ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
17 липня 2020 року м. Київ № 826/15461/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №21 Дарницького району міста Києва про застосування заходів реагування,
установив:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (ГУ ДСНС у м. Києві) з позовною заявою до Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №21 Дарницького району міста Києва про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації підвального приміщення відповідача до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення.
Позов обґрунтовано тим, що характер порушень, виявлених під час проведення перевірки відповідача, які не усунуті, пов'язані з ризиком настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі. Представник позивача наголошує на тому, що відповідачем не подано до ГУ ДСНС у м. Києві доказів усунення виявлених в нього порушень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2017 відкрито скорочене провадження у справі.
Ухвалою суду від 16.03.2018 розгляд постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, оскільки частину виявлених під час перевірки порушень усунуто, а інша частина неусунутих порушень не пов'язана зі створенням реальної загрози життю та здоров'ю людей. Крім того, відповідачем вчиняються дії спрямовані на їх повне усунення. Так, представник відповідача зазначив про неодноразові звернення до Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації щодо сприяння в організації, зокрема, забезпечення фінансування, робіт, пов'язаних з усуненням недоліків, виявлених при перевірці Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №21 Дарницького району міста Києва.
Додаткові заходи вжито також і судом. Так, ухвалами суду від 19.04.2018 та від 28.09.2018 витребувано в Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації письмові пояснення та належним чином засвідчені копії відповідей на листи-прохання Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №21 Дарницького району міста Києва від 09.01.2018 №№1, 2 та від 16.01.2018 №12 щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту.
Однак, витребувані судом докази Управлінням освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації не надані, причини не надання не повідомлені.
В подальшому, ухвалою суду, постановленою не виходячи до нарадчої кімнати, розгляд справи продовжено в порядку письмового провадження.
Отже, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.
29.09.2017 ГУ ДСНС України у м. Києві прийнято наказ №337 (з основної діяльності) про проведення позапланових перевірок стану техногенної і пожежної безпеки, відповідно до пункту 323 додатку до якого головному інспектору відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Дарницького районного управління ГУ ДСНС України у м. Києві доручено в період з 07.11.2017 протягом 10 робочих днів провести позапланову перевірку додержання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки приміщень і території Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №21 Дарницького району міста Києва, розташованої за адресою: вул. Бориса Гмирі, 2-Г у Дарницькому районі м. Києва.
На підставі зазначеного наказу ГУ ДСНС України у м. Києві видано посвідчення від 07.11.2017 №165 на проведення позапланової перевірки Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №21 Дарницького району міста Києва, розташованої за адресою: вул. Бориса Гмирі, 2-Г.
У період з 07.11.2017 по 17.11.2017 ГУ ДСНС у м. Києві на підставі вказаних наказу та посвідченні проведена позапланова перевірка щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якої складений акт від 17.11.2017 № 225.
У вказаному акті перевірки ГУ ДСНС у м. Києві встановлено наступні порушення вимог законодавства:
- розділу 4 пункту 1.12 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі - ППБ України), - не наданий акт на проведення схованих робіт щодо прокладання електропроводки за підвісною стелею (по всій території закладу);
- розділу 4 пункту 1.21 ППБ України - захист будівель та споруд дошкільного закладу не забезпечений установками від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів;
- розділу 3 пункту 2.37 ППБ України - допускається зняття з дверей, котрі ведуть до сходових клітин, пристроїв для самозачинення;
- статті 63 Кодексом цивільного захисту України, постанови Кабінету Міністрів України №564 від 17.07.2013 - в дошкільному закладі створену добровільну пожежну дружину, та її членів (дружини, команди) не застраховано від нещасних випадків в страховій компанії;
- розділу 2 пункту 9, розділу 3, пунктів 2.17, 2.23, 2.28, 5.24, 9.3.8, 9.3.9, 9.3.12 ППБУ, ДБН В.1.1-7-2002, ДБН В.2.2-9-2009 - не надані результати перевірки (протоколи) пластикових кріплень підвісної стелі приміщень дошкільного закладу, а також килимового покриття, яке прокладене на кожному поверсі;
- розділу 5 пункту 1.1, 1.4 ППБ України, ДБН В.2.5-56-2014 - не надано акт перевірки відповідності систем протипожежного захисту;
- розділу 4 пункту 1.24, 9.3.6 ППБ України, ДБН В.2.2-9-2009 - двері підсобного приміщення не виконані протипожежними 2-го типу з межею вогнестійкості Е1 30 хвилин;
- розділу 4 пункту 1.24, 9.3.6 ППБ України, ДБН В.2.2-9-2009 - двері електрощитової не виконані протипожежними 2-го типу з межею вогнестійкості Е1 30 хвилин;
- розділу 4 пункту 1.18 ППБ України - електросвітильники у підвальному та підсобному приміщенні не забезпечені плафонами закритого типу;
- розділу 3 пункту 2.37 ППБ України - не прибрані металеві контейнери біля евакуаційного виходу;
- розділу 4 пункту 1.6 ППБ України - з'єднання відгалуження та окінцювання жил електричних проводів і кабелів в підвальному приміщенні, не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;
- розділу 6 пункту 9.13 ППБ України - допускається зберігання горючих матеріалів навалом в підвальному приміщенні;
- розділу 4 пункту 1.18 ППБ України - допускається експлуатація саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред'являються до переносних (пересувних) електропроводок, в приміщенні заступника завідувача з ГЧ;
- пункту 12 ДБН В.2.5-56-2014 - сигнал від приймально-контрольного приладу не виведений на пульт централізованого пожежного спостерігання;
- розділу 5 пункту 1.1, 1.4 ППБ України, ДБН В.2.5-56-2014 - не наданий договір на технічне обслуговування систем автоматичної пожежної сигналізації з спеціалізованою організацією, яка отримала ліцензію на право виконання цих робіт (не надані завірені копії відповідних документів);
- розділу 3 пункту 2.23, 2.37 ППБ України, ДБН В.1.1-7 - ширина проходу на шляхах евакуації з приміщень груп (спальних приміщень) менше одного метра;
- розділу 3 пункту 2.5, 2.6, 2.7, 2.8 ППБ України - дерев'яні конструкції горищного приміщення дошкільного закладу не оброблені вогнетривкою сумішшю;
- розділ 5 пункту 2.1.10 ППБ України - біля місць розташування пожежних гідрантів не встановлені покажчики (об'ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них: для пожежного гідранта - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водогінної мережі (тупикова чи кільцева);
- розділу 3 пункту 2.28, розділу 6 пункту 1.2 ППБ України - у дошкільному закладі килими (паласи), килимові доріжки та інші покриття не прикріпленні до підлоги.
Також позивачем винесено припис від 20.11.2017 №210 про усунення виявлених під час перевірки порушень.
В подальшому, у відповідь на лист Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №21 Дарницького району міста Києва від 21.05.2018 №53 з проханням провести позапланову перевірку виконання закладом припису від 20.11.2017 №210, позивачем проведено планову перевірку щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якої складений акт від 25.05.2018 № 171 та припис №165 від 01.06.2018.
У вказаному акті перевірки ГУ ДСНС у м. Києві встановлено наступні порушення вимог законодавства:
- розділу 5 пункту 1.4 ППБ України - не надано договір на технічне обслуговування установ автоматичної пожежної сигналізації і системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей всіх приміщень зі спеціалізованою організацією, що має ліцензію на право виконання цих робіт;
- розділу 5 пункту 1.1, 5.8 ППБ України - сигнал від приймально-контрольного приладу системи автоматичної пожежної сигналізації не підключено до пульту цілодобового пожежного спостереження;
- розділу 4 пункту 1.21 ППБ України - захист будівель та споруд не забезпечений установками від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів;
- розділу 3 пункту 2.3, розділ 4 пункту 1.24 ППБ України - двері електрощитової, господарських та технічних приміщень не виконані протипожежними з межею вогнестійкості Е1 30;
- розділу 4 пункту 1.18 ППБ України У - допускається використання саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ;
- розділу 3 пункту 2.23 ППБ України - ширина проходу на шляхах евакуації з приміщень груп (спальних приміщень) менше одного метра;
- розділу 3 пункту 2.5 ППБ України - дерев'яні конструкції горищного приміщення дошкільного закладу не оброблені вогнетривкою сумішшю.
У зв'язку з тим, що виявлені порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки створюють реальну загрозу життю і здоров'ю людей, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом цивільного захисту України, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V.
Згідно першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з Положенням про Державну службу з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 за №1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Основними завданнями ДСНС України є, зокрема: реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб;
ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи.
Таким чином, ГУ ДСНС у м. Києві є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, а тому управління наділене повноваженнями здійснювати державний нагляд (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і звертатися до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Так, частиною першою статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до положень частини шостої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Згідно з положеннями частини сьомої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
В свою чергу, припис - це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України №5403 від 02.10.2012.
Відповідно до частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Разом з тим, згідно зі статтею 69 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у разі, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та з питань техногенної безпеки.
Згідно з частиною першою статті 70 Кодексу цивільного захисту підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України).
Таким чином, статті 69, 70 Кодексу цивільного захисту України, передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.
При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей та одночасно мають бути співмірними.
Так, у відповідності до пункту 26 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем усунуто виявлені порушення частково, що підтверджується належними доказами.
Крім того, щодо частини неусунутих порушень, відповідачем направлено листи-прохання до Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації з проханням посприяти у виконанні вимог припису №210 від 20.11.2017.
Судом витребувано в управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації письмові пояснення та належним чином засвідчені копії відповідей на листи-прохання Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №21 Дарницького району міста Києва від 09.01.2018 №№1, 2 та від 16.01.2018 №12 щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту, однак жодних документів чи пояснень з цього приводу до суду надано не було.
Суд звертає увагу на те, що, дійсно, перевіряючи обґрунтованість позовних вимог відповідного органу ДСНС України про застосування заходів реагування, суд має перевірити: 1) відповідність виявлених порушень з вимогами законодавства, що регулюють дані правовідносини; 2) встановити обсяг та «вагу» зазначених в акті перевірки порушень на предмет існування реальної загрози життю та здоров'ю людей (працівників, відвідувачів); 3) оцінити зібрані під час розгляду спору по суті докази від усіх сторін на предмет здійснення суб'єктом господарювання заходів по усуненню порушень, виявлених під час перевірочного заходу (вжиття заходів по ініціюванню проведення позапланової перевірки, часткове/повне усунення виявлених порушень, пріоритет усунення реальних загроз над «паперовими порушеннями» тощо); 4) надати оцінку спірним правовідносинам щодо наявності/відсутності підстав для застосування заходів реагування.
Суд наголошує на тому, що застосування заходів реагування спрямовано не як санкція для відповідача, а виключно для забезпечення безпеки життя та здоров'я людей, які працюють у будівлі та відвідують її, від будь-якого ризику настання небезпечних чинників, а захід реагування має тимчасовий та спонукаючий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення виявлених порушень.
Проте, слід врахувати, що при вирішенні питання про наявність підстав для застосування заходів реагування, у вигляді повного зупинення експлуатації об'єкта, слід виходити з того, чи можуть порушення, що так і не було усунуто призвести до реальної загрози життю та здоров'ю людей, адже важливим та необхідним є дотримання балансу наявності можливого ризику з негативними наслідками для суб'єкта господарювання, пов'язаними з блокуванням роботи, що безперечно тягне за собою певні негативні наслідки.
При цьому, суд наголошує на тому, що поняття «загрози життю та здоров'ю» є оціночним. Однак вказане не спростовує необхідність дослідження судами доказів, якими обґрунтовується їх наявність, та зважаючи, що такі позови розглядаються за позовними заявами суб'єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення повинна бути перевірена судами шляхом надання оцінки відповідним доказам, а застосування судом обраного заходу державного реагування ґрунтуватися на дотриманні всіх принципів адміністративного судочинства.
Як убачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, застосування заходів реагування у вигляді зупинення будівництва, є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Разом із тим, матеріалами справи підтверджено неусунення відповідачем усіх виявлених порушень законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, при цьому порушення які залишились не усунуті можуть призвести до реальної загрози життю та здоров'ю людей.
Твердження позивача викладені в запереченнях в жодному разі не свідчить про відсутність потенційної загрози життю та здоров'ю людей.
За таких обставин, на підставі вищенаведеного та враховуючи, що відповідач не усунув всіх порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, і ті порушення, які на теперішній час продовжують існувати, створюють загрозу життю та здоров'ю людей, враховуючи, що об'єкт перевірки є дошкільним навчальним закладом, тобто в даному випадку потенційна загроза життю та здоров'ю припадає на дітей, суд дійшов висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації підвального приміщення відповідача до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту зазначених в акті перевірки від 25.05.2018 № 171, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно з положеннями статті 139 КАС України, суд зазначає, що відповідно до частини другої цієї статті при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки такі заходи ГУ ДСНС у місті Києві в ході розгляду даної справи не вживалися, судовий збір на їх користь стягненню з відповідача не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 242-247, 255 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №21 Дарницького району міста Києва про застосування заходів реагування, - задовольнити повністю.
Застосувати заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації підвального приміщення Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №21 Дарницького району міста Києва, розташованого за адресою: вулиця Бориса Гмирі, 2-Г в Дарницькому районі міста Києва, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту, зазначених в акті перевірки від 25.05.2018 №171, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» цього ж Кодексу .
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 13; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 38620155).
Відповідач - Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №21 Дарницького району міста Києва (місцезнаходження юридичної особи: 02140, місто Київ, вулиця Бориса Гмирі, будинок 2-Г; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 38526773).
Суддя О.М. Чудак