13 серпня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/1096/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача адвоката Гончаренка А.Ю. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань, Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати одноразової грошової допомоги при звільненні та відшкодування моральної шкоди,
встановив:
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 29.07.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати одноразової грошової допомоги при звільненні в сумі 48225,24 грн.
Стягнуто з Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 482,25 грн.
В задоволенні інших вимог відмовлено.
Питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішувалось.
03.08.2020 року від представника позивачки надійшло клопотання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 9000,00 грн.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу суду надано такі документи: договір про надання правничої допомоги від 21.04.2020 року; акт приймання - передачі наданих послуг від 31.07.2020 року.
Доказів оплати заявлених до стягнення витрат суду не надано, натомість зазначено, що оплата за надані адвокатом послуги має бути здійснена до закінчення строку дії договору, тобто до 31.12.2021 року.
Виходячи з наведеного, станом на дату звернення із цим клопотанням позивачка не понесла витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України врегульовано питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
З аналізу приписів вищевказаної статті КАСУ суд дійшов висновку, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані зокрема, документи, що свідчать про оплату гонорару, пов'язаного із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.
Виходячи з наведеного, приймаючи до уваги правові позиції Верховного Суду в адміністративних справах щодо подібних питань, зокрема постанова від 11.06.2020 р. справа № 821/227/17 пункт 83, суд вважає, що підстави для стягнення витрат на правничу допомогу наразі відсутні, оскільки позивачем не надано доказів понесення таких витрат, сама по собі перспектива їх оплати у майбутньому не може бути підставою для їх стягнення.
Відповідно до ч. 4 ст. 252 КАС України, про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
З огляду на викладене, підстави для ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу наразі відсутні, тому у задоволенні клопотання належить відмовити.
Керуючись ст. 134, 252, 243, 248 КАС України, суд,
ухвалив:
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
Суддя В.Ф. Попов