Ухвала
21 липня2020 року
м. Київ
справа № 509/2125/19
провадження № 61-9644ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Фомічов Ігор Олегович, на постанову Одеського апеляційного суду від 26 травня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя шляхом стягнення із відповідача грошової компенсації 1/2 частки транспортного засобу автомобіля марки «BYD S6», 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ринкова вартість якого становить 284 080 грн.
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 17 вересня 2019 року позовні вимоги задоволено, стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частки транспортного засобу автомобіля марки «BYD S6», 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у розмірі 142 040 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Одеського апеляційного суду від 26 травня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 17 вересня 2019 року змінено.
Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано транспортний засіб автомобіль марки «BYD S6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2012 року випуску, тип комбі- В , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Поділено спільне майно подружжя та стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в порядку поділу майна подружжя грошову компенсацію вартості Ѕ частки транспортного засобу автомобіля марки «BYD S6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рівну
29 829,22 грн. Визнано за ОСОБА_2 в порядку поділу майна подружжя право особистої приватної власності на автомобіль марки «BYD S6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2012 року випуску, тип комбі- В , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 . Припинено право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на транспортний засіб автомобіль марки «BYD S6», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат.
Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що місцевий суд стягнув грошову компенсацію вартості автомобіля без встановлення його дійсної (ринкової) оцінки та без врахування боргів подружжя.
22 червня 2020 року засобами поштового зв'язку представник ОСОБА_1 - адвокат Фомічов І. О. подав касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 26 травня 2020 року, в якій просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Як підставу для скасування оскарженого судового рішення зокрема зазначає, що позивач не надала значення даті припинення спільного проживання подружжя, зазначеній в рішенні суду про розірвання шлюбу між сторонами. Відповідач своєї згоди на отримання грошової компенсації не надавав. Докази сплати кредиту за власні кошти, починаючи із грудня
2017 року відповідачем не надані. Висновок експертного дослідження по визначенню ринкової вартості спірного автомобіля від 24 вересня
2019 року є недопустимим доказом, оскільки поданий до апеляційного суду з порушенням порядку, передбаченого процесуальним законодавством.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи
від 07 лютого 1995 року, державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Європейський суд з прав людини у Рішенні від 05 квітня 2018 року (справа «Зубац проти Хорватії» (Zubac v.Croatia), № 40160/12) вказав на обмеженість доступу до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Леваж Престасьон Сервіс» проти Франції», у справі «Шамоян проти Вірменії»).
Крім того Європейський суд з прав людини в Ухвалі щодо неприйнятності заяви № 26293/18 від 09 жовтня 2018 року у справі «Азюковська проти України» (Azyukovska v. Ukraine) зазначив, що застосування критерію малозначності справи у справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Ціна позову у справі № 509/2125/19 не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого станом на 01 січня 2020 року (2 102 грн х 250 = 525 500 грн).
Касаційна скарга не містить доводів, які б свідчили про наявність випадків передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК Україниза яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягають касаційному оскарженню.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, ухвалене у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору; наявність випадків, передбачених підпунктами а) - г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, колегією суддів не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Фомічов Ігор Олегович, на постанову Одеського апеляційного суду від 26 травня 2020 року в цивільній справі № 509/2125/19.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Шипович
Є. В. Синельников
С. Ф. Хопта