищевказаних вимог, постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» № 745 від 06 липня 2011 року та постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 1210 від 23 листопада 2011 року були визначені мінімальні розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Таким чином, у період з 23 липня 2011 року по 31 грудня 2013 року розмір основної державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначався відповідно до вказаних постанов Кабінету Міністрів України.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» від 31 липня 2014 року, який набрав чинності 03 серпня 2014 року, доповнено Розділ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» пунктом 6-7 яким установлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
З наведеного вбачається, що з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року, обмеження розміру основної державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановлені постановами Кабінету Міністрів України, не застосовувались.
Як вірно встановлено зазначено судом першої інстанції, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, з 1 січня 2014 по 2 серпня 2014 року включно під час визначення розміру пенсії позивача застосуванню підлягали положення статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та його пенсія повинна була обчислюватись виходячи з 8 мінімальних пенсій за віком та 75% від мінімальної пенсії за віком.
Доводи апеляційної скарги щодо пропуску позивачем строку звернення до суду судова колегія вважає помилковими, оскільки про порушення своїх прав позивач дізнався 22 січня 2020 року та звернувся до суду в межах строків, встановлених ст.122 КАС України.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що саме з вини відповідача не були дотримані приписи ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року при нарахуванні пенсії позивачу за цей період, отже в даному випадку відсутні підстави для застосування наслідків пропуску строку звернення до суду до позовної заяви ОСОБА_1 .
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 17 березня 2020 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,328 КАС України, судова колегія -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.
Головуючий Н.В.Вербицька
Суддя О.В.Джабурія
Суддя К.В.Кравченко