П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
16 липня 2020 р.м. ОдесаСправа № 540/264/20
Місце та час ухвалення рішення суду 1 інстанції:
м. Херсон;
Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:
12.03.2020 року;
Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Димерлія О.О.
- Танасогло Т.М.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року по справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 17.12.2019 року №000052/21-22-32-2574508273 про застосування фінансових санкцій у розмірі 17 000 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що висновки контролюючого органу про зберігання алкогольних напоїв у місцях, не внесених до Єдиного державного реєстру, не підтверджені належними доказами та не відповідають дійсності. Під час фактичної перевірки відповідачем не дотримано порядок її проведення, у тому числі, позивачу не було вручено наказ на перевірку, направлення, акт за результатом її завершення. Разом з цим, застосовані згідно оспорюваного рішення санкції, а саме за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії, не відповідають фактичним обставинам акту перевірки, тобто такого правопорушення під час перевірки виявлено не було. Зазначені обставини у сукупності свідчать про необґрунтованість штрафних санкцій, неправомірність рішення суб'єкта владних повноважень та наявність безумовних підстав для його скасування.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року адміністративний позов задоволено. Суд визнав протиправним та скасував рішення від 17.12.2019 року №000052/21-22-32-2574508273 про застосування до ФОП ОСОБА_1 фінансових санкцій у розмірі 17 000 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивача про порушення відповідачем порядку проведення фактичної перевірки спростовуються матеріалами цієї перевірки.
Водночас, з огляду на те, що контролюючим органом не доведено належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а застосований вид санкцій не відповідає висновкам акту перевірки, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість накладення на позивача штрафних санкцій, а відтак - про неправомірність прийнятого рішення та наявність підстав для його скасування.
В апеляційній скарзі Головне управління ДПС України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам законодавства, що регулює спірні правовідносини, а також оформленим матеріалам перевірки, за якими підтверджуються виявлені порушення, допущення яких безумовно ініціюють накладення на суб'єкта господарювання санкцій із прийняттям відповідного рішення. Зазначені обставини свідчать про дотримання відповідачем вимог законодавства, обґрунтованість штрафу, а певні технічні описки у рішенні не спростовують суть виявленого правопорушення та не можуть бути підставою для задоволення адміністративного позову і скасування рішення суб'єкта владних повноважень.
Судом першої інстанції встановлено та як підтверджується матеріалами справи, основними видами діяльності позивача є, зокрема, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування.
11.12.2019 посадовими особами ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі на підставі наказу від 03.12.2019 року №484 та направлень від 11.12.2019 року №059, №060 проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 в магазині, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з питань дотримання вимог діючого законодавства у сфері оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального, за результатом якої складено акт №030/32/2574508273.
Згідно матеріалів, позивач був присутнім під час перевірки, у тому числі його ознайомлено під розписку із наказом на перевірку та направленнями, видано примірник акту перевірки.
Зазначеною перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 року №481/95-ВР, а саме зберігання алкогольних напоїв у місцях, які не внесені до Єдиного державного реєстру.
На підставі виявлених порушень ГУ ДПС Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі винесено рішення від 17.12.2019 року №000052/21-22-32-2574508273 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. згідно із абз. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР.
Не погоджуючись із рішенням відповідача, посилаючись на його необґрунтованість та неправомірність, позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про скасування рішення суб'єкта владних повноважень.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно із п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України).
Відповідно до ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, як: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Згідно із п. 80.4 ст. 80 Податкового кодексу України перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
Відповідно до ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно матеріалів перевірки, перевірка проведена за участю позивача, під розпис його ознайомлено із направленнями на перевірку, наказом та вручено примірник акту по завершенню контролюючих заходів.
Наведені обставини беззаперечно свідчать про необґрунтованість доводів позивача про порушення відповідачем порядку проведення фактичної перевірки та не забезпечення позивача відповідними матеріалами перевірки.
Разом з цим, апеляційний суд враховує, що відповідно до ч. 20 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19.12.1995 року №481/95-ВР (в редакції, яка діє на момент виникнення спірних правовідносин) роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Згідно із ч.ч. 53, 54, 56 вказаної статті Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19.12.1995 року №481/95-ВР (в редакції, яка діє на момент виникнення спірних правовідносин) зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.
Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.
Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.
За правилами ч. 1 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19.12.1995 року №481/95-ВР (в редакції, яка діє на момент виникнення спірних правовідносин) за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Згідно із абз. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19.12.1995 року №481/95-ВР (в редакції, яка діє на момент виникнення спірних правовідносин) до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
Аналогічно, застосування санкцій до суб'єктів господарювання передбачено і у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, у розмірі 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень (абз. 15 ч. 2 ст. 17 вказаного Закону).
Разом з цим, судом першої інстанції надано вірну оцінку обставинам справи та правильно враховано, що позивач заперечує факт вчинення ним правопорушення у вигляді зберігання алкогольних напоїв у місцях, не внесених у встановленому порядку до Реєстру, використання алкогольних напоїв в своїй господарській діяльності, що в свою чергу відповідно до приписів ст. 77 КАС України покладає на контролюючий орган обов'язок довести протиправність свого рішення.
Апеляційний суд враховує, що виявлені під час перевірки відображені в акті перевірки наступним чином: в магазині (за місцем провадження позивачем господарської діяльності) здійснюється зберігання алкогольних напоїв, що не внесено до Єдиного державного реєстру.
Виявлене правопорушення фактично ґрунтується на даних видаткової накладної №ХИ-0058225 від 10.12.2019 року, яка була у розпорядженні відповідача.
Слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Дослідивши зміст наведеної видаткової накладної, апеляційний суд встановив, що вказаний документ не містить відомостей щодо господарюючого суб'єкта, від імені якого складено документ.
Разом з цим, за даними вказаної видаткової накладної постачання алкогольних напоїв здійснено на адресу позивача як фізичної особи.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що в даному випадку факт постачання позивачу наведеного товару для використання у господарській діяльності не підтверджено належними доказами.
У тому числі, колегія суддів погоджується із безпідставністю застосування до позивача санкцій, передбачених абз. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР, а саме за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії, про що визначено в оскаржуваному рішення про застосування санкцій, оскільки факт реалізації суб'єктом господарювання алкогольних напоїв актом зафіксовано не було, відповідні питання не досліджено під час перевірки.
Таким чином, з огляду на те, що порушення позивачем правил зберігання алкогольних напоїв не підтверджено належними доказами, у тому числі необґрунтовано здійснення позивачем продажу алкогольних напоїв у своїй господарській діяльності, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що накладення санкцій за виявлені порушення відбулось необґрунтовано та не у відповідності до чинного законодавства, що є безумовною підставою для скасування рішення суб'єкта владних повноважень.
З огляду на наведене, оскільки висновки суду відповідають нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та обставинам справи, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог ст. 316 КАС України підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі - залишити без задоволення.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий суддя: О.В. Єщенко
судді: О.О. Димерлій
Т.М. Танасогло