П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 серпня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/375/20
Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2020 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Автобус 365" до Одеської митниці Держмитслужби про скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації,
17 січня 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "Автобус 365" звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 19 липня 2019 року № UA500060/2019/000086/2.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Автобус 365" зазначило, що митниця протиправно, незважаючи на наявність усіх документів передбачених ст.53 МК України, прийняла рішення про коригування митної вартості. Товариство зазначило, що обставини, на які вказує відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, жодним чином не спростовують митної вартості, яка зазначена позивачем у поданій митній декларації, і не є підставою для здійснення коригування митної вартості.
Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи, що ним не може бути визнано заявлену декларантом митну вартість товару, у зв'язку з тим, що документи, надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження митної вартості містять розбіжності та не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2020 року адміністративний позов ТОВ "Автобус 365" задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000086/2 від 19.07.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00441.
Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що наданий позивачем зовнішньоекономічний контракт передбачає повну оплату за товар, однак надане платіжне доручення підтверджує сплату не всієї суми; вартість товару в митній декларації країни відправлення відрізняється від заявленої позивачем митної вартості товару; звіт експерта про визначення ринкової вартості не містить всіх необхідних визначальних характеристик для розрахунку вартості ТЗ (пробіг); сума наданих передплат не відповідає вартості товару.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін в зв'язку із необґрунтованістю доводів апелянта.
Відповідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлені та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини.
22 травня 2019 між ТОВ «Автобус 365» та Bus Trade Center Stockholm AB (Швеція) (Продавець) укладено контракт № 7487/29-SE на поставку чотирьох пасажирських автобусів: - MAN A 21LIONSCITY, 2005 р.в., VIN НОМЕР_1 , номер НОМЕР_2 ;
- MAN A 21LIONSCITY, 2005 р.в., VIN НОМЕР_3 , номер НОМЕР_4 ;
- MAN A 21LIONSCITY, 2005 р.в., VIN НОМЕР_5 , номер НОМЕР_6 ;
- MAN A 21LIONSCITY, 2005 р.в., VIN НОМЕР_7 , номер НОМЕР_8 .
Згідно з п.2 вказаного контракту ціна та загальна вартість товару складає 12 800 євро. Поставка товару здійснюється на територію України силами та за рахунок покупця (п.3.2). Товар вважається поставленим продавцем та прийнятим покупцем згідно кількості, вказаній в рахунку-фактурі (інвойс) після відмітки в інвойсі «Отримано» з боку покупця. Рахунок-фактура має містити найменування продавця, покупця та його адреси, товару, вартість з вказівкою вартості за одиницю, кількість та загальна вартість (3.3). Поставка здійснюється протягом 7 днів з моменту оплати, на умовах DAT Одеса - місце поставки: Україна згідно Інкторемс 2010 (п.3.4).
Відповідно до п.4 контракту оплата здійснюється до моменту поставки (100% передплата) двома частинами 40% та 60% на підставі виставленого рахунку (інвойса) продавцем в строк до 01.07.2019. Строк дії контракту складає один рік з моменту його підписання. Комісійні видатки (в т.ч. видатки транзитних банків) за проведення платежів на рахунок сторони несуть в рівних частках.
На виконання вищезазначеного контракту продавцем на користь ТОВ «Автобус 365» поставлено автобус MAN A 21LIONSCITY, 2005 року випуску, VIN НОМЕР_1 відповідно до інвойсу № 2473 від 17.06.2019 та проформи № 20147 від 23.05.2019.
З метою митного оформлення товару уповноважена особа товариства подала до митного органу електронну митну декларацію № UA500060/2018/021666 від 17.07.2019, в якій заявлено митну вартість товару за першим методом визначення митною вартості - за ціною договору на рівні 3200 євро (графа 42).
В графі 31 Митної декларації вказаний опис товару: Автобус, що був у використанні - 1 шт. Марки MAN, модель MAN A 21LIONSCITY, календарний рік виготовлення - 01.06.2005, модельний рік - 2005, номер кузова (VIN) - НОМЕР_1 . Номер двигуна - немає даних, номер шасі - немає даних. З двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом, бензиновий, адаптований для роботи на газі CNG (газ метан), робочий об'єм циліндрів двигуна - 12816 куб.см. Потужність двигуна - 228 кВт. Колір - зелений. Колісна формула 4x2. Загальна кількість місць для сидіння, включаючи місце водія - 31, стоячих місць - 54. Призначений для перевезення людей на дорогах загального користування. Маса в спорядженому стані: 12300 кг. Відповідає екологічним нормам рівня "ЄВРО-5". Цивільного призначення. Не має в своєму складі передавачі та приймачі. Торгівельна марка - MAN. Виробник: MAN NUTZFAHRZEUGE AKTIENGESELLSCHAFT. Країна виробництва DE. Див. "електронний інвойс".
В графі 33 «Код товару» декларантом визначений код товару 87029019, який передбачає застосування ввізного мита за ставкою - 5% від митної вартості товару.
В графі 42 Митної декларації визначена ціна імпортованого ТОВ «АВТОБУС 365» товару у розмірі 3 200 євро.
Разом з ЕМД на виконання вимог статті 335 та 53 Митного кодексу України позивачем подано наступні документи: рахунок-фактура (proforma) № 2014 від 23.05.2019; інвойс № 2473 від 17.06.2019; сертифікат про походження товару форми EUR.1 № А2177075 від 02.07.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_9 від 27.06.2019; комерційну пропозицію постачальника Bus Trade Center Stockholm AB від 25.04.2019; платіжне доручення № 27 від 31.05.2019; звіт № 10/1 від 09.07.2019р. про визначення ринкової вартості КТЗ MAN A 21LIONSCITY, (VIN) - НОМЕР_1 , 2005 р. в., ФОП ОСОБА_1 ; контракт № 7487/29-SE від 22 травня 2019 року, укладений ТОВ «АВТОБУС 365» з постачальником Bus Trade Center Stockholm AB; договір про надання послуг митного брокеру № 0404 від 23.05.2019; лист ТОВ «АВТОБУС 365» вих. № 152 від 09.07.2019; повідомлення ТОВ «АВТОБУС 365» вих. № 157 від 23.07.2019; лист ТОВ «ТЕХНОФОРУМ» вих. № l/07-б від 08.07.2019; копія митної експортної декларації країни відправлення № 19SEE92MS33FKIYAB7 від 26.06.2019.
17.07.2019 позивачем отримано запит (повідомлення) митного органу стосовно митного оформлення ЕМД від 17.07.2019 №500060/2018/021666, в якому зазначено про те, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:
1) в п.4 зовнішньоекономічного контракту від 22.05.2019 № 7487/29-8Е передбачено 100% передплату за товар до 01.07.19 року, але до митного оформлення подане платіжне доручення № 27 від 31.05.2019 на суму 5120 евро;
2) в експортній мд 198ЕЕ92М833ЕКІУАВ7 вартість товару відрізняється від заявленої митної вартості товару (вартість перерахована згідно курсу шведської крони до евро);
3) наданий експертом звіт про визначення ринкової вартості № 10/1 від 09.07.2019 не містить всіх необхідних визначальних характеристик для розрахунку вартості ТЗ (пробіг);
4) своїм листом ТОВ "Автобус 365" № 152 повідомляє про повну передплату за партію 20 шт. автобусів, але сума наданих передплат не відповідає вартості товару.
Повідомленням від 19.07.2019 № 141 ТОВ «Автобус 365» надано пояснення до відділу митного оформлення № 6 митного поста «Одеса-центральний», відповідно до яких за контрактом від 22.05.2019 № 7487/29-8Е сторонами визначено перелік транспортних засобів, у загальному розмірі 12 800 євро, тобто вартість кожного ТЗ становить 3200 євро. Відповідно до п. 4.2 Контракту встановлено порядок оплати - 100% передплата (двома частинами 40% та 60% до моменту поставки). Подане платіжне доручення № 27 від 31.05.2019 на суму 5120 евро (сума становить 40% від загальної вартості контракту), але оскільки за даним контрактом отримано лише 1 (один) ТЗ - MANA21 LionsCity (WMAA21ZZ05B024643), то дана оплата 5120 ЕВРО є 100% оплатою за даний ТЗ і частковою оплатою за наступні ТЗ (5120,00 - 3200,00 = 1920,00).
Крім того, в експортній МД 19SEE92MS33FKIYAB7 вартість товару не відрізняється від заявленої митної вартості товару, оскільки звернувшись за поясненням до продавця товару, отримано інформацію про те, оформлення митними органами Швеції здійснюється у грошовій одиниці Швеції - Шведської крони, і станом на момент оформлення ТЗ (Швейцарія) курс Шведської крони до євро становив близько євро = 10,5 Шведської крони. Враховуючи даний розрахунок, зазначена митними органами Швеції сума у розмірі 34 000 Шведських крон в експортній декларації № 19SEE92MS33FKIYAB7 відповідає 3200 євро. Також позивач звернувся до експерта, яким надано додаткову інформацію стосовно пробігу ТЗ, який становить: 1 093 180 км.
Листом № 152 від 09 07 2019 ТОВ «Автобус 365» повідомив відповідача про те, що за 20 ТЗ (перша партія автобусів) зроблено повну оплату, оскільки укладено 12 контрактів на 59 ТЗ (по 4-5 автобусів у кожному контракті), але отримання ТЗ по вказаним контрактах було не «за порядковим номером контракту», а в «хаотичному» порядку (відповідно до стану та можливості доїхати своїм ходом до України).
Не погодившись із заявленою декларантом митною вартістю, митний орган прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000086/2 від 19.07.2019 та картку відмови № UA500060/2019/00441, збільшивши вартість поставленого автобуса до 4 521 євро, в результаті чого донараховано 10 027 грн митних платежів.
Митна вартість скоригована в результаті аналізу баз даних ЄАІС, в результаті чого встановлено, що рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим (4 521 євро за МД № UA500060/2019/016503 від 05.09.2018), ніж заявлено декларантом (3 200 євро).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Суд зазначив, що відповідач фактично залишив поза увагою документи, які є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч. 1 ст.51 МК України - митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 1 ст.52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій цієї статті.
При цьому, частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.
Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом із тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів та зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Зі змісту цієї норми вбачається, що встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до п. 4.2 контракту платежі за товар повинні були здійснені до моменту поставки двома частинами: 40% та 60% на підставі рахунку (інвойсу) продаця у строк до 01.07.2019.
Відповідно до п. 1.1 та п. 2.2 загальна вартість Товару - чотирьох пасажирських автобусів становить суму у розмірі 12 800 євро (тобто вартість кожної окремої одиниці Товару (пасажирського автобусу) становить суму у розмірі 3200 євро.
З наведеного вбачається, що позивач у виконання п. 4.2 Контракту оплатив 40% від загальної вартості Контракту тобто суму у розмірі 5120,00 євро, згідно платіжного доручення № 27 від 31.05.2019 (а.с. 17), в якому вказано призначення платежу: prepayment of 40 percent for used buses MANA 21m according to the contract 7487/29-SE dated 22.05.2019 proforma 2014 dated 23.05.2019.
В той же час продавцем поставлено лише один з чотирьох автобусів MAN A 21LIONSCITY, 2005 року випуску, VIN НОМЕР_1 , у зв'язку із чим вказана оплата 5 120 євро фактично становить 100% вартості вказаного автобусу та є частковою оплатою за наступні ТЗ (5120 - 3200 = 1920), про що зазначалось позивачем.
Не зважаючи на обставини, встановлені судом першої інстанції, митний орган в апеляційній скарзі зазначає про неподання позивачем платіжного доручення, яке б підтверджувало числове значення заявленої митної вартості.
Помилковим є посилання апелянта на платіжне доручення № 38 від 21.06.2019 року, яким сплачено 60% вартості товару, оскільки таке доручення не надавалося до МД № UA500060/2019/021666, та воно складено в рамках виконання іншого контракту № 7487/20-SE.
Судова колегія погоджується з доводами суду, що відомості у платіжному дорученні № 27 від 31.05.2019, на яке посилається позивач, та яке зазначено у рішенні про коригуванні митної вартості, картці відмови та ЕМД, відповідають іншим документам, а саме проформі № 2014 від 23.05.2019 та контракту № 7487/29-SE, а числове значення 5 120 євро також узгоджується з умовами контракту про сплату первинної передплати 40% від 12 800 євро (12 800 х 0,4).
Судом першої інстанції також вірно зазначено, що твердження митного органу про розбіжності заявленої митної вартості товару від вартості товару, вказаної у митних деклараціях країни відправлення не заслуговують на увагу.
Так, вказана у відповідній копії митної декларації країни відправлення вартість товару не відрізняється від заявленої митної вартості товару, оскільки оформлення митними органами Швеції здійснюється в грошовій одиниці Швеції - шведської крони.
Враховуючи те, що станом на момент оформлення у Швеції пасажирського автобусу офіційний курс шведської крони до євро становив близько 10,5 шведських крон за один євро, то у відповідній експортній митної декларації вказана вартість товару у розмірі 34000 шведських крон є еквівалентом вартості товару у розмірі 3 200 євро, яка відповідає вартості товару, вказаної у п. 2.2 контракту (а.с.36).
Більш того, задля додаткового документального підтвердження митної вартості товару позивачем за кожним митним оформленням був наданий відповідачу відповідний звіт ФОП ОСОБА_1 про визначення ринкової вартості КТЗ, відповідно до яких вартість одного пасажирського автобусу за контрактом становила суму у розмірі 3200 євро (а.с.33-34).
Зауваження митного органу до вказаного звіту суб'єкта оціночної діяльності були враховані декларантом та в повідомленні від 19.07.2019 № 141 зазначено додаткову інформацію щодо пробігу поставленого автобусу, який складає 1 093 180 км. Однак зазначена інформація митним органом не врахована та залишено без уваги.
ТОВ «Автобус 365» відповідними листами повідомило митний орган про те, що між позивачем та продавцем було укладено не один, а 12 контрактів на 59 транспортних засобів (по 4-5 ТЗ у кожному контракті), поставка яких відбувалась не за нумерацією контрактів, а у хаотичному порядку, виходячи з технічного стану транспортних засобів та наявності можливості постачальника доставити їх своїм ходом до України. З огляду на значну кількість придбаних позивачем транспортних засобів, сторони домовились про ціну за один пасажирський автобус у розмірі 3200 євро. Однак, орган доходів та зборів невірно тлумачив зміст наданих позивачем листів (у тому числі лист за вих. № 152, а.с. 25), що призвело до додаткового нарахування платежів та їх фактичної оплати позивачем.
Відповідно до ст.ст. 189, 190 Господарського кодексу України, ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.
Отже, зазначені відомості не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості висновків митного органу, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Так, митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
Судова колегія вважає неприйнятними доводи апелянта, що судом першої інстанції не надано оцінки тому, що в контракті визначено умови поставки товару - DAT, проте не зазначено географічний пункт відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування від продавця до покупця, оскільки вказані обставини не були покладені митним органом в основу оскаржуваного рішення про коригування митної вартості.
Стосовно доводів відповідача про те, що причиною для витребування митним органом додаткових документів від декларанта стало спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками, колегія суддів зазначає наступне.
Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованій системі аналізу та управління ризиками.
Крім того, відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів, відповідачем зазначено, що по товару № 1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим ніж заявлено декларантом 3 200 Євро, а саме 4 521 Євро за МД від 05.09.2018 року № UA00060/2019/016503, однак відповідачем вказано лиш номер, дату та ціну по одній митній декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номеру та дати митної декларацій, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
При цьому розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.
За встановлених судом обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та в повній мірі відповідають вимогам МКУ до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги, а тому відповідачем безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів № від 19 липня 2019 року № UA500060/2019/000086/2.
Судова колегія також звертає увагу на тому, що за наявності інформації щодо митного оформлення аналогічного, на думку відповідача, товару митний орган не застосував метод - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, а необґрунтовано обрав саме резервний метод. При цьому формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару та не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Крім того, відповідно до положень Митного кодексу України, застосування Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, можливе лише у разу, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів,зазначених у ст.ст.58-63 цього кодексу, а отже з урахуванням встановлених обставин справи, відповідач помилково послався на цю угоду в оскаржуваному рішенні.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано.
Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого митницею рішення про коригування митної вартості товарів.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 11 лютого 2020 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України
Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,328 КАС України, судова колегія -
Апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2020 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.
Головуючий Н.В.Вербицька
Суддя О.В.Джабурія
Суддя К.В.Кравченко