Справа № 500/510/20
08 липня 2020 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Дерех Н.В.
за участю:
секретаря судового засідання Заблоцька І.І.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Чорнописька В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним і скасування наказу та податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги,
ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Тернопільській області (надалі, відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати Наказ №105 від 18.01.2019 про проведення документальної позапланової не виїзної перевірки, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №00006821302 від 20.05.2019, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі 253756,59 грн., з яких податкове зобов'язання 203005,27 грн. та 50751,32 грн. штрафна санкція, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №00006831302 від 20.05.2019, яким визначено суму грошового зобов'язання в сумі 340,00 грн., визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №00006811302 від 20.05.2019, яким визначено суму грошового зобов'язання з військового збору в загальній сумі 21141,70 грн., з яких податкове зобов'язання 16913,36 грн. та 4228,34 грн. штрафна санкція, визнати протиправною та скасувати податкову вимогу форми "Ф" від 10.07.2019 №139596-54 на загальну суму податкового боргу 345437,35 грн., в тому числі за основним платежем 219918,63 грн., штрафними санкціями 55319,66 грн. та пеня 70199,06 грн.
Позов обґрунтований тим, що позивачу не було відомо про існування спірного Наказу, він не отримував письмового запиту контролюючого органу, а тому вважає, що такий запит не складався та не надсилався позивачу. Відповідно, він не міг вчасно на протязі 10 днів надати контролюючому органу запитувану інформацію. Крім цього, просить врахувати, що позивач не був присутній при проведенні даної перевірки. Тому, вважає, що наслідки, які потягнула дана перевірка є протиправними. Щодо скасування вказаних податкових повідомлень-рішень, вказав, що позивачем отримані кошти на карткові рахунки від юридичних осіб, тобто податкових агентів, а тому він не повинен сплачувати податок на доходи фізичних осіб, військовий збір та штрафні санкції. Оскільки позивачем отримано кошти від податкових агентів, тому позивачем не подано податкову декларацію.
Ухвалою суду від 24.02.2020 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви до 10 днів з моменту вручення даної ухвали. У вказаний судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Ухвалою суду від 05.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 03.04.2020 о 10:00 год. Даної ухвалою відповідачу встановлено 15- денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 03.04.2020 розгляд справи відкладено до 30.04.2020, а також продовжено відповідачу строк для подання відзиву до 21.04.2020.
Представник відповідача подав до суду відзив на адміністративний позов, у якому зазначив, що відповідач не визнає позовні вимоги, просить відмовити у їх задоволенні, оскільки вважає, що контролюючим органом належним чином надсилався позивачу відповідний запит, на який контролюючий орган не отримав відповіді, і тому було винесено наказ на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, результати якої викладені у Акті від 07.03.2019 №257/19-00-13-02/3332409512. Вважає, що контролюючим органом відповідна перевірка проведена у відповідності до вимог податкового законодавства з дотриманням норм Податкового кодексу України, обґрунтовано, з використанням повноважень контролюючого органу та з метою, з якою це повноваження надано.
30.04.2020 розгляд даної справи відкладено до 28.05.2020 у зв'язку із перебуванням головуючої судді у відпустці.
Позивач також подав додаткові пояснення, в яких зазначив, що ненадання відповіді на запит в даній справі не може бути підставою для винесення наказу та проведення перевірки. На думку позивача, право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення перевірки вручено під розписку копію наказу на проведення документальної позапланової перевірки. Водночас позивач зазначає, щодо проведення перевірки позивача у передбачений законом спосіб повідомлено не було.
28.05.2020 у відкритому судовому засіданні оголошено перерву до 17.06.2020 о 11:00 год.
Ухвалою суду від 17.06.2020 розгляд даної справи відкладено до 08.07.2020 о 11:00 год.
08.07.2020 у відкритому судовому засіданні постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про заміну відповідача у справі з Головного управління ДФС у Тернопільській області на Головне управління ДПС у Тернопільській області.
Позивач у відкритому судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю з мотивів, наведених у позовній заяві, додаткових поясненнях.
Представник відповідача у відкритому судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні з мотивів, наведених у відзиві.
Судом встановлено, що у відповідності до Наказу Головного управління ДФС у Тернопільській області від 18.01.2019 №105 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки", вирішено провести документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків, зборів, дотримання податкового, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 по питаннях повноти нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2017.
За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДФС у Тернопільській області 07.03.2019 складено Акт №257/19-00-13-02/3332409512 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 за період з 01.01.2016 по 31.12.2017". Перевіркою встановлені порушення громадянином ОСОБА_1 : п.п.49.18.4 п.49.18. ст.49, п.179.1 ст.179 - неподання податкових декларацій до органів податкової служби за 2016-2017 роки; п.п.162.1.1. п.162.1. ст.162, п.п.163.1.1-163.1.3 п.163.1 ст.163 ст.163, п.164.1. ст.164, ст.167, ст.179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ, внаслідок чого проведеною перевіркою донараховано податку на доходи фізичних осіб за результатами отриманих доходів у 2016-2017 роках на загальну суму 203005,27 грн., в т.ч. 76132,76 грн., за 2017 рік 126872,51 грн.; п.п.162.1. ст.162, ст.163, ст.168, ст.171, ст.176, р.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділ ХХ Перехідних положень ПК України внаслідок чого, проведеною перевіркою донараховано військового збору за результатами отриманих (нарахованих) доходів у 2016-2017 роках усього в сумі 16913,36 грн., в т.ч. у 20166344,40 грн., у 2017 році 10568,96 грн.
За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 20.05.2019:
- №00006821302 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування на загальну суму 253756,59 грн., з них 203005,27 грн. - основного платежу та 50751,32 грн. штрафних (фінансових) санкцій;
- №00006811302 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «військовий збір» на загальну суму 21141,70 грн., з них 16913,36 грн. - основного платежу та 4228,34 грн. штрафних (фінансових) санкцій;
- №00006831302 про застосування штрафних санкцій в розмірі 340 грн.
Також, податковим органом складено податкову вимогу форми "Ф" від 10.07.2019 №139596-54 та надіслано на адресу позивача рекомендованим листом.
Не погоджуючись з наказом, податковими-повідомленнями-рішеннями, податковою вимогою, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (надалі, ПК України) (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин).
Відповідно до вимог статті 73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; печатку контролюючого органу.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; у разі проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно статті 73 ПК України, запит контролюючого органу вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Стаття 42 ПК України передбачає, що, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (п. 42.2.).
Стаття 42 ПК України передбачає умови, за дотримання яких кореспонденція від контролюючого органу до платника податків вважається належним чином надісланою, а саме:
якщо кореспонденцію надіслано за належною адресою платника податків, якою є його місцезнаходження та податкова адреса;
якщо поштове відправлення оформлено шляхом надіслання рекомендованого листа з повідомленням про вручення.
Також стаття 42 ПК України передбачає можливість вручення запиту особисто адресату чи його представнику.
Верховний Суд в постанові від 06.08.2019 року у справі №520/8681/18 (адміністративне провадження №К/9901/16007/19) зазначає, що абзацом 6 пункту 42.4 статті 42 ПК України визначено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Системний аналіз наведених норм дає підстави вважати, що чинним ПК України передбачено альтернативні шляхи направлення документів платнику податків податковим органом, а саме: або засобами електронного зв'язку, або засобами поштового зв'язку, або шляхом вручення особисто платнику чи його представнику. При цьому наведені вище правові норми не містять обов'язку для контролюючого органу щодо послідовного використання наведених засобів надіслання документів платнику з метою використання усіх можливих, з огляду на що відповідні доводи скаржника є безпідставними та необґрунтованими.
Суд зазначає, що стаття 42 ПК України не передбачає умови та обов'язку контролюючого органу слідкувати за правильністю та належністю вручення його поштового відправлення вручення його поштового відправлення, адже такий обов'язок на ньому лежав би за умови якби він особисто здійснював вручення такого запиту платнику податків, а не скористався послугами поштового зв'язку.
Згідно з пунктом 79.3 статті 79 ПК України присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.
Відповідно до абзацу 2 пункту 78.4 статті 78 ПК України, право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Статтею 78 ПК України передбачені підстави для проведення документальної позапланової перевірки.
Незважаючи на проголошену пунктом 79.3 статті 79 ПК України необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України.
Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Верховний Суд в постанові від 06.08.2019 року у справі справа №520/8681/18 (адміністративне провадження №К/9901/16007/19) зазначає, що за правилами пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Відповідно до п.п. 162.1.1. п. 162.1. ст. 162 ПК України, платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Згідно п.п. 163.1.1. - 163.1.3. п. 163.1. ст.163 ПК України, об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Відповідно до п. 164.1. ст. 164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Згідно п. 167.1. ст. 167. ПК України, ставка податку становить 18% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Також, відповідно до п.16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір: Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу (фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи).
Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.
Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.
Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів даної справи, на адресу Головного управління ДФС у Тернопільській області станом на 13.08.2018 року надійшов лист від Прокуратури Запорізької області №04/5-2164-16 від 08.08.2018 року, в якому зазначено, що Прокуратурою Запорізької області здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за №32016080000000121 від 18 листопада 2016 року за фактом створення невстановленими особами з метою прикриття незаконної діяльності (з метою мінімізації податкового навантаження та штучного формування схемного податкового кредиту з ПДВ підприємствам-контрагентам) ряду підприємств.
Під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено, що з банківських рахунків перелічених СФП перераховувались грошові кошти на банківські картки фізичних осіб, в тому числі і фізичних осіб-підприємців. На підставі ухвали суду в ПАТ «КБ «Приватбанк» здійснено тимчасовий доступ до речей і документів, під час якого вилучено документи по оформленню банківських рахунків вищезазначених фізичних осіб, які зареєстровані в тому числі і на території Тернопільської області, а саме: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
З підстав зазначеного, з метою встановлення втрат бюджету, органами прокуратури запропоновано Головному управлінню ДФС у Тернопільській області розглянути стосовно проведення позапланової документальної перевірки ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи ДФС та з питань своєчасності нарахування та сплати податків та зборів за період з 01.01.2014 по теперішній час. Також зазначено, що наявні матеріали кримінального провадження №32016080000000121 можуть бути використанні під час документальної перевірки як доказова база та будуть надані на першу вимогу.
Головне управління ДПС у Тернопільській області звернулось із запитом від 28.08.2018 року №2563/6/19-00-13-08- 16/17156 до громадянина ОСОБА_1 за його податковою адресою з метою надання позивачем інформації та її документального підтвердження стосовно: сум перерахованих коштів на банківські картки ОСОБА_1 відкриті в ПАТ КБ «Приватбанк» за період з 01.01.2014 по теперішній час; обґрунтовані пояснення та документальне підтвердження походження грошових коштів; документи що засвідчують факт проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ, прибуткові та видаткові касові ордери та ін..); інші документи, необхідні для з'ясування обставин справи по суті.
При цьому, суд вважає, що запит від 28.08.2018 року №2563/6/19-00-13-08-16/17156 оформлено з дотриманням вищезазначених вимог статті 73 ПК України, оскільки містить як нормативну, так і фактичну підстави для звернення до платника податків.
Суд зазначає, що податковим законодавством встановлено обов'язок платнику податків та суб'єктам інформаційних відносин подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).
Після надіслання запиту від 28.08.2018 року №2563/6/19-00-13-08-16/17156 ОСОБА_1 , на адресу контролюючого органу повернулось поштове відправлення із Довідкою форми 20 згідно з якою вказано причину повернення поштового відправлення: «Завершення терміну зберігання».
З метою встановлення місця знаходження платника податків - ОСОБА_1 , ГУ ДФС у Тернопільській області звернулось із запитом до оперативного управління ГУ ДФС у Тернопільській області про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків № 19-00-13-08-11/199 від 09.10.2018 року.
Згідно повідомлення оперативного управління ГУ ДФС у Тернопільській області №118/19-00-21-04 від 29.10.2018 року встановлено, що ОСОБА_1 відсутній за податковою адресою: АДРЕСА_1 та місцезнаходження його не встановлено
Також, контролюючим органом направлено запит в УДМС України в Тернопільській області №9175/10/19-00-13-04-13/22430 від 31.10.2018 року
Станом на 05.11.2018 року, контролюючому органу надано відповідь відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Тернопільській області згідно з якою встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований 03.03.2015 року за адресою: АДРЕСА_1 за документом що посвідчує особу НОМЕР_2 , вид. 30.11.2007 Тернопільським MB.
Крім цього, Головне управління ДФС у Тернопільській області звернулось із листом до Прокуратури Запорізької області з проханням надати наявні матеріали, які свідчать про порушення ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства контроль за яким покладено на органи ДФС, на який отримано лист від 21.11.2018 року №4963/23-02 згідно з яким направлено інформацію щодо відкриття банківського рахунку ОСОБА_1 , виписку руху грошових коштів, а також довідку про результати руху грошових коштів СФП з додатками в електронному вигляді. Також, керуючись ч.І ст. 222 КПК України надано дозвіл співробітникам ГУ ДФС у Тернопільській області для ознайомлення та використання в роботі матеріалів кримінального провадження №32016080000000121, які містяться у додатках.
Отже, на думку суду, оскільки на запит контролюючого органу від 28.08.2018 року №2563/6/19-00-13-08-16/17156 відповіді ОСОБА_1 не надав, контролюючим органом правомірно зініційовано проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, про що винесено наказ від 18.01.2019 №105 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )».
Суд зазначає, що копія наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а також письмового повідомлення про дату початку та місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки направлено 21.01.2019 ОСОБА_1 рекомендованим листом (квитанція про відправлення № 4600113479959 від 21.01.2019).
Водночас, в ході судового розгляду даної справи встановлено, що суму податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає сплаті платником податку ОСОБА_1 за 2016 - 2017 роки, у зв'язку з не поданням декларації, визначається контролюючим органом самостійно на підставі бази даних ГУ ДФС у Тернопільській області та Тернопільської ОДПІ та наданих матеріалів у кримінальному провадженні № 32016080000000121 від 18.11.2016, за ознаками кримінального правопорушення, за частиною першою ст.205, частиною третьою ст.212 Кримінального Кодексу України, наданих прокуратурою Запорізької області листом від 08.08.2018 року № 04/5-2164-16 (вх. № 7333/10 від 13.08.2018 року), листом від 26.10.2018 року № 04/5-2164 (вх. № 9755/10 від 01.11.2018 року), відповідно до яких громадянин ОСОБА_1 у 2016 - 2017 роках отримав грошові кошти на банківську карточку № НОМЕР_3 відкриту в КБ «Приват-Банк» від невстановлених осіб у грудні 2016 року в сумі 422959,82 грн. з призначенням платежу «зняття готівки на господарські потреби», та на протязі 2017 року від невстановлених осіб в сумі 604767,05 грн. з призначенням платежу «зняття готівки на господарські потреби», а також з карткового рахунку № НОМЕР_4 від громадянина ОСОБА_2 , засобами додатку «Приват24», отримано грошових коштів у сумі 99830,25 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуваний в даній справі наказ та податкові повідомлення - рішення є правомірними та скасування не підлягають.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправною та скасування вимоги форми "Ф" від 10.07.2019 №139596-54 на загальну суму податкового боргу, суд зазначає, що підпунктом 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Статтею 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків (п. 59.1).
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (п.59.3).
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.4).
Відтак, з аналізу вищенаведених норм вбачається, що право на формування податкової вимоги виникає у контролюючого органу у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання.
Отже, суд приходить до переконання, що оскаржена податкова вимога не підлягає до скасування, оскільки податкові вимоги формуються автоматично ІТС у зв'язку з наявністю податкового боргу у відповідного контрагента.
Відповідно до частини другої ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах, продовжується у наведеній нормі, суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Водночас суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява №387/03, 20.09.2012 року, п.53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом». На думку суду, наведені відповідачем аргументи є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, перевірка проведена належно та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Суд також зазначає, що у відповідності до позиції Європейського суду з прав людини, сформованої в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.05.2011: згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм, суд приходить висновку, що спірні наказ, податкові повідомлення-рішення та податкова вимога відповідача відповідають критеріям правомірності рішень суб'єкта владних повноважень, наведеним у частині другій ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку із чим у задоволенні даного позову слід відмовити повністю.
Оскільки позов сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, не задоволений, тому судові витрати позивача, у відповідності до ст. 139 КАС України, не підлягають до відшкодування.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним і скасування наказу та податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги -відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 13 липня 2020 року.
позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 )
відповідач - Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1,м. Тернопіль,46003, код ЄДРПОУ: 39403535)
Головуюча суддя Дерех Н.В.