СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/16894/18
пр. № 1-кп/759/178/20
11 серпня 2020 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
провівши у відкритому судовому засіданні в м. Києві судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100080006532, відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Христинівка Черкаської області, українка, громадянка України, не заміжня, з середньою освітою, офіційно не працює, зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , проживаюча за адресою АДРЕСА_2 , раніше судима: 1) 15.06.2017 Святошинським районним судом міста Києва за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 309 КК України до 5 років позбавлення волі, за ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки; 2) 31.07.2017 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, за ст. ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробувальним терміном на 2 роки,
обвинуваченої у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
обвинуваченої ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11
Згідно формулювання обвинувачення досудового розслідування встановлено, шо 14.08.2018 близько 14 год., ОСОБА_6 , перебуваючи біля автостанції «Дачна», що розташована по проспекту Перемоги, 144 у місті Києві, переслідуючи прямий умисел, спрямований на порушення правового обігу наркотичних засобів, умисно, незаконно, без передбаченого законом дозволу в невстановленої слідством особи придбала для власного вживання, без мети збуту особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований та таким чином стала незаконно зберігати його при собі. Після чого, направилась пішки за адресою проживання.
Цього ж дня, близько 19 год. 00 хв. 14.08.2018, ОСОБА_6 , перебуваючи біля будинку № 81, що розташований за адресою м. Київ, вул. Верховинна, була зупинена працівниками поліції, яким остання добровільно видала ін'єкційний медичний шприц одноразового використання з особливо небезпечним наркотичним засобом опієм ацетильованим.
Згідно висновку експерта Київського міського НДЕКЦ МВС України № 11-2/4633 від 05.09.2018, надана на дослідження рідина коричневого кольору масою 1,837 г містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено. Надана на дослідження рідина коричневого кольору масою 1,837 г містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - опіц ацетильований.
Маса опію ацетильованого в перерахунку на суху речовину становить 0,149 г.
Дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч.1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.
Аналізуючи досліджені судом докази в сукупності та враховуючи правову позицію колегії суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висвітлену у постанові від 08.02.2018 року по кримінальному провадженню № 754/5978/16-к, за результатами судового розгляду суд прийшов до висновку, що за ч. 1 ст. 309 КК України, відносно ОСОБА_6 слід ухвалити виправдувальний вирок, оскільки не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченою, тобто відсутні достатні та переконливі докази винності особи.
Так, обвинувачена ОСОБА_6 не визнала себе винною у пред'явленому обвинуваченні. Пояснила, що два роки тому, вона разом з ОСОБА_12 сиділа на лавочці біля будинку та до них підійшла дільничий офіцер поліції ОСОБА_13 , та запропонувала їй взяти на себе відповідальність за зберігання наркотиків, шляхом притягнення її до кримінальної відповідальності, але заздалегідь набравши в шприц чаю замість реального наркотику, щоб при проведенні експертизи дійсно було встановлено, що саме чай знаходився в шприцу, на що вона погодилась. В службовому кабінеті працівників поліції, ДОП ОСОБА_13 дала їй 100 гривень та налила в шприц чай, пообіцявши, що експерт виявить в речовині чай. Шприц вона їй дала безпосередньо в кабінеті, після чого викликала слідчо-оперативну групу, запросила понятих та вони вже оформили усі необхідні документи.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 повідомив суду, що до події обвинувачену знав наглядно. Його запросили працівники поліції бути понятим, коли дільнича затримала обвинувачену, після чого, приїхала слідчо-оперативна група, та почала заповняти документи. Додав, що обвинувачена добровільна видала шприц поліцейським, діставши його з під футболки у яку була одягнута.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 повідомив суду, що він є цивільним чоловіком обвинуваченої, їх зупинили працівники поліції, провели огляд, виявили шприц в якому повинен був бути чай, а з'ясувалось, що в шприцах був наркотик. ОСОБА_6 видала працівникам поліції шприц добровільно. Дільничий офіцер поліції їм запропонувала налити чай в шприц та оформити це, як наркотики, але там насправді були виявлені наркотики, дільнича за це їм пообіцяла дати ще наркотики та гроші.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 повідомила суду, що у 2018 році вона була дільничим офіцером поліції, та разом з колегою, під час огляду території вони помітили дівчину, це відбувалось у денну пору доби. Підійшли до обвинуваченої, запитали її документи, вона їх не надала та вони запросили її до відділку поліції, спитали чи є в неї при собі заборонені предмети, на що в присутності її колеги та понятих вона повідомила що має шприц, який придбала для власного вживання. Після чого, вона викликала слідчо-оперативно групу.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 надав суду аналогічні покази, як свідок ОСОБА_13 але додав, що раніше бачив обвинувачену тому, що неоднарозово доводилось встановлювати її місце проживання, під час відеофіксації слідчо-оперативної групи було з'ясовано, що свідок ОСОБА_12 проживає разом з обвинуваченою ОСОБА_6 , про що їм стало відомо лише під час проведення слідчих дій.
На підтвердження винності обвинуваченої ОСОБА_6 у вчиненні кримінального проступку, прокурором було надано ряд доказів, які були безпосередньо досліджені судом. Однак, аналізуючи досліджені докази, суд прийшов до висновку, що вони, враховуючи показання обвинуваченої, не є достатніми та переконливими доказами, а певні з них допустимими, для визнання винуватості ОСОБА_6 .
Зокрема, прокурором, як доказ винності обвинуваченої в розпорядження суду надано протокол огляду місця події від 14.08.2018 року (а.п. 69-70), в якому відображено, що в період з 19:00 год. по 19:15 год. слідчий, з участю понятих, проводив огляд ділянки місцевості за адресою: АДРЕСА_3 , а по суті огляд громадянки ОСОБА_6 , яка, як зазначено в протоколі, повідомила, що в неї є при собі заборонений наркотик, діставши з під одягу медичний шприц 10 мм кубовий з голкою, заповнений на 1,5 куба речовиною коричневого кольору. Вказаний шприц добровільно надала та повідомила, що придбала для власного вживання.
Суд, вважає зазначений доказ недопустимим та відкидає, з наступних підстав.
Так, при проведенні вказаної слідчої дії не враховані вимоги ст. 34 Закону «Про Національну поліцію», якими передбачено, що поверхова перевірка як превентивний поліцейський захід є здійсненням візуального огляду особи, проведенням по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, візуальним оглядом речі або транспортного засобу.
Поліцейський для здійснення поверхової перевірки особи може зупиняти осіб та/або оглядати їх, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа має при собі річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров'ю такої особи або інших осіб.
Враховуючи, що вище зазначений огляд місця події, а по суті особи, був проведений слідчим, в ході якого були вилучені певні предмети з під одягу обвинуваченої, яка через підкорення наказу перебувала певний проміжок часу, до прибуття слідчого, поряд з уповноваженими службовими особами, то, з огляду на вимоги ст. 209 КПК України, ОСОБА_6 була особою, яку фактично затримала уповноважена службова особа.
Про те, що ОСОБА_6 була фактично затримана уповноваженою службовою особою, свідчить рапорт капітана поліції ОСОБА_13 на ім'я начальника Святошинського управління поліції, в якому відмічено, що 14.08.2018 року, була виявлена ОСОБА_6 біля буд. №81 по вул.. Верховинній, де в присутності двох понятих, остання повідомила, що має заборонені речі, а саме: медичний шприц у якому знаходиться опій ацетильований ємністю 1.5 мл, який вона зберігала для власного вживання без мети збуту. У подальшому за вище вказаною адресою було викликано слідчо-оперативну групу та у присутності двох понятих вище зазначений шприц з наркотичною речовиною було вилучено.
Тобто, данні відображені працівником поліції в рапорті, про зупинення, виявлення та вилучення поліцією, не узгоджуються з протоколом огляду місця події, про який зазначено вище, оскільки ті ж предмети, які відмічені в рапорті, в період з 19:00 год. по 19:15 год., ОСОБА_6 уже добровільно дістала шприц з рідиною коричневого кольору та передала слідчому.
Про те, що ОСОБА_6 була фактично затримана уповноваженою службовою особою, не свідчить жодний процесуальний документ наданою стороною обвинувачення. У матеріалах провадження відсутні будь які процесуальні документи щодо затримання підозрюваної особи, крім того відсутній протокол затримання ОСОБА_6 , що є обов'язковим, згідно вимог ст.208 КПК України, а подальший фактичний її огляд, та вилучення у неї медичного шприцу з речовиною коричневого кольору, оформлено протоколом огляду місця події, що не ґрунтується на вимогах процесуального законодавства.
Більше того, враховуючи зміст та суть проведення огляду, як процесуальної дії, визначеної ст. 237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, слідчий, прокурор проводить огляд місцевості, приміщення, речей та документів, у певних випадках, передбачених ст. 238 КПК України, огляд трупа, а не огляд особи, який повинен проводиться за правилами обшуку.
По суті, як вважає суд, в ході судового розгляду було встановлено, що працівниками поліції було проведено затримання ОСОБА_6 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення та проведено її обшук, однак процесуальні документи з цього приводу, зокрема протокол, де повинні були бути відмічені результати обшуку, не складалися взагалі, а слідчий лише обмежився складанням протоколу огляду місця події. Суд вважає за необхідне відмітити, що з часу фактичного затримання ОСОБА_6 , що мало місце 14.08.2018 року о 19:00 год., тобто з моменту, коли вона через підкорення наказу залишалася поряд з працівниками поліції, вона по суті, згідно вимог ст. 42 КПК України, отримала процесуальний статус підозрюваної, та мала процесуальні права, які не змогла реалізувати, через відсутність документів про її затримання та обшук. Зокрема, вона, в порушення вимог ст. 208 КПК України, уповноваженою службовою особою невідкладно не була повідомлена про підстави затримання та про її права, передбачені ст. 42 КПК України, зокрема право мати захисника, право давати пояснення або відмовитися, право вимагати перевірки обґрунтованості затримання, тощо. Зазначені обставини затримання ОСОБА_6 та її обшуку, без оформлення необхідних процесуальних документів, як вважає суд, є грубим порушенням права на захист обвинуваченої, що слід визнати істотним порушенням прав людини і основоположних свобод.
Про те, що обвинувачена була затримана, не відмічено в жодному документі наданому стороною обвинувачення, прокурор в розпорядження суду протокол затримання особи не надав, про це також не зазначено в реєстрі матеріалів досудового розслідування.
З тих самих підстав суд не приймає як допустимі докази, показання свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , які не можуть бути покладені в основу обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 309 КК України, оскільки свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_16 були понятими при проведенні огляду місця події, а свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_15 працівники поліції, які фактично затримали ОСОБА_6 та дали пояснення про добровільне вилучення в обвинуваченої шприцу з коричневою рідиною всередині.
Обґрунтовуючи обвинувачення, як доказ, в розпорядження суду прокурором також надано висновок експерта № 11-2/4633 від 05.09.2018 (а.п. 64-66) та висновок експерта № 11-2/3071 від 27.05.2020 (а.п. 207-211), який досліджував надану на дослідження рідину коричневого кольору, за вищезазначених обставин з грубим порушенням вимог процесуального законодавства, згідно якого, у наданих на дослідження рідину, виявлено опій ацетильований, що є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг, якого заборонено. В подальшому, відповідно до постанови, вищезазначені предмети визнані речовими доказами.
Оскільки протокол огляду місця події, від 14.08.2018 року, який проведено в період з 19:00 год. по 19:15 год., в ході якого було виявлено та вилучено шприц, який містить в середині опій ацетильований, керуючись вимогами ст. 87 КПК України, суд визнає недопустимими доказом, то наслідком недопустимості указаного протоколу є відповідно і речі вилучені під час нього та висновки експертів № 11-2/4633 та №11-2/3071, які досліджували ці речовини, оскільки допустимість та достовірність похідних доказів прямо залежить від допустимості та достовірності первинних процесуальних джерел доказування, про йдеться в рішенні ЄСПЛ у справі «Яременко проти України», по принципу плоди отруйного дерева.
Слід відмітити, що в ході судового розгляду було допитано свідка обвинувачення, ОСОБА_12 . Однак, зазначений свідок лише підтвердив обставини того, що був присутнім при тому, як працівники поліції пропонували обвинуваченій дістати заборонені речі, на що остання погодилась. Після цього працівники поліції забрали затриману до відділу поліції. Показання зазначеного свідка в черговий раз підтверджують обставини саме затримання та обшуку особи, що не було оформлено у належний процесуальний спосіб.
Більше того, показання зазначеного свідка по суті узгоджуються з показаннями обвинуваченої, яка заперечувала свою винність, а не з матеріалами та доказами наданими прокурором, зокрема щодо обставин вилучення у обвинуваченої медичного шприца, оскільки в протоколі огляду місця події відмічено, що обвинувачена самостійно діставала шприц з рідиною коричневого кольору всередині.
Як вважає суд, за обставин визнання протоколу огляду місця події та висновків експертів недопустимими доказами, лише показань свідків, які між іншим не узгоджуються з іншими доказами сторони обвинувачення, як вважає суд, недостатньо для визнання ОСОБА_6 винуватою у вчиненні кримінального проступку відображеному в обвинувальному акті.
Крім наданих стороною обвинувачення доказів, які визнані недопустимими, інших доказів, тобто фактичних даних, отриманих у визначений КПК України спосіб, які би доводили винність обвинуваченої (показання, речові докази, документи, висновки експертиз), стороною обвинувачення суду не надано.
Ураховуючи, що згідно вимог ст. 63 Конституції України, ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи, суд прийшов до висновку про необхідність виправдання ОСОБА_6 за ч.1 ст. 309 КК України.
Враховуючи, що за результатами судового розгляду суд прийшов до висновку про необхідність виправдання обвинуваченої, судові витрати віднести на рахунок держави.
Питання щодо речових доказів вирішити згідно ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 17, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_6 у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 309 КК України, визнати невинуватою та виправдати, згідно п.2 ч.1 ст. 373 КПК України, оскільки не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченою.
Запобіжний захід застосований до ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України скасувати.
Звільнити ОСОБА_6 з-під варти в залі судового засідання негайно.
Речові докази: опій ацетильований, масою в перерахунку на суху речовину 0,149 г, що знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Святошинського УП ГУ НП у м. Києві - знищити.
Процесуальні витрати за проведення експертиз у справі на загальну суму 2165 грн. 60 коп. віднести на рахунок держави.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти діб з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1