Справа № 806/428/18
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Нагірняк М.М.
Суддя-доповідач - Франовська К.С.
28 липня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Франовської К.С.
суддів: Совгири Д. І. Кузьменко Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2016 року, з урахуванням до суми грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія суму винагороду за участь в АТО в розмірі 259 354,74 грн. та суму одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 248 428,21 грн., як додаткові види грошового забезпечення під час проходження служби в органах СБУ, та виплатити недоплачену з 01.03.2016 року пенсію.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.02.2018року відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 05.03.2018року зупинено провадження у справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № Пз/9901/1/18 (802/2196/17-а).
Ухвалою суду від 18.01.2019року поновлено провадження у справі у зв'язку із набранням чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № Пз/9901/1/18 (802/2196/17-а).
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.02.2019 було повторно зупинено провадження в даній справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у зразковій справі №240/6263/18 (провадження №Пз/9901/1/19).
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 року поновлено провадження у справі у зв'язку із набранням законної сили судовим рішенням Верховного Суду у зразковій справі №240/6263/18 (провадження №Пз/9901/1/19).
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року у позові ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції оскаржив позивач, подавши на нього апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що рішення суду першої інстанції прийняте з неповним з'ясуванням та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновкам, викладених у рішенні суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що положеннями частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року №2262-XII (далі - Закон №2262-XII), пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (далі - Постанова №393) встановлюють перелік видів грошового забезпечення, з яких обраховується пенсія відповідно до Закону №2262-XII.
Так, відповідно частини третьої статті 43 Закону №2262-XII визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а тому позивач має право на перерахунок його пенсії з включенням до грошового забезпечення, з якого призначається пенсія винагороди за участь в АТО, матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації.
Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 26 червня 2018 року у справі №420/1232/16-а.
Крім того, позивач вважає, що надмірно тривалий розгляд його справи є порушенням норм процесуального права та підставою для скасування судового рішення з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, полковник ОСОБА_1 проходив військову службу в органах Служби безпеки України.
Наказом начальника Управління СБ України в Донецькій області від 24.06.2016 року № 215-ОС ОСОБА_1 виключений із списків особового складу з 30 червня 2016 року відповідно до п. 4.1 Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців СБ України від 23.01.2008 року №35/ДСК отримав одноразову грошову допомогу при звільненні в сумі 248 428,21 грн. (а.с.6)
З 01.07.2016 року позивачу на підставі грошового атестату, довідок СБУ в Донецькій області про додаткові види грошового забезпечення призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» N 2262-XII .
При цьому, в суму грошового забезпечення, з якого обчислена пенсія, пенсійний орган не врахував суму одноразової грошової допомоги при звільненні 248 428,21 грн. та 259 354,74 грн. винагороди, виплаченої з жовтня 2014 року по лютий 2016 року за безпосередню участь в АТО.
Вважаючи, що відповідач протиправно не врахував вказані суми до розрахунку, внаслідок чого розмір призначеної пенсії зменшився, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції прийшов висновку, що відповідач, правомірно відмовив позивачу у перерахунку пенсії з урахуванням для її обчислення суми одноразової грошової допомоги при звільненні та сум винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції(АТО).
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі також Закон № 2262-ХІІ).
Частиною першою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №2011-ХІІ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:
1) посадовий оклад;
2) оклад за військовим званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною першою статті 15 Закону №2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.
Так, частиною третьою статті 43 Закону №2262-XII визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 Постанови пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Таким чином, Закону №2262-XII, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії (в розмірах, установлених законодавством).
Тобто, при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону №2262-XII, який є вичерпним.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 6 березня 2019 року у справі №522/11262/16-а, від 13 березня 2019 року у справі №758/12628/16-а, від 19 березня 2019 року у справі № 727/5754/16-а та від 26 квітня 2019 року у справі №734/1066/16-а.
Отже, щодо одноразової грошової допомоги при звільненні, колегія суддів вказує про відсутність підстав для її включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, оскільки вказана виплата є одноразовою допомогою та більш того, має інше правове призначення.
Правову позицію щодо відсутності підстав для включення одноразової грошової допомоги при звільненні до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, висловлено в рішенні Верховного Суду України від 12 вересня 2017 року, прийнятому у справі № 21-1115а16 та в подальшому підтримано Верховним Судом у низці постанов, зокрема, від 3 травня 2018 року у справі №728/1876/17, від 22 листопада 2018 року у справі №344/10953/17.
Щодо винагороди за участь в антитерористичній операції, колегія суддів апеляційного адміністративного суду зазначає, що її виплата врегульована постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2014 року №158 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету», постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року №24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» та прийнятим на її виконання Порядку та умов виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам, механізм підтвердження виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затвердженого наказом Міністерства оборони України №49.
Аналіз наведених нормативно-правових актів свідчить про те, що винагорода за участь в антитерористичній операції є додатковою виплатою військовослужбовцям, яких залучено до участі у ній. При цьому, виплата винагороди залежить від певних умов та лише в означений період, а також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні після отриманих у такий період поранень (контузії, травми, каліцтва). Тобто, така виплата не є постійною і не має систематичний характер, а її розмір залежить як від днів участі в антитерористичній операції так і від виконаних завдань, що визначається наказом командира.
Таким чином, винагорода за участь в антитерористичній операції не має систематичного характеру, є тимчасовою виплатою для тих військовослужбовців, які залучені до участі у ній, вона залежить від певних обставин, її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, у зв'язку з чим така винагорода не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, який є складовим елементом грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, відповідно до статті 43 Закону № 2262-ХІІ.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що суми грошової винагороди за участь в антитерористичній операції не відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Правова позиція щодо відсутності підстав для включення до складу грошового забезпечення винагороди за участь в антитерористичній операції висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18 квітня 2019 року у справі № 431/703/17 та від 11 грудня 2019 року у справі №420/1243/16-а, від 16 липня 2020 року у справі № 235/603/17.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Таким чином, за діючого законодавчого регулювання не можуть бути включені до грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія така складова, як грошова винагорода за участь в антитерористичній операції.
Суд виходить з того, що виключно у компетенції Верховної Ради України знаходиться повноваження змінювати таке регулювання пенсійних правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем у цій справі, шляхом прийняття нового закону або внесення змін до чинних.
Така позиція ґрунтується на положеннях до статті 6, 75 та 85 Основного Закону України, які імперативно встановлюють, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України; єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України; прийняття законів належить до виключних повноважень Верховної Ради України.
Доводи скаржника про незаконність рішення суду першої інстанції у зв'язку з розглядом справи понад встановлені законом строки не ґрунтуються на законі, оскільки ст.317 КАС України такої підстави для скасування судового рішення не містить.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи, які наводяться скаржником в апеляційній скарзі, не свідчать про порушення місцевим судом норм процесуального або матеріального права при прийнятті оскаржуваного рішення, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Постанова суду складена в повному обсязі 28 липня 2020 року.
Головуючий Франовська К.С.
Судді Совгира Д. І. Кузьменко Л.В.