Справа № 2а-3809/09/1770
11 листопада 2009 р. 12год. 20хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Яковчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: прокурор: < Текст >;
позивача: представник Микулін І.М.;
відповідача: представник Рижий І.Л. третя особа: < Текст >;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Рівненське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів в інтересах держави в особі < Текст >
до Державне підприємство "Володимирецьке лісове господарство"
про стягнення адміністративно-господарських санкцій , -
Рівненське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів в інтересах держави в особі < Текст > звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державне підприємство "Володимирецьке лісове господарство" про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі 110551,02 грн. та пені в сумі 13519,12 грн.
Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення, які повністю співпадають із позицією, яка викладена в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, покликаючись на те, що згідно положень Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в ч.1 ст.18 Закону. Відтак зазначає, що ним виконано всі необхідні дії для працевлаштування інвалідів: атестаційною комісією визначено робочі місця, на яких можливе працевлаштування інвалідів, листом №45 від 25.01.2007 року відповідач звертався до Володимирецького центру зайнятості із проханням направляти інвалідів для працевлаштування. Крім того, звернень інвалідів як таких, що шукають роботу, на протязі 2007 року безпосередньо на підприємсто не зареєстровано. Враховуючи викладене, просив відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі, враховуючи наступне.
У відповідності до ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", для підприємств, установ організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Відповідно ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Термін сплати санкції встановлено до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу.
Згідно поданого відповідачем звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 рік (форма N10-ПІ) (термін подання не пізніше 1 березня після звітного періоду) середньоблікова чисельність штатних працівників облікового складу у 2007 році склала 580 особи. На виконання статті 19 Закону підприємство зобов'язане створити 23 робочі місця для працевлаштування інвалідів, проте в 2007 році відповідачем було створено лише 16. Середньорічна заробітна плата штатного працівника на підприємстві становила 18425,17 грн.
Таким чином, сума штрафної санкції, яка підлягає сплаті відповідачем і яка самостійно ним визначена, відповідно до ст.20 Закону "Про основи соціальної захищеності інвалідів" (далі - Закон) складає 92125,85 грн.
Проте, як засвідчує доданий до звіту відповідачем список працюючих інвалідів, протягом 2007 року на підприємстві у відповідача працювало 18 інвалідів, із них 15 інвалідів відпрацювало 12 місяців, один - 8 місяців, один - 7 та один - З місяця. Таким чином лише 15 відпрацювали 18 місяців, або 1,5 року. При цьому зазначена цифра підлягає заокругленню в сторону збільшення, тобто до 2-х. Враховуючи наведене слід до 15 осіб, які відпрацювали повний календарний рік, додати ще визначених 2-х осіб. В результаті цього слідує, шо відповідачем у звітному періоді було працевлаштовано 17 інвалідів, а не 18, як ним відображено у звіті. Таким чином сума адміністративно-господарської санкції становить 110551,02 грн.
Адміністративно-господарські санкції відповідач мав сплатити до 15 квітня 2008 року (ч.4 ст. 20 Закону передбачає, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону).
Відповідно до ч.2 ст. 20 Закону, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені.
Нарахування пені здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу).
Відповідно до Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого Міністерством праці та соціальної політики України 15.05.2007р. № 223, порушення строку сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, розмір якої обчислюється виходячи зі 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України, що діє на момент подання позовної заяви. Таким чином, сума пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 13519,12 грн.
Відповідно до ч.ч. 9, 10 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку. Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси , у тому числі в суді.
Посилання відповідача на вжиття ним всіх необхідних заходів для працевлаштування інвалідів на сторені робочі місця не берется судом до уваги зважаючи на наступне.
Згідно п.3 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 р. N314, робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам рооочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
Відповідно до статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, за кожне місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.
Оскільки позивачем не подано документів про понесені судові витрати, то підстави для застосування вимог статті 94 КАСУ у суду відсутні.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з відповідача - Державне підприємство "Володимирецьке лісове господарство" (вул.Партизанська 23,Антонівка,Володимирецький район, Рівненська область,34380, р/р 26006054702580, в РФ КБ "Приватбанк", МФО 333291, код ЄДРПОУ (ідентифікаційний номер підприємницької діяльності) - 009922757) на користь держави в особі Рівненське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Замкова 10-а/1,Рівне,33000, р/р 31216230700002, в ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ (ідентифікаційний номер підприємницької діяльності) - 22586331) адміністративно-господарську санкцію та пеню в сумі 124070 (сто двадцять чотири тисячі сімдесят)грн. 14коп. в тому числі: 110551,02 грн. - адміністративно-господарська санкція за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2007 році; 13519,12 грн. - пеня.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя < Текст > Жуковська Л.А.
< Текст >