Справа 2-3340/2008 року
26 вересня 2008 року Святошинський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Твердохліб В.А.
при секретарі Івановій І.О.
за участю представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діаверітас» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-тя особа: Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» про зобов»язання приведення нежилого приміщення в попередній стан відповідно до проектної документації, -
Позивач 07.08.2008 року звернувся в суд з вищевказаним позовом до відповідачів та просив постановити рішення, яким зобов'язати останніх демонтувати дві перегородки, що перекривають прохід до дверей та сходів на другий поверх до нежилого приміщення АДРЕСА_1 та привести вказане нежиле приміщення в попередній стан відповідно до розробленої та затвердженої документації - плану на відмітки 0, 000; плану за поверхами. В позові зазначає, що позивачу, який є правонаступником ТОВ «Хьюмен Україна», на праві приватної власності належить нежиле приміщення №208, площею 392, 1 кв.м, в будинку АДРЕСА_1
Відповідно до розробленої проектної та дозвільної документації вхід до цього нежилого приміщення, яке знаходиться на другому поверсі, було заплановано через спільний тамбур входу на перший та другий поверхи, але відповідачі, які є власниками нежилих приміщень на першому поверсі, де розташовані магазин «Холодильне обладнання» та «Аптека», самовільно перепланували спільний тамбур входу на перший та другий поверхи без відповідної проектної та дозвільної документації, встановивши дві перегородки, які перекривають прохід до дверей та сходів на другий поверх у приміщення позивача. Для вирішення даного спірного питання позивач неодноразово усно та письмово звертався до відповідачів з проханням усунути перешкоди в користуванні спільним приміщенням, однак відповідачі вказані прохання ігнорують, внаслідок чого позивач змушений користуватись евакуаційним виходом, який призначається для використання лише у разі надзвичайних ситуацій. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 355, 368, 369 ЦК України позивач просив позов задовольнити та покласти на відповідачів судові витрати.
Судом до участі у справі як 3-тю особу залучено КП «Житло-сервіс», оскільки будинок АДРЕСА_1 передано цьому підприємству.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити, посилаючись при цьому на обставини справи, викладені в позовній заяві.
Відповідачі проти позову заперечували, зазначали, що вони є власниками нежилих приміщень на першому поверсі в будинку АДРЕСА_1 та саме у такому вигляді ними придбано спірне жиле приміщення, оспорювані позивачем перегородки встановлені не ними, а будівельниками, а тому задоволення позовних вимог позивача порушить їх права як власників та просили в задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений, надіслав суду лист з проханням розглядати справу у його відсутності та постановити рішення відповідно до чинного законодавства та зазначав, що між відповідачами та 3-ю особою укладено договори про відшкодування експлуатаційних витрат і на оплату комунальних послуг; оформленням права власності відповідачі займались самостійно, підприємство немає претензій до відповідачів.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ТОВ «Діаверітас» зареєстровано Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 23.06.2000 року (а.с. 6 - свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи).
Відповідно до Статуту(нова редакція), зареєстрованого 03.02.2006 року позивач є правонаступником ТОВ «Хьюмен Україна»(а.с. 7-8).
Згідно інвестиційного договору №1 від 17.03.2005 року, укладеного між ТОВ «Київська Будівельна Компанія» (в подальшому «Організація») та ТОВ «Хьюмен Україна» (в подальшому «Інвестор»), предметом якого є інвестування нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1, (офісне приміщення №8), орієнтовною площею 368 кв.м для її подальшої передачі інвестору, організація зобов»язана побудувати і передати приміщення до 01 червня 2005 року.(а.с. 9-11).
15.09.2006 року вказане нежиле офісне приміщення АДРЕСА_1 прийнято в експлуатацію.(а.с. 17-18 - акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об»єкта).
Відповідно до свідоцтва виданого Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації 10 січня 2008 року, позивачу на праві приватної власності належить нежиле приміщення №208 -офіс, площею 392, 10 кв.м. по АДРЕСА_1.(а.с. 19). Вказане свідоцтво зареєстроване в Київському міському БТІ та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна 17 січня 2008 року за реєстровим номером 7509-П.
Проектною документацією спірні перегородки не передбачено (а.с. 12-13), їх показано на плані за поверхами (а.с. 22).
Зі свідоцтва від 18 січня 2007 року вбачається, що відповідачу ОСОБА_2 на праві приватної власності належить нежиле приміщення АДРЕСА_1 (а.с. 46). Вказане свідоцтво зареєстроване в Київському міському БТІ та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна 25 січня 2007 року за реєстровим номером 7509-П. 08.11.2002 року між ДГО «Житло-Інвест» та ОСОБА_2 і ОСОБА_4 укладено інвестиційний договір №33-207 з приводу участі інвесторів у фінансуванні будівництва нежилого приміщення по АДРЕСА_1, площею 105, 26 кв. м з метою отримання його у власність у новозбудованому будинку(а.с. 47).
Вказане нежиле приміщення прийнято в експлуатацію 24.07.2006 року відповідно до акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об»єкта.(а.с. 51-52).
На плані-схемі (а.с. 54), поданого відповідачем ОСОБА_2 офісні приміщення №4 та №3 не мають спірних перегородок.
Перегородку показано на плані за поверхами (а.с. 49).
Згідно зі свідоцтвом про право власності від 19 грудня 2006 року відповідачу ОСОБА_3 на праві приватної власності належить нежиле приміщення АДРЕСА_1 (а.с. 73). Вказане свідоцтво зареєстроване в Київському міському БТІ та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна 27 грудня 2006 року за реєстровим номером 7509-П.
17.12.2002 року між ДГО «Житло-Інвест» та ОСОБА_3 укладено інвестиційний договір №33-1129 з приводу участі інвестора у фінансуванні будівництва нежилого приміщення по АДРЕСА_1, площею 104, 88 кв. м з метою отримання його у власність після завершення у будівництва будинку та здачі його в ексшгуатацію.(а.с. 74-76).
Вказане нежиле приміщення прийнято в експлуатацію 15.03.2006 року відповідно до акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об»єкта(а.с. 77-78). Спірна перегородка показана на поверховому плані(а.с. 79).
Частиною 1 статті 355 ЦК України встановлено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
А відповідно до ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.
З листа Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації від 01.09.2006 року вбачається, що відповідачами, власниками приміщень №№3, 4 проведено самочинне перепланування холу першого поверху, а саме встановлено дві перегородки, які перекривають прохід до дверей та сходів на другий поверх, без відповідної проектної та дозвільної документації(а.с. 25).
27 березня 2008 року Державним пожежним наглядом МНС України Святошинського РУ в м. Києві позивачу надано припис на усунення порушень вимог пожежної безпеки, в тому числі приписано виконати другий евакуаційний вихід з приміщень офісу ізольованим від загальної сходової клітини житлового будинку та на першому поверсі демонтувати перегородки, котрі перекривають евакуаційний вихід та влаштовані без погодження з органами державного пожежного нагляду (а.с. 28-30). Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вищевказані перегородки порушують будівельні та протипожежні норми і правила, виконані без відповідної проектної та дозвільної документації, крім того порушують права позивача, як власника нежилого приміщення №208, по АДРЕСА_1, відповідачі ж відмовляються в добровільному порядку демонтувати їх, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 81, 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача слід стягнути судові витрати у справі в розмірі 24, 50 грн. тобто по 12, 25 грн. з кожного з відповідачів.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 189 ЖК України, ст. ст. 355, 368, 369 ЦК України, ст. ст. 57-60, 81, 88, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, -
Позов задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_2, (ІНФОРМАЦІЯ_1, ур. м. Києва, відомості про ідентифікаційний номер в матеріалах справи відсутні, проживаючого в АДРЕСА_2, ОСОБА_3, (ІНФОРМАЦІЯ_3, ур.с. Комарники, Турківського району, Львівської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючого в АДРЕСА_3, демонтувати дві перегородки, що перекривають прохід до дверей та сходів на другий поверх до нежилого приміщення АДРЕСА_1 та привести вказане нежиле приміщення в попередній стан відповідно до розробленої та затвердженої документації - плану на відмітки 0, 000; плану за поверхами.
Стягнути зі ОСОБА_2, (ІНФОРМАЦІЯ_1, ур. м. Києва, відомості про ідентифікаційний номер в матеріалах справи відсутні, проживаючого в АДРЕСА_2, ОСОБА_3, (ІНФОРМАЦІЯ_3, ур.с. Комарники, Турківського району, Львівської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючого в АДРЕСА_3, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діаверітас» (рр 26001300027900 в АКБ «Форум», МФО 322948) судові витрати по 12, 25 грн. з кожного.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.