07 серпня 2020 р. рокуСправа № 520/13207/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бершова Г.Є.,
суддів: Катунова В.В., Ральченка І.М.
розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2020 по справі № 520/13207/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, яка полягає у неналежному розгляді заяви ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , розташованої за межами населених пунктів на території Огіївської сільської ради Сахновщинського району Харківської області, загальною площею 1,2000 га, з кадастровим номером 6324885500:01:000:0951, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2020 задоволено позов.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, яка полягає у неналежному розгляді заяви ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність.
Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822, 61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, 2 під'їзд, 8,9 поверхи) затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), розташованої за межами населених пунктів на території Огіївської сільської ради Сахновщинського району Харківської області, загальною площею 1,2000 га, з кадастровим номером 6324885500:01:000:0951, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822, 61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, 2 під'їзд, 8,9 поверхи) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822, 61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, 2 під'їзд, 8,9 поверхи) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4950,00 (чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2020 року апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2020 року по справі № 520/13207/19 залишено без змін.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Франковський Євген Володимирович звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про вирішення питання про розподіл витрат, пов'язаних з правничою допомогою.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2020 року призначено до розгляду питання щодо ухвалення додаткового рішення по справі.
Відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяв та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст. 132 КАС України).
Відносно питання відшкодування витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.
У відзиві на апеляційну скаргу, позивач просив суд стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на правничу допомогу.
Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до наявних матеріалів справи, позивачем понесено витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 4500,00 грн. Вартість професійної правничої допомоги адвоката та здійснення її оплати позивачем підтверджується договором про надання правничої допомоги від 02.12.2019 року; додатковою угодою №3 від 09.07.2020 року до договору про надання правничої допомоги від 02.12.2019 року, прибутковим касовим ордером №б/н від 16.07.2020 року на суму 4500,00 грн.
З огляду на викладене, представником позивача подано відповідну заяву та докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, які позивач вже сплатив у загальній сумі 4500,00 грн. заздалегідь, тобто до спливу п'яти днів після ухвалення рішення суду та з дотриманням умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Колегія суддів звертає увагу, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Нова редакція КАС України (глава 8) змінює підходи до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Зміна підходів до питання компенсації витрат на правничу допомогу (відмова від обмеження можливих витрат максимальною сумою) у новій редакції КАС, водночас, потребувала запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.
За визначенням ч.1 ст.132 КАСУ, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
В свою чергу, у відповідності до п.1 ч.3 ст.132 КАСУ до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.134 КАСУ).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАСУ).
У новій редакції КАС (частина 4, 5 статті 134) запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (частина 3 статті 141).
Таким чином, у новій редакції КАС закладені критерії оцінки як співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу тощо), так і критерій пов'язаності цих витрат із веденням справи взагалі (пов'язаності конкретних послуг адвоката із веденням саме цієї судової справи, а не іншої справи).
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Відповідно до ст.30 цього Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Без сумніву, суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої прийнято рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269).
У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" також роз'яснено, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Окремо суд зазначає, що відповідно до вимог ч.9 ст.139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо.
При цьому, у додатковій угоді №3 до договору про надання правничої допомоги від 02.12.2019 року із детальним описом робіт визначено, розмір гонорару адвоката встановлено виходячи з наступного:
- 5 годин - ознайомлення з матеріалами справи в Другому апеляційному адміністративному суді, аналіз судової практики, написання та подача до суду відзиву на апеляційну скаргу.
При цьому, суд звертає увагу, що справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності Головне управління Держгеокадастру у Харківській області не є складними, відносяться до справ незначної складності та Верховним Судом висловлена стала позиція щодо спірних правовідносин. Суд зазначає, що позиція позивача побудована виключно на висновках Верховного Суду у постанові від 06.03.2019 у справі №1640/2594/18.
У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що сплачена позивачем сума на професійну правничу допомогу є не співмірною із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а тому, вартість такої послуги, а саме, 4500 грн., в даному випадку є необґрунтованою та явно завищеною.
Крім того, згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece) від 19.10.2000, скарга № 31107/96, узагальнив свою минулу практику стосовно угод про виплату адвокату гонорару і сформулював основні положення стосовно таких угод.
Так, ЄСПЛ зазначив, що згідно з його прецедентною практикою (§ 23 справи "Санді Таймс проти Об'єднаного Королівства (№ 2)" (Sunday Times v. UK (№2) від 6.11.1980, скарга № 6538/74) відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, їх необхідність і, більше того, умова розумності їх розміру.
На підставі викладеного, з урахуванням співмірності, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для задоволення заяви відповідача про відшкодування судових витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 2250,00 грн., понесених у зв'язку з розглядом справи, які підлягають стягненню з Головного управління Держгеокадастру у Харківській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 243, 250, 252, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822, 61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, 2 під'їзд, 8,9 поверхи) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2250,00 (дві тисячі двісті п'ятдесят) грн. 00 коп.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Бершов Г.Є.
Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.