Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
"19" серпня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/349/20
Господарський суд Житомирської області у складі судді Кравець С.Г.,
розглядаючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромонтажбуд" від 30.07.2020 про зловживання процесуальними правами у справі №906/349/20
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромонтажбуд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нормагро"
про стягнення 1916663,73 грн,
за участю представників сторін:
від позивача: Бойчук О.Я., ордер серія АІ №1040119 від 22.06.2020,
від відповідача: ОСОБА_1, ордер серія КС №571299 від 17.04.2020,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агромонтажбуд" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нормагро" про стягнення 1916663,73грн, з яких: 1560384,00грн основного боргу, 108962,00грн 3% річних, 247317,73грн інфляційних втрат, а також судових витрат.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 09.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 18.05.2020.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 21.05.2020 продовжено строк підготовчого провадження та підготовче засідання призначено на 23.06.2020.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 23.06.2020 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання суду на 19.08.2020 о 16:00; продовжено відповідачу строк на подачу відзиву на позовну заяву.
До господарського суду від сторін надійшли такі документи:
- від представника позивача:
- 03.08.2020:
- клопотання про проведення судового засідання у справі без режиму відеоконференції;
- заява від 30.07.2020 про зловживання процесуальними правами разом з доданими документами, якою заявлено вимоги постановити окрему ухвалу щодо представника ТОВ "Нормагро" - адвоката ОСОБА_1 про зловживання процесуальними правами, передбаченими ст.42 та ст.43 Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України); стягнути з ОСОБА_1 у дохід державного бюджету штраф у розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та довести до відома Ради адвокатів Київської області вказану окрему ухвалу;
- 10.08.2020 - клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме докази направлення відповідачу заяви про зловживання процесуальними правами;
- 17.08.2020:
- від представника відповідача - відзив на позовну заяву від 14.08.2020;
- від відповідача - клопотання від 14.08.2020 про зупинення розгляду справи №906/349/20 до моменту розгляду Господарським судом Київської області справи №911/1985/20 з доданими документами;
- 18.08.2020 - від представника відповідача - заперечення від 17.08.2020 щодо заяви позивача про зловживання процесуальними правами;
- 19.08.2020 - від представника позивача - заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.
Розглядаючи заяву від 30.07.2020 представника позивача про зловживання процесуальними правами судом встановлено таке.
Заява про зловживання процесуальними правами обґрунтована, зокрема, наступним:
- відповідач не виконав вимог ухвал Господарського суду Житомирської області від 09.04.2020 та не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, передбаченим ст.178 ГПК України чи поданням зустрічного позовної заяви, що передбачається ст. 180 ГПК України. Натомість, замість відзиву ТОВ "Нормагро" на позовну заяву ТОВ "Агромонтажбуд", позивач отримав нову позовну заяву від ТОВ "Нормагро" до ТОВ "Агромонтажбуд" про визнання недійсним договору №1011/1 від 10.11.2017 (виконання зобов'язань за яким є предметом розгляду судової справи № 906/349/20) та яка була направлена відповідачем до Господарського суду Київської області;
- адвокат ОСОБА_1, представляючи інтереси ТОВ "Нормагро" у Господарському суді Житомирської області, не здійснює належний захист права і не реалізовує обов'язки клієнта у справедливому здійсненні правосуддя шляхом подачі відзиву на позовну заяву, надання пояснень, доказів та доведення своєї правової позиції, а вдається до намагань здійснити маніпулювання при розгляді судової справи, що перебуває у провадженні Господарського суду Житомирської області, шляхом подання нової позовної заяви до Господарського суду Київської області, очевидно з метою подальшого зупинення провадження у справі №906/349/20 з підстав, передбачених п.5 ч.1 ст.227 ГПК України.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала подану до суду заяву від 30.07.2020 про зловживання процесуальними правами та просила її задовольнити, додатково зазначивши, що адвокатом ОСОБА_1 допущено зловживання правами як сторони, оскільки ним фактично подано до Господарського суду Житомирської області клопотання від 14.08.2020 про зупинення розгляду справи №906/349/20 до моменту розгляду Господарським судом Київської області справи №911/1985/20, переслідуючи мету зупинення провадження у справі №906/349/20 та відповідно затягування розгляду справи в цілому.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви від 30.07.2020 про зловживання процесуальними правами, вказавши, що лише 15.04.2020 між Адвокатським об'єднанням "Акторіс" (далі - об'єднання) та ТОВ "Нормагро" (далі - клієнт) було укладено договір №15/04 про надання правової допомоги (далі - договір); до вказаного договору між сторонами укладено 3 додатки. Так, 15.04.2020 укладено додаток № 1 до договору, відповідно до умов якого клієнт надавав об'єднанню доручення представляти його інтереси в рамках справи №906/297/20; 01.07.2020 укладено додаток № 2 до договору, відповідно до п. 2 якого клієнт надав об'єднанню доручення підготовити та подати до Господарського суду позовну заяву про визнання недійсним договору купівлі-продажу №1011/1 від 10.11.2017, який був укладений між ТОВ "Нормагро" та ТОВ "Агромонтажбуд" та супроводжувати дану справу увесь період її розгляду в Господарському суді Київської області; 01.08.2020 укладено додаток № 3 до договору, відповідно до п. 2 якого клієнт надав об'єднанню доручення здійснити захист інтересів клієнта при розгляді справи №906/349/20, яка розглядається в Господарському суді Житомирської області та супроводжувати дану справу увесь період її розгляду в Господарському суді Житомирської області. Вказує, що лише 01.07.2020 у додатку № 2 відповідачем було чітко виражене своє волевиявлення стосовно звернення до суду з позовною заявою про визнання недійсним договору. Щодо посилання представника позивача на те, що відповідач зобов'язаний був подати зустрічний позов в межах справи №906/349/20, представник зазначив, що подання зустрічного позову є правом, а не обов'язком відповідача. Крім того, посилався на карантинні обмеження, пов'язані з поширенням коронавірусної хвороби. З огляду на викладені обставини, представник вважає, що позивачем не вказано, які саме норми процесуального законодавства було порушено представником відповідача - адвокатом ОСОБА_1, тому в задоволенні заяви позивача про зловживання процесуальними правами слід відмовити за її безпідставністю.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Наведені норми свідчать про те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права. Кожен має право будь-якими не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Разом з тим, слід враховувати, що будь-яке суб'єктивне право має межі, оскільки суб'єктивне право є міра свободи, міра можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
Відповідно до п.11 ч.3 ст.2 ГПК України однією з засад господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Тобто, господарське процесуальне законодавство містить застереження щодо заборони учасникам судового процесу зловживати наданими їм процесуальними правами.
Зловживання процесуальними правами - це особливий вид юридично значущої поведінки, яка полягає у діях (бездіяльності) учасника процесу, що суперечать завданням господарського судочинства.
Як зазначено у п.5 ч.5 ст.13 ГПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їх обов'язків.
Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав.
Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (постанова Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07.07.1989 у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії зробив висновок про те, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Об'єктивним критерієм визначення межі здійснення суб'єктивного права є неможливість використання його на шкоду правам інших осіб. Таке використання свого права є зловживання ним, застереження щодо неприпустимості такої поведінки містить процесуальний закон (ст. 43 ГПК України).
За приписами ч. 2 ст. 43 ГПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства.
Про цілеспрямований характер зловживання своїми процесуальними правами, а також завчасне усвідомлення безпідставності позов можуть свідчити дії позивача, які за своєю суттю та наслідками суперечать одна одній.
Також, ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Рішеннями ЄСПЛ у справах Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands від 27.10.1993 (n. 33), та Ankerl v. Switzerland від 23.10.1996 (n. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні справедливого балансу між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.
Крім того, принцип змагальності тісно пов'язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, без якого змагальність як принцип не існує. Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.
Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (ст. 15 ГПК України).
Викладене свідчить, що суд у своїй діяльності має забезпечувати непорушність балансу інтересів сторін, їх рівності та змагальності, зокрема, шляхом недопущення зловживання процесуальними правами окремими учасниками судового процесу.
Господарський процесуальний кодекс України визначає дії, які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами.
За приписами ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявленння завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (ч. 2 ст. 43 ГПК України).
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухваленню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав і так само прав та інтересів інших осіб.
Отже, зловживання процесуальними правами - це оціночне поняття, яке в межах змагального процесу має досліджуватися судом, виходячи з доводів сторін та зібраних доказів.
Судом встановлено, що 17.08.2020 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву. Слід зазначити, що в порядку статті 42 ГПК України надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов'язком та його неподання не перешкоджає повному та всебічному розгляду справи за наявними в ній матеріалами, згідно з ч.9 ст.165 ГПК України. Крім того, відповідно до ст.180 ГПК України подання зустрічного позову є правом, а не обов'язком відповідача.
Подання іншої позовної заяви ТОВ "Нормагро" до ТОВ "Агромонтажбуд" про визнання недійсним договору №1011/1 від 10.11.2017 являється також правом сторони, передбаченим ст. 4 ГПК України та узгодженим на підставі додатку № 2 від 01.07.2020 до договору №15/04 від 15.04.2020 про надання правової допомоги, укладеним між Адвокатським об'єднанням "Акторіс" в особі виконуючого обов'язки - керуючого партнера ОСОБА_1 та ТОВ "Нормагро".
Враховуючи наведене, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши подані докази, суд не вважає обставини, викладені у заяві від 30.07.2020 представника позивача про зловживання процесуальними правами, такими, що свідчать про зловживання представником відповідача - адвокатом ОСОБА_1 його процесуальними правами як сторони у справі №906/349/20.
Визнання дій представника відповідача зловживанням процесуальними правами, без достатніх підстав та належного підтвердження, у розумінні ст. 43 ГПК України, є порушенням принципу рівності та змагальності сторін.
У вирішенні питання про визнання тих чи інших дій зловживанням процесуальними правами, позиція учасника справи є важливою, але не вирішальною, оскільки законодавець відносить ці повноваження до виключної компетенції судів.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість заяви представника ТОВ "Агромонтажбуд" від 30.07.2020 про зловживання процесуальними правами, у зв'язку з чим визнав за необхідне відмовити у її задоволенні.
Керуючись статтями 43, 131, 135, 233-235 ГПК України, господарський суд,
Відмовити у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромонтажбуд" від 30.07.2020 про зловживання процесуальними правами шляхом постановлення окремої ухвали щодо представника ТОВ "Нормагро" - адвоката ОСОБА_1, стягнення з ОСОБА_1 у дохід державного бюджету штраф у розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також доведення до відома Ради адвокатів Київської області даної окремої ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Кравець С.Г.
Друк:
1 - в справу
2 - представнику позивача на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1
3 - представнику відповідача на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2