№2а-221/09
про повернення адміністративного позову у зв'язку з невиконанням ухвали
про залишення позову без руху
17 березня 2009 року суддя Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим ОСОБА_1, розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_2, що звернувся до суду, діючі на підставі довіреності від імені ОСОБА_3 з вимогами до Управління Пенсійного фонду України у Центральному районі м. Сімферополя про скасування постанови відповідача про притягнення до адміністративної відповідальності, -
Пред'явлений адміністративний позов ухвалою судді від 25.02.2009 року був залишений без руху і позивачці (представнику позивачки) було запропоновано усунути недоліки позову, визначені в ухвалі суду, а саме: заплатити судовий збір та визначити адресу свого знаходження (перебування), оскільки це перешкоджало перевірці дотримання позивачкою вимог закону про територіальну підсудність розгляду спору, у якому предметом спору є дії (бездіяльність) суб'єкта владних повноважень індивідуального характеру.
До адреси суду від представника позивачки ОСОБА_2 надійшла заява з поясненнями на ухвалу суду про залишення позову без руху, у якій представник позивача, посилаючись на п.60 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху” від 24.09.2008 року за №586-VI, вказував, що, на його думку позивачка, у відповідності з вищевказаним законом, звільнена від сплати державного мита. Крім того, уточнив, що за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться належна позивачці ОСОБА_3 нерухомість, а також те що за цією адресою фактично перебуває позивачка.
Розглянувши додані суду документи, приходжу до висновку про неналежне усунення недоліків, визначених в ухвалі судді від 25.02.2009 року, оскільки посилання представника позивачки ОСОБА_2 на п.60 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху” від 24.09.2008 року за №586-VI є необґрунтованим, тому, що вказана норма стосується правовідносин, які виникають та регулюються КУпАП. Але ж ОСОБА_2, що звернувся до суду, діючі на підставі довіреності від імені ОСОБА_3 у порядку адміністративного судочинства, та просив скасувати постанову Управління Пенсійного фонду України у Центральному районі м. Сімферополя про накладення адміністративного стягнення.
Крім того, ані представник позивачки, ані позивачка ОСОБА_3 взагалі не надали суду належні докази того, що місцем знаходження (перебування) позивачки ОСОБА_3 є АДРЕСА_1, представник ОСОБА_2 лише послався у своїй заяві на те, що за вказаною адресою: АДРЕСА_1 знаходиться належна на праві власності позивачці нерухомість, а також вказав те, що за цією адресою фактично перебуває позивачка.
До того ж, підсудність розгляду публічно-правових спорів за місцем знаходження нерухомого майна сторін по справі, взагалі не передбачена.
Таким чином, вважаю, що до вказаного в ухвалі суду часу ані позивачка, ані її представник належним чином не усунули недоліки адміністративного позову.
Не усунення позивачем вказаних недоліків, не дозволяє розглянути справу по суті.
Керуючись ст. ст. 108, 185-186 КАС України, суддя, -
Адміністративний позов ОСОБА_2, що звернувся до суду, діючі на підставі довіреності від імені ОСОБА_3 з вимогами до Управління Пенсійного фонду України у Центральному районі м. Сімферополя про скасування постанови відповідача про накладення адміністративного адміністративне правопорушення - визнати неподаним та повернути позивачці.
Роз'яснити позивачці її право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для повернення адміністративного позову.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.186 КАС України.
Суддя