16 липня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/3451/19 пров. № А/857/4328/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Кухтея Р. В., Шевчук С. М.;
за участю секретаря судового засідання - Смолинця А. В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року в справі №140/3451/20 (головуючий суддя - Смокович В.І., м. Луцьк, повний текст рішення складено 17 лютого 2020 року) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛЛ КАР» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛЛ КАР» звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області) про скасування податкових повідомлень-рішень від 24 жовтня 2019 року № 0010141408, № 0010151408.
В обґрунтування вимог позовної заяви зазначає, що оскаржені податкові повідомлення-рішення протиправними з огляду на те, що висновки контролюючого органу про заниження митної вартості увезених товарів (транспортних засобів), сформовані на підставі інформації, отриманої від компетентних органів Республіки Литва, є безпідставними і необґрунтованими. Так, перевіркою установлено, що задекларовані товари - транспортні засоби придбані ТОВ "ОЛЛ КАР" у резидента Литовської республіки UAB "AUTODALYS GREITAI" на підставі контракту на поставку автомобілів, а також на підставі інвойсів. Жодних фактів, які могли б поставити під сумнів достовірність документів, поданих на митницю при оформленні товару в акті перевірки не визначено.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області № 0010141408 від 24 жовтня 2019 року, № 0010151408 від 24 жовтня 2019 року.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Волинській області подало апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що при митному оформленні транспортних засобів їх вартісні показники в Україні були задекларовані недостовірно. Вартість ТЗ згідно із інвойсами значно нижча, аніж задекларовані в країні відправлення - Литві до країни призначення - України.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, тому відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Встановлено, що у період із 27 вересня по 03 жовтня 2019 року, на підставі наказу ГУ ДФС у Волинській області № 3041 від 24 вересня 2019 року, фахівець ГУ ДФС у Волинській області провів документальну невиїзну перевірку ТзОВ "ОЛЛ КАР" на предмет дотримання вимог законодавства України з питань правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при здійсненні митного оформленні товару за митними деклараціями (далі - МД) № №UA205090/2018/026799 від 12 квітня 2018 року, №UA205090/2017/063027 від 28 грудня 2017 року, за результатами якої складено акт № 17556/14-08/40874203 від 04 жовтня 2019 року (арк. спр. 9-14).
Відповідно до висновків вказаного акта, документальною перевіркою установлено порушення: частини першої статті 49, пункту 2 частини другої статті 52, частини першої статті 257, частини першої статті 295 Митного кодексу України (далі - МК України); пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у результаті чого занижено податкове зобов'язання за МД № №UA205090/2018/026799 від 12 квітня 2018 року, МД №UA205090/2017/063027 від 28 грудня 2017 року на загальну суму 100 569 грн 98 коп., з яких: 31 428 грн 12 коп. ввізного мита, 69 141 грн 86 коп. податку на додану вартість із увезених на митну територію України товарів.
На підставі акта від 04 жовтня 2019 року контролюючий орган прийняв податкові повідомлення рішення від 24 жовтня 2019 року № 0010141408, яким ТзОВ "ОЛЛ КАР" збільшено суму грошового зобов'язання по миту на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності на 47 142 грн 17 коп. (з яких: 31428 грн 11 коп. за податковим зобов'язанням, 15714 грн 06 коп. за штрафними санкціями); № 0010151408, яким ТзОВ "ОЛЛ КАР" збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ із ввезених на територію України товарів на 103 720 грн 79 коп. (з яких: 69 141 грн 86 коп. за податковим зобов'язанням, 34 570 грн 93 коп. за штрафними санкціями) (арк. спр. 15, 16).
Так, актом перевірки № 17556/14-08/40874203 від 04 жовтня 2019 року установлено, що ТзОВ "ОЛЛ КАР" за МД №205090/2018/026799 від 12 квітня 2018 року ввезло товар "Автомобіль вантажний б/в, призначений для перевезення вантажів по дорогах загального користування; марка - "RENAULT", модель - "MASTER", календарний рік виготовлення - 2013, модельний рік виготовлення - 2013, номер кузова - НОМЕР_1"; відправник/експортер товару - компанія UAB "AUTODALYS GREITAI"; одержувач товару - ТзОВ "ОЛЛ КАР"; фактурна вартість товару - 2 800 EUR (на дату оформлення МД - 89 898 грн 62 коп.)
Відповідно до експортної декларації Литовської Республіки №18LTKC0100EK0179A0 від 04 квітня 2018 року з країни був експортований товар "Автомобіль марки - RENAULT, модель - MASTER, рік виготовлення - 2013, номер кузова - НОМЕР_1 …", відправник - UAB "GELGOTOS TRANSPORTAS", одержувач - ОСОБА_1 , країна призначення - Україна; відповідно до рахунку фактури від 04 квітня 2018 року вартість автомобіля - 7 189 євро (по курсу на дату оформлення вказаної МД - 230 814 грн 70 коп.)
У результаті порівняння та співставлення відомостей із документів, отриманих від митного органу Литовської Республіки, що стосуються експорту товару з території іноземної держави та митної декларації типу ІМ 40ДЕ і супровідних документів до неї, оформленою Волинською митницею ДФС, встановлено повну ідентичність транспортного засобу, поставленого на користь ТзОВ "ОЛЛ КАР" і товару за МД №18LTKC0100EK0179A0 від 04 квітня 2018 року (отримувач - ОСОБА_1 ).
Отже, за опрацюванням та порівняння документів, отриманих від митних органів Литовської Республіки (зокрема, МД №18LTKC0100EK0179A0 від 04 квітня 2018 року), та документів, на підставі яких здійснено митне оформлення на Волинській митниці ДФС за МД №205090/2018/026799 від 12 квітня 2018 року, встановлено заниження митної вартості вищевказаного транспортного засобу на загальну суму 135 457 грн 95 коп. та, відповідно, заниження митних платежів на 43 346 грн 54 коп. (з яких: 13 545 грн 79 коп. ввізного мита, 29 800 грн 75 коп. - ПДВ).
Також, актом перевірки № 17556/14-08/40874203 від 04 жовтня 2019 року установлено, що ТзОВ "ОЛЛ КАР" за МД №205090/2018/063027 від 28 грудня 2017 року ввезло товар "Автомобіль вантажний б/в, призначений для перевезення вантажів по дорогах загального користування; марка - "RENAULT", модель - "MASTER", календарний рік виготовлення - 2013, модельний рік виготовлення - 2013, номер кузова - VF1MAF4FE49532450…"; відправник/експортер товару - компанія UAB "AUTODALYS GREITAI"; одержувач товару - ТзОВ "ОЛЛ КАР"; фактурна вартість товару - 2 500 євро (на дату оформлення МД - 134 641 грн 04 коп.)
Відповідно до експортної декларації Литовської Республіки №17LTKR1000EK103473 від 22 грудня 2017 року з країни був експортований товар "Автомобіль марки - RENAULT, модель - MASTER, рік виготовлення - 2013, номер кузова - НОМЕР_2 …", відправник - UAB "GELGOTOS TRANSPORTAS", одержувач - ОСОБА_2 , країна призначення - Україна; відповідно до рахунку фактури від 22 грудня 2017 року вартість автомобіля - 9 429 євро (по курсу на дату оформлення вказаної МД - 313 464 грн 28 коп.).
У результаті порівняння та співставлення відомостей із документів, отриманих від митного органу Литовської Республіки, що стосуються експорту товару з території іноземної держави та митної декларації типу ІМ 40ДЕ і супровідних документів до неї, оформленою Волинською митницею ДФС, встановлено повну ідентичність транспортного засобу, поставленого на користь ТзОВ "ОЛЛ КАР" і товару за МД №17LTKR1000EK103473 від 22 грудня 2017 року (отримувач - ОСОБА_2 ).
Отже, за опрацюванням та порівняння документів, отриманих від митних органів Литовської Республіки (зокрема, №17LTKR1000EK103473 від 22 грудня 2017 року), та документів, на підставі яких здійснено митне оформлення на Волинській митниці ДФС за МД №205090/2018/063027 від 28 грудня 2017 року, встановлено заниження митної вартості вищевказаного транспортного засобу на загальну суму 178 823 грн 24 коп. та, відповідно, заниження митних платежів на 57 223 грн 44 коп. (з яких: 17 882 грн 32 коп. ввізного мита, 39 341 грн 11 коп. - ПДВ).
В ході перевірки встановлено факт недостовірного декларування митної вартості при ввезенні на митну територію України вказаних транспортних засобів за зазначеними МД, в результаті чого відповідачем зроблено висновок, що позивачем занижено податкові зобов'язання по сплаті до бюджету митних платежів на загальну суму 100 569 грн 97 коп., з яких 31 428 грн 11 коп. ввізного мита, 69 141 грн 86 коп. ПДВ.
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 54 цього ж Кодексу передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску.
Згідно із частиною першою статті 345 МК України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
Частиною першою статті 351 цього ж Кодексу визначено, що предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.
Як передбачено пунктом 2 частини другої статті 351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.
Відповідно до частини восьмої статті 264 Митного кодексу України з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
При цьому, згідно з пунктом 2 частини другої статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Проаналізувавши вищезазначені положення митного законодавства, суд дійшов висновку, що декларант, здійснюючи ввіз на митну територію України товарів або транспортних засобів, з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації несе повну відповідальність за достовірність відомостей в ній, в тому числі щодо достовірності митної вартості.
Згідно із статтею 352 МК України посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2) податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.
Частиною шостою статті 345 цього ж Кодексу визначено, що результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів.
Згідно із підпунктом 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.
Відповідно до пункту 54.4 статті 54 ПК України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.
За результатами дослідження документів, наданих митними органами Литовської Республіки, суд погоджується із доводами ГУ ДПС у Волинській області, що автомобілі, ввезені за митними деклараціями №UA205090/2018/026799 від 12 квітня 2018 року, №UA205090/2017/063027 від 28 грудня 2017 року можна однозначно ідентифікувати як такі, що були оформлені за митними деклараціями Литовської Республіки №18LTKC0100EK0179A0 від 04 квітня 2018 року, №17LTKR1000EK103473 від 22 грудня 2017 року.
Однак, згідно із інформацією митних органів Литовської Республіки було розпочато оформлення митних формальностей щодо автомобіля марки "RENAULT", модель "MASTER", номер кузова НОМЕР_1 , відповідно до експортної митної декларації для його поставки іноземною компанією UAB "GELGOTOS TRANSPORTAS" (ALEKSANDRAVO K., 68100 MARIJAMPOLES SAV. LT) на користь фізичної особи - громадянина України ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 .); автомобіля марки "RENAULT", модель "MASTER", номер кузова НОМЕР_2 , відповідно до експортної митної декларації для його поставки іноземною компанією UAB "GELGOTOS TRANSPORTAS" (ALEKSANDRAVO K., 68100 MARIJAMPOLES SAV. LT) на користь фізичної особи - громадянина України ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ). Водночас, суд звертає увагу, що доказів завершення процедури експорту на підставі декларацій №18LTKC0100EK0179A0 від 04 квітня 2018 року, №17LTKR1000EK103473 від 22 грудня 2017 року відповідач суду не надав.
Таким чином, доказів завершення експортно-імпортної операції із поставки ТЗ марки "RENAULT", модель "MASTER", номер кузова НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , вартістю 7 189 євро, 9 429 євро відповідно на користь фізичних осіб громадян України суд, під час розгляду даного спору, не отримав.
Разом із тим, як установлено судом на підставі митних декларацій №UA205090/2018/026799 від 12 квітня 2018 року, №UA205090/2017/063027 від 28 грудня 2017 року, позивач ці ж автомобілі придбав у UAB "AUTODALYS GREITAI" на підставі комерційних інвойсів та контракту за ціною 2 500 євро, 2 800 євро відповідно.
При увезені на територію України автомобілів ТзОВ "ОЛЛ КАР" були здійснені усі митні формальності. При цьому, відповідач не заперечує того, що за результатами перевірок відповідності поданих позивачем митних декларацій даним супровідних документів, які були надані до митного оформлення, у частині кількості, вартості, валюти зовнішньоекономічної операції, умов поставки розбіжностей не встановлено. Крім того, при митному оформленні ТЗ рішення про коригування митної вартості митним органом не приймалося, додаткові дослідження поданих декларантом документів податковим та митним органами не проводилися. Відтак, висновки відповідача фактично здійснені лише на підставі припущення про фіктивність поданих позивачем документів, що стосуються вартості розмитнених транспортних засобів. Однак відповідач не встановив такого факту.
Суд також акцентує, що відповідач не надав доказів притягнення до відповідальності позивача за порушення митних правил на підставі статті 485 Митного кодексу України(за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру) під час проведення вказаних митних оформлень товарів.
Оцінюючи обставини справи, суд виходить із того, що позивачем під час процедури митного оформлення задекларовано митну вартість транспортних засобів і сплачено суми митних платежів на підставі первинних реєстраційних документів та інвойсів. Відтак, позивачем виконані митні і податкові зобов'язання під час здійснення митних процедур. Рішення про коригування митної вартості митним органом не приймалося. Додаткових досліджень податковими та митними органами не проводилося, а інформація, отримана від уповноважених органів іноземних держав, стосувалася факту ймовірної підробки документів.
Відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями, серед іншого, є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відсутність або недоведеність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій за таке правопорушення.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ГУ ДФС у Волинській області приймаючи податкові повідомлення-рішення від 24 жовтня 2019 року № 0010141408, № 0010151408, діяло протиправно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями.
Вказана позиція узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 817/1107/17.
Згідно з ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись статтями 229, 241, 250, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області - залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року в справі №140/3451/19 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді Р. В. Кухтей
С. М. Шевчук
Повне судове рішення складено 20 липня 2020 року.