25 серпня 2020 року Справа №160/5993/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В. розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву Дніпровської міської ради про здійснення розгляду справи № 160/5993/20 в порядку загального провадження за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Дніпровська міська рада про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
01.06.2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Коваленко Д.П. звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення земельного податку: від 04.06.2018 року №986501-1309-0462 за 2018 рік на суму 781,15 грн.; від 04.06.2018 року №986503-1309-0462 за 2017 рік на суму 781,15 грн.; від 04.06.2018 року №986502-1309-0462 за 2016 рік на суму 736,93 грн.; від 04.06.2018 року №986500-1309-0462 за 2015 рік на суму 499,7 грн.; від 13.03.2019 року №477194-5250-0463 за 2019 рік на суму 5601,41 грн.; від 18.04.2019 року №2122967-5353-0561 за 2019 рік на суму 278,04 грн.; від 18.04.2019 року №2122965-5353-0561 за 2019 рік на суму 178,03 грн.; від 16.07.2019 року №398159-5353-0561 за 2019 рік на суму 7,84 грн.; від 13.06.2019 року №105119-5150-0462 за 2019 рік на суму 2779,49 грн.; від 13.06.2019 року №105120-5150-0462 за 2018 рік на суму 34,85 грн.; від 13.06.2019 року №105121-5150-0462 за 2017 рік на суму 1853 грн.; від 13.06.2019 грн. №105122-5150-0462 за 2018 рік на суму 1000,11 грн.; від 13.06.2019 року №105123-5150-0462 за 2019 рік на суму 781,15 грн.; від 13.06.2019 року №105124-5150-0462 за 2018 рік на суму 98,14 грн.; від 13.06.2019 року №105125-5150-0462 за 2019 рік на суму 22295,11 грн.; від 13.06.2019 року №105126-5150-0462 за 2018 рік на суму 2937,52 грн.; від 13.06.2019 року №105127-5150-0462 за 2019 рік на суму 6382,11 грн.; від 13.06.2019 року №105128-5150-0462 за 2017 рік на суму 14415,47 грн.; від 13.06.2019 року №105129-5150-0462 за 2018 рік на суму 2296,39 грн.; від 13.06.2019 року №105130-5150-0462 за 2018 рік на суму 8022,17 грн.; від 13.06.2019 року №105147-5150-0462 за 2018 рік на суму 1279,33 грн.; від 13.06.2019 року №105146-5150-0462 за 2019 рік на суму 96,86 грн.; від 13.06.2019 року №105145-5150-0462 за 2017 рік на суму 64,57 грн.; від 13.06.2019 року №105144-5150-0462 за 2018 рік на суму 44,58 грн.; від 13.06.2019№105143-5150-0462за2018рікнасуму 1702,23 грн.; від 13.06.2019 №105142-5150-0462 за 2019 рік на суму 4730,82 грн.; від 13.06.2019 року № 105141-5150-0462 за 2018 рік на суму 2177,47 грн.; від 13.06.2019 року №105140-5150-0462 за 2017 рік на суму 3153,88 грн.; від 13.06.2019 №105138-5150-0462 за 2018 рік на суму 1444,75 грн.; від 13.06.2019 року №105139-5150-0462 за 2018 рік на суму 10261,86 грн.; від 13.06.2019 року №105137-5150-0462 за 2018 рік на суму 76,72 грн.; від 13.06.2019 року №105136-5150-0462 за 2017 рік на суму 142,15 грн.; від 13.06.2019 року №105135-5150-0462 за 2019 рік на суму 213,23 грн.; від 13.06.2019 року №105134-5150-0462 за 2017 рік на суму 2676,82 грн.; від 13.06.2019 року №105133-5150-0462 за 2019 рік на суму 4015,23 грн.; від 13.06.2019 року №105132-5150-0462 за 2017 рік на суму 4254,74 грн.; від 13.06.2019 року №105131-5150-0462 за 2018 рік на суму 1848,11 грн.,
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: від 30.06.2017 року №463-545/3 за 2015 рік на суму 6316,55 грн.; від 30.06.2017 року №463-545/4 за 2016 рік на суму 14292,62 грн.; від 30.06.2017 року №463-545/1 за 2015 рік на суму 1788,46 грн.; від 14.06.2018 року №545-17/4 за 2017 рік на суму 6646,94 грн.; від 14.06.2018 року №545-17/3 за 2017 рік на суму 30424,54 грн.; від 14.06.2018 року №545-17/2 за 2017 рік на суму 22456,14 грн.; від 14.06.2018 року №545-17/1 за 2017 рік на суму 8060,8 грн.; від 15.06.2018 року №190/2 за 2017 рік на суму 1740,5 грн.; від 15.06.2018 року №190/2 за 2017 рік на суму 2878,96 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 14.08.2020 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Дніпровську міську раду.
13.08.2020 року на адресу суду від представника Дніпровської міської ради Скосарева І.Д. надійшла заява про розгляд справи в загальному порядку із викликом сторін.
Розглянувши заяву представника Дніпровської міської ради Скосарева І.Д., суд зазначає наступне.
У відповідності до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
При цьому, згідно з пунктом 2 частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
При цьому, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Також, статтею 42 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасниками справи є сторони, треті особи.
При вирішенні даного клопотання суд також враховує, що відповідно до вимог пункту 1 статті 46 сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Аналіз частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку про те, що із клопотанням про розгляд справи в порядку загального провадження можуть звернутися лише сторони, а не учасник справи.
З урахуванням предмету спору та тієї обставини, що відповідно до вимог статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи не позбавлені права подати будь-які письмові пояснення та докази в підтвердження власної позиції, підстав для проведення судового засідання суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 12, 42, 46, 257, 262 КАС України, суд, -
В задоволенні заяви Дніпровської міської ради про здійснення розгляду справи № 160/5993/20 в порядку загального провадження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Серьогіна