11 серпня 2020 року м. Київ
Справа № 752/2091/18
Провадження: № 22-ц/824/7321/2020
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Невідомої Т.О., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 16 вересня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Чередніченко Н.П.,
у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з центрального опалення та постачання гарячої води,
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 16 вересня 2019 року позов КП виконавчого органу Київської міської ради «Київтеплоенерго» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП виконавчого органу Київської міської ради «Київтеплоенерго» заборгованість за надані послуги з центрального опалення в сумі 17 268 ,24 грн, заборгованість за постачання гарячої води в сумі 6 345,09 грн, інфляційні нарахування в сумі 4 420,11 грн, 3% річних в сумі 882, 78 грн, а всього суму в розмірі 28 916, 22 грн.
Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 16 березня 2020 року подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 квітня 2020 року поновлено ОСОБА_1 строк на оскарження рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 16 вересня 2019 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків апеляційної скарги та сплати судового збору, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання скаржником копії даної ухвали. Роз'яснено скаржнику, що у випадку неподання до суду апеляційної скарги у новій редакції та несплати судового збору у встановлений строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернута.
10 серпня 2020 року на адресу Київського апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, у якому він просить звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 16 вересня 2019 року.
Клопотання обґрунтоване тим, що у виконавчій службі перебуває виконавчий лист з виконання рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 16 вересня 2019 року у зв'язку з чим винесена постанова про арешт усіх його рахунків, зокрема, арешт накладено на рахунок для отримання заробітної плати, у зв'язку із чим він позбавлений можливості отримувати кошти та сплатити судовий збір.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру належних до сплати судових витрат або звільнення від їх сплати є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відовідно до ч.ч. 1, 2 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тобто, підставою для вчинення судом дій, зазначених у статті 8 цього Закону, є урахування ним майнового стану сторін та лише за наявності умов, визначених у частині 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Отже, законодавець чітко визначив, що звільнення від сплати судового збору має місце лише у разі незадовільного майнового стану особи фізичної або юридичної.
При зверненні до суду з зазначеним клопотанням скаржник на підтвердження неможливості сплати судового збору посилається лишена постанову про арешт його коштів від 03 червня 2020 року, винесену при примусовому виконанні виконавчого листа № 752/2091/18 від 17 жовтня 2019 року.
Однак дана обставина не може вважатися підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки накладання арешту на рахунки не свідчить про незадовільний майновий стан скаржника.
Будь-яких інших документів,окрім постанови про арешт коштів від 03 червня 2020 року,які б підтверджували неможливість сплати судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою скаржником не надано.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі 28249/95 від 19червня 2001року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
У даному випадку необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів.
Враховуючи вищевикладене, підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відсутні.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_1 встановлений ухвалою Київського апеляційного суду від 13 квітня 2020 року процесуальний строк для усунення недоліків апеляційної скарги та сплати судового збору, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання скаржником копії даної ухвали.
Керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суд,
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Продовжити ОСОБА_1 процесуальний строк, встановлений ухвалою Київського апеляційного суду від 13 квітня 2020 року для усунення недоліків апеляційної скарги та сплати судового збору, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання скаржником копії даної ухвали.
Роз'яснити скаржнику, що у випадку несплати судового збору у встановлений строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, є остаточною, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя: Т.О. Невідома