Справа № 369/8005/18
29 липня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Ключковича В.Ю. та суддів Черпіцької Л.Т., Беспалова О.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду від 09 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора УПП роти №6 батальйону №3 полку №1 старшого лейтенанта поліції Лебединець В.Ю. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду від 09 серпня 2018 року адміністративний позов повернуто позивачу.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції, та прийняти нову, якою справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: сплати судового збору у розмірі 1762,00 грн. - до 08 липня 2020 року.
З метою якнайшвидшого направлення та отримання позивачем копії ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2020 року секретарем судового засідання здійснено спробу повідомлення позивача про прийняте судове рішення (за номером 097-268-20-81), однак, зв'язатись із позивачем не вдалось, та було повідомлено, що номер телефону помилковий, про що складено довідку від 06.07.2020.
Згідно зворотного поштового повідомлення, яке повернулося на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду, копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2020 року отримано апелянтом лише 15.07.2020.
18.07.2020 до Шостого апеляційного адміністративного суду позивачем направлено та 20.07.2020 зареєстровано судом за вх. №24909 заяву про усунення недоліків, у якій ОСОБА_1 просить поновити строк для усунення недоліків апеляційної скарги та відкрити апеляційне провадження у справі.
У заяві позивач вказує, що він звільнений від сплати судового збору згідно висновку Верховного Суду України викладеного у постанові від 13.12.2016 у справі №21-1410а16, та просить врахувати правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 20.06.2018 у справі №522/839/17 та від 05.04.2018 у справі №653/2075/15-а.
Розглянувши доводи заяви ОСОБА_1 про усунення недоліків, колегія суддів зазначає наступне.
Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" від 14 липня 2011 року № 3674-VI.
Суд зазначає, що відповідно до висновку Верховного Суду України, сформованого у постанові від 13 грудня 2016 року (провадження №21-1410а16), необхідними умовами для обчислення та сплати судового збору за подання апеляційної/касаційної скарги у цій категорії справ є встановлення і віднесення предмета оскарження до об'єктів справляння судового збору; ставка цього платежу, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Розгляд позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення провадиться з урахуванням положень статей 287, 288 КУпАП, які передбачають звільнення від сплати платежу за судовий перегляд цих рішень. Норми Закону України "Про судовий збір" не містять положень щодо підстав, умов, розміру та порядку сплати судового збору за подання позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, а відтак і за подання апеляційної/касаційної скарги. У зв'язку з цим, за подання позивачем або відповідачем - суб'єктом владних повноважень апеляційної/касаційної скарги на рішення адміністративного суду у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у поряду і розмірах, встановлених Законом України "Про судовий збір", сплаті не підлягає.
Проте, у постанові від 18 березня 2020 року (справа №543/775/17) Велика Палата Верховного Суду, переглядаючи касаційну скаргу Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Полтавської області Департаменту патрульної поліції на ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року та 15 листопада 2017 року, якими суд апеляційної інстанції залишив апеляційну скаргу без руху з підстав несплати судового збору, а потім повернув, дійшла висновку про необхідність відступлення від висновку Верховного Суду України (провадження №21-1410а16), указавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем і відповідачем судового рішення.
Відповідно до положень ст.ст. 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення з об'єктів справляння судового збору.
Згідно з правовою позицією, яка міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень ст.ст. 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати ст.ст. 2 - 5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Частина 5 ст. 242 КАС України передбачає, що при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак, з огляду на висновок Великої Палати Верховного Суду в справі №543/775/17, судовий збір за подання апеляційної скарги в цій справі підлягає сплаті на загальних підставах.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до пп. 5 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою, за подання апеляційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір за ставкою - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня відповідного року.
Відповідно до пп. 5 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до адміністративного суду, зокрема апеляційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Апеляційну скаргу на ухвалу Києво-Святошинського районного суду від 09 серпня 2018 року ОСОБА_1 подано 29 серпня 2018 року.
Сума прожиткового мінімуму на 2018 рік встановлена Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», відповідно до якого, у 2018 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 1762,00 грн.
Таким чином, враховуючи правову позицію, яка міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17, колегія суддів зазначає, що за подання апеляційної скарги на ухвалу Києво-Святошинського районного суду від 09 серпня 2018 року позивач мав сплатити 1762,00 грн.
Щодо доводів заявника про необхідність врахування правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 20.06.2018 у справі №522/839/17 та від 05.04.2018 у справі №653/2075/15-а, колегія суддів зазначає, згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, суди при вирішенні спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.
Також, згідно висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №130/1001/17 в цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об'єднаної палати - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об'єднаної палати, палати й колегії суддів.
Відтак, суд апеляційної інстанції правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 20.06.2018 у справі №522/839/17 та від 05.04.2018 у справі №653/2075/15-а не враховує.
Таким чином, доводи заявника про те, що він звільнений від сплати судового збору є необґрунтованими та клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.
При цьому, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у справі №369/8005/18 (що розглядаються) задовольняючи касаційну скаргу ОСОБА_1 та скасовуючи ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2018 року з направленням справи до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження не досліджував обставин щодо необхідності сплати судового збору позивачем чи наявності підстав для звільнення останнього від сплати судового збору, таким чином, вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження, колегія суддів зазначає, що несплата позивачем судового збору за подання апеляційної скарги є перешкодою для відкриття провадження у справі.
Станом на 29 липня 2020 року ОСОБА_1 недоліки апеляційної скарги не усунуто, а саме: не сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн.
Відповідно до вимог ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк.
Враховуючи те, що апелянт в установлений судом строк, недоліки в апеляційній скарзі не усунув, то апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 329, 331 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду від 09 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора УПП роти №6 батальйону №3 полку №1 старшого лейтенанта поліції Лебединець В.Ю. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач В.Ю. Ключкович
Судді Л.Т. Черпіцька
О.О. Беспалов