справа № 462/3419/20
13 липня 2020 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
законного представника
неповнолітнього обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
неповнолітнього обвинуваченого: ОСОБА_5 ,
захисника: ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові обвинувальний акт про обвинувачення:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Золочів Львівської області, національність ром, громадянина України, який проживає у АДРЕСА_1 , без освіти, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України, суд
21.05.2020 року близько 17 години 20 хвилин ОСОБА_5 , маючи намір на відкрите викрадення чужого майна, з метою власного збагачення за рахунок злочинної діяльності, перебуваючи на вул. Чернівецькій, 11 у м. Львові, застосував до ОСОБА_7 фізичне насильство, що не було небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, а саме: наніс удар рукою в грудну ділянку потерпілого, від чого останній, втративши рівновагу, впав на спину, а ОСОБА_5 , продовжуючи свій злочинний намір, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, почав наносити удари ногами в ділянку голови потерпілого, в результаті чого заподіяв останньому синець і рану у скронево-виличній ділянці зліва, синець і рану на лівій вушній раковині, синець у лівій завушній ділянці, один синець в ділянці лівого тім'яного горба, два синці на чолі справа та зліва, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 709 від 22.05.2020 року відносяться до легкого ступеня тяжкості. Під час вказаних протиправних дій ОСОБА_5 вирвав з руки потерпілого мобільний телефон марки «Хіаоmі Redmi 6А Gold» IMEI 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , вартістю 3000,00 гривень, в якому була сім карта оператора «Київстар» з номером НОМЕР_3 , вартістю 50,00 гривень, після чого витягнув з чохла мобільного телефону гроші в сумі 60,00 гривень, купюрами номіналом 50,00 гривень та 10,00 гривень, та з викраденим майном і грошовими коштами з місця події скрився, заподіявши своїми діями потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 3110,00 гривень.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України, визнав повністю, не заперечив фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, та надав суду показання аналогічні фабулі обвинувачення. У вчиненому щиро розкаюється, просить суд його суворо не карати.
Потерпілий у судове засідання не з'явився, подав суду заяву, у якій просив проводити розгляд справи у його відсутності.
Враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорювались фактичні обставини кримінального провадження, з'ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності такої їх позиції, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, суд, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, провів судовий розгляд у порядку, передбаченому даною нормою.
Таким чином, аналізуючи наведене, суд вважає, що вина ОСОБА_5 у вчиненні відкритого викрадення чужого майна /грабіж/, із застосуванням фізичного насильства, що не було небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, доведена повністю, його дії органом досудового слідства правильно кваліфіковані за ч.2 ст.186 Кримінального кодексу України.
Суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання обвинуваченого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів і з врахуванням того, що позбавлення волі є одним із найсуворіших покарань, тому таке покарання слід призначати до реального відбування, тільки тоді, коли у суду є достатнє переконання, що звільнення особи від відбування такого, не сприятиме виправленню засудженого.
Обираючи вид і розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину, який є тяжким злочином, вчинений умисно; особу винного, який раніше не судимий, неповнолітній, завдану злочином матеріальну шкоду відшкодовано шляхом повернення викраденого майна, на обліках у Львівському обласному медичному центрі превенції та терапії узалежнень та в психоневрологічному диспансері не перебуває /матеріали кримінального провадження а.с.51, 52/, думку прокурора, яка просила у судовому засіданні визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні відкритого викрадення чужого майна /грабіж/, із застосуванням фізичного насильства, що не було небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки із застосуванням положень ст. 75, 104 КК України - звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю один рік.
Між тим, приймаючи до уваги наведені обставини, що пом'якшують покарання, відсутність обтяжуючих обставин, суд також враховує, ставлення обвинуваченого до вчиненого і вважає за можливе застосувати до неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 положення статей 75, 104 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, оскільки на думку суду припинення протиправної поведінки та недопущення злочинів з його боку у майбутньому можливе за ефективного контролю поведінки, а виправлення можливе без реального відбування покарання, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік, який покаже стійкість такого виправлення і неможливість вчинення ним у подальшому інших злочинів із покладенням обов'язків, передбачених ч.1 п.1, 2 ст. 76 КК України.
Підстав для застосування до неповнолітнього обвинуваченого ст. 69 КК України суд не вбачає, з огляду на відсутність у справі сукупності обставин, що пом'якшують та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Витрати на залучення експертів - відсутні.
На підставі ч.9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
Відтак, питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Згідно ст. 377 КПК України якщо обвинувачений тримається під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання у разі виправдання; звільнення від відбування покарання; засудження до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі; ухвалення обвинувального вироку без призначення покарання.
Запобіжний захід обраний ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 22.05.2020 року у вигляді тримання під вартою слід скасувати, звільнивши його негайно з-під варти в залі судового засідання.
Керуючись ст. 65-67, 75, 76, 104, 186 КК України, ст. 100, 368-371, 373-375, 377, 392-393, 395 КПК України, суд
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст.186 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді 4 /чотирьох/ років позбавлення волі.
На підставі ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,від відбування призначеного покарання із випробуванням протягом іспитового строку тривалістю 1 /один/ рік.
Зобов'язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до вимог ч.1 п.1, 2 ст. 76 КК України, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації за місцем проживання; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Запобіжний захід обраний ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 22.05.2020 року у вигляді тримання під вартою - скасувати, звільнивши його негайно з-під варти в залі судового засідання.
Речові докази - мобільний телефон марки «Хіаоmі Redmi 6А Gold» IMEI 1: НОМЕР_1 ,ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який переданий на зберігання потерпілому- повернути потерпілому ОСОБА_7 , як законному володільцю /матеріали кримінального провадження а.с.34,73/.
Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення учасниками процесу до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно.
Суддя: ОСОБА_1