02 липня 2020 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 361/2430/18
номер провадження: 22-ц/824/5973/2020
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),
суддів Савченка С.І., Мережко М.В.,
за участю секретаря - Орел П.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2020 року у складі судді Радзівіл А.Г., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поділ житлового будинку та надвірних будівель в натурі,
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поділ житлового будинку та надвірних будівель в натурі.
Позовна заява мотивована тим, що відповідно до договору дарування від 28 грудня 2013 року їй на праві власності належить 1/16 частина житлового будинку АДРЕСА_1 . Вказувала, що інші 7/16 частин цього будинку належать на праві власності ОСОБА_3 , а 8/16 частин - ОСОБА_2 . Зазначала, що спірне домоволодіння складається з житлового будинку, загальною площею 415,4 кв.м, житловою площею 147,4 кв.м та надвірних будель: колодязь К, колодязь К-2, огорожа N. Вказувала, що вона добудувала свою частину будинку, однак одержати будівельний паспорт не має змоги, так як він отримується за згодою всіх співвласників будинку. Проте відповідачі не бажають надавати таку згоду і між ними постійно виникають непорозуміння з приводу користування спірним будинком, тому виникла необхідність поділу спірного домоволодіння в натурі.
З урахуванням наведеного, позивач ОСОБА_1 просила поділити спірний житловий будинок АДРЕСА_1 з відповідними надвірними будівлями, виділивши їй в натурі 1/6 його частину, що складає її частку в спільному майні. Також просила призначити у справі будівельно-технічну експертизу для визначення дійсної вартості будинку, надвірних будівель і споруд та можливих варіантів його поділу на 1/16 частину та 15/16 частин.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2020 року в позові ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити та поділити спірне домоволодіння відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизу № С-9105 від 20 січня 2019 року за варіантом № 2 та виділити їй частину житлового будинку відповідно до вказаного варіанту висновку експертизи.
Апеляційна скарга мотивована тим, що на підставі ухвали суду першої інстанції у даній справі судовим експертом товариства з обмеженою відповідальністю «Експертна фірма «Еталон» (далі - ТОВ «Експертна фірма «Еталон») Усенко І.В. було проведено судову будівельно-технічну експертизу № С-9105 від 20 січня 2019 року, відповідно до якої запропоновано два варіанти поділу спірного житлового будинку. Відповідно до другого варіанту відхилення від ідеальної частки в вартості у майні складає в сумі 26 143 грн 00 коп., що є меншим ніж у першому варіанті, а тому другий варіант більше підходить при проведенні поділу. Згідно з висновком експерта поділ спірного будинку є технічно можливим, при проведенні такого поділу будуть витримані будівельні, архітектурні та інші норми. Також експертом зазначено, що подальші роботи, тобто після виділу часток, щодо забезпечення частин будинку автономними системами інженерного обладнання та встановлення необхідних приладів повинні проводитися кожним із співвласників за власні кошти. Тобто питання облаштування своїх часток інженерними мережами, у тому числі електро-, газо-, водопостачання та виготовлення технічних умов на перепланування вирішується власниками самостійно після поділу будинку та отримання правовстановлюючих документів на свої частки.
Вказує, що чинним законодавством не передбачено погодження висновку судової будівельно-технічної експертизи з місцевими органами, адже експерт попереджений про кримінальну відповідальність та відповідає за достовірність даних, викладених ним у висновку. Зазначає, що суд першої інстанції з метою всебічного і повного з'ясування обставин справи та забезпечення здійснення прав сторін на судових захист повинен був відповідно до заявлених вимог запропонувати сторонам подати або за їх клопотанням витребувати, зокрема висновки технічної експертизи щодо можливих варіантів поділу будинку в натурі, а у необхідних випадках: висновки органів державного архітектурно-будівельного контролю, пожежної і санітарної інспекції тощо, про допустимість пов'язаних із цим поділом переобладнань і перепланувань: дані про дозвіл виконавчого комітету місцевої ради на переобладнання і перепланування жилого будинку, дані про характер робіт і їх вартість, які необхідно здійснити для відокремлення виділеної частки будинку або поділу будинку. Однак в судовому засідання такі права сторонам судом першої інстанції не були роз'яснені. Суд не запитував сторін про надання доказів на підтвердження того, чи відповідають будівельним, архітектурним, санітарним, пожежним та іншим нормам приміщення, а також чи погоджені такі роботи з місцевими органами, які фактично залишаться в користуванні сторін після обрання першого чи другого варіантів. Також під час ухвалення рішення суд помилково послався на норми Порядку присвоєння об'єкту нерухомого майна реєстраційного номера, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 грудня 2010 року № 1117 «Про ідентифікацію об'єктів нерухомого майна для державної реєстрації прав на них», оскільки вказаний документ втратив чинність 06 червня 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 484.
Зазначає, що у відповідності до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна від 24 травня 2001 року № 127 (зі змінами від 08 січня 2013 року) переобладнання, які необхідно зробити у зв'язку з виділом чи поділом часток житлового будинку, не відносяться до самовільних, а тому дозволу органів місцевого самоврядування на переобладнання і перепланування житлового будинку, передбаченого ст. 152 ЖК УРСР не потрібно. До того ж з 05 січня 2017 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1024 «Про внесення змін до Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків», якою скасовано вимоги щодо необхідності отримання дозволів на переобладнання та реконструкцію житлових приміщень та житлових будинків і гуртожитків, що узгоджується з висновками Верховного Суду, які викладені у постанові від 27 лютого 2019 року у справі № 697/1512/16-ц та у постанові від 28 серпня 2019 року у справі № 640/18686/14-ц.
Також вказує, що суд першої інстанції не звернув увагу на ту обставину, що земельна ділянка, на якій розташоване спірне домоволодіння, перебуває у власності трьох співвласників, вона поділена в натурі сторонами. Вказує, що їй належить земельна ділянка площею 0,02 га та згідно визначених експертом двох варіантах поділу житлового будинку, частина будинку, яка належить позивачу, знаходиться на її земельній ділянці. Зазначає, що відповідач ОСОБА_2 не заперечує проти поділу, однак відповідач ОСОБА_3 заперечує проти поділу будинку з тих підстав, що на даний час вона хоче змінити поділ земельної ділянки та одержати фасадну частину землі.
Відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не скористалися своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направили.
Згідно з ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно з вимогами ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам закону не відповідає.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є співвласниками житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 належить на праві власності 1/16 частина домоволодіння по АДРЕСА_1 частин вказаного домоволодіння належить ОСОБА_3 , а інші 8/16 частин - ОСОБА_2 .
Вказані обставини підтверджується свідоцтвом про право на право власності на нерухоме майно від 24 жовтня 2003 року, виданим на підставі рішення виконкому Броварської міської ради від 23 вересня 2003 року № 419 (а.с.14, т.1), інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна - номер довідки 67441434 від 06 вересня 2016 року, а також №129003265 від 26 червня 2018 року (а.с.19, 48-51, т.1) та договором дарування частини житлового будинку від 21 травня 2004 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , що посвідчений приватним нотаріусом Лазарєвою В.П. та зареєстрований в реєстрі за № 1378 (а.с.53, т.1).
Згідно експлікації внутрішніх площ до плану житлового будинку та поповерхового плану житлового будинку по АДРЕСА_1 , спірний житловий будинок складається із приміщень: (1-І) підвал, площею 70,8 кв.м, (1-1) вітальня, площею 25 кв.м; (1-2) кухня, площею 8,0 кв.м; (1-3) сходова, площею 4,6 кв.м; (1-4) житлова кімната, площею 25,5 кв.м; (1-5) туалет, площею 1,5 кв.м; (1-6) ванна, площею 2,5 кв.м; II веранда, площею 4,4 кв.м; (1-7) сходова, площею 9,2 кв.м; (1-8) житлова кімната, площею 25,5 кв.м; (1-9) туалет, площею 1,3 кв.м; (1-10) ванна кімната, площею 2,9 кв.м; (1-11) кухня, площею 10,7 кв.м; (1-12) житлова кімната, площею 10,5 кв.м; (1-13) житлова кімната, площею 7,0 кв.м; (2-І) підвал, площею 70,8 кв.м; (2-1) коридор, площею 24,7 кв.м; (2-2) кухня, площею 12,8 кв.м; (2-3) санвузол, площею 4,8 кв.м; (2-4) житлова кімната, площею 25,7 кв.м; (2-5) санвузол, площею 3,2 кв.м; (2-6) сходова, площею 10,8 кв.м; (2-7) житлова кімната, площею 25,7 кв.м; (2-8) житлова кімната, площею 17,0 кв.м; (2-9) житлова кімната, площею 10,9 кв.м, загальною площею 415,4 кв.м, житловою площею 147,4 кв.м. Надвірні будівлі: колодязь К, колодязь К-2, огорожа N. (а.с.16-18, т.1)
Встановлено та не заперечується сторонами, що земельна ділянка, на якій розташоване спірне домоволодіння, перебуває у власності сторін та поділена між ними в натурі у позасудовому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 вересня 2018 року за клопотанням представника позивача призначено судову будівельно-технічну експертизу.
Згідно висновку експерта С-9105 судової будівельно-технічної експертизи від 20 січня 2019 року, складеного експертом ТОВ «Експертна фірма «Еталон», вартість спірного домоволодіння по АДРЕСА_1 становить 640 859 грн 00 коп., поділ якого є технічно можливим та сторонам запропоновано два варіанти його поділу.
Відповідно до першого варіанту власнику 1/16 частини домоволодіння запропоновано житлову кімнату (1-4) площею 25,5 кв.м, частину підвалу, площею 22, 2 кв.м та 1/2 частину колодязя К, а всього вартістю 72 444 грн 00 коп., що більше ідеальної 1/16 частини на 32 392 грн 00 коп. (72 446 грн 00 коп. - 40 054 грн 00 коп.) та складає від вартості домоволодіння 11/100 часток.
Згідно другого варіанту власнику 1/16 частини домоволодіння запропоновано житлову кімнату (1-4) площею 25,5 кв.м, частину підвалу площею 22, 2 кв.м, а всього вартістю 66 197 грн 00 коп., що більше ідеальної 1/16 частини на 26 143 грн 00 коп. (66 197 грн 00 коп. - 40 054 грн 00 коп.) та складає від вартості домоволодіння 10/100 часток.
Як при першому, так і при другому варіанті поділ домоволодіння, першій стороні на 1/16 частину домоволодіння необхідно влаштувати індивідуальний вхід-вихід та встановити дверний блок в стіні приміщення (1-8), замурувати дверний проріз між приміщеннями (1-7) та (1-8), а другій стороні на 15/16 частин домоволодіння необхідно влаштувати перегородку в приміщенні підвалу (1-І), відгородивши свою частину приміщення площею 48,6 кв.м.Кожній стороні необхідно влаштування окремий облік споживання електроенергії (вартість робіт визначається спеціалізованими організаціями після складання проектно-кошторисної документації), а при необхідності переобладнати систему опалення, влаштувати систему газопостачання своєї частини будинку (вартість робіт визначається спеціалізованими організаціями після складання проектно-кошторисної документації). Також експертом зазначено, що роботи з переобладнання будинку слід погодити з місцевими органами влади та спеціалізованими організаціями (а.с.62-86, т.1).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 20 січня 2019 року запропоновано два варіанти поділу спірного житлового будинку. Як при першому, так і при другому варіанті, поділ будинку можливий лише при умові влаштування окремого обліку споживання електроенергії, переобладнання системи опалення, влаштування системи газопостачання, а також зазначено, що роботи з переобладнання будинку слід погодити з місцевими органами влади та спеціалізованими організаціями. Однак позивачем не надано доказів на підтвердження того, чи відповідають будівельним, архітектурним, санітарним, пожежним та іншим нормам житлові приміщення, а також чи погоджені такі роботи з місцевими органами, які фактично залишаться в користуванні сторін після обрання першого чи другого варіантів.
Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Частиною 1 ст.358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Згідно з ч.ч.2, 3 ст.358 ЦК України співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Відповідно до ст.361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.
Згідно з ч.2 ст.364 ЦК України якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч.2 ст.183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
Статтями 364, 367 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на виділ його частки майна, що є у спільній частковій власності, в натурі або його поділ з дотриманням вимог статті 183 ЦК України.
За відсутності згоди співвласників про поділ спільного майна таке питання вирішується судом.
Відповідно до ст.ст.183, 367 ЦК України виділ частки в натурі (поділ будинку) може мати місце за наявності технічної можливості виділення кожній із сторін відокремленої частини будинку із самостійним виходом (квартири), яка відповідає розміру їх часток у приватній власності або наявності технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири.
У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» судам роз'яснено, що в спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. У тих випадках, коли для поділу необхідне переобладнання та перепланування будинку, він проводиться при наявності дозволу на це виконкому місцевої ради (стаття 152 ЖК Української РСР). Якщо сторона оспорює рішення виконавчого комітету щодо дозволу на переобладнання та перепланування і воно є необґрунтованим, суд може не погодитись з ним, мотивуючи це в рішенні.
Відповідно до положень ст.152 ЖК Української РСР виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об'єкта в експлуатацію не потребується.
Аналіз висновку судової будівельно-технічної експертизи від 20 січня 2019 року свідчить про те, що вказані експертом подальші роботи щодо влаштування окремого обліку споживання електроенергії, переобладнання системи опалення, влаштування системи газопостачання, а також погодження роботи з переобладнання будинку з місцевими органами влади та спеціалізованими організаціями має здійснюватися вже після виділу часток та поділу будинку в натурі. Тобто, питання облаштування своїх часток інженерними мережами, у тому числі електро-, газо-, водопостачання та виготовлення технічних умов на перепланування вирішується власниками самостійно після поділу будинку та отримання правовстановлюючих документів на свої частки.
Судом першої інстанції не було враховано того, що з 05 січня 2017 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1024 «Про внесення змін до Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків», якою скасована вимога щодо необхідності отримання дозволів на переобладнання та реконструкцію житлових приміщень та житлових будинків і гуртожитків.
У порушення вимог ст.ст. 263-264 ЦПК України суд першої інстанції зазначених вимог закону не врахував, не з'ясував належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених вимог, не перевірив доводів позивача ОСОБА_1 щодо можливості здійснення виділу частки будинку із спільного майна та дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Крім того, суд першої інстанції не взяв до уваги те, що позивач, маючи частку у спірному житловому будинку, не може в повній мірі реалізовувати своє право власності на це майно.
Отже, по суті судом спір не вирішено та конфлікт між сторонами не усунуто.
Подібний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 27лютого 2019 року у справі № 697/1512/16-ц.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставини, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про відмову у позові ОСОБА_1 про поділ житлового будинку та надвірних будівель в натуріз підстав його недоведеності та необґрунтованості, є помилковим.
Зазначені порушення, які допустив суд першої інстанції, призвели до неправильного вирішення спору.
Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З викладених вище підстав колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підлягає скасуванню.
Вирішуючи позов ОСОБА_1 про поділ житлового будинку та надвірних будівель в натурі, колегія суддів вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, висновком судової будівельно-технічної експертизи від 20 січня 2019 року за № С-9105 встановлено, що мається технічна можливість про виділення кожній із сторін частини будинку із самостійним виходом, яка відповідає розміру їх часток у приватній власності. Сторонам запропоновано два варіанти поділу будинку спірного будинку.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поділити домоволодіння по АДРЕСА_1 відповідно до другого варіанту поділу, який запропонований експертом, оскільки згідно другого варіанту поділу відхилення від ідеальної частки в вартості у майні складає 26 143 грн 00 грн, що є меншим ніж у першому варіанті, а тому другий варіант більше підходить при проведенні поділу.
Згідно другого варіанту висновку судової будівельно-технічної експертизи від 20 січня 2019 року щодо поділу домоволодіння по АДРЕСА_1 запропоновано:
Першій стороні ( ОСОБА_1 ) з урахуванням її частки у розмірі 1/16 виділити по житловому будинку житлову кімнату площею 25,5 кв.м (1-4) та частину підвалу площею 22,5 кв.м (1-І). Всього на загальну суму 66 197 грн 00 коп.
Другій стороні ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) з урахуванням їх частки у загальному розмірі 15/16 виділити по жилому будинку та надвірних будівлях: частину підвалу, площею 48,6 кв.м (1-І); вітальню, площею 25 кв.м (1-1); кухню, площею 8,0 кв.м (1-2); сходову, площею 4,6 кв.м (1-3); туалет, площею 1,5 кв.м (1-5); ванну кімнату, площею 2,5 кв.м (1-6); веранду, площею 4,4 кв.м (І-ІІ); сходову, площею 9,2 кв.м (1-7); житлову кімнату, площею 25,5 кв.м (1-8).; туалет, площею 1,3 кв.м (1-9); ванну кімнату, площею 2,9 кв.м (1-10); кухню, площею 10,7 кв.м (1-11); житлову кімнату, площею 10,5 кв.м (1-12); житлову кімнату, площею 7,0 кв.м (1-13); підвал, площею 70,8 кв.м (2-І); коридор, площею 24,7 кв.м (2-1); кухню, площею 12,8 кв.м (2-2); санвузол, площею 4,8 кв.м (2-3); житлову кімнату, площею 25,7 кв.м (2-4); санвузол, площею 3,2 кв.м (2-5); сходову, площею 10,8 кв.м (2-6); житлову кімнату, площею 25,3 кв.м (2-7); житлову кімнату, площею 17,0 кв.м (2-8); житлову кімнату, площею 10,9 кв.м (2-9); колодязь К, колодязь К-2, огорожа N.Всього на загальну суму 574 662 грн 00 коп.
Запропоновано першій стороні ( ОСОБА_1 ) влаштувати індивідуальний вхід-вихід та встановити дверний блок в стіні приміщення (1-4), а також замурувати дверний проріз між приміщеннями (1-1) та (1-4). Запропоновано другій стороні ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) влаштувати перегородку в приміщенні підвалу (1-І), відгородивши свою частину приміщення площею 48,6 кв.м.
Запропоновано кожній із сторін влаштувати окремий облік споживання електроенергії (вартість робіт визначається спеціалізованими організаціями після складання проектно-кошторисної документації). При необхідності переобладнати систему опалення, влаштувати систему газопостачання своєї частини будинку (вартість робіт визначається спеціалізованими організаціями після складання проектно-кошторисної документації). Вказано, що роботи з переобладнання будинку слід погодити з місцевими органами влади та спеціалізованими організаціями.
Допитана в суді першої інстанції експерт ОСОБА_7 пояснила, що вона допустила помилку у висновку експертизи щодо позначення поверхів будинку, тобто, перший поверх потрібно читати як другий і навпаки. Також пояснила, що частка у будинку, яка підлягає виділенню, розрахована виходячи із вартості будинку, яка припадає на цю частку, що відповідає вимогам чинних законодавчих та нормативно-правовим актам.
Отже, враховуючи, що виділення кожній із сторін частини спірного будинку із самостійним виходом технічно можливий, а також враховуючи, що згідно другого варіанту поділу відхилення від ідеальної частки в вартості у майні складає 26 143 грн 00 грн, що є меншим ніж у першому варіанті поділу,колегія суддів приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо поділу спірного будинковолодіння в натурі відповідно до другого варіанту, зазначеного у висновку судової будівельно-технічної експертизи.
Приймаючи до уваги, що експертом зазначено, що відступ від ідеальної частки для першої сторони ( позивача ОСОБА_1 ) становить більше на 26 143 грн 00 коп., а для другої сторони (відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) - менше на 26 143 грн 00 коп., то колегія суддів вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідачів компенсацію за відступ від ідеальної частки вартості будинковолодіння у розмірі по 13 071 грн 50 коп., кожному.
Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.10 ст.141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Позивач ОСОБА_1 за подання позову до суду сплатила судовий збір у розмірі 705 грн 00 (при цьому належний до сплати розмір судового збору складав 704 грн 80 коп.), а за подання апеляційної скарги позивач сплатила 1 260 грн 60 коп. (при цьому належний до сплати розмір судового збору складав 1 057 грн 20 коп.). Оскільки колегія суддів ухвалює нове рішення і задовольняє позов ОСОБА_1 , то належні до сплати позивачем суми судового збору підлягають стягненню з відповідачів на її користь у розмірі по 881 грн 50 коп., з кожного.
Керуючись ст.ст.374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поділ житлового будинку та надвірних будівель в натурі задовольнити.
Провести поділ домоволодіння по АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 з урахуванням її частки у розмірі 1/16 виділити по житловому будинку житлову кімнату, площею 25,5 кв.м (1-4) та частину підвалу, площею 22,5 кв.м (1-І). Всього на загальну суму 66 197 (шістдесят шість тисяч сто дев'яносто сім) грн. 00 коп.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з урахуванням їх частки у загальному розмірі 15/16 виділити по жилому будинку та надвірних будівлях: частину підвалу, площею 48,6 кв.м (1-І); вітальню, площею 25 кв.м (1-1); кухню, площею 8,0 кв.м (1-2); сходову, площею 4,6 кв.м (1-3); туалет, площею 1,5 кв.м (1-5); ванну кімнату, площею 2,5 кв.м (1-6); веранду, площею 4,4 кв.м (І-ІІ); сходову, площею 9,2 кв.м (1-7); житлову кімнату, площею 25,5 кв.м (1-8).; туалет, площею 1,3 кв.м (1-9); ванну кімнату, площею 2,9 кв.м (1-10); кухню, площею 10,7 кв.м (1-11); житлову кімнату, площею 10,5 кв.м (1-12); житлову кімнату, площею 7,0 кв.м (1-13); підвал, площею 70,8 кв.м (2-І); коридор, площею 24,7 кв.м (2-1); кухню, площею 12,8 кв.м (2-2); санвузол, площею 4,8 кв.м (2-3); житлову кімнату, площею 25,7 кв.м (2-4); санвузол, площею 3,2 кв.м (2-5); сходову, площею 10,8 кв.м (2-6); житлову кімнату, площею 25,3 кв.м (2-7); житлову кімнату, площею 17,0 кв.м (2-8); житлову кімнату, площею 10,9 кв.м (2-9); колодязь К, колодязь К-2, огорожа N.Всього на загальну суму 574 662 (п'ятсот сімдесят чотири тисячі шістсот шістдесят дві) грн 00 коп.
Зобов'язати ОСОБА_1 влаштувати індивідуальний вхід-вихід та встановити дверний блок в стіні приміщення (1-4), а також замурувати дверний проріз між приміщеннями (1-1) та (1-4).
Зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 влаштувати перегородку в приміщенні підвалу (1-І), відгородивши свою частину приміщення площею 48,6 кв.м.
Зобов'язати ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 влаштувати окремий облік споживання електроенергії (вартість робіт визначається спеціалізованими організаціями після складання проектно-кошторисної документації). При необхідності переобладнати систему опалення, влаштувати систему газопостачання своєї частини будинку (вартість робіт визначається спеціалізованими організаціями після складання проектно-кошторисної документації). Роботи з переобладнання будинку слід погодити з місцевими органами влади та спеціалізованими організаціями.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію за відступ від ідеальної частки вартості будинковолодіння у розмірі 13 071 (тринадцять тисяч сімдесят одна) грн 50 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 компенсацію за відступ від ідеальної частки вартості будинковолодіння у розмірі 13 071 (тринадцять тисяч сімдесят одна) грн 50 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 881 грн 00 коп., з кожного окремо.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий
Судді: