09.07.2020 Справа № 756/5965/19
Унікальний № 756/5965/19
Провадження №2/756/1147/20
(заочне)
09 липня 2020 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Яценко Н.О.,
за участю секретаря Макарової С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справі за позовом Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -
Позивач 02.03.2019 року звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, посилаючись на наступне.
25.06.2018 року Публічне акціонерне товариство «ЮНЕКС БАНК» правонаступником якого є Акціонерне товариство «ЮНЕКС БАНК» та ОСОБА_1 , уклали між собою кредитний договір № 29.88.0618.ФО_К від 25.06.2018 року, за яким банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 20 000 гривень зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12 процентів річних, та комісією за обслуговування кредиту 2,99 процента щомісячно.
Відповідно до Кредитного договору позичальник зобов'язався повертати кредит частинами та сплачувати проценти за користування кредитом, та комісію за обслуговування кредиту, щомісячно, шляхом сплати чергових платежів, в порядку та на умовах відповідно до пунктів 2.3, 2.4, 2.5 Кредитного договору, зі строком погашення Кредиту - не пізніше 25.06.2020 року.
Позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти. Всупереч вимогам кредитного договору ОСОБА_1 не виконала взяті на себе договірні зобов'язання належним чином, у зв'язку з чим станом на 15.04.2019 року утворилась заборгованість за Кредитним договором № 29.88.0618.ФО_К від 25.06.2018 року перед банком в розмірі 20 154 грн. 79 коп., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 15 163 грн. 59 коп. та заборгованість за процентами та комісіями - 4 991 грн. 20 коп.
Враховуючи вищевикладене позивач просив суд стягнути з відповідача на їх користь заборгованість в розмірі 20 154 грн. 79 коп. та судові витрати.
Ухвалою суду від 16.05.2019 року по справі відкрито спрощене позовне провадження.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений судом належним чином, представник позивача направив до суду клопотання про розгляд справи за його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти постановлення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судові засідання призначені на 27.09.2019 р. та 09.07.2020 р. неодноразово не з'являлась, про дату, місце та час була повідомлена належим чином та своєчасно, причини своєї неявки суду не повідомила, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1 ст. 280 та ч. 1 ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити з наступних підстав.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
25.06.2018 року між сторонами було укладено Кредитний договір №29.88.0618.ФО_К (надалі - Договір) (а.с.6 - 10).
Відповідно до п.1.1 Договору, банк на умовах цього договору надає позичальнику кредит в сумі 20 000 грн. 00 коп. терміном користування до 25 червня 2020 року, а позичальник зобов'язується повернути отримані кошти, сплатити комісії, нараховані проценти за користування кредитом та інші платежі в порядку, в строки та на умовах, передбачених цим Договором, а також виконати інші умови цього Договору.
Позивач виконав свої зобов'язання у повному обсязі, а саме видав відповідачу кредитні кошти в розмірі 20 000 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку (а.с.13).
Згідно розрахунку наданого позивачем (а.с.14-15) заборгованість ОСОБА_1 перед банком складає 20 154 грн. 79 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 15 163 грн. 59 коп. та заборгованість за процентами та комісіями - 4 991 грн. 20 коп.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
На підставі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Ч. 1, ч. 2 ст.551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п. 1.5 Договору, за користування кредитом позичальник сплачує: проценти за користування кредитом - щомісячно, із розрахунку фіксованої процентної ставки 12,00 %; комісію за надання кредиту - одноразово, не пізніше дня отримання кредиту в розмірі 0 % від суми кредиту, зазначеної в п.1.1 цього Договору; комісію за обслуговування кредиту - щомісячно, в розмірі 2,99 % від суми кредиту, зазначеної в п.1.1 цього Договору, яка включається до складу щомісячних ануїтетних платежів.
Оскільки відповідно до умов кредитного договору №29.88.0618.ФО_К від 25.06.2018 року, що укладений між сторонами, банк надав позичальнику кредит на споживчі цілі, особливості регулювання відносин сторін визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».
За положеннями частини п'ятої статті 11, частин першої, другої, п'ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.
Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.
Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.
Крім того, відповідно до статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
З рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 вбачається, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).
Вищевказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 16.11.2016 р. у справі № 6-1746цс16 та узгоджується з позицією Верховного Суду висловлену у постанові від 20.02.2019 року у справі № 666/4957/15-ц (пр.№ N 61-43940св18).
Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги, що обслуговування кредиту є супутньої послугою та суперечать положенням Закону України "Про захист прав споживачів», а тому суд вважає за доцільне у стягнення комісії за обслуговування кредиту в розмірі 149 грн. 23 коп. відмовити.
Разом з тим суд вважає правильним, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, суд вважає, що, АТ «ЮНЕКС БАНК» вправі вимагати захисту своїх прав через суд, за таких обставин суд дійшов висновку про необхідність стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за тілом кредиту в розмірі 15 163 грн. 59 коп. та заборгованість за процентами в розмірі 4841 грн. 97 коп.
Згідно ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по справі в розмірі 1921 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 512, 514, 526, 549, 551, 611, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 19, 81, 141, 223, 229, 258, 265, 279, 280-282 ЦПК України, суд,
Позовну заяву - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК» (код ЄДРПОУ - 20023569, адреса місцезнаходження: м.Київ, вул.Почайнинська, 38) заборгованість за тілом кредиту в розмірі 15 163 грн. 59 коп. та заборгованість за процентами в розмірі 4841 грн. 97 коп.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК» (код ЄДРПОУ - 20023569, адреса місцезнаходження: м.Київ, вул.Почайнинська, 38) судовий збір в сумі 1921 грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 09 липня 2020 року.
Суддя Н.О. Яценко