Головуючий І інстанції: Старосєльцева О.В.
07 серпня 2020 р. Справа № 520/2993/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2020, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 03.06.20 по справі № 520/2993/2020
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування наказу,
Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просила суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Харківській області № 1091 від 21.02.2020 року про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 ;
- стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області на користь ФОП ОСОБА_1 , за рахунок бюджетних асигнувань, судові витрати по справі.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2020 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у Харківській області № 1091 від 21.02.2020 року про проведення фактичної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .
Стягнуто на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (місце знаходження - АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (місце знаходження - м.Харків, вул.Пушкінська,46, код ЄДРПОУ - 43143704) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102грн. (дві тисячі сто дві гривні).
Відповідач, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що при прийнятті спірного наказу діяв у межах вимог чинного законодавства. Також вказує, що станом на момент подання позивачем адміністративного позову наказ Головного управління ДПС у Харківській області № 1091 від 21.02.2020 року вичерпав термін своєї дії, а тому права, свободи та інтереси позивача не порушує.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 21.02.2020 року відповідач прийняв наказ № 1091 "Про проведення фактичної перевірки", згідно яким передбачалось проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) за місцем провадження господарської діяльності - в об'єкті за адресою: АДРЕСА_2.
На підставі зазначеного наказу від 21.02.2020 року № 1091, направлень на проведення фактичної перевірки від 25.02.2020 року № 1327, 1328 до господарського об'єкту, в якому здійснює свою діяльність ФОП ОСОБА_1 , 25.02.2020 року прибули посадові особи ГУ ДПС у Харківській області з метою проведення фактичної перевірки з питань дотримання вимог Податкового кодексу України.
На підставі абз. 5 п.п. 81.1. ст. 81 Податкового Кодексу України, посадових осіб Головного управління ДПС у Харківській області не було допущено до проведення фактичної перевірки у зв'язку із невідповідністю наказу Головного управління ДПС у Харківській області № 1091 від 21.02.2020 року про проведення фактичної перевірки вимогам абз. 3 п.п. 81.1 ст. 81 Податкового Кодексу України, про що було складено Акт про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки № 1155/20-40-05-10-09/3528902620.
Не погоджуючись із наказом від 21.02.2020 року № 1091, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наказ про призначення фактичної перевірки позивача порушує права, свободи та інтереси ФОП ОСОБА_1 не містить підстав для її проведення, отже є протиправним.
Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до п. 75.1.3 ст. 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
За приписами п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом.
В наказі про проведення перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися (абз. 3 п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України).
З матеріалів справи вбачається, що підставою для проведення перевірки позивача у спірному наказі наведена норма п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України.
За змістом вказаної норми, фактична перевірка здійснюється у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Під час розгляду справи встановлено, що фактичною підставою для прийняття спірного наказу відповідачем обрано здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 11.06.2019 по справі № 1440/2045/18, зазначено, що у разі якщо з аналізу спірного наказу неможливо встановити, що саме необхідно перевірити в межах фактичної перевірки та що слугувало для призначення такої перевірки такий наказ є прийнятим за відсутності правових підстав.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки в наказі не зазначено підстав для призначення та проведення фактичної перевірки, обставин, які необхідно перевірити в межах фактичної перевірки, відповідач не довів суду наявність правових підстав для винесення оскаржуваного наказу.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що на момент подання позивачем адміністративного позову у цій справі, спірний наказ вичерпав свою силу, а тому не порушує права, свободи та інтереси ФОП ОСОБА_1 , з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Судом першої інстанції встановлено, що Харківським окружним адміністративним судом 13.04.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі № 520/4547/2020 з позовом Головного управління ДПС у Харківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про накладення адміністративного арешту коштів на всіх відкритих рахунках у банках та банківських установах, що обслуговують платника податків.
Ухвалою від 12.05.2020 року провадження у справі № 520/4547/2020 зупинено, у зв'язку з тим, що необхідність застосування адміністративного арешту на кошти відповідача, обґрунтовується недопущенням службових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, яка призначена оскаржуваним у цій справі наказом.
Таким чином, спірний наказ не вичерпав свою дію та створює для позивача юридичні наслідки, тобто безпосередньо впливає на його права і обов'язки у сфері публічних правовідносин.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наказ про призначення фактичної перевірки позивача порушує права, свободи та інтереси ФОП ОСОБА_1 не містить підстав для її проведення, отже є протиправним.
З огляду на наведене, апеляційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які спростовують наведений висновок суду.
Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши постанову суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2020 по справі № 520/2993/2020 залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач (підпис)В.В. Катунов
Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко Г.Є. Бершов