23 червня 2020 року Справа № 160/4412/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Захарчук-Борисенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,-
21.04.2020 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:
- визнати протиправним рішення Відділу з питань призначення пенсії управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах на підставі п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з дати звернення за призначенням пенсії - з 27.11.2019.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у зв'язку з наявністю у нього передбаченого Законом стажу роботу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах на підставі п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», 27.11.2019 ОСОБА_1 звернувся до Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №10 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії, разом із необхідними документами. Однак, 09.12.2019 на адресу позивача відповідачем було направлено повідомлення вих. №746/03.25-17, в якому було зазначено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах.
Позивач також вказав, що всі його спроби отримати копію рішення, яким йому було відмовлено у призначенні пенсії за віком були марними, та станом на день звернення до суду копію вищевказаного рішення він так і не отримав, а тому вважає рішення Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах протиправним, оскільки у повідомленні від 09.12.2019 №746/03.25-17 зазначено, що згідно наданих ОСОБА_1 документів, його страховий стаж склав 23 роки 3 місяці 18 днів, у тому числі стаж, що дає право на зниження пенсійного віку склав 15 років 10 місяців 25 днів, але зарахувати пільгові довідки від 23.11.2017 №755-757 немає підстав згідно листа Пенсійного фонду України від 30.05.2016 №18008/02-02.
Ухвалою суду від 23.04.2020 було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
25.05.2020 до суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі та просив суд відмовити у їх задоволенні.
В обгрунтування своєї правової позиції представник відповідача зазначив, що позивач дійсно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії та надав трудову книжку, диплом та довідки від 23.11.2017 №755-757 про пільговий характер роботи, видані структурним підрозділом «Шахта Євкієвська» республіканського підприємства «Орджонікідзевугілля» Донецька народна республіка.
Однак, так як довідки видані структурним підрозділом «Шахта Євкієвська» республіканського підприємства «Орджонікідзевугілля» Донецької народної республіки, то вони є недійсними та не створюють правових наслідків. Вказана установа розташована на території, непідконтрольній українській владі, тому відсутня можливість здійснити перевірку відповідних довідок.
Представник відповідача вважає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідають чинному законодавству, а вимоги позивача є безпідставними та задоволенню не підлягають, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За приписами ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст. ст. 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України, яка міститься в матеріалах справи.
Відповідно до довідки від 04.11.2014 №27 про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасової окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, ОСОБА_1 був переміщений з тимчасово окупованої території в с. Піддністряни, Жидачівського р-ну, Львівської області.
27.11.2019 ОСОБА_1 звернувся до Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №10 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком по Списку №1.
Однак, Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 09.12.2019 №746/03.25-17 ОСОБА_1 було повідомлено, що за результатом розгляду наданих ним 27.11.2019 документів для призначення пенсії за віком по Списку №1 відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 зі змінами в призначенні пенсії йому відмовлено.
Причиною відмови у призначенні позивачу пенсії в Листі зазначено те, згідно наданих ним документів, а саме: трудової книжки, диплому про навчання та довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, страховий стаж ОСОБА_1 склав 24 роки 3 місяці 18 днів, у тому числі стаж, що дає право на зниження пенсійного віку склав 15 років 10 місяців 25 днів, але врахувати пільгові довідки від 23.11.2017 №755-757 немає підстав згідно листа Пенсійного фонду України від 30.05.2016 №18008/02-02.
Враховуючи наведене, будь-які запити, звернення, довідки чи інші документи, підготовлені або видані органами фонду з територій, які непідконтрольні українській владі, не підлягають реєстрації та виконанню.
Суд зазначає, що відповідно до записів у трудовій книжці ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 12.10.1987, позивач: 12.10.1987 прийнятий на роботу в житлово-комунальну контору слюсарем-сантехніком 3 розряду; 09.11.1987 звільнений з роботи в зв'язку з призивом на військову службу; з 27.11.1987 по 20.11.1989 служба в Армії; 19.02.1990 прийнятий до ремонтно-механічного цеху котельником 3 розряду котельно-зварювальної дільниці; 25.05.1990 звільнений за власним бажанням; 11.06.1990 прийнятий на роботу учнем монтажника зовнішніх трубопроводів СУ «Розділспецбуд» ТСО «Львівбуд»; 01.11.1990 присвоєна професія монтажника зовнішніх трубопроводів; 26.11.1990 зарахований до організації орендарів «Розділспецбуд» монтажником зовнішніх трубопроводів; 10.01.1991 присвоєна суміжна професія стропільника 2 го розряду; 11.04.1991 звільнений з роботи за власним бажанням; 14.11.1995 зарахований на Роздільську дільницю ізолювальником 3 розряду Львівського СУ-49 ВАТ «Термоізоляція»; 02.03.1997 звільнений в зв'язку з закінченням строкового договору; 03.04.1998 прийнятий на шахту «Єнакієвська» учнем гірничого робітника підземного; 15.05.1998 переведений гірничим робітником підземним; 24.04.1999 переведений учнем стволового підземним; 15.05.1999 переведений стволовим підземним; 27.03.2017 звільнений в зв'язку з ліквідацією підприємства.
Період роботи на вказаних посадах, дає право позивачу на пенсію за Списком №1, однак відповідач не зарахував цей період його роботи, відмовивши ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах, посилаючись на неможливість зарахувати пільгові довідки від 23.11.2017 №755-757, оскільки вони видані структурним підрозділом «Шахта Євкієвська» республіканського підприємства «Орджонікідзевугілля» Донецької народної республіки, а тому є недійсними та не створюють правових наслідків. Вказана установа розташована на території, непідконтрольній українській владі, тому відсутня можливість здійснити перевірку відповідних довідок.
Не погодившись з відмовою про призначення пенсії на пільгових умовах, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом для захисту своїх порушених прав та законних інтересів.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися, суд виходить з наступного.
Так, згідно зі ст. 3, ст. 19, ст. 46 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист. Так, згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Положеннями частини шостої ст. 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються зокрема, форми і види пенсійного забезпечення.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначаються органами Пенсійного фонду за нормами цього закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Пунктом «а» статті 13 Закону №1788-XII визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до ст. 48 КЗпП України та згідно п. 1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує пільговий стаж роботи працівника - є трудова книжка.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка; порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
При цьому, пунктом 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугою років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їхніх правонаступників. У такій довідці має бути зазначено: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професію або посаду; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включено цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана довідка.
Так, позивачем при зверненні до пенсійного органу за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах були надані такі документи: трудова книжка, диплом та довідки від 23.11.2017 №755-757 про пільговий характер роботи, які видані структурним підрозділом «Шахта Євкієвська» республіканського підприємства «Орджонікідзевугілля» Донецька народна республіка.
Відповідачем у Листі від 09.12.2019 №746/03.25-17 зазначено, що страховий стаж ОСОБА_1 склав 23 роки 3 місяці 18 днів, у тому числі стаж, що дає право на зниження пенсійного віку склав 15 років 10 місяців 25 днів, але врахувати пільгові довідки від 23.11.2017 №755-757 немає підстав згідно листа Пенсійного фонду України від 30.05.2016 №18008/02-02.
Однак, суд доходить висновку, що на підставі записів трудової книжки позивача, цей період роботи повинен зарахуватись до пільгового стажу.
Щодо посилання відповідача про неможливість здійснити перевірку пільгових довідок, слід зазначити про таке.
Не є обґрунтованими вимоги відповідача про необхідність перевірки достовірності документів щодо підтвердження пільгового характеру роботи, підстав їх видачі за тих підстав, що такі вимоги були б обґрунтованими, в розумінні п. 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них», що затверджений постановою КМУ України від 12.08.1993 року № 637, тільки у випадках відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. У даному випадку всі відповідні записи, які дають право позивачу на отримання пільгової пенсії, в трудовій книжці позивача наявні.
Аналізуючи наведені положення законодавства, яке дає право позивачу на пенсію за віком на пільгових умовах (за ст.13 п «а») - суд зазначає, що неможливість проведення перевірки деяких документів щодо підтвердження пільгового характеру роботи, у зв'язку з знаходженням відповідних підприємств на непідконтрольній українській владі території, що стало підставою для призупинення позивачу виплати такої пенсії, не спростовує наявність у позивача пільгового стажу, що дає йому право на пенсію на пільгових умовах.
При цьому позивач має належним чином оформлену трудову книжку, в якій містяться записи про відповідний трудовий стаж із відомостями, які відповідають вимогам законодавства на підтвердження права на пенсію на пільгових умовах , відповідно до ст. 13 п. «а» Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Трудова книжка позивача заповнена відповідно до чинної в той період Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 року № 162 (пізніше у редакції постанови Держкомпраці СРСР від 02.08.1985 року № 252), відповідає всім передбаченим цією Інструкцією вимогам та жодних заперечень до порядку оформлення трудової книжки відповідачем у листі № 746/03.25-17 від 09.12.2019, яким було відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії не зазначено.
Згідно з частинами 1 - 2 статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
На підставі частини 1 статті 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені Законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Згідно із статтею 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та прав на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Правовий статус органів та посадових осіб, які діють на території України та створені і проводять свою діяльність не у відповідності із законодавством України, визначено, зокрема, Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Згідно із частинами 1, 2, 3 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Як вбачається з наданих позивачем довідок, вони видані структурним підрозділом «Шахта Євкієвська» республіканського підприємства «Орджонікідзевугілля» Донецька народна республіка, а саме у місті, яке включене до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, як наслідок, враховуючи частинами 1 та 3 статті 9 вищезазначеного Закону, такий документ є недійсним і не створює правових наслідків.
Разом з тим, стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» від 23.02.2016 ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами».
Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії урегульовано статтею 44 Закону № 1058-IV, згідно із частиною третьої якої органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Відповідно до приписів цього Закону правління Пенсійного фонду України постановою від 25 листопада 2005 року № 22-1 затвердило Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (надалі - Порядок).
Пунктом 1.7 Порядку визначено, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Згідно із пунктами 3.3 та 4.2 Порядку орган, що призначає пенсію, надає допомогу особам, зазначеним у пунктах 1.1 і 1.2 розділу I цього Порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
За таких обставин, суд доходить висновку, що надані позивачем документи в повному обсягу підтверджують наявність у позивача права на призначення пенсії.
Оскільки надані позивачем документи підтверджують роботу позивача на посадах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, суд прийшов до висновку, що спірні періоди повинні бути зараховані до стажу роботи позивача, необхідного для призначення пенсії.
До аналогічних висновків прийшов також Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 22.10.2018 по справі №235/2357/17.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням встановлених судом обставин, досліджених матеріалів справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 840,80 грн., що підтверджується дублікатом квитанції №0.0.1677202622.1 від 15.04.2020, який міститься в матеріалах справи.
Керуючись ст. ст. 9, 77, 78, 139, 241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним рішення Відділу з питань призначення пенсії управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах на підставі п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з дати звернення за призначенням пенсії - з 27.11.2019.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.), що підтверджується дублікатом квитанції № 0.0.1677202622.1 від 15.04.2020, який міститься в матеріалах справи.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко