16 липня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/1938/19 пров. № А/857/7020/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Кухтея Р. В., Шевчук С. М.;
за участю секретаря судового засідання - Смолинця А. В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 березня 2020 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в справі № 300/1938/19 (головуючий суддя - Боршовський Т. І., м. Івано-Франківськ) за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування постанов,-
27 лютого 2020 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі № 300/1938/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування постанов від 04.04.2019 № ІФ611/1674/АВ/П/ПТ/МГ-1ФС та № ІФ611/1674/АВ/П/ПТ/ІП-2ФС.
Заява мотивована тим, що 12.12.2019 Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України" № 378-IX, який набрав чинності 02.02.2020. Позивач зазначив, що вказаний закон пом'якшує відповідальність у сфері порушення трудового законодавства, що є підставою для перегляду рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 в справі № 300/1938/19 за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 березня 2020 року відмовлено в задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 20.02.2020 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі № 300/1938/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування постанов від 04.04.2019 № ІФ611/1674/АВ/П/ПТ/МГ-1ФС та № ІФ611/1674/АВ/П/ПТ/ІП-2ФС.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що твердження суду першої інстанції про те, що прийняття нового закону не може бути підставою для перегляду вже винесеного судом рішення не може братися до уваги, так як саме можливість зворотної дії закону, який скасовує або пом'якшує відповідальність дає підстави для перегляду прийнятого рішення.
Представник позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити в повному обсязі.
Інші особи, у судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, що відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи за їхньої відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Встановлено, що 26.11.2019 Івано-Франківський окружний адміністративний суд за результатом розгляду справи № 300/1938/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Івано-Франківській області прийняв рішення, яким відмовив в задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 04.04.2019 № ІФ611/1674/АВ/П/ПТ/МГ-1ФС та № ІФ611/1674/АВ/П/ПТ/ІП-2ФС.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2020 залишено рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 у справі № 300/1938/19 без змін.
Також встановлено, що 04.04.2019 за результатами розгляду справи про накладення штрафу Управління Держпраці в Івано-Франківській області прийняло постанови: № ІФ611/1674/АВ/П/ПТ/ІП-2ФС, якою застосовано на підставі абзацу 8 частини 2 статті 265 КЗпП України до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штраф в розмірі 4173,00 грн. за виявлені під час інспекційного відвідування порушення вимог частини 2 статті 65 КЗпП України (а.с.91); № ІФ611/1674/АВ/П/ПТ/МГ-1ФС, якою застосовано на підставі абзацу 4 частини 2 статті 265 КЗпП України до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штраф в розмірі 83460,00 грн. за виявлені під час інспекційного відвідування порушення вимог частини 1 статті 106 КЗпП України (а.с.92). Вищевказані постанови від 04.04.2019 № ІФ611/1674/АВ/П/ПТ/ІП-2ФС та № ІФ611/1674/АВ/П/ПТ/МГ-1ФС набрали законної сили 04.04.2019.
12.12.2019 Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України" № 378-IX, який набрав чинності 02.02.2020. Згідно вказаного Закону, у статті 265 Кодексу законів про працю України у частині другій: абзац другий замінити двома новими абзацами такого змісту:
"фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження;
вчинення порушення, передбаченого абзацом другим цієї частини, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення".
У зв'язку з цим абзаци третій - восьмий вважати відповідно абзацами четвертим - дев'ятим;
абзаци п'ятий та шостий викласти в такій редакції:
"недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;
недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", - у чотирикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження";
абзаци восьмий та дев'ятий замінити трьома новими абзацами такого змісту:
"вчинення дій, передбачених абзацом сьомим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у шістнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами другим - восьмим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення;
вчинення порушення, передбаченого абзацом дев'ятим цієї частини, повторно протягом року з дня виявлення порушення - у двократному розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення";
після частини четвертої доповнити трьома новими частинами такого змісту:
"У разі сплати юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, яка використовує найману працю, 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу за порушення вимог законодавства про працю, передбаченого цією статтею, така постанова вважається виконаною.
У разі виконання припису центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та усунення виявлених порушень, передбачених абзацами четвертим - шостим, дев'ятим частини другої цієї статті, у визначені приписом строки заходи щодо притягнення до відповідальності не застосовуються.
Заходи щодо притягнення до відповідальності за вчинення порушення, передбаченого абзацами другим, третім, сьомим, восьмим, десятим частини другої цієї статті, застосовуються одночасно із винесенням припису незалежно від факту усунення виявлених при проведенні перевірки порушень".
Підстави перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, визначені статтею 361 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Відповідно до частини 3 статті 361 КАС України перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
Згідно з частиною 4 статті 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Отже, нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів тощо. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Суд звертає увагу на те, що статтею 361 КАС України встановлено вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень, але водночас надати можливість виправити судові рішення, помилковість яких зазвичай обумовлена обставинами, незалежними від суду.
Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Правєдная проти Росії" від 18.11.2004 зазначив, що одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової визначеності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, то таке рішення не може бути піддане сумніву (справа Брумареску проти Румунії, постанова від 28.10.1999). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало законної сили, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин.
Тобто процедура скасування судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами на підставі пункту 1 частини 2 статті 361 КАС України передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.
При цьому, нововиявлені обставини слід відрізняти від нових обставин, що виникли після вирішення справи та ще не існували на час її розгляду, а також обставини, що зазнали змін після прийняття судом рішення. Їх виявлення не може бути підставою для перегляду судового рішення. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону не можуть визнаватися нововиявленими.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції, зазначеній в постановах Верховного Суду від 02.05.2018 в справі 2а-7523/10/1270, від 10.04.2019 в справі № 813/8070/14.
Підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами згідно з пунктами 2, 3 частини 2 статті 361 КАС України в цій адміністративній справі відсутні.
В даному випадку, підставою для звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до суду із заявою від 20.02.2020 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі № 300/1938/19, є набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України" № 378-IX, з посиланням на норму частини 3 статті 361 КАС України.
Колегія суддів зазначає, що оскаржувані позивачем постанови № ІФ611/1674/АВ/П/ПТ/МГ-1ФС та № ІФ611/1674/АВ/П/ПТ/ІП-2ФС прийняті відповідачем 04.04.2019 на підставі абзацу 4 та абзацу 8 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, в редакції, чинній на час прийняття таких постанов. Тобто до прийняття та набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України" № 378-IX. На час прийняття судом рішення у справі такі зміни в статтю 265 Кодексу законів про працю України також ще не були внесені.
Отже, набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України" не є істотною для адміністративної справи № 300/1938/19 обставиною, що не була встановлена судом під час розгляду справи в суді першої інстанції, а також не була і не могла бути відомою сторонам під час судового розгляду справи в розумінні пункту 1 частини 2 статті 361 КАС України.
Частина 3 статті 361 КАС України, на яку посилається позивач, не встановлює самостійної додаткової підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки вичерпний перелік підстав передбачено частиною 2 цієї ж статті Кодексу. Вказана норма лише встановлює виняток із загального правила щодо неможливості зворотної дії закону, який скасовує закони, що діяли на час розгляду справи в розрізі обставин, що можуть бути підставами для перегляду рішення за нововиявленими обставинами згідно з частиною 2 статті 361 КАС України.
Однак в даному випадку норма частини 3 статті 361 КАС України не може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки під час розгляду справи, приймаючи рішення від 26.11.2019 року, суд не притягував позивача до відповідальності на підставі абзацу 4 та абзацу 8 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України.
Згідно з ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін.
Керуючись статтями 229, 241, 250, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 березня 2020 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в справі № 300/1938/19 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді Р. В. Кухтей
С. М. Шевчук
Повне судове рішення складено 20 липня 2020 року.