Номер провадження: 33/813/814/20
Номер справи місцевого суду: 947/13678/20 , 947/12997/20
Головуючі у першій інстанції Іванчук В. М., Пучкова І.М.
Доповідач Колесніков Г. Я.
28.07.2020 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Колеснікова Г.Я.,
за участю секретаря - Сороколет Ю.С.,
учасники справи:
особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
його захисник - Пошали Катерина Сергіївна,
розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_1 на постанови Київського районного суду м.Одеси від 09 червня 2020 року, ухвалену під головуванням судді Іванчука В. М., та від 11 червня 2020 року, ухвалену під головуванням судді Пучкової І.М.,
Короткий зміст судових рішень
Постановою Київського районного суду м.Одеси від 09 червня 2020 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1ст.130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік (справа №947/13678/20, апеляційне провадження №33/813/814/20).
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 09 травня 2020 року о 20:25 год в м.Одесі по вул.Ак.Корольова, біля будинку №60, керував автомобілем марки «HONDA», д/з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: почервоніння очей, не стійка хода, запах алкоголю з ротової порожнини, після чого від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі у присутності двох понятих у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 січня 2001 року (далі- ПДР).
Постановою Київського районного суду м.Одеси від 11 червня 2020 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.185 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. у дохід держави (справа №947/12997/20, апеляційне провадження №33/813/825/20).
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 09 травня 2020 року близько 22 год. 25 хвил.знаходився за кермом транспортного засобу «Honda CR-V», д/з НОМЕР_1 , за адресою: м.Одеса, вул.Ак.Корольова, 60, з явними ознаками алкогольного сп'яніння. На вимогу працівників поліції залишатися на місці пригоди для складання адміністративного протоколу не реагував та намагався залишити місце пригоди, під час затримання чинив опір.
Короткий зміст доводів апеляційних скарг
1) В апеляційній скарзі на постанову Київського районного суду м.Одеси від 09 червня 2020 року ОСОБА_1 просить її скасувати та справу закрити, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 1ст.130 КУпАП.
Зокрема, апелянт посилається на те, що постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки:
- розгляд справи є неприпустимим без доведеності технічними засобами провини ОСОБА_1 ;
- ОСОБА_1 за кермом не був, будь-яких доказів керування ним автомобілем перед приїздом патрульних не існує, відеодоказів, що його автомобіль рухався також немає;
- ОСОБА_1 від керування транспортного засобу не був відсторонений, автомобіль на штрафний майданчик не направлявся як передбачено в подібних випадках;
- рішенням суду першої інстанції встановлений час правопорушення 09 травня 2020 року о 20 год. 25 хвил., а відповідно до відеофіксації бодікамер працівників поліції час зазначений 22 год.49 хвил. і власноруч записує час 22 год.40 хвил. (а.с.16-18).
2) В апеляційній скарзі на постанову Київського районного суду м.Одеси від 11 червня 2020 року ОСОБА_1 просить її скасувати та справу закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст185 КУпАП.
Апелянт посилається на те, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального, а саме:
- ОСОБА_1 не було належним чином сповіщено про дату та час розгляду справи у суді;
- розглянувши справу у відсутність ОСОБА_2 , суд порушив його права, передбачені ст.268 КУпАП;
- протокол навмисно і зухвало сфальсифікований працівниками поліції, оскільки ОСОБА_1 в ніч 09 травня 2020 року був абсолютно тверезим, транспортним засобом не керував, від проходження огляду на стан сп'яніння не відмовлявся;
- розгляд справи є неприпустимим без доведеності технічними засобами провини ОСОБА_1 (а.с.12-16).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 17 липня 2020 року вищевказані справи стосовно ОСОБА_1 об'єднані в одне провадження, якому присвоєно номер 33/813/814/20.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник Пошали К.С. підтримали доводи обох апеляційних скарг і просили їх задовольнити.
Позиція апеляційного суду
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, його захисника, допитавши свідків, перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали даної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Щодо законності та обґрунтованості постанови Київського районного суду м.Одеси від 09 червня 2020 року
Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Апеляційним судом встановлено, що 19 травня 2020 року Управлінням патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на адресу Київського районного суду м.Одеси направлені матеріали про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1ст.130 КУпАП., які містили 4 аркуші, а саме:
-протокол про адміністративне правопорушення від 09 травня 2020 року, складений сержантом поліції Сафоненко А.В., згідно якого 09 травня 2020 року о 20:25 год водій ОСОБА_1 в м.Одесі по вул.Ак.Корольова,60, керував автомобілем HONDA СR-V, д/з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: почервоніння очей, не стійка хода, запах алкоголю з ротової порожнини, після чого від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння «Драгер» та від медичного огляду на стан сп'яніння у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1ст.130 КУпАП, на 1 арк.;
-довідка про те, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП не притягувався на 1 арк.;
-пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відібрані від 09 травня 2020 року сержантом поліції Демянюком С.В., про відмову ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наданих ними в Таїровському відділі поліції Київського відділення поліції в м.Одесі ГУНП в Одеській області на 2 арк.,
а також 2 диска з відеозаписами, які не містили будь-якої інформації про керування ОСОБА_1 транспортним засобом або те, що він вийшов із автомобіля та одразу був затриманий працівниками поліції (а.с.8).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 травня 2020 року зазначені матеріали передані судді Іванчуку В.М., який призначив розгляд справи на 09 червня 2020 року.
Дані про те, що суд допитав в якості свідків працівників поліції та понятих, досліджував матеріали іншої адміністративної справи відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративнї відповідальності за ч.1ст.185 КУпАП за злісну непокору законній вимозі поліцейского 09 травня 2020 року, яка надійшла до Київського районного суду м.Одеси 21 травня 2020 року, та, з невідомих причин не була об'єднана із даною адміністративною справою, матеріали справи не містять.
Судове засідання, всупереч положенням п.6ч.1ст.129 Конституції України, технічними засобами не фіксувалось, що позбавило можливості апеляційний суд перевірити покази ОСОБА_1 , які він дав суду першої інстанції.
За таких обставин, апеляційний суд вимушений брати до уваги його пояснення в суді першої інстанції, які викладені ним в письмовій заяві до суду від 09 червня 2020 року, та в апеляційній скарзі (а.с.11, 16-21).
Із їх змісту видно, що під час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 свою вину не визнав, зазначивши, що ввечері 09 травня 2020 року, після того як він припаркував транспортний засіб, йому зателефонувала дружина та попросила знову вигнати машину з гаражу, з метою виїхати за ліками для хворої дитини. Він виконав її прохання та пішов до сусідів, що стояли перед будинком, та святкували 9 травня. Після спілкування з ними, він повторно натиснув на брелок сигналізації, щоб переконатись, що автомобіль зачинений і відправився додому. По дорозі його зупинили працівники поліції, яким він надав документи. На пропозицію останніх пройти огляд на стан сп'яніння, він відмовився. Вважав, що якщо поліцейськими не встановлений факт керування ним транспортним засобом, то немає й законних підстав для проходження ним огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Аналогічні покази ОСОБА_1 дав й в суді апеляційної інстанції, доповнивши їх тим, що підійшовши до сусідів по будинку, він дійсно вжив алкоголь.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення, яким зафіксоване місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення, сукупність досліджених матеріалів, доданих до вказаного протоколу, в тому числі й відеозаписом з місця події, на якому зафіксована відмова від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про те, що ОСОБА_1 скоїв інкріміновановане правопорушення на підставі вищенаведених доказів, оскільки, сам по собі запис в протоколі про адміністративне правопорушення про управління ним транспортним засобом у стані явного алкогольного сп'яніння, без надання інших доказів, не може вважатись достатнім доказом того, що ОСОБА_1 керував автомобілем або вийшов з нього перед затриманням його працівниками патрульної поліції.
Усуваючи зазначений недолік суду першої інстанції, з метою повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи, апеляційним судом 13 липня 2020 року начальнику Управління патрульної поліції в Одеській області надісланий лист про забезпечення явки в судове засідання для допиту в якості свідків сержантів поліції ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та інших інспекторів поліції, які були присутні під час затримання ОСОБА_1 , а також додаткові записи з відео-реєстраторів, встановлених на патрульному автомобілі, та /або з нагрудних відеокамер поліцейських, оскільки із змісту наявних у справі відеозаписів, які велись в Таїровському відділі поліції, вбачалось, що працівники поліції переконували затриманого ОСОБА_1 , а також запрошених до відділу поліції понятих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в тому, що факт фіксації керування ОСОБА_1 автомобілем та виходу з нього існує та буде наданий в якості доказу суду (а.с.57).
Крім того, апеляційним судом було задоволено клопотання захисника Мазура В.М. про допит очевидців подій, що мали місце 09 травня 2020 року біля будинку по АДРЕСА_1 в м.Одесі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а також про приєднання до справи, відеозапису, який у справі відсутній.
Допитані в судовому засіданні в якості свідків сержанти поліції ОСОБА_5 та ОСОБА_6 показали, що ввечері 09 травня 2020 вони надали допомогу іншому наряду поліції, який відпрацьовував виклик щодо вгамування групи осіб, які вживали спиртні напої, у дворах по вул. Ак.Корольова в м.Одесі. В подальшому, після надання допомоги, та рухаючись по прибудинковій території за адресою: м.Одеса, вул.Корольова,60, вони помітили підозрілий транспортний засіб, водій якого, побачивши патрульний автомобіль, вимкнув ближнє світло фар та зупинив траспортний засіб, після чого намагався покинути місце пригоди. Вони наздогнали цю особу, яка надала їм своє посвідчення водія, але де прямує пояснити не зміг. Під час спілкування у водія ОСОБА_1 були виявлені явні ознаки алкогольного сп'яніння. На їх вимогу залишатись на місці пригоди для складання адміністративних матеріалів він не реагував та намагався втекти. Коли до них підійшла компанія нетверезих людей, які штовхались та намагались відбити ОСОБА_1 , вони викликали по рації наряд, якому до того надавали допомогу, затримали ОСОБА_1 , застосувавши спеціальний захід «кайданки» та повезли останнього до Таїровського відділу поліції.
Згідно поясненням працівників поліції ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які несли службу 09 травня 2020 року у складі іншого екіпажу, допитаних в якості свідків, вони не були очевидцями того, як транспортний засіб рухався під керуванням ОСОБА_1 та того, що він вийшов з автомобіля перед затриманням його ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а тому їх покази є похідними від версії останніх про події, які передували затриманню ОСОБА_1 .
Разом з тим, всі 5 поліцейських показали, що вони бачили по відеорегістратору, як ОСОБА_1 рухався за кермом автомобіля, що з боку водійської двері транспортного засобу виходив саме він.
Згідно показам свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які проживають з ОСОБА_1 в одному будинку по АДРЕСА_1 та мають з ним дружні стосунки, останній, щонайменше півгодини перед затриманням, знаходився у дворі із сусідями, та, зокрема, із ОСОБА_8 вживав спиртні напої. Після того, як ОСОБА_1 пішов додому, за кермо автомобіля він не сідав, не рухався на транспорті, та з невідомих причин був затриманий працівниками поліції. При цьому, ОСОБА_7 показав, що відправляючись додому, ОСОБА_1 натиснув на брелок сигналізації, щоб переконатись, що автомобіль зачинений.
До кінця допиту всіх названих вище 7 свідків, вони залишались в залі судового засідання, проте, протиріччя між показами свідків суду усунути не вдалось. При цьому, всі працівники поліції показали що не виключають, що свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 могли бути присутніми у подвір'ї за адресою: АДРЕСА_1 .
У присутності ОСОБА_1 , його захисника та всіх свідків були переглянуті наявні у справі та витребувані апеляційним судом відеоматеріали, на яких факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом або вихід його з автомобіля не зафіксовано.
Із змісту переглянутих в суді відеозаписів видно, що ОСОБА_1 послідовно стверджував про своє безпідставне затримання, оскільки він не рухався на автомобілі після того як вигнав його з гаража на прохання дружини; що запрошеним до Таїровського відділу поліції понятим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 була викладена версія поліцейських про існування відеодоказів, якими зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та вихід його з нього, які будуть надані суду, у зв'язку з чим поняті підтвердили факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі.
Таким чином, має місце твердження свідків - очевидців події:
- ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, який після зупинки автомобіля та виходу з нього був одразу ними затриманий;
- ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про те, що після того, як ОСОБА_1 вигнав автомобіль з гаражу, він деякий час спілкувався та святкував 9 травня з сусідями, та коли пішов додому, за кермо автомобіля в подальшому не сідав, на транспортному засобі не рухався, що повністю відповідає версії ОСОБА_1 про події, що передували його затриманню працівниками поліції.
Оскільки слова одних рівноцінні словам інших, то за відсутності інших доказів, зокрема даних відорегістратора, надавати перевагу показам ОСОБА_5 і ОСОБА_6 чи показам ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є неправильним.
Три запити апеляційного суду до Управління патрульної поліції в Одеській області про надання додаткових доказів на підтвердження версії працівників поліції ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до позитивних результатів не призвели та апеляційному суду вони надані не були (а.с.57,67,113).
Враховуючи положення і тлумачення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
За викладених обставин, виходячи із презумпції невинуватості, апеляційний суд вважає, що достатні докази для доведення винуватості ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого правопорушення не встановлені.
Разом з тим законодавець, на відміну від КПК України, у ст.247 КУпАП не передбачив такої підстави для закриття адміністративного провадження, як не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи.
Тому, постанова Київського районного суду м.Одеси від 09 червня 2020 року підлягає скасуванню, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Щодо законності та обґрунтованості постанови Київського районного суду м.Одеси від 11 червня 2020 року
Апеляційним судом встановлено, що 13 травня 2020 року Управлінням патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на адресу Київського районного суду м.Одеси направлені матеріали про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1ст.185 КУпАП (а.с.43).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 травня 2020 року зазначені матеріали передані судді Пучковій І.М., яка призначила розгляд справи на 11 червня 2020 року (а.с.44).
Незважаючи на те, що ОСОБА_1 в судове не з'явився, а матеріали справи не містили дані про його повідомлення про дату, час та місце рогляду адміністративної справи, суд першої інстанції не відклав розгляд справи на іншу дату, не вжив заходи, передбачені ч.3ст.268 КУпАП, а у той же день, 11 червня 2020 року, прийняв постанову, якою визнав його винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.185 КУпАП (а.с.45).
Відповідно до вимог ч.3 ст.268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, 173-2, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.
Незважаючи на чіткі та зрозумілі для виконання вимоги вказаної норми закону, суд першої інстанції їх проігнорував, розглянув справу у першому ж судовому засіданні у відсутність ОСОБА_1 , що є безумовною підставою для скасування постанови суду.
Оскільки розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1ст.185 КУпАП, у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності законом не передбачено, ураховуючи те, що строки накладення адміністративного стягнення, встановлені ч.2ст.38 КУпАП не сплили, апеляційний суд, дослідивши докази, наявні у справі, допитавши свідків, дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення за таких обставин.
Так, 09 травня 2020 року близько 22год. 25хвил. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: м.Одеса, вул.Ак.Корольова, 60, на вимогу працівників поліції, які вважали, що він керував автомобілем HONDA СR-V, д/з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, залишатися на місці пригоди для складання адміністративного протоколу, не реагував та намагався залишити місце пригоди, під час затримання чинив опір.
Вище, у даній постанові, детально наведено, що апеляційний суд скасував постанову суду першої інстанції та закрив провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1ст.130 КУпАП фактично у зв'язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого правопорушення.
Допитані в апеляційному суді в якості свідків працівники поліції ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 показали, що ОСОБА_1 чинив опір, на законні вимоги поліцейських залишатися на місці не реагував та взагалі намагався залишити місце пригоди.
Вказані покази свідків, крім заперечень ОСОБА_1 , які апеляційний суд у зазначеній частині не бере до уваги, не спростовані.
Апеляційний суд вважає, що в правовій державі законні вимоги поліцейського є обов'язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами. Вказані вимоги знайшли своє відображення у ч.2 ст.62 Закону України «Про поліцію». У розумінні правової визначеності, кожен законослухняний громадянин повинен не провокувати конфлікт, не чинити представникам правоохоронних органів опору та пам'ятати, що права конкретної особи не є абсолютними відносно прав інших громадян та інтересів суспільства.
Відповідальність за ч.1ст.185 КУпУП, крім іншого, полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
З урахуванням викладеного, дії ОСОБА_1 охоплюються диспозицією ч.1ст.185 КУпАП, адже у матеріалах справи є докази, які підтверджують наявність обставин, передбачених диспозицією зазначеної норми закону.
Під час апеляційного розгляду справи ОСОБА_1 та його захиснику в повній мірі були надані можливості для захисту своїх прав, передбачених ст.268 КУпАП.
Таким чином, апеляційним судом встановлено, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1ст.185 КУпАП, доведена показами свідків, які є належними та допустимими.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника та обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, апеляційний суд вважає, що адміністративним стягненням, достатнім для його виправлення та упередження скоєнню ним інших правопорушень, є штраф у розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 255 грн.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір у розмірі 420 грн 40 коп.
Керуючись ст.ст.247, 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційні скарги ОСОБА_1 на постанови Київського районного суду м.Одеси від 09 та 11 червня 2020 року задовольнити частково.
Постанову Київського районного суду м.Одеси від 09 червня 2020 року скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанову Київського районного суду м.Одеси від 11 червня 2020 року скасувати та прийняти нову постанову.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. у дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 грн 40 коп. у дохід держави.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Г.Я.Колесніков