"01" лютого 2010 р.Справа № 25/135-09-5157
За позовом: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Агро-Ритм”
про стягнення 36 910,56 грн. та 4960 грн. судових витрат
За зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Агро-Ритм”
до відповідача: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
про стягнення 80500 грн. збитків
Суддя: Малярчук І.А.
В судових засіданнях приймали участь представники:
Від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 24.07.2009р.
Від відповідача: Кирилюк В.А., довіреність № 47 від 04.11.2009р.
В судовому засіданні 01.02.10 р. приймали участь представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: Кирилюк В.А., довіреність № 47 від 04.11.2009р.
Суть спору: про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Агро-Ритм” на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 41870,56 грн., з яких 30680 грн. -основний борг, 1230,56 грн. -пеня, 5000 грн. моральної шкоди, 4960 грн. - інші витрати, пов'язані з розглядом справи;
за зустрічним позовом про стягнення з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство„Агро-Ритм” 80500 грн. збитків.
Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Агро-Ритм” з первісним позовом про стягнення 30680 грн. основної заборгованості по оплаті наданих послуг, 252,16 грн. пені, 5000 грн. моральної шкоди, 4000 грн. витрат на оплату юридичних послуг.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначає, що на виконання умов договору №03/06-09 від 08.06.09р. надав відповідачу послуги, пов'язані з використанням сільськогосподарської техніки на загальну суму 30 680 грн., які відповідач не сплатив, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом. Ненадання повного обсягу послуг, передбаченого договором, за твердженням позивача, сталося з вини відповідача, за його прямою вказівкою, що, в свою чергу, спричинило простій сільськогосподарської техніки та змусило позивача відповідно до п. 5.2 Договору припинити надання послуг та перевезти сільськогосподарську техніку в інше господарство.
В процесі розгляду справи позивачем було подано до суду обґрунтування та уточнення позовних вимог від 16.11.09 р. за вх.№29673, пояснення на відзив на позовну заяву від 16.11.09 р. за вх.№ 29671, відзив на зустрічну позовну заяву від 16.11.09 р. за вх.№29672, заяву про збільшення позовних вимог від 30.11.09 р. за вх.№31128, згідно якої позовні вимоги викладено в остаточній вищенаведеній редакції, а також надано пояснення та обґрунтування від 18.01.2010 р. за вх.№1008.
Стосовно заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Агро-Ритм” зустрічних позовних вимог, позивач заперечує, зазначаючи при цьому, що про припинення надання послуг попередив відповідача письмово листом, переданим нарочно, у зв'язку із відсутністю у відповідача канцелярії, яка б приймала кореспонденцію. Крім того, позивач вважає нікчемним розрахунок збитків, наданий відповідачем, оскільки вказана в ньому ціна сільськогосподарських культур, які начебто були втрачені з вини позивача, є договірною та встановлювалась за погодженням сторін і не відповідає дійсності.
Відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Агро-Ритм”, було подано до господарського суду зустрічну позовну заяву від 04.11.09 р. за вх.№8419 про стягнення Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство„Агро-Ритм” 80500 грн. збитків.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.11.09 р. зустрічну позовну заяву відповідача було судом прийнято до спільного розгляду з первісним позовом у справі №25/135-09-5157.
В обґрунтування заявленого зустрічного позову, ТОВ „НВП „Агро-Ритм” зазначає, що внаслідок невиконання позивачем своїх договірних зобов'язань, підприємство зазнало збитків у вигляді втраченого врожаю з необробленої площі полів, вартість якого складає 80500 грн. відповідно до наданого нормативно обґрунтованого розрахунку.
Подалі, в процесі розгляду справи, ТОВ „НВП „Агро-Ритм” подавались до суду відзив на позовну заяву від 09.11.09 р. за вх.№28898, нормативне обґрунтування заявлених позовних вимог щодо стягнення збитків від 16.11.09 р. за вх.№29678, нормативне обґрунтування наявності вини у спричиненні збитків від 16.11.09 р. за вх.№ 29680, нормативне обґрунтування доказів виконання умов п.2.1 Договору від 16.11.09 р. за вх.№29679, нормативне обґрунтування взаємопов'язаності зустрічного позову від 30.11.09 р. за вх.№31129 та заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 106 грн. та 13 грн. 3% річних від 30.11.09 р. за вх.№31130, а також докази, пояснення, обґрунтування не здійснення відповідачем зобов'язань по збиранню врожаю, підстави невиконання таких зобов'язань від 14.12.09 р. за вх.№32527, відповідь на пояснення та обґрунтування від 25.01.10 р. за вх.№1544.
Заперечення відповідача проти заявленого позивачем позову ґрунтуються на тому, що позивачем було порушено істотну умову договору, зокрема, стосовно безперебійності процесу надання послуг та оскільки договором не передбачено часткового або поетапного процесу надання послуг, невиконання повного об'єму послуг, обумовленого договором, означає відсутність наданої послуги, як такої. Відповідач зазначає, що акти приймання-здачі виконаних послуг, підписані його працівниками без належних на то повноважень та носять характер внутрішньогосподарських документів, на підставі яких здійснювався облік обробленої площі. Крім того, відповідач посилається на умови договору, згідно яких саме він встановлює графік збиральних робіт, отже за умови несприятливих для збирання врожаю погодних умов, а саме сильних опадів, склалися такі агротехнічні умови, за яких необхідно було зупинити на деякий час збирання врожаю з полів, що і було зроблено відповідачем. Отже, відповідач не вбачає своєї вини у простої сільськогосподарської техніки позивача, натомість вважає, що саме позивач безпідставно припинив надання послуг, тому має сам нести відповідальність за несплату наданих ним послуг.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.12.09 р. на підставі п.4 ст. 69 ГПК України за клопотанням сторін строк розгляду справи №25/135-09-5157 було продовжено до 09.02.2010 р.
В судовому засіданні 18.01.2010 р. відповідно до ст.77 ГПК України оголошувалась перерва до 01.02.2010 р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне:
Між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Агро-Ритм” (Замовник) було укладено договір про надання послуг сільськогосподарською технікою №03/06-09 від 08.06.09р., відповідно до п.1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання по проведенню наступних сільськогосподарських робіт: збирання врожаю сільськогосподарських культур (ріпак, ячмінь, пшениця) на площі 900 га.
Згідно п.2.1 Договору Замовник зобов'язується: забезпечити Виконавця об'єктом виконання роботи (площа угідь); ...вести облік площ збирання; своєчасно розраховуватися із Виконавцем за надані Виконавцем послуги (проведення збирання врожаю сільськогосподарських культур).
Пунктом 2.2 Договору передбачено, що Виконавець зобов'язується:...забезпечити безперебійний процес надання послуг, зазначених у п.1.1 Договору власною сільськогосподарською технікою та персоналом; виконувати роботи відповідно до агротехнічних вимог за погодженим із Замовником графіком; зібрати сільськогосподарські культури на площах, наданих господарством для збирання...
Відповідно до п.4.1 Договору за надані послуги Замовник перераховує на розрахунковий рахунок Виконавця грошові кошти в сумі, визначеній згідно Акта приймання-передачі наданих послуг, протягом десяти днів з дати підписання Акта.
За невиконання або неналежне виконання умов Договору сторони несуть матеріальну відповідальність згідно чинного законодавства України. У разі простоїв комбайна більше двох днів з вини Замовника Виконавець має право припинити збиральні роботи і передислокувати комбайн в інше господарство (п.п.5.1, 5.2 Договору).
На виконання умов Договору №03/06-09 від 08.06.09р. позивач надав відповідачу послуги по збиранню врожаю сільськогосподарських культур із загальної площі 118 га на суму 30680 грн., стосовно чого сторонами були підписані два акти приймання-здачі наданих послуг від 14.07.09 р. на суму 5200 грн. та на суму 25480 грн., всього на суму 30680 грн.
Відповідно до довідки Гідрометцентру за вих.№12 від 12.11.09 р. в період з 7 по 15 липня 2009 р. на території Любашівського району спостерігались сильні грозові опади, кількість яких за вказаний період склала 83 мм.
З цих підстав, за твердженням відповідача склалися такі агротехнічні умови, згідно яких слід було зупинити на деякий час збирання врожаю для зменшення вологості полів. У зв'язку з цим відповідач дав усну вказівку позивачу зупинити збирання врожаю, яку останній виконав і зупинив надання послуг.
Як стверджує позивач, його сільськогосподарська техніка простоювала 14-15 днів, що змусило позивача передислокувати її в інше господарство на підставі п. 5.2 Договору №03/06-09 від 08.06.09р. При цьому позивач вважає, що зупинення робіт по збиранню врожаю сільськогосподарських культур за ініціативою керівника ТОВ „НВП „Агро-Ритм” було безпідставним, а причини, на які посилається відповідач, неповажними, у зв'язку з чим сільськогосподарська техніка простоювала саме з вини ТОВ „НВП „Агро-Ритм”.
В матеріалах справи наявне попередження за вих.№2 від 14.07.09р., передане за твердженням позивача нарочно, в якому позивач посилаючись на простій сільськогосподарської техніки протягом 14-15 днів попереджає про передислокування сільськогосподарської техніки в інше господарство у разі, якщо не буде надана вказівка продовжувати роботи. З огляду на те, що відповідач не підтвердив отримання такого
попередження та за відсутності будь - яких інших доказів надання такого попередження, суд, не вважає доведеним факт попередження позивачем відповідача про припинення надання послуг та передислокування сільськогосподарської техніки в інше господарство.
Відповідно до ч. 1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.03 р. зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що договір про надання послуг сільськогосподарською технікою №03/06-09 від 08.06.09р. був виконаний позивачем частково на суму 30680 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-здачі наданих послуг від 14.07.09р., у зв'язку з чим відповідно до вищенаведених положень чинного цивільного законодавства, у відповідача виникло зобов'язання оплатити надані позивачем послуги в тій сумі, на яку вони були виконані.
На думку суду, сторони не спромоглися виконати договір про надання послуг сільськогосподарською технікою №03/06-09 від 08.06.09р. в повному обсязі, із-за неможливості домовитися стосовно графіку виконання робіт, який обумовлювався погодно-кліматичними умовами. Тобто, виник конфлікт інтересів обох сторін, в якому кожна із сторін відстоювала свої інтереси врозріз інтересам іншої сторони, у зв'язку з чим у позивача зникла зацікавленість в подальшому виконанні договору і він скористався умовами п.5.2 Договору, що передбачав можливість припинення збиральних робіт у разі простою сільськогосподарської техніки більше двох днів. Відповідач, в свою чергу, ініціюючи зупинення збиральних робіт із-за несприятливих погодних умов на термін більше двох днів, усвідомлював або мав усвідомлювати можливість позивача, передбачену умовами договору, взагалі припинити збиральні роботи, однак не зважив на це, що також може свідчити про недостатню зацікавленість відповідача у подальшому виконанні договору про надання послуг сільськогосподарською технікою №03/06-09 від 08.06.09р. Даного висновку суд дійшов ще й з врахуванням відсутності доказів з боку відповідача, що підтверджують звернення до позивача в період простою техніки з агротехнічних умов, про повернення до виконання робіт по збиранню врожаю.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що договір про надання послуг сільськогосподарською технікою №03/06-09 від 08.06.09р. не був виконаний в повному обсязі не з вини однієї із сторін, а внаслідок їх взаємного небажання домовлятися, оскільки договір містить загальні умови надання послуг та їх оплати, а всі інші умови стосовно графіку робіт, вартості та порядку оплати послуг узгоджувались усною домовленістю сторін.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає правомірними заявлені позивачем позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробничого підприємства „Агро-Ритм” 30680 грн. вартості наданих позивачем послуг, що є підставою для їх задоволення, оскільки їх виконання підтверджено належними доказами.
Крім того, позивач відповідно до заяви про збільшення позовних вимог від 30.11.09 р. за вх.№31128 заявив до стягнення з відповідача пеню в сумі 1230 грн., нараховану за період з 01.08.09 р. по 30.11.09 р.
У відповідності з приписами ст. 546 ЦК України в редакції від 16.01.03 р. виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Пунктом 1. ст. 547 ЦК України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Приймаючи до уваги те, що в договорі про надання послуг сільськогосподарською технікою №03/06-09 від 08.06.09р. сторони не передбачили умови щодо забезпечення виконання зобов'язання, зокрема, виду забезпечення виконання зобов'язання, нарахування позивачем пені є безпідставним та не відповідає вимогам чинного цивільного законодавства.
Посилання позивача на п.5.1 Договору як на підставу нарахування пені, є недоречним, оскільки поняття матеріальної відповідальності і забезпечення виконання зобов'язання не є тотожними за своїм змістом та мають різні механізми правового застосування.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє позивачу в задоволенні заявлених позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 1230 грн. з огляду на їх необґрунтованість та невідповідність вимогам чинного законодавства.
Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача моральну шкоду, завдану, за свідченням позивача, внаслідок невиплати відповідачем вартості наданих послуг, що викликало у позивача нервові хвилювання та хвороби, із-за яких він перебував на стаціонарному лікуванні в лікарні. Моральну шкоду позивач оцінив в сумі 5000 грн.
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у приниженні честі, гідності, а також діловій репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (п.1, пп. 4) п.2, п.п. 3, 4, 5 ст.23 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Так, законодавцем визначено, що при вирішенні спору про стягнення моральної шкоди обов'язковому з'ясуванню судом підлягають: наявність такої шкоди, протиправна поведінка заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою заподіювача та його вина.
В підтвердження завдання моральної шкоди, позивач надав суду письмові пояснення щодо стану свого здоров'я, копію пенсійного посвідчення НОМЕР_2 від 02.10.08р., посвідчення громадянина, який постійно проживав на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986 р. серія НОМЕР_3 від 10.12.1992 р., довідку з лікарні про перебування на стаціонарному лікуванні №887 від 15.11.09 р. в період з 07.11.09р. по 13.11.09р., а також виписку з медичної картки хворого, з якої вбачається, що позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 28.12.09 р. по 08.01.10 р.
Подані позивачем документи не є належними доказами завдання відповідачем моральної шкоди в розумінні ст.23 ЦК України, оскільки обставини справи не свідчать про приниження честі, гідності, або ділової репутації позивача та перенесення моральних страждань з цього приводу, а подані докази вказують лише на стан здоров'я позивача, що, на думку суду, жодним чином не пов'язано з правовідносинами, які склалися у позивача з відповідачем, тому суд вважає, що заперечення представника відповідача в цій частині заявлених позовних вимог заслуговують уваги і вважає, що позивачем не доведено факт завдання йому моральної шкоди та відповідно наявність вини відповідача в спричиненні моральної шкоди, не обґрунтовано визначений розмір цієї шкоди, у зв'язку з чим, суд, відмовляє позивачу в задоволенні заявлених ним позовних вимог в частині стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 5000 грн., у зв'язку з їх недоведеністю.
Розглянувши заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Агро-Ритм” зустрічні позовні вимоги про стягнення 80500 грн. збитків понесених у вигляді неодежаних доходів, суд дійшов висновку про їх необґрунтованість та недоведеність з огляду на наступне.
Згідно п.1, підпункту 2) п.2 ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її права, має право на їх відшкодування. Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Частина 4 п.1 ст. 225 ГК України відносить до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення не одержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Склад збитків, що підлягають відшкодуванню у внутрішньогосподарських відносинах, визначається відповідними суб'єктами господарювання - господарськими організаціями з урахуванням специфіки їх діяльності (п.п. 3, 7 ст. 225 ГК України).
В обґрунтування завданих збитків, ТОВ „НВП „Агро-Ритм” зазначає, що Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 не були виконані договірні зобов'язання щодо збору врожаю з площі 782 га, у зв'язку з чим протягом двох діб (з 16.07.09 р. по 17.07.09 р.) було втрачено щоденно по 31 кг врожаю з одного гектару площі внаслідок його осипання. Таким чином відповідач не отримав прибуток від продажу цієї втраченої частини врожаю.
Так, в розрахунку суми збитків враховано всю необроблену Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 площу, кількість діб та вартість сільськогосподарської культури, яка вирощувалась на необробленій площі.
При вирішенні спору про стягнення збитків також обов'язковому з'ясуванню судом підлягають: наявність збитків, протиправна поведінка заподіювача, наявність причинного зв'язку між завданими збитками і протиправною поведінкою заподіювача та вина.
Відповідно до вищенаведеного висновку суду щодо відсутності вини жодної із сторін у невиконанні в повному обсязі договору про надання послуг сільськогосподарською технікою №03/06-09 від 08.06.09р. внаслідок їх взаємного небажання домовитися, суд не вважає
доведеним на підставі наданих відповідачем доказів протиправність поведінки Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, а також наявність збитків.
Так, втрата зерна з одного гектару щоденно в розмірі 31 кг була встановлена комісією у складі агронома Бурлаки Ю.В., агронома -насіннєзнавця Лепетюка В. С. та бригадира рільничої бригади Дубинянського С.А., що було оформлено у вигляді комісійного дослідження, яке засвідчено печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Агро-Ритм”. Засвідчення підписів вищенаведених осіб печаткою відповідача вказує на те, що ці особи є працівниками останнього, отже даний документ складений зацікавленими особами і не може вважатися належним доказом існування тих чи інших фактичних обставин. Крім того, в комісійному дослідженні не вказано методику визначення втрати врожаю та нормативних документів, які б передбачали таку методику.
Також, відповідачем надано в матеріали справи договори купівлі-продажу №39 від 28.08.09 р., №30 від 22.08.09 р., №59 від 10.09.09 р., №58 від 10.09.09 р., №51 від 08.09.09 р., №5 від 31.07.09 р., №64 від 17.09.09 р., №69 від 23.09.09 р., №57 від 10.09.09 р., №54 від 08.09.09 р., №49 від 08.09.09 р., №62 від 15.09.09 р., №12 від 23.07.09 р., №24 від 20.08.09 р., №23від 20.08.09 р., №29 від 22.08.09 р, №13 від 13.08.09 р., №42 від 02.09.09 р., №19 від 19.08.09 р., №18 від 19.08.09 р, №34 від 25.08.09 р., в яких відповідач виступає продавцем насіння сільськогосподарських культур. В даних договорах визначені ціни на кожний з видів насіння сільськогосподарських культур, зокрема, насіння ріпаку в сумі 3000 грн. за 1 тону, насіння пшениці, насіння ячменю в сумі 1200 грн. за 1 тону. Про втрату врожаю саме цих сільськогосподарських культур з необробленої позивачем площі зазначає відповідач, однак доказів того, що на необробленій площі вирощувались саме ці культури суду не надано, тому суд вважає цей факт недоведеним.
Разом з цим, суд вважає необґрунтованою визначену відповідачем ціну зазначених сільськогосподарських культур, оскільки вони встановлені безпосередньо відповідачем за домовленістю з його контрагентами та можуть не співпадати з цінами, на відповідні види сільськогосподарських культур, що існували на ринку на момент звернення відповідача з даним зустрічним позовом. При визначенні розміру збитків відповідно до п.3 ст.225 ГК України саме узагальнені ринкові ціни приймаються до уваги.
Крім вищезазначеного, суд не вбачає причинного зв'язку між діями позивача та втратою врожаю, оскільки на осипання насіння сільськогосподарських культур могли вплинути погодно-кліматичні та інші чинники.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Агро-Ритм” в задоволенні заявленого зустрічного позову про стягнення збитків в сумі 80500 грн., у зв'язку із їх недоведеністю та необґрунтованістю.
Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).
З огляду на вищенаведене, суд частково задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги в сумі 30680 грн., в решті частині заявлених позовних вимог, а саме щодо стягнення пені в сумі 1230 грн. та моральної шкоди в сумі 5000 грн. відмовляє, у зв'язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.
В задоволенні заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Агро-Ритм” зустрічного позову, суд відмовляє повністю, з огляду на необґрунтованість та недоведеність зустрічних позовних вимог.
Заявлені позивачем до стягнення з відповідача судові витрати в сумі 4960 грн., які складаються з 4000 грн. витрат на оплату правової допомоги та 960 грн. транспортних витрат на відрядження, підлягають задоволенню частково в сумі 3324,8 грн., з огляду на наступне.
В підтвердження понесення витрат на правову допомогу, позивач надав суду договір про юридичне та консультативне супроводження №02/07/2009 від 20.07.09 р. та платіжне доручення №31 від 09.12.09р. про сплату 4000 грн. Доказів стосовно понесення витрат в сумі 960 грн. позивач суду не надав взагалі.
Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, плати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 5 ст. 49 ГПК України визначено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:...при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приписами п.10 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 р. № 02-5/78 визначено, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.
Приймаючи до уваги те, що позивачем документально доведено понесення витрат на оплату правової допомоги, наданої фахівцем, який не є адвокатом, зазначені витрати в розумінні ст. 44 ГПК України слід відносити до інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Таким чином, з огляду на часткове задоволення судом заявлених позивачем позовних вимог, дані документально підтверджені судові витрати відповідно до вимог ч.5 ст. 49 ГПК України підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 3324,8 грн.
У зв'язку з відмовою у задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення збитків в сумі 80500 грн., не підлягають відшкодуванню і понесені Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Агро-Ритм” судові витрати в сумі 1042грн.
Позивачу за рахунок відповідача згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються судові витрати, а саме 306,8 грн. державного мита, 196,16 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та 3324,8 грн. витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. Задовольнити позов Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробничого підприємства „Агро-Ритм” (66521, Одеська область, Любашівський район, смт. Любашівка, вул. Леніна,27, ЄДРПОУ 32806909) на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (23507, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 30680 (тридцять тисяч шістсот вісімдесят) грн. основного боргу, 306 (триста шість) грн. 80 коп. державного мита, 196 (сто дев'яносто шість) грн. 16 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 3324 (три тисячі триста двадцять чотири) грн. 80 коп. витрат, пов'язаних з розглядом справи
3. В решті частині заявлених Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 позовних вимог відмовити.
4. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Агро-Ритм” в задоволенні зустрічного позову повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.
Суддя
Рішення підписано 02.02.2010р.