11 серпня 2020 року м. Рівне
Справа № 569/20476/19
Провадження № 22-ц/4815/901/20
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Бондаренко Н.В. (суддя-доповідач), Шимківа С.С., Ковальчук Н.М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 22 червня 2020 року в складі судді Тимощука О.Я., проголошене в м. Рівне, дата складання повного судового рішення не вказана,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів.
Позов мотивує тим, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 26 березня 2015 року по цивільній справі №569/16165/14-ц було розірвано.
Від шлюбу у них є спільний син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає із нею.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 23 вересня 2014 року по цивільній справі № 569/11631/14-ц стягнуто з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 23 жовтня 2017 року по цивільній справі № 569/13528/17 було збільшено розмір стягнутих з ОСОБА_2 аліментів з 500 грн. до 900 грн., щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
Зазначає, що з часу присудження аліментів істотно зріс прожитковий мінімум на дитину відповідного віку, збільшилися витрати пов'язані із забезпеченням дитині необхідного рівня життя та її потреб та відповідно змінилося і її матеріальне становище, як одержувача аліментів.
В свою чергу відповідач є працездатним, та постійно їздить на роботу за межі України.
Просить суд змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на її користь на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 23 жовтня 2017 року по цивільній справі №569/13528/17, та стягувати їх в розмірі 3000 грн., але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Рівненського міського суд Рівненської області від 22 червня 2020 року збільшено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 23 жовтня 2017 року в розмірі 900 гривень щомісячно, та стягнуто починаючи з дня набрання рішенням законної сили з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 2000 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто ОСОБА_2 в прибуток держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі 768 грн. 40 коп. Виконавчий лист, виданий на підставі рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 23 жовтня 2017 року № 569/13528/17 про збільшення розміру стягнутих аліментів за рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 23 вересня 2014 року на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі з 500 грн. на 900 грн, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття відкликано.
Рішення суду мотивовано тим, що інфляційні процеси, які відбулися в державі за останні роки, не дозволяють позивачу забезпечити належне матеріальне утримання сина та його нормальний фізіологічний розвиток на визначену судом суму аліментів, а відповідач є людиною молодого віку, вад здоров'я не має, працездатний та спроможний сплачувати аліменти на утримання сина у більшому розмірі ніж визначено рішенням суду.
Разом з цим, враховуючи, те, що позивачем суду не надано доказів про те, що відповідач може сплачувати аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 3000 грн., виходячи із засад справедливості та захисту прав дитини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та визначення розміру аліментів в розмірі 2000 грн.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 вважає рішення суду ухваленим із порушенням норм матеріального та процесуального права.
Вказує, що судом першої інстанції при розгляді справи не враховано того, що позивачкою не було доведено наявність підстав передбачених ст. 192 СК України.
Зокрема, в своїй заяві позивачкою зазначено, що на сьогодні змінилося її матеріальне становище, як одержувача аліментів, оскільки, на її думку значно подорожчав рівень життя, збільшилися витрати пов'язані із забезпеченням дитині необхідного рівня життя та її потреб, проте, доказів на підтвердження таких обставин нею суду представлено не було.
Звертає увагу, що матеріальне та сімейне становище у нього, як платника аліментів, та у позивачки, як одержувача аліментів, в порівнянні з 23.10.2017 року, тобто з моменту ухвалення останнього рішення суду щодо збільшення розміру аліментів, не змінилося.
На даний час, як і раніше, він має нерегулярний, мінливий дохід та постійного місця роботи не має.
Оскільки, збільшення прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та як наслідок мінімального розміру аліментів, не є підставою для збільшення розміру аліментів, то підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Крім того, як вбачається із документів, які не були предметом дослідження в суді першої інстанції з поважних причин, 3.04.2020 року він уклав новий шлюб та на його утриманні перебуває мати похилого віку, що свідчить про погіршення його матеріального становища.
З наведених підстав просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволені позову ОСОБА_1 .
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.
Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Згідно із ч. 1ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 23 вересня 2014 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 500 грн. щомісячно, з 23 липня 2014 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 8).
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 23 жовтня 2017 року збільшено розмір стягнутих за рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 23 вересня 2014 року на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 з 500 грн. на 900 грн. щомісячно і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 9-10).
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частин першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів" від 17 травня 2017 року № 037-VIII частину другу статті 182 СК України викладено в такій редакції: "Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку."
Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства'та ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Отже, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини та повинен бути не меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В частині першій статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов'язаний з'ясувати матеріальний та сімейний стан, як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров'я.
Встановивши, що відповідач сплачує аліменти на утримання сина в розмірі 900 грн. щомісячно, тобто в розмірі меншому, ніж встановлено чинним законодавством, та якого з врахуванням загального подорожчання цін на товари і послуги у державі явно не достатньо для забезпечення нормального розвитку дитини, що в свою чергу свідчить про погіршення матеріального становища позивача, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для збільшення розміру аліментів.
Разом з тим, оскільки, позивачем у даній справі не було надано суду доказів, за допомогою яких можливо встановити матеріальне становище дитини з урахуванням розміру доходів її матері та щомісячні грошові потреби дитини, які забезпечують її гармонійний розвиток, а відтак і потребу в стягнені заявленого розміру аліментів, а судом не вмотивовано у рішенні, що на утримання неповнолітньої дитини необхідно стягувати аліменти саме в розмірі 2000 грн., а також, що відповідач має можливість їх сплачувати в такому розмірі, колегія суддів приходить до висновку, що присуджений розмір аліментів є дещо завищеним та не є обґрунтовано доведеним.
Враховуючи вищенаведені обставини, рівність обов'язку матері та батька по утриманню дитини, а також виходячи з необхідного можливого та розумного обсягу матеріальних витрат на утримання дитини, що на думку суду, буде забезпечувати нормальний розвиток дитини, яку відповідач зобов'язаний утримувати, колегія суддів вважає за доцільне змінити розмір стягнутих з нього аліментів на утримання сина з 900 грн. до 1500 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з дня набрання рішення законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Кошти в сумі 1500 грн. на утримання неповнолітнього сина від батька є помірною сумою, вона не є завищеною в нинішніх умовах проживання, з урахуванням віку, потреб дитини та не є такою, що створює відповідачу додаткові труднощі матеріального характеру.
Покликання відповідача на відсутність у нього можливості сплачувати аліменти в розмірі більшому ніж було визначено рішенням Рівненського міського суду від 23 жовтня 2017 року не заслуговують на увагу, оскільки, він є працездатним, а відсутність у нього постійного заробітку не звільняє його від обов'язку утримувати свого неповнолітнього сина.
Крім того, будь-яких доказів того, що він звертався до центру зайнятості або вчиняв інші дії по своєму працевлаштуванню суду не надано.
Також, не підтверджено ОСОБА_2 належними та допустимими доказами перебування на його утриманні матері, оскільки сам факт досягнення нею пенсійного віку не свідчить про її утримання відповідачем.
Надана разом з апеляційною скаргою копія свідоцтва про шлюб, виданого 3 квітня 2020 року, згідно якого ОСОБА_2 укладено шлюб із ОСОБА_4 , апеляційним судом не приймається, так як відповідачем не наведено поважних причин неподання вказаного доказу під час розгляду справи в суді першої інстанції.
Із врахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про збільшення розміру аліментів підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову в цій частині.
Щодо судових витрат
Відповідно до ч.1 та ч. 13 ст.141 ЦПК України підлягають пропорційному розподілу понесені сторонами судові витрати.
У разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду заяви позивача, звільненого від оплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина сьома статті 141 ЦПК України).
При подачі позову підлягав сплаті судовий збір у розмірі 768,4 грн.
Однак, позивач звільнена від сплати судового збору у відповідності до п. 3 ч. 1ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
За подачу апеляційної скарги відповідачем було сплачено 1152,6 грн. судового збору.
Таким чином, в зв'язку частковим задоволенням позовних вимог на 50 % на рахунок відповідача підлягає віднесенню судовий збір за подачу позову та апеляційної скарги в сумі 960,5 грн. ((768,4+1152,6)х50%)
Понесені відповідачем судові витрати по оплаті судового збору при подачі апеляційної скарги в сумі 192,1 грн. (1152,6 - 960,5) слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, ст.ст. 181, 192 Сімейного кодексу України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 22 червня 2020 року в частині збільшення розміру аліментів та судових витрат скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів задовольнити частково.
Змінити розмір аліментів, стягнутих рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 23 жовтня 2017 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 900 грн. до 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 11 серпня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Понесені ОСОБА_2 судові витрати по оплаті судового збору при подачі апеляційної скарги в сумі 192,1 грн. компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини третьої статті 389 ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .
Повний текст постанови складено 11.08. 2020 року.
Судді: Бондаренко Н.В.
Ковальчук Н.М.
Шимків С.С.