Справа №485/979/20
Провадження № 4-с/485/15/20
Ухвала
іменем України
18 серпня 2020 року м.Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді: Яворського С.Й.
секретар судового засідання Шеремет Ю.Є.
розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця, суб'єкт оскарження: Снігурівський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),
встановив :
31 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною скаргою на дії головного державного виконавця Плохотнік Ю.В., відповідно до якої просить: визнати неправомірними дії головного державного виконавця Снігурівського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Плохотнік Ю.В. у виконавчому провадженні №61209293 у частині накладення арешту на грошові кошти на які зараховується пенсія, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 , який відкритий у ТВБВ №10014/094 АТ "Ощадбанк" на ім'я ОСОБА_1 ; зобов'язати головного державного виконавця Снігурівського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Плохотнік Ю.В. зняти арешт у виконавчому провадженні №61209293 з рахунку № НОМЕР_1 , який відкритий у ТВБВ №10014/094 АТ "Ощадбанк" на ім'я ОСОБА_1 .
В обгрунтування скарги зазначив, що на виконанні у Снігурівському районному відділі державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження №61209293, з приводу виконання постанови Снігурівського районного суду Миколаївської області №3/485/395/18 від 06.11.2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в сумі 10200 грн. 29.07.2020 року хотів зняти кошти в банкоматі, але не зміг у зв'язку з тим, що його картка заблокована. 31.07.2020 року отримав копію постанови про арешт коштів боржника та постанову про відкриття виконавчого провадження, а також відмову Снігурівського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у знятті арешту з коштів. Спірною постановою накладено арешт на розрахунковий рахунок в АТ "Державний Ощадний банк України" на який він отримує пенсію. Вважає дії виконавця неправомірними, оскільки відповідно до постанови від 10.02.2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП №61209293, стягнення з його пенсії вже проводиться у розмірі 20%, просить зобов'язати виконавця зняти арешт.
В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи у його відсутності, скаргу підтриимує та просять її задоволити.
Начальником Снігурівський районний відділ державної виконавчої служби Танковською Юлією подано листа про розгляд справи у відсутності представника відділу, заперечень з приводу задоволення скарги не мають .
Відповідно до вимог ч.2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, скаргу, мотиви її обґрунтування, надавши правову кваліфікацію діям учасників виконавчого провадження, правову норму, яка підлягає застосуванню у відносинах сторін, дослідивши її фактичні обставини, пов'язані з виконанням рішення суду, врахувавши доводи боржника, суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону № 1404-VIII, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно із ст. 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Частиною 2 ст. 13 Закону № 1404-VIII визнано, що арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Судом встановлено, що згідно постанови № 485/1461/18 (провадження №3/485/395/18), виданої 06.11.2018 року Снігурівським районним судом Миколаївської області, ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 10200,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. У зв'язку з тим, у строк встановлений законом, правопорушником постанову суду добровільно не виконано, постанову суду скеровано до примусового виконання до Снігурівського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №61209293 від 10.02.2020 року, головним державним виконавцем Снігурівського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Плохотнік Ю.В. відкрито виконавче провадження з виконання постанови №3/485/395/18, виданої 06.11.2018 року Снігурівським районним судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штраф в сумі 10200,00 грн.
10.02.2020 року головним державним виконавцем Плохотнік Ю.В., після отримання відомостей про те, що боржник отримує пенсію, винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП №61209293 від 10.02.2020, відповідно до якої зобов'язано відділ з питань виплати пенсій №10 Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснювати відрахування із доходів боржника ОСОБА_1 у відповідності до чинного законодавства на користь стягувача на депозитний рахунок Снігурівського РВ ДВС ПМУ МЮ (м. Одеса) у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу 11789,00 грн.
В подальшому, головним державним виконавцем Плохотнік Ю.В., винесено постанову про арешт коштів боржника ВП №61209293 від 17.05.2020 року, відповідно до якої накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після внесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми 11789 грн.
Скаржник ОСОБА_1 з постановою про арешт коштів боржника не погоджується та вважає, що державний виконавець при її винесенні не дотримався норм Закону України «Про виконавче провадження», внаслідок чого вказана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Даною постановою про арешт коштів боржника ВП №61209293 від 17.05.2020 року, головним державним виконавцем накладено арешт на рахунок № НОМЕР_1 , який відкритий для зарахування пенсійних виплат, на імя ОСОБА_1 в ТВБВ №10014/094 АТ "Ощадбанк", підтвердженням чого є довідка №1400-0411-8/40746 від 22.07.2020 року.
Також підтвердженням того, що даний рахунок використовується тільки для отримання пенсії, надається історія по картковому рахунку з 01.07.2019 року по 30.06.2020 року.
Отже, державним виконавцем при винесенні оскаржуваної постанови накладено арешт, в тому числі, і на рахунок, на який зараховується пенсія ОСОБА_1 , у звязку із чим скаржник позбавлений можливості отримання будь-яких грошових коштів зі свого пенсійного рахунку.
Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено накладення арешту на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші соціальні доходи боржника.
Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України № 1404, не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.
Натомість, у розділі ІХ Закону України "Про виконавче провадження" передбачено дії державного виконавця у разі виявлення що боржник отримує заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 68 ЗУ "Про виконавче провадження" стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує пяти мінімальних розмірів заробітної плати.
Частиною 2 статті 70 Закону визначено, що з пенсії боржника може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сімї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, а також у звязку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.
За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Отже, дії державного виконавця в частині арешту коштів, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , який відкритий для зарахування пенсійних виплат, на імя ОСОБА_1 в ТВБВ №10014/094 АТ "Ощадбанк" суперечать приписам ч. 2 ст.70 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В той же час статтею 43 Конституції України гарантовано, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом; громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у рішенні по справі «Хонякіна проти Грузії» № 17767/08 від 19 червня 2012 року, право на соціальні виплати є майновим правом, передбаченим статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, і зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.
Накладення арешту на рахунок боржника № НОМЕР_1 , який відкритий в в ТВБВ №10014/094 АТ "Ощадбанк" та призначений для виплати пенсії, унеможливлює своєчасну виплату пенсії, що призводить до порушення конституційних прав заявника та позбавляє його коштів на існування, та суперечить порядку утримання із пенсії.
У відповідності з частиною 2 статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961 року, заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім"ї. Це саме стосується, і пенсійних виплат.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає вимоги скарги підставними, а скаргу такою що підлягає до задоволення
Керуючись ст. ст. 447-451 ЦПК України, суд -
постановив
Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця - задоволити.
Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Снігурівського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Плохотнік Ю.В. у виконавчому провадженні №61209293 у частині накладення арешту на грошові кошти на які зараховується пенсія, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 , який відкритий у ТВБВ №10014/094 АТ "Ощадбанк" на ім'я ОСОБА_1 ;
Зобов'язати головного державного виконавця Снігурівського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Плохотнік Ю.В. зняти арешт у виконавчому провадженні №61209293 з рахунку № НОМЕР_1 , який відкритий у ТВБВ №10014/094 АТ "Ощадбанк" на ім'я ОСОБА_1 .
Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Снігурівський районний суд Миколаївської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання.
Суддя С.Й. Яворський