Справа № 2-а -2660/2009 рік
05 листопада 2009 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді: Іващенко С.О.
при секретарі: Байбак О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора дорожньо-патрульної служби взводу дорожньо-патрульної служби відділення Державної автомобільної інспекції (по обслуговуванню м.Харкова) та ОСОБА_2 України в Харківській області ОСОБА_3 про поновлення строку на оскарження постанови та скасування постанови про адміністративне правопорушення
Позивач звернувся з позовом до суду, яким просить поновити строк на оскарження постанови про адміністративне правопорушення від 20.02.2009 року, скасувати постанову серії АХ № 073375 від 20.02.2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування позову позивач зазначав, що оскаржуваною постановою на нього було накладено адміністративне стягнення у розмірі 310,00 гривень за порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху України, копію постанови та фотозйомки позивач отримав поштою 06.04.2009 року. Позивач вважає постанову незаконною з наступних підстав. 20.02.2009 року належним позивачу автомобілем ВАЗ-21114 керував син позивача ОСОБА_4, право керування якого записано у технічному паспорті, працівники ДАІ не зупиняли водія, протокол про адміністративне правопорушення не складали. З фотографії не вбачається, що зафіксована інспектором ДАІ швидкість належала саме автомобілю позивача. Крім того, технічний засіб повинен працювати в автоматичному режимі, а з доданих до постанови фотозйомок вбачається, що вони зроблені з іншого автомобілю. Також, позивач зазначає, що порушені строки надіслання постанови про адміністративне правопорушення, оскільки вона надіслана після спливу трьох днів.
Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся заздалегідь і належним чином, надав суду заяву, у якій просив розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Відповідач Інспектор дорожньо-патрульної служби взводу дорожньо-патрульної служби відділення Державної автомобільної інспекції (по обслуговуванню м.Харкова) та ОСОБА_2 України в Харківській області ОСОБА_5 не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся заздалегідь і належним чином, надав суду заперечення на позовну заяву, зазначивши, що на радіолокаційний вимірювач швидкості «Візир №0812454», яким було зафіксовано адміністративне правопорушення з боку ОСОБА_1, ДП «Укрметртестстандарт» видане Свідоцтво про перевірку робочого засобу вимірювальної техніки №22-2/0843256. Відповідно до п.12.2 Інструкції з діяльності підрозділів ДПС, затвердженої наказом МВС України від 13.11.2006 №1111, нагляд за дорожнім рухом може бути відкритим, прихованим та змішаним. Негласний нагляд здійснюється працівниками ДАІ на автомобілях звичайного фарбування без написів та розпізнавальних знаків. Згідно п.13.1 Інструкції «спеціальні контрольно-вимірювальні прилади для визначення швидкості руху, фіксації порушень правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, інші спеціальні технічні засоби застосовуються працівниками ДПС згідно з інструкціями та методичними вказівками про порядок використання цих технічних засобів». На сьогоднішній день по всій території України застосування пристрою «Візир» відбувається у відповідності до Методичних рекомендацій щодо роботи з радіолокаційним вимірювачем швидкості «Візир». Дані методичні рекомендації передбачають негласну форму контролю за швидкісним режимом автотранспорту. У відповідності до них: «Зазначений варіант несення служби (без зупинки правопорушників) має на меті виявлення максимальної кількості порушників швидкісного режиму. При цьому прилад розташовується в автомобілі (можливо використання автомобіля без розпізнавальних знаків ДАІ) Прилад розташовується на спеціальній підставці або на кермі автомобіля та провадиться контроль з фіксацією швидкісного режиму транспорту, який рухається в попутному або в зустрічному напрямку», таким чином, інспектор не тримає прилад в руках. Під час несення служби в населеному пункті, зазначеному дорожнім знаком 5.45 максимальна швидкість руху транспортних засобів обмежена до 60 км/год, у відповідності до п.12.4 Правил дорожнього руху України, пристрій «Візир» було закріплено на автомобілі, налаштовано допустимий поріг швидкості. Далі пристрій працює наступним чином: «Вимірювач швидкості самостійно виконує вимірювання швидкості з інтервалом в 1 секунду. Після кожного вимірювання отриманий результат одразу з'являється на дисплеї. Якщо виміряна швидкість більше встановленого порогу швидкості, то вона відображається червоним кольором і починається відеозапис (без втручання співробітника ДПС). Отримана інформація зберігається в енергонезалежному архіві, для її збереження використовується флеш-карта типу ММС». У діючому законодавстві немає чіткого визначення, який саме прилад є таким, що працює в автоматичному режимі. З наведених обставин видно, що фіксація правопорушення за допомогою радіолокаційного вимірювача швидкості «Візир» відбувається автоматично, без втручання інспектора. Після закінчення робочої зміни, інформація за допомогою спеціальної програми переноситься на спеціально відведений комп'ютер. Після перегляду зоймки відбираються моменти, що найбільш вдалі для відображення у вигляді фото, саме вони роздруковуються. Після цього, за допомогою автоматизованої інформаційно-пошукової системи ДАІ, встановлюється власник транспортного засобу, виноситься постанова, копія якої разом з фотозображенням надсилається йому поштою. Протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не складалася, відповідно до положень ч. 6 ст. 258 КУпАП. Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 14-1 КупАП, власник транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити орган що виніс постанову про те що транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи, вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб тощо. Відповідач проігнорував цю норму, у зв'язку з чим відповідач вважає постанову у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 законною, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Постановою серії АХ№073375 інспектора дорожньо-патрульної служби з обслуговування м. Харкова та автотранспортної інспекції ГУ МВС України в Харківській області ОСОБА_3 від 20.02.2009р. позивача було притягнуто до адміністративного правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 310 грн.
Як вбачається з зазначеної постанови, 20.02.2009 року о 13-18 годин ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 по пр. Московському, 299 в м. Харкові, перевищив швидкість руху на 27 км/год, рухався зі швидкістю 87 км/год. Правопорушення зафіксовано приладом Візір № 0812454
До постанови доданий фото рапорт, на якому зображена задня частина автомобіля ВАЗ з номерами АХ0790 та надпис „20.02.09 13:18:06 Скорость087 км/ч 0812454”. Інших позначок на цій фотокартці, а саме, ким та яким засобом такий знімок був зроблений, в якому саме місці проводилася фотозйомка, а також те, що ця фотокартка є додатком до постанови, не зазначено. Крім того, з фотозйомки не вбачається яка саме особа та на якій підставі керувала транспортним засобом.
Із копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та із наданого фотознімку не можливо встанови на якій ділянці дороги сталося правопорушення і які обмеження швидкості були для транспортних засобів у тому місці де було скоєно правопорушення. Відповідно до ч. 2 ст. 69 КАС України - докази надають особи, які беруть участь у справі.
Статтею 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач не надав відповідних доказів, які б підтвердили той факт, що на тій ділянці дорозі, де було скоєно правопорушення є обмеження швидкості і те що позивач керуючи автомобілем перевищив швидкість більше ніж на 27 км. /год.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, встановленого ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративне правопорушення необхідно з'ясувати місце вчинення, швидкісний режим, що встановлено на зазначеній ділянці дороги, факт перевищення швидкості. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
У відповідності до ст. 254 КУПАП про вчинення правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол не складається тільки в тих випадках, у разі виявлення адміністративного правопорушення, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозйомки.
Згідно з п. 6 ст.258 Кодексу України про адміністративне правопорушення - у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису. Як вбачається зі змісту постанови, правопорушення зафіксовано приладом „ВІЗІР” №0711203. Прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, об'єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо. Так, згідно «Методичних рекомендацій по роботі з радіолокаційним відеозаписуючим вимірювачем швидкості «Візір» цей прилад забезпечує відеозапис (фоторграфування) порушень швидкості режиму або інших ситуацій як в стаціонарному, так і патрульному режимі роботи, управління приладом здійснюється багатофункціональними кнопками та перемичками, усі настройки приладу є «умовними» і потребують настроювання приладу кожен раз під конкретний тип автодороги. Функцій автоматичного приведення приладу в дію, передачі даних та їх одночасної автоматизованої обробки ВШ «Візир» не містить. В Розділі 6 Методичних рекомендацій описані орієнтовні методи роботи з ВШ «Візир», де вказується на необхідність складення інспектором протоколу у разі скоєння правопорушення, зафіксованого за допомогою ВШ «Візир», що також узгоджується з вимогами ч.2 ст. 254 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Між тим, відповідно до ст. 14-1 КУпАП фіксація та заочне винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення відносно власника транспортного засобу можливе тільки тоді, коли порушення зафіксовано засобом, який працює в автоматичному режимі, тобто без участі співробітника ДАІ. Таким чином, якщо інспектором ДАІ за допомогою прибору „ВІЗІР” і було зафіксовано порушення правил дорожнього руху, то результат зйомки використовується як доказ та як додаток до протоколу про адміністративне правопорушення, і в такому випадку складається протокол про адміністративне правопорушення в загальному порядку згідно з вимогами, передбаченими чинним законодавством.
Однак відповідачем протокол про адміністративне правопорушення, який відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення та Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.10.2003 року №1217 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.10.2003 року за №974/8295, є документом, що засвідчує факти неправомірних дій учасників дорожнього руху і є одним із джерелом доказів та підставою для подальшого провадження у справі не складався під розписку заявнику, як це передбачено ч.2 ст. 254 цього Кодексу, не вручався.
Згідно ч.5 ст. 285 Кодексу України про адміністративне правопорушення у випадках, передбачених ст. 258 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення. Однак, в порушення зазначених вимог закону постанова у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не вручалася.
Також в даній постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію за допомогою радіолокаційного відео записуючого вимірювача „ВІЗІР”№ 0812454. Між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, що затверджена Наказом МВС 13.11.2006 року №1111, до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР України необхідно мати відомості про цих співробітників. Відповідно до п.п.12.2, 12.3 зазначеної Інструкції, визначено виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом. При цьому нагляд за рухом автомобіля без спеціального пофарбування та спеціальних сигналів допускається виключно у випадках руху у потоку транспорту. А використання приватних транспортних засобів не допускається взагалі. Між тим, з фото, доданого до оскаржуваної постанови, не можна зрозуміти, як велася зйомка, з якого автомобіля, який був припаркований або рухався, що говорить про порушення нормативних актів МВС при фіксації порушень та перешкоджає застосуванню її результатів для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Згідно п.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративна відповідальність за скоєння правопорушення має місце у разі перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів, більш як на двадцять кілометрів на годину.
Судом встановлено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення не містить обставин, які б встановлювали перевищення ОСОБА_1 швидкості руху, постанова не містить опис обставин, які підтверджують наявність події скоєння адміністративного правопорушення позивачем.
Відповідно до ст. 256 Кодексу України про адміністративне правопорушення, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи та якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, надавати докази, заявляти клопотання та інші права, передбачені ч.1 ст. 256 цього Кодексу. У даному випадку, позивач був обмежений в правах, наданих йому ст. 256 Кодексу України про адміністративне правопорушення, справа про адміністративне правопорушення була розглянута за його відсутності.
При таких обставинах, суд дійшов висновку, що постанова про адміністративне правопорушення від 20.02.2009 року стосовно позивача не відповідає вимогам закону та не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Постанова винесена за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню, а постанова - скасуванню.
Відповідно до ст. 99 КАС України - адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного строку, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Статтею 289 КУпАП передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови передбачено строк звернення до суду 10 днів.
У зв'язку з поважною причиною пропуску строку звернення до суду, суд може поновити цей строк. Як встановлено в судовому засіданні позивач отримав оскаржувану постанову 06.04.2009 року поштою, 17.04.2009 року звернувся до суду з позовом про скасування вказаної постанови. Ухвалою суду позовна заява була залишена без руху, але про це позивач дізнався, коли 05.06.2009 року отримав позовну заяву як неподану. При таких обставинах, суд вважає поважною причину пропущення строку на оскарження постанови і, відповідно до ст. 100 КАС України, поновляє строк для оскарження.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 9, 10, 11,99 -100, 160-162 , 167 КАС України, 293 КУпАП, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Поновити строк на оскарження постанови серії АХ № 073375 по справі про адміністративне правопорушення від 20.02.2009 року
Скасувати постанову серії АХ № 073375 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП стосовно ОСОБА_1, складену інспектором дорожньо-патрульної служби взводу дорожньо-патрульної служби відділення Державної автомобільної інспекції (по обслуговуванню м.Харкова) та ОСОБА_2 України в Харківській області ОСОБА_3 про накладення адміністративного стягнення і закрити справу.
Постанова може бути оскаржена повністю або частково до адміністративного суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі шляхом подання заяви про апеляційне оскарження через Фрунзенський районний суд м. Харкова з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції або шляхом подачі апеляційної скарги у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана - після закінчення строку на подачу апеляційної скарги, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий - суддя