Київський апеляційний суд
13 липня 2020 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Тютюн Т.М. за участю ОСОБА_1 - особи, щодо якої винесено постанову, захисника Козачука М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Довжок Ямпільського району Вінницької області, що зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 7 травня 2020 року,
Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 07.05.2020 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Як встановив суд, 8 лютого 2020 року о 2 годині 55 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "Lexus IS300" д/н НОМЕР_2 на вул. Жилянській в м. Києві з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння відмовилася, чим порушила вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді скасувати і закрити провадження в справі, вказуючи на порушення суддею місцевого суду норм процесуального права, що виразилося в розгляді справи без її участі. Так, у судове засідання, призначене на 25.03.2020 року, вона допущена не була у зв'язку із встановленням карантину. Наступне засідання було призначено на 27.04.2020 року, однак через продовження карантину вона подала клопотання про відкладення розгляду справи та про надання їй матеріалів справи для ознайомлення. Також у клопотанні повідомила, що не визнає себе винною і бажає надати суду пояснення. В подальшому жодних викликів чи sms-повідомлень, як про це зазначено в постанові, вона не отримувала.
Стверджуючи про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, зазначає, що її вина у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена. 08.02.2020 року її автомобіль зупинили працівники патрульної поліції, які на її вимогу не _______________________________________________________________________________________
Справа № 33/824/2566/2020 Постанова винесена суддею Єсауленко М.В.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
представилися, не пояснили причину зупинки та повідомили про відсутність у них алкотестера. Враховуючи те, що вона поверталася з відрядження, нічний час, мороз, у той час як її та колегу тримали на вулиці, вважає, що очікування алкотестера є порушенням прав. Від проходження медичного огляду вона не відмовлялася, а тому вказані в протоколі особи, які не допитані судом, не можуть бути свідками відмови. У той же час ОСОБА_2 , який був разом з нею, в протоколі вказаний не був. Що стосується відеозапису, то, на думку ОСОБА_1 , він є недопустимим доказом, оскільки з ним вона ознайомлена не була.
Крім того, апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку оскарження постанови, пропуск якого ОСОБА_1 мотивує тим, що справу розглянуто під час її відсутності, і про прийняте рішення вона дізналася з Єдиного державного реєстру судових рішень 20.05.2020 року.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , яка підтримала клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, апеляційну скаргу, і просила їх задовольнити; пояснення захисника Козачука М.В., який, крім викладеного в клопотанні та апеляційній скарзі, додатково звернув увагу на те, що його підзахисній не пропонували пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я; вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.
Згідно з ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Згідно з ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з ч.1 ст.2772 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Судове засідання, призначене на 25.03.2020 року, було відкладено у зв'язку із встановленням на території України карантину відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" № 211 від 11.03.2020 року та впровадження протиепідемічних заходів відповідно до розпорядження голови Голосіївського районного суду м. Києва № 7 від 16.03.2020 року. Про дату наступного судового засідання - 27.04.2020 року ОСОБА_1 була повідомлена, що підтверджується розпискою, однак у судове засідання не з'явилася і направила клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із продовженням карантину. Про наступні судові засідання, призначені на 04.05.2020, 07.05.2020 року, ОСОБА_1 повідомлена не була, оскільки судові повістки направлялися на невірну адресу: АДРЕСА_2 , в той час як вона проживає в будинку АДРЕСА_3 , і жодних даних про направлення їй sms-повідомлень, як про це зазначено в постанові, справа на містить. А тому доводи в апеляційній скарзі про порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачених ст.268 КУпАП, є обґрунтованими.
Апеляційна скарга подана 25.05.2020 року, тобто з пропуском встановленого законом строку. Разом з тим, враховуючи те, що справу розглянуто під час відсутності ОСОБА_1 , і копія постанови була направлена їй знову ж таки на невірну адресу, не довіряти твердженням про ознайомлення зі змістом постанови в Єдиному державному реєстрі судових рішень 20.05.2020 року немає підстав. А тому строк оскарження пропущений з поважних причин і підлягає поновленню.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 252, 280 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно і об'єктивно в їх сукупності.
При цьому суд при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, і винести постанову, зміст якої має відповідати вимогам ст.283 КУпАП.
Згідно з ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Цих вимог закону суддею місцевого суду під час розгляду справи в повній мірі дотримано не було.
Вказуючи на те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується даними в протоколі про адміністративне правопорушення, поясненнях свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які засвідчили факт відмови, записі портативного відеореєстратора, суддя не звернув уваги на недотримання поліцейськими вимог закону при оформленні матеріалів справи про адміністративне правопорушення, чим допустив неповноту та однобічність з'ясування обставин справи.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 8 лютого 2020 року о 2 годині 55 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "Lexus IS300" д/н НОМЕР_2 на вул. Жилянській, 51 в м. Києві з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, - від проходження освідчення на стан алкогольного сп'яніння на місці або у лікаря нарколога у встановленому законом порядку в присутності двох свідків відмовилася, чим порушила вимоги п.2.5 ПДР, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
У письмових поясненнях свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 зазначено, що в їх присутності ОСОБА_1 відмовилася від проходження тесту на стан алкогольного наркотичного) сп'яніння.
Відеозаписом зафіксовано, що ОСОБА_1 на неодноразові вимоги поліцейських пройти огляд (тест) на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу відмовилася, вимагаючи пояснити їй причину зупинки.
Згідно з ч.2 ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з ч.2 ст.256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також цими особами.
Всупереч цим вимогам закону поліцейський відібрав у одного зі свідків підписи на незаповнених бланках пояснень та протоколу про адміністративне правопорушення, що є неприпустимим.
Вказані обставини підтверджуються відеозаписом, долученим до справи.
У зв'язку з тим протокол про адміністративне правопорушення та письмові пояснення свідків, тобто більшість доказів, які взято до уваги при прийнятті рішення, отримані з порушенням вимог закону, вони не могли бути покладені в обґрунтування висновків суду.
Згідно з ч.3 ст.266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Така ж процедура направлення поліцейськими водія для проведення огляду на стан сп'яніння до найближчого закладу охорони здоров'я у разі відмови від його проходження на місці зупинки транспортного засобу передбачена п.6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, п.7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року.
Апеляційним судом встановлено, що поліцейські кілька разів пропонували ОСОБА_1 пройти огляд (тест) на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням газоаналізатора "Drager" і, розцінивши її дії як відмову, пройти його в закладі охорони здоров'я не пропонували. Про те, що від медичного огляду вона не відмовлялася, ОСОБА_1 слушно вказує і в апеляційній скарзі.
Оскільки поліцейські не висували вимогу пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому порядку, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 відмовилася від проходження такого огляду.
Крім того, у відповідності з вимогами ч.1 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
У відповідності з вимогами ч.1 ст.2652 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачене статтею 130 цього Кодексу, працівник уповноваженого підрозділу України, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється за певних умов.
Незастосування поліцейськими цих заходів забезпечення провадження у справі про адміністративні правопорушення у сукупності з встановленими апеляційним судом обставинами свідчить про відсутність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, що потребувало її огляду і складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, який визнано недопустимим доказом.
Разом з тим, посилання в апеляційній скарзі на недопустимість як доказу відеозапису з тих підстав, що ОСОБА_1 з ним не ознайомилася, не ґрунтуються на вимогах закону, і ніяких перешкод для реалізації права на ознайомлення з матеріалами справи у неї не було.
Згідно з ч.2 ст.255 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Оскільки під час розгляду справи в апеляційному суді встановлено, що докази, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення відсутні, а згідно з ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова судді - скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП, тобто у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови судді Голосіївського районного суду м. Києва від 7 травня 2020 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 7 травня 2020 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 /шестисот/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 /десять тисяч двісті/ гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 /один/ рік за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду Т.М. Тютюн