Справа № 362/5613/16-ц
Провадження № 2/362/63/20
17 липня 2020 року
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - судді Марчука О.Л.,
при секретарі - Лущик Т.М.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства», третя особа: Глевахівська селищна рада Васильківського району Київської області про визнання права користування житловим приміщенням, зобов'язання видати ордер на житлове приміщення та зобов'язання вичинити дії
та, за зустрічним позовом Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 в особі законного представника ОСОБА_3 , третя особа: Глевахівська селищна рада Васильківського району Київської області про виселення,
Позивач звернулася до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що їй та членам її сім'ї було надано в користування кімнату АДРЕСА_1 .
Зазначала, що вона зверталась до відповідача з проханням видати їй ордер на спірну кімнату в гуртожитку та укласти із нею договір найму, однак відповідач не вчинив вказаних дій.
Посилаючись на відповідні положення житлового законодавства та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 18 вересня 2017 року, позивач просить визнати за нею право користування житловим приміщенням кімнати АДРЕСА_1 та зобов'язати відповідача видати ордер встановленого зразка на кімнату АДРЕСА_1 у вказаному гуртожитку на неї та її двох дітей, встановивши порядок виконання рішення суду шляхом зобов'язання відповідача укласти із нею договір найму житла за місцем проживання у зазначеній кімнаті гуртожитку (т.с. 1, а.с. 219 - 222).
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов та просив задовольнити його вимоги з викладених у заяві підстав. Повідомив суду, що позивач проживає у вказаному гуртожитку з 2008 року, належним чином сплачує за житлово-комунальні послуги та має право на належне оформлення своїх майнових прав на виділену їй кімнату в порядку, передбаченому житловим законодавством України.
Представник відповідача в судовому засіданні не визнав позов та просив відмовити в його задоволенні. Пояснив суду, що приміщення у якому проживає позивач разом із родиною, не є житловим та не є гуртожитком, а тому усі вимоги позивача є безпідставними та суперечать положенням житлового законодавства.
Під час розгляду справи, представником відповідача подано зустрічний позов із уточненими 20.10.2017 року вимогами про виселення позивача та усіх членів її родини із спірного приміщення у зв'язку із перешкодами, які чинять останні проживаючи в належній відповідачу адміністративній будівлі (т.с. 1, а.с. 232 - 235).
Третя особа була повідомлена про місце, день і час розгляду справи належним чином шляхом отримання судової повістки про виклик, про причини неприбуття свого представника, суд не повідомила.
Вислухавши вступне слово представників сторін та дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд встановив такі обставини та приходить до наступних висновків.
Листом № 4-4/303 від 09 грудня 2011 року Національна академія аграрних наук України не заперечила проти переведення виробничих приміщень лабораторно-випробувального корпусу (колишній головний корпус Інституту технічного сервісу), який розташований по АДРЕСА_1 , до житлового фонду відповідно до встановленого порядку, визначеного чинним законодавством України (т.с. 1, а.с. 11).
Рішенням виконавчого комітету Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області від 26 квітня 2012 року № 71 погоджено Національному науковому центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» переведення нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 (т.с. 1, а.с. 23).
На замовлення Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» у 2013 році відділом проектно-вишукувальних робіт та конструкційного моделювання було розроблено та складено робочий проект «Реконструкція існуючої нежитлової будівлі (лабораторно-випробувальний корпус ННЦ «ІМЕСГ» Національної академії аграрних наук України) в гуртожиток (т.с. 1, а.с. 155 - 191).
Наказом Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» від 04 травня 2015 року № 32-заг було зобов'язано завідувача відділенням з науково-виробничих та господарських питань прискорити роботи з переведення адміністративної будівлі по АДРЕСА_1 у житловий фонд та завершити до 01 червня 2015 року; затверджено пропозиції комісії з розселення, які розглянуті та схвалені Вченою радою Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» (протокол № 4 від 19 березня 2015 року) щодо закріплення за працівниками інституту кімнат у будівлі по АДРЕСА_1 ; зобов'язано завідувача відділенням з науково-виробничих та господарських питань організувати роботи з реконструкції будівлі по АДРЕСА_1 відповідно до розробленого плану реконструкції (т.с. 1, а.с. 13).
Згідно з пунктом 42 додатку до вказаного наказу Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» від 04 травня 2015 року за позивачем було закріплено кімнату АДРЕСА_1 1, а.с. 14 - 15).
28 липня 2015 року комунальним підприємством Київської обласної ради «Західне бюро технічної інвентаризації» було виготовлено технічний паспорт на громадський будинок гуртожиток АДРЕСА_1 (т.с. 1 , а.с. 21 - 30).
Вирішуючи справу по суті спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до норми статті 1 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» (далі Закон) у віданні Національної академії аграрних наук України перебувають установи, організації, підприємства згідно з переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Національної академії аграрних наук України (постанова Кабінету Міністрів України № 1089 від 22 червня 1999 року).
Стаття 2 Закону визначає, що майновий комплекс Національної академії аграрних наук України складають усі матеріальні та нематеріальні активи (далі - об'єкти майнового комплексу), що обліковуються на балансах Національної академії аграрних наук України і організацій, віднесених до її відання, і які закріплені державою за Національною академією аграрних наук України в безстрокове користування, або придбані за рахунок бюджетних коштів, а також коштів від фінансово-господарської діяльності та/або набуті іншим шляхом, не забороненим законом.
Об'єкти майнового комплексу Національної академії аграрних наук України належать їй на праві господарського відання і передаються нею організаціям, що віднесені до її відання на праві оперативного управління з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Відповідно до статті 4 Закону, Національна академія аграрних наук України, здійснюючи повноваження з управління об'єктами майнового комплексу, забезпечує реалізацію прав держави як власника цих об'єктів, ефективно їх використовує та розпоряджається цими об'єктами майнового комплексу у межах, визначених законодавством, в тому числі надає дозвіл організаціям, що віднесені до її відання, на укладення договорів оренди майна, у тому числі нерухомого, що обліковується на балансах їх організацій.
Відповідно до пунктів 5, 11 Статуту Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства», інститут перебуває у віданні Національної академії аграрних наук України, заснований на державній власності; на балансі інституту знаходиться майно, закріплене за ним Національною академією аграрних наук України на праві оперативного управління (т.с. 1, а.с. 78 - 87).
При цьому, правовідносини щодо користування жилою площею у гуртожитках врегульовані окремою главою 4 розділу ІІІ Житлового кодексу Української РСР.
Згідно із статтею 127 ЖК Української РСР, для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки; під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки; жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.
Отже, гуртожитком є зареєстрована у виконавчому комітеті відповідної місцевої ради як гуртожиток жила будівля, що відповідає певним вимогам, у якій особам у зв'язку з трудовими відносинами або навчанням в учбовому закладі надається за плату та за ордером, що видається власником гуртожитку, у тимчасове користування жила площа.
У пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», судам роз'яснино, що вирішуючи спори про виселення з гуртожитків, судам слід з'ясовувати, чи є гуртожитком приміщення, яке займає відповідач; для цього, зокрема, необхідно витребувати дані про те, чи перебуває будинок, в якому розміщено таке приміщення, у віданні позивача; чи побудований він як гуртожиток або спеціально для нього переобладнаний; чи є дозвіл санепідстанції на його заселення як гуртожитку; чи зареєстрований він як гуртожиток у виконкомі районної, міської, районної в місті Ради; чи видавався відповідно до Положення про гуртожиток ордер на зайняття жилої площі в гуртожитку; чи укомплектований будинок (жиле приміщення) меблями, спеціальним устаткуванням, інвентарем, культурно-побутовими предметами, необхідними для проживання, занять і відпочинку громадян, чи є штати для обслуговування гуртожитку, як оплачується проживання і т.п.; судам слід враховувати, що гуртожитками є також спеціально побудовані підприємствами, установами, організаціями жилі будинки для малосімейних, щодо яких адміністрацією, органом громадської організації і профспілковим комітетом до початку будівництва прийнято рішення про їх використання як сімейних гуртожитків і вони зареєстровані у виконкомі як гуртожитки.
Натомість, під час розгляду справи в судовому засіданні достовірно встановлено, що реконструкція адміністративної будівлі по АДРЕСА_1 із нежитлової будівлі в житлову не завершена, вказана будівля не прийнята в експлуатацію як гуртожиток, не зареєстрована як гуртожиток у виконавчому комітеті Глевахівської селищної ради та санепідемстанцією не надано дозвіл на його заселення як гуртожитку.
Як зазначив представник відповідача в судовому засіданні, реконструкція адміністративної будівлі по АДРЕСА_1 із нежитлової будівлі в житлову не завершена, внаслідок чого вона не прийнята в експлуатацію як гуртожиток.
Як наслідок, суд не приймає до уваги та відхиляє доводи позивача про обов'язок відповідача видати їй ордер на займану кімнату АДРЕСА_1 , оскільки приміщення будівлі у якому позивачу надано кімнату не є гуртожитком та не відноситься до житлового фонду.
Одночасно, слід врахувати, що рішенням виконавчого комітету Глевахівської селищної ради VI скликання Васильківського району Київської області № 71 від 26 квітня 2012 року було лише погоджено переведення нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 та цим рішенням не вирішувалося питання про надання спірному приміщенню статусу гуртожитку.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 128 ЖК Української РСР, жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і комітету комсомолу.
Згідно із ст. 129 ЖК Української РСР, на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.
Отже, з урахуванням встановлених судом обставин та суті вимог позивача, суд приходить до висновку про їх безпідставність, оскільки у відповідача відсутні належні та передбачені спеціальним законом підстави для видачі позивачу ордеру на житлове приміщення через відсутність відповідного правового статусу приміщення до якого заселено позивача.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про безпідставність вимог позивача.
Разом з цим, у суду також відсутні підстави і для задоволенні зустрічного позову, оскільки з наявних у справі письмових доказів вбачається згода відповідача на вселення позивача у дане приміщення.
Насамперед, за Розпорядженням № 25 від 04.09.2009 року Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства», в лабораторно-випробувальному корпусі по вулиці Вокзальній 9 є кімнати, які тимчасово використовуються для проживання і вселення до яких відбувається згідно рішення адміністрації Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства», охороні даного корпусу забороняється вселяти і виселяти осіб, які мають дозвіл адміністрації на проживання (т.с. 1, а.с. 137).
Крім того, відповідно до витягу з протоколу № 28 від 27 січня 2016 року спільного засідання профкому та адміністрації Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства», профспілковий комітет погодив попередній розподіл житла в будинку по АДРЕСА_1 ( т.с. 1 , а.с. 136).
Тобто, наявними в матеріалах справи письмовими доказами підтверджується той факт, що позивач правомірно, на достатній підставі та за згодою самого відповідача проживає у незавершеній реконструкцією адміністративній будівлі по АДРЕСА_1 .
За таких обставин, первісний і зустрічний позов є необґрунтованими і безпідставними, а тому, задоволенню не підлягають.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 127, 128, 129 Житлового кодексу Української Радянської Соціалістичної Республіки, ст. ст. 1 - 13, 19, 23, 27, 34, 76 - 83, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263 - 265, 273 ЦПК України,
В задоволенні позову ОСОБА_3 до Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства», третя особа: Глевахівська селищна рада Васильківського району Київської області про визнання права користування житловим приміщенням, зобов'язання видати ордер на житлове приміщення та зобов'язання вичинити дії - відмовити.
В задоволенні зустрічного позову Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 в особі законного представника ОСОБА_3 , третя особа: Глевахівська селищна рада Васильківського району Київської області про виселення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий
Дата складення повного рішення суду - 17 липня 2020 року.