вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
12.08.2020м. ДніпроСправа № 904/2225/20
За позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро
до Комунального підприємства "Житлово-комунальна контора "Дніпропетровської обласної ради", м. Дніпро
про стягнення вартості не облікованої електричної енергії в сумі 77 232 грн. 37 коп.
Суддя Рудь І.А.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 24.04.2020 № б/н, в якому просить стягнути з Комунального підприємства "Житлово-комунальна контора "Дніпропетровської обласної ради" вартість не облікованої електричної енергії в сумі 77 232 грн. 37 коп.; здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Позовні вимоги обґрунтовує порушенням відповідачем п. п. 5.5.5, 8.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме: самовільне підключення струмоприймачів до електромережі поза приладом обліку електричної енергії без порушення схеми обліку, що зафіксовано у акті про порушення від 16.07.2018 № 119735. Акт про порушення розглянуто на засіданні комісії позивача, про що складений протокол № 8-29 від 28.08.2018. За результатами розгляду здійснено розрахунок не облікованої електричної енергії відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електроенергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно з пунктом 2.9 та за формулою 2.7 зазначеної Методики, позивач нарахував вартість не облікованої електроенергії у сумі 77 232 грн. 37 коп. за період з 17.10.2017 по 18.07.2018.
Ухвалою господарського суду від 04.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.
Господарський суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 № 211 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215), з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020, на усій території України з 12.03.2020 до 03.04.2020 установлено карантин.
Крім того, згідно із п. 11 Закону України №540-ІХ від 30.03.2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набув чинності 02.04.2020, розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України доповнено п. 4 такого змісту, зокрема, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки судового розгляду справи продовжуються на строк дії такого карантину, а строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (редакція п. 4 розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України до 17.07.2020).
У подальшому строк дії карантину продовжувався з 03.04.2020 до 24.04.2020 (постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239), з 24.04.2020 до 11.05.2020 (постанова Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 291), з 11.05.2020 до 22.05.2020 (постанова Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343), з 22.05.2020 до 22.06.2020 (постанова Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392), з 22.06.2020 по 31.07.2020 (постанова Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500), з 31.07.2020 до 31.08.2020 (постанова Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641).
Відповідач вимоги суду не виконав та не надав витребувані судом документи.
Господарський суд наголошує на тому, що ухвала суду завчасно надсилалась відповідачу за його місцезнаходженням, згідно матеріалів справи, інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.
На адресу суду повернувся конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі від 04.05.2020, що направлялася на адресу відповідача, з відміткою відділення поштового зв'язку "Повернуто за закінченням встановленого строку зберігання".
Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.
Більше того, суд наголошує, що за змістом ст. ст. 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, невиконання вимог суду, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.
Господарський суд зазначає, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-ІХ, який набув чинності 17.07.2020, п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України викладено в наступній редакції: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином».
Відповідно до п. 2 розділу ІІ вказаного Закону від 18.06.2020 № 731-ІХ процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Господарський суд зазначає, що клопотання відповідача про продовження строку на надання відзиву у справі відповідно до п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-ІХ, до суду не надходило.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у ст.. 129 Конституції України та ст. ст. 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
23.03.1994 між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія Дніпрообленерго", правонаступником якого є Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" (постачальник) та Комунальним підприємством "Житлово-комунальна контора" Дніпропетровської обласної ради (споживач) укладений договір про постачання електричної енергії № 030003 (надалі - договір).
Додатковою угодою № 1/1210 від 07.11.2013 договір про постачання електричної енергії № 030003 від 23.03.1994 викладений в новій редакції.
Відповідно до розділу 1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу у точці (точках) продажу електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 40,48 кВТ, величини якої по об'єктах споживача визначені додатком «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п. 2.1 договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).
Згідно пункту 4.2.3 договору споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану згідно з Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (далі - методика) за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням у разі таких дій споживача:
1) самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;
2) пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, пошкодження чи зрив пломб засобів обліку;
4) інших умов, визначених методикою.
Пунктом 9.8 договору передбачено, що він набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2013р.
Відповідно до пункту 9.8.1 договору він вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
В матеріалах справи відсутні докази того, що сторони мали намір припинити дію договору про постачання електричної енергії № 030003 від 23.03.1994. Таким чином, суд дійшов висновку, що на момент виникнення спірних відносин договір був чинним.
18.07.2018 представниками енергопостачальника у складі: інженер Іващенко В.Ю., інженер Волик А.В. , інженер Слєпаков А.П. , проведена перевірка дотримання споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії за місцезнаходженням офісного приміщення Комунального підприємства "Житлово-комунальна контора "Дніпропетровської обласної ради" за адресою: м. Дніпро, пр. Поля, 48в.
За результатами перевірки складено акт про порушення №119735 від 18.07.2018, яким встановлено, що споживач при користуванні електричною енергією за адресою: м. Дніпро, пр.. Поля, 48в (освітлення, розетки), порушив п. 5.5.5, п. 8.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, шляхом самовільного підключення струмоприймачів до електромережі поза приладом обліку електричної енергії № 8505952 без порушення схеми обліку. Самовільне підключення виконане мідним кабелем ВВГ 2х6мм2від розподільчої коробки в електричній щитовій будинку, з метою без облікового споживання електричної енергії. Самовільне підключення виконане відкрито, виявлене за допомогою РК-120, виявити при контрольному огляді можливості не було. При вмиканні навантаження електролічильник не враховую спожиту електричну енергію (а.с. 8-9).
Акт про порушення № 119735 від 18.07.2018 складений за участю представника споживача директора Залогіна І.В., який від підпису акту відмовився.
Акт про порушення № 119735 від 18.07.2018 підписаний представниками постачальника електричної енергії Іващенко В.Ю., Волик А.В., Слєпаков А.П., підписами яких також засвідчено відмову представника споживача від підпису акту про порушення.
У акті про порушення зазначено, що комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного акту про порушення буде проводити засідання 31.07.2018 з 13:00 год. за адресою: вул. Старокозацька, б. 34, каб. 204.
18.07.2018 позивачем складений акт про усунення порушення №119735, в якому зазначено, що для усунення порушень виконано відключення самовільного приєднання. Директор Залогін І.В. від підписання акту про усунення порушення відмовився (а.с. 10).
25.07.2018 позивачем на адресу відповідача направлене повідомлення про проведення засідання комісії з розгляду акту про порушення № 119735 від 18.07.2018 та копію вказаного акту (а.с. 11, 13).
28.08.2018 комісією енергопостачальника по розгляду акту про порушення № 119735 від 18.07.2018 прийнято рішення, оформлене протоколом № 8-29 про нарахування кількості не облікованої електроенергії. Нарахування здійснено у відповідності до п. 2.9 та за формулою 2.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електроенергією за період з 17.10.2017 по 18.07.2018 на суму 77 232 грн. 37 коп. (а.с. 12).
На зазначене засідання комісії з розгляду актів про порушення представник споживача не з'явився.
30.08.2018 позивачем на адресу відповідача направлені протокол засідання комісії від 28.08.2018 № 8-29, копія розрахунку недорахованої електроенергії, рахунок на оплату (а.с. 15, 16).
Відповідач заборгованість по акту про порушення № 119735 від 18.07.2018 у розмірі 77 232 грн. 37 коп. не сплатив.
Позивач звернувся до суду із позовом та просить суд стягнути з відповідача вартість недоврахованої електроенергії у розмірі 77 232 грн. 37 коп., що і є причиною виникнення спору.
Предметом доказування у справі є обставини укладання договору, факт самовільного підключення відповідачем струмоприймачів до електричної мережі, з метою безоблікового споживання електричної енергії та наявність правових підстав для застосування до відповідача відповідальності за порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії та умов спірного договору.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).
Як встановлено судом, на момент укладення спірного договору діяли Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (далі - ПКЕЕ).
Однак, станом на 18.07.2018 (під час перевірки, виявлення порушення та складення акта про порушення № 119735) діяли Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
Відповідно до пункту 1.1.1 ПРРЕЕ ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
В силу пп.пп. 5, 6, 20 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ роздрібного ринку електричної енергії Споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема, дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Відповідно до ч. 6 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.
В силу приписів ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несанкціоноване втручання в роботу об'єктів електроенергетики тощо.
Відповідно до ст. 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.
Згідно зі ст. 237 Господарського кодексу України факт порушення господарського зобов'язання другою стороною є підставою для застосування оперативно-господарських санкцій. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням. Оперативно-господарські санкції можуть застосовуватися одночасно з відшкодуванням збитків та стягненням штрафних санкцій.
Пунктом 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії визначено, що необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно.
За приписами п. 8.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором
Згідно з пунктом 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача. У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.
Пунктом 8.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, акт про порушення № 119735 від 18.07.2018 підписано трьома представниками постачальника, представник споживача від підпису відмовився.
Таким чином, враховуючи приписи пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, господарський суд доходить висновку про те, що акт про порушення № 119735 від 18.07.2018 не може вважатися дійсним та слугувати підставою для нарахування споживачу вартості необлікованої електричної енергію за порушення, зафіксоване таким актом, оскільки оформлений позивачем із порушенням вимог ПРРЕЕ.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.07.2019 у справі № 904/4372/18.
Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За встановлених обставин, позивачем не доведено належними доказами виникнення у відповідача зобов'язання по відшкодуванню позивачу вартості недоврахованої електроенергії за період з 17.10.2017 по 18.07.2018, спожитої відповідачем шляхом самовільного підключення струмоприймачів до електромережі поза приладом обліку електричної енергії без порушення схеми обліку, з метою безоблікового споживання електричної енергії, на загальну суму 77 232 грн. 37 коп.
З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" задоволенню не підлягають.
Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 129, 165, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У позові Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" до Комунального підприємства "Житлово-комунальна контора "Дніпропетровської обласної ради" про стягнення вартості не облікованої електричної енергії в сумі 77 232 грн. 37 коп. відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Повне рішення складено 12.08.2020
Суддя І.А. Рудь