Справа 759/5414/17 Головуючий у І-й інстанції - Миколаєць І.Ю.
апеляційне провадження № 22-ц/824/6809/2020 Доповідач Заришняк Г.М.
02 липня 2020 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - Заришняк Г.М.
Суддів - Мараєвої Н.Є., Рубан С.М.
при секретарі - Кравченко Н.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 19 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фідем Трейдінг ЛТД», ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «Просто страхування» про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
В квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд позовом до ТОВ «Фідем Трейдінг ЛТД», ОСОБА_2 , АТ «Просто страхування» про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В обґрунтування даного позову ОСОБА_1 зазначав, що 16.08.2016 року сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів марки «МАН», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , марки «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 та марки «Івеко» д.н.з. НОМЕР_3 , з напівпричепом марки «Когель», д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_4
Постановою Святошинського районного суду від 19 жовтня 2016 у справі 759/13453/16-п ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Постанова суду набрала законної сили 01.11.2016 р. Внаслідок ДТП належний позивачу автомобіль марки «Івеко» д.н.з. НОМЕР_3 зазнав пошкоджень, внаслідок чого позивач поніс витрати на його відновлення.
Враховуючи те, що ліміт страхового відшкодування за шкоду, завдану майну, згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК/4586583 від 27 липня 2016р., який укладений між ТОВ «Фідем Трейдінг ЛТД» та АТ «ПРОСТО СТРАХУВАННЯ», складає -100 000, 00грн., страховою компанією у добровільному порядку вже відшкодовано 61 654,25грн., тому до стягнення із АТ «ПРОСТО СТРАХУВАННЯ» підлягає сума 38 345,75грн.
Згідно Висновку №0044 експертного автотоварознавчого дослідження від 01.10.2016р., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля IVECO EUROSTAR 440 Е 38, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , в наслідок його пошкодження 16.08.2016р. в цінах на момент ДТП 16.08.2016р. становить 155 238,00грн., тому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) необхідно стягнути із ТОВ «Фідем Трейдінг ЛТД» на підставі ст.ст.1172, 1194 ЦК України, так як водій автомобіля ОСОБА_2 під час ДТП перебував у трудових відносинах із відповідачем ТОВ «Фідем Трейдінг ЛТД».
Посилаючись на викладене, з урахуванням зменшення та уточнення позовних вимог позивач просив стягнути з АТ «Просто страхування» на його користь страхове відшкодування в межах страхового ліміту в розмірі 38 345 грн 75 коп. та 3 000 грн. за проведення експертного дослідження, а також стягнути із співвідповідачів ТОВ «Фідем Трейдінг ЛТД» та ОСОБА_2 в солідарному порядку майнову шкоду в розмірі різниці між фактичною шкодою та лімітом страхової відповідальності, що складає 55 236грн., а також спричинену йому моральну шкоду в розмірі 45 000 грн.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 19 квітня 2019 рокуу задоволенні позову - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення позову.
Правом подачі відзиву відповідачі не скористались.
В судове засіданні суду апеляційної інстанції учасники справи не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що 16.08.2016 року приблизно в 04 годині на автодорозі Київ-Одеса 99км+300м сталась дорожньо-транспортна пригода. Водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «МАН», д.н.з. НОМЕР_1 , не забезпечив технічно справний стан автомобіля, не перевірив його перед виїздом, не був уважним, не стежив за станом транспортного засобу, що призвело до зіткнення автомобілів марки «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 та марки «Івеко» д.н.з. НОМЕР_3 , з напівпричепом марки «Когель», д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_4 , в результаті відриву спарки коліс центральної осі зліва в автомобілі марки «МАН», що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушено п.п. 2.3(а), 2.3(6) Правил дорожнього руху.
Постановою Святошинського районного суду від 19 жовтня 2016 у справі 759/13453/16-п ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Постанова суду набрала законної сили 01.11.2016 р. (а.с. 5).
В результаті даного ДТП належний позивачу автомобіль марки «Івеко» д.н.з. НОМЕР_3 , зазнав пошкоджень, й позивач поніс витрати на його відновлення. Згідно висновку експертного дослідження від 01.10.2016 р. вартість ремонту становить 398 390,00 грн., однак з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу матеріальні збитки становлять 155238,00 грн.(а.с. 8-13).
27 липня 2016 року AT «ПРОСТО-страхування» та ТОВ «Фідем Трейдінг ЛТД» укладено договір страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК/4586583, а саме автомобіля «МАН 18.284», 2000 року випуску, номер кузову НОМЕР_5 , державний реєстраційний номер НОМЕР_6 . Ліміт страхового відшкодування за шкоду, завдану майну, згідно даного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів складає -100 000,00грн. (а.с. 15).
Статтею 33.3. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», визначено, що водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).
За змістом ст. 34 зазначеного Закону України, передбачено, що Страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку а/або до місця знаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.
З матеріалів справи слідує, що 06.12.2016 р. ОСОБА_1 звернувся до СК «Просто-страхування» із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 15).
Відповідач АТ «ПРОСТО-страхування» погодило з позивачем дату проведення огляду пошкодженого транспортного засобу та за власні кошти замовило авто товарознавче дослідження на предмет встановлення розміру матеріального битку, який був завданий власнику автомобіля «ІVЕСО EUROSTAR 440»,державний номер НОМЕР_3 .
Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до якої транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необгрунтованим. Ремонт вважається економічно необгрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП.
У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди. Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди здійснюється у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи моторне транспортне страхове бюро (Постанова Верховного суду від 30 січня 2019 року в справі №753/21303/16-ц).
Відповідно до Звіту № 2016/3030 від 31 серпня 2016 року, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «ІVЕСО EUROSTAR 440», державний номер НОМЕР_3 , становить 53 939,52 грн., а вартість відновлювального ремонту 372 937,46 грн., п. 1.4. дослідження (а.с. 145-167).
Відповідно до п.1.6. зазначеного дослідження встановлена ринкова вартість транспортного засобу, а саме 153 939,52грн., що є меншою вартості відновлювального ремонту, а тому проведення ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля є економічно недоцільно, тобто в даному випадку автомобіль позивача вважається фізично знищеним, а вартість матеріального збитку прирівняється до ринкової вартості автомобіля «ІVЕСО EUROSTAR 440» державний номер НОМЕР_3 .
Встановлено, що АТ «ПРОСТО-страхування» було замовлено проведення авто товарознавчедослідження для визначення вартості ліквідних залишків автомобіля «ІVЕСО EUROSTAR 440» державний номер НОМЕР_3 .
Відповідно до Звіту № 115490-зал. від 28 листопада 2016 року та акту огляду від 31 серпня 2016 року, утилізаційна вартість автомобіля «ІVЕСО EUROSTAR 440» державний номер НОМЕР_3 після дорожньо-транспортної пригоди у пошкодженому стані становить 109 985,27 грн. Зазначена обставина позивачем не оскаржується.
На підставі ст. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у етапі 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування.
Враховуючи зазначені вимоги чинного законодавства розмір страхового відшкодування становить 43 954,25грн., виходячи з наступного розрахунку: 153 939,52 грн. (вартість автомобіля до ДТП, матеріальний збиток) - 109 985,27 грн, (ринкова вартість автомобіля після ДТП)= 43 954,25грн. (сума страхового відшкодування).
З матеріалів справи слідує, що 3 січня 2017 року вказана подія була визнана страховою, про що було складено страховий акт 15490 (а.с. 166), та відповідно до платіжного доручення № 90 від 3 січня 2017 року проведена виплата страхового відшкодування (а.с. 166 -звор. сторона).
Також з матеріалів справи слідує, що в подальшому до страхової компанії повторно звернувся позивач за проведенням додаткової страхової виплати за понесені витрати на евакуацію пошкодженого транспортного засобу.
Судом встановлено, що страховиком АТ «ПРОСТО-страхування», у відповідності до п.4.6 ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» також проведено додаткову виплату страхового відшкодування, яке складалось з вартості евакуації транспортного засобу виключно з місця ДТП до місця ремонту чи зберігання останнього і відповідно до наданих документів становило 17 700,00 грн.
6 лютого 2017 року зазначена подія була визнана страховою про що було складено страховий акт №115490/Д (а.с. 167), та відповідно до платіжного доручення № 2297 від 6 лютого 2017 року проведена виплата страхового відшкодування в сумі 17 700 грн. (а.с. 167 зв. т.1 ).
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до АТ «ПРОСТО-страхування», оскільки страхова компанія в межах договору страхування виконала в повному об'ємі взяті на себе зобов'язання, щодо стягнення з відповідача різниці між страховою виплатою та ринковою вартістю автомобіля.
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Щодо позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди з відповідача ОСОБА_2 , то вони також не підлягають задоволенню, автомобіль «ІVЕСО EUROSTAR 440», державний номер НОМЕР_3 , є технічно знищеним, оскільки вартість відновлювального ремонту цього транспортного засобу перевищує його ринкову вартість, про що було зазначено у Звіті № 2016/3030 від 31 серпня 2016 року, позивач не визнав свій автомобіль фізично знищеним у результаті ДТП та залишив його собі, страхова компанія виплатила йому страхове відшкодування у розмірі, визначеному статей 30, 36 Закону № 1961-ІV, тобто у повному обсязі відшкодовано йому заподіяну майнову шкоду, а тому відсутні правові підстави для застосування статті 1194 ЦК України та стягнення відшкодування шкоди з винної у ДТП особи - ОСОБА_2 .
Також суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення збитків з ТОВ «Фідем Трейдінг ЛТД», оскільки в справі відсутні докази про перебування ОСОБА_2 у трудових відносинах із ТОВ «Фідем Трейдінг ЛТД», а також з підстав відсутності пропозиції та готовності позивача передати відповідачу (відповідачам) залишки пошкодженого автомобіля.
Окрім того, судом встановлено, що у відповідності з вимогами ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик замовив автотоварознавче дослідження щодо вартості матеріального збитку, заподіяного позивачу та оплатив витрати на проведеня експертизи. За таких обставин, страховик не зобов'язаний відшкодовувати потерпілому витрати на проведення експертизи, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з АТ «ПРОСТО-страхування» на його користь витрат на проведення експертного дослідження не ґрунтуються на вимогах закону.
Відповідно до частини першої, другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
На підставі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В заявленому позові ОСОБА_1 просив про стягнення з обох відповідачів у солідарному порядку моральної шкоди, разом з тим така шкода відповідно до вимог ст.1167 ЦК України стягується на користь особи, якій завдано таку шкоду в результаті ДТП, лише з винної особи, яка її завдала, тому суд не міг вийти за межі заявлених вимог й обґрунтовано відмовив у задоволення позовних вимог в цій частині, а тому доводи апеляційної скарги про те, що судом було неправомірно відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди, не заслуговують на увагу.
З огляду на викладене, суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку та прийшов до правильного висновку про відсутність законних підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , обгрунтовано відмовивши в позові.
Постановлене судом рішення не може бути скасованим з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують й не впливають на правильність його постановлення.
Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 19 квітня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови виготовлений 08 липня 2020 року
Головуючий
Судді: