ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
17 липня 2020 року м. Київ № 640/10284/19
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення,
установив:
Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» (надалі - Позивач, ДП «АМПУ») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.04.2019 №0004634405.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем безпідставно застосовано до позивача штрафні санкції згідно пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) на підставі податкового повідомлення-рішення від 09.04.2019 №0004634405 за порушення строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, передбачених пунктом 201.10 статті 201 ПК України.
Позивач вважає, що штрафні санкції згідно пункту 1201.1 статті 1201 ПК України запроваджувалися з метою захисту бюджету та платників податків від зловживань та недобросовісних дій їх контрагентів, зокрема, мали дисциплінувати постачальника своєчасно реєструвати податкові накладні, щоб покупець мав законне право відобразити податковий кредит. При несвоєчасній реєстрації податкових накладних, які не надаються покупцю, державний бюджет жодним чином не зазнає негативних наслідків, оскільки згідно пункту 201.10 статті 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період, тобто не впливає на розмір суми ПДВ, що підлягає сплаті до державного бюджету за звітний період позивача чи його контрагентів. Отже, накладення штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, які не надаються покупцю, зі стимулюючої функції перетворюється на каральну, оскільки за наведених обставин вбачається очевидним, що мету дисциплінувати постачальників-платників ПДВ не можна досягнути щодо податкових накладних, які не надаються покупцю.
Також позивач наполягає на тому, що норма пункту 1201.1 статті 1201 ПК України передбачає можливість неоднозначного тлумачення прав платника податків щодо звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в частині того, чи повинні такі податкові накладні одночасно відповідати двом умовам - не надаватися покупцю та складатися за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою, чи недотримання строку реєстрації по податкових накладних, які не надаються покупцю, є самостійним винятком з правил по застосуванню штрафу.
Вважає, що штраф не застосовується в трьох окремих випадках:
1) якщо податкові накладні не надаються покупцю;
2) якщо податкові накладні складаються на операції, звільнені від оподаткування;
3) якщо податкові накладні складаються на операції, які оподатковуються за нульовою ставкою.
Позивач вважає, що штрафні санкції згідно податкового повідомлення-рішення від 09.04.2019 №0004634405 застосовані протиправно, адже податкові накладні, за порушення строків реєстрації яких застосовані штрафні санкції, не підлягали наданню отримувачу (покупцю), оскільки складені за операціями з безоплатної передачі майна згідно підпункту 197.1.16 пункту 197.1 статті 197 ПК України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.
Відповідач подав відзив на позовну заяву в якому вказав на необґрунтованість заявлених вимог та відсутність підстав для задоволення позову.
Зауважив, що системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Тобто для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України необхідна наявність двох обов'язкових складових: податкова накладна не повинна надаватися отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Відповідач зазначає, що податкові накладні, які зареєстровані Позивачем з порушення граничного строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 ПК України, містять код ставки податку на додану вартість « 7, 20», що свідчить про те, що податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість.
У свою чергу позивачем надано додаткові пояснення до позову.
Отже суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, встановив наступне.
Офісом великих платників проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних ДП «АМПУ» (код ЄДРПОУ 38727770) в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За результатами перевірки складений Акт від 14.03.2019 №705/28-10-44-65/38727770, в якому встановлено порушення ДП «АМПУ» пункту 201.10 статті 201 ПК України, а саме граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Перелік податкових накладних щодо яких встановлено порушення вказаного строку, кількість днів затримки, суми ПДВ викладено у наявній у акті перевірки Таблиці 1.
ДП «АМПУ» не погодилось з висновком Акту та надіслало заперечення від 27.03.2019 №1177/10-0401/Вих. на акт від 14.03.2019 №705/28-10-4465/38727770, за результатом розгляду яких відповідач залишив висновки акту без задоволення, а висновки акту без змін.
На підставі висновків акту перевірки від 14.03.2019 №705/28-10-4465/38727770, Офісом великих платників прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.04.2019 №0004634405, яким застосовані штрафні санкції до ДП «АМПУ» на загальну суму 488 559,84 грн.
Позивач подав скаргу на податкове повідомлення-рішення від 09.04.2019 №0004634405 до Державної фіскальної служби України, яка залишена без розгляду.
Не погодившись із результатом адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 09.04.2019 №0004634405 та вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Суд, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, дійшов наступних висновків.
За положеннями пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01.07.2015, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
Для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
Для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відповідно до пункту120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.
Пунктом 120-1.2 статті 120.1 ПК України визначено, що відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.
Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, необхідна наявність двох обов'язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Вказана правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №816/1488/17, від 13.09.2019 у справі №2040/7988/18, від 18.03.2020 у справі №640/4200/19.
Відповідно частини пятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 затверджено форму податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної (Наказ №1307, Порядок №1307 відповідно).
Пунктом 8 Порядку №1307 встановлено, що при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» зазначається тип причини:
01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку);
02 - Складена на постачання неплатнику податку;
03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку;
04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання;
05 - Складена у зв'язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку;
06 - Складена у зв'язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих;
07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України;
08 - Складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість;
09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість;
10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов'язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;
11 - Складена за щоденними підсумками операцій;
12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку);
13 - Складена у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності;
14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента;
15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.
Відповідно до пункту 11 Порядку №1307 у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 ПК України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання/починають використовуватися:
1) в операціях, що не є об'єктом оподаткування;
2) в операціях, звільнених від оподаткування;
3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.
У разі складання зведеної податкової накладної в графі «Зведена податкова накладна» робиться помітка «X».
У таких зведених податкових накладних у графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН « 600000000000», а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 цього Порядку (04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 - Складена у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).
Відповідно до пункту 16 Порядку №1307 до розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів/послуг.
У разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 цього Порядку, у цій графі платником зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов'язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 ПК України.
У графі 10 зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 цього Порядку, вказується вартість (частина вартості) товару/послуги, необоротного активу, на яку нараховується податок відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Кодексу, згідно з основною ставкою податку та ставкою податку 7 відсотків, які застосовуються при нарахуванні податкових зобов'язань.
До розділу А податкової накладної (рядки I-X) вносяться узагальнюючі дані за операціями, на які складається така податкова накладна, а саме:
у рядку I зазначається загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість;
у рядках II-IV зазначаються суми податку на додану вартість, нараховані виходячи з обсягів постачання, зазначених у рядках V та VI;
у рядках V-IX зазначаються загальні обсяги постачання товарів/послуг в розрізі кодів ставок, зазначених у графі 8 нижньої табличної частини податкової накладної.
У податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 цього Порядку, рядки VII-IX не заповнюються.
Відповідно до пункту 16 Порядку №1307 таблична частина податкової накладної складається з двох розділів: А і Б. До розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів/послуг, а саме: 1) до графи 2 номенклатура товарів/послуг постачальника (продавця); 2) до графи 3 - код товару згідно з УКТ ЗЕД, до граф 3.1, 3.3 - код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі - ДКПП); 3) до граф 4 та 5 - одиниця виміру товарів/послуг; 4) до графи 6 - кількість (об'єм, обсяг) постачання товарів/послуг; 5) до графи 7 - ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування податку на додану вартість; 6) до графи 8 - код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються, а саме: 20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою; 7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків; 901 - у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування; 7) до графи 9 - код пільги; 8) до графи 10 - обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ; 9) до графи 11 - код виду діяльності сільськогосподарського товаровиробника; до графи 11 вноситься сума податку на додану вартість; 10) до графи 12 - код виду діяльності сільськогосподарського товаровиробника.
Проаналізувавши наведені положення суд зазначає, що Порядком №1307 визначено детальний перелік податкових накладних, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю). Цей перелік включає в себе не тільки податкові накладні, складені на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування ПДВ та операцій, які звільнені від оподаткування ПДВ, але й інші групи операцій, здійснення яких обумовлює ненадання податкових накладних продавцю.
У постанові від 03.03.2020 у справі №240/2552/19 Верховний Суд зауважив, що при вирішенні спорів даної категорії, в яких спірним є питання застосування норми пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України в частині виключення, суди мають досліджувати безпосередньо податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних, несвоєчасна реєстрація яких призвела до застосування штрафних (фінансових) санкцій, оскільки саме з показників, які заповнені відповідно до Порядку №1307 (тип причини не надання її отримувачу) можна достеменно встановити в результаті яких операцій складена накладна та чи підлягає платник податку за несвоєчасну реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування до неї юридичній відповідальності.
Суд дослідив податкові накладні, зазначені у таблиці 1 акту перевірки від 14.03.2019 №705/28-10-44-65/38727770 за порушення строків реєстрації яких до позивача застосовані штрафні санкції згідно податкового повідомлення-рішення від 09.04.2019 №0004634405 та дійшов наступних висновків.
Встановлено, що податкові накладні від 30.06.2018 № 92/15 та від 31.03.2018 №752/4 у верхній лівій частині у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» містять помітку «X» та зазначений тип причини 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.
Тобто, вказані податкові накладні не повинні надаватись отримувачу (покупцю) та складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування ПДВ.
Суд враховує, що у вказаних податкових накладних не заповнена графа 8, а в рядку V розділу А код ставки податку на додану вартість зазначено « 20». Разом з цим, дана обставина не свідчить про те, що фактично такі накладні складені за операціями, які не звільнені від оподаткування ПДВ.
Так, аналіз пункту 16 Порядку №1307 свідчить про те, що у податкових накладних особливості заповнення яких викладені у пункті 11 цього Порядку, тобто зведених податкових накладних, рядки VII-IX не заповнюються. Отже код ставки податку на додану вартість « 20», який зазначений в рядку V розділу А податкових накладних не свідчить про те, що податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються ПДВ, а є умовними податковими накладними, де код ставки ПДВ « 20» переноситься з податкових накладних контрагентів, на підставі яких складаються зведені податкові накладні. Позивач при складенні зведених податкових накладних не міг всупереч правил заповнення, встановлених Порядком №1307, заповнювати рядки VII-IX.
Теж саме стосується і розділу Б графи 8, оскільки відповідно до пункту 16 Порядку №1307 у податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 цього Порядку, графи 3.1, 3.2, 3.3, 5-9, 12 у таких зведених податкових накладних не заповнюються.
Крім того, із врахуванням абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 ПК України помилки, що заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, можуть бути причиною неприйняття податкових накладних/розрахунків коригування у електронному вигляді. В даному випадку податкові накладні прийняті та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Отже, щодо вказаних податкових накладних наявні визначені ПК України підстави для звільнення від відповідальності за їх несвоєчасну реєстрацію, а тому порушення строку реєстрації таких податкових накладних не має наслідок застосування штрафних санкцій згідно пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
Відтак, відповідачем безпідставно застосовано до ДП «АМПУ» штрафні санкції за порушення строків реєстрації за порушення строку реєстрації податкової накладної від 30.06.2018 №92/15 у сумі 465 552,34 грн та податкової накладної від 31.03.2018 №752/4 у сумі 2 384,08 грн, а тому податкове повідомлення-рішення від 09.04.2019 №0004634405 у частині застосування до позивача штрафних санкцій у загальному розмірі 467 936,42 грн є протиправним та підлягає скасуванню.
Водночас, суд вважає правомірним податкове повідомлення-рішення від 09.04.2019 №0004634405 в іншій частині - щодо застосування штрафних санкції у загальному розмірі 20 623,42 грн за порушення строків реєстрації податкових накладних від 31.07.2018 №861//17; від 31.12.2018 №1907//5; від 13.02.2019 №432//17; від 15.02.2019 №576//4; від 15.02.2019 №575//4; від 06.02.2019 №114/15; від 15.01.2019 №103//15; від 03.01.2019 № 100/15; від 09.01.2019 № 102//15; від 03.01.2019 №101//15; від 03.01.2019 №209//15, адже аналіз вказаних податкових накладних свідчить про неможливість застосування норми пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію таких податкових накладних.
Із вказаним висновком також погоджується й позивач про свідчать його пояснення, а також відсутність обґрунтувань протиправності застосування штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення від 09.04.2019 №0004634405 у вказаній частині.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, суд вважає, що наявні підстави для часткового задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.04.2019 №0004634405 у частині застосування до ДП «АМПУ» штрафних санкцій у сумі 467 936,42 грн.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За приписами частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Згідно наявного у справі платіжного доручення від 23.05.2019 №962330617 позивачем за подання позову сплачено судовий збір у розмірі 7 328,4 грн.
Оскільки за результатом судового розгляду даної справи суд дійшов висновку про задоволення позову в частині задоволення майнових вимог позивача у сумі 467 936,42 грн, останньому підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень судовий збір в сумі 7019,05 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 09.04.2019 №0004634405 щодо застосування до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» штрафних санкцій у сумі 467 936,42 грн.
В задоволенні позову в іншій частині, - відмовити.
Стягнути з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7 019,05 грн (сім тисяч дев'ятнадцять гривень п'ять копійок).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» цього ж Кодексу.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач - Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» (місцезнаходження: 01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 38727770).
Відповідач - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 39440996).
Суддя О.М. Чудак