ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
10 липня 2020 року м. Київ № 640/15374/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н.М., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами Українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю «Євромікс» з іноземними інвестиціями до Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю «Євромікс» з іноземними інвестиціями до Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, у якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати акт перевірки характеристик продукції № 1977/109 від 22.05.2020;
- визнати протиправним та скасувати акт від 27.05.2020 про створення перешкод посадовій особі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері ринкового нагляду;
- визнати протиправним та скасувати протокол № 1977/109 від 27.05.2020 про виявлене порушення;
- визнати протиправним та скасувати постанову № 128 від 05.06.2020 про накладення штрафу в розмірі 170 000,00 гривень.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб з суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
У рішенні №19-рп/2011 від 14.12.2011 Конституційний Суд України встановив, що положення ч. 2 ст. 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом. Таким чином, конституційне право особи на звернення до суду кореспондує з її обов'язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заяви №17160/06 та №35548/06).
Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних. Це особливо стосується гарантій, закріплених ст. 6 Конвенції, з огляду на визначне місце, яке у демократичному суспільстві займають право на справедливий суд разом з усіма гарантіями за цією статтею (див. рішення у справі «Принц Ліхтенштейну Альберт-Адам ІІ проти Німеччини» (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany) [ВП], заява №42527/98, п. 45). У п. 54 рішення у справі «Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland, заява №28249/95) Суд також погодився, що можуть бути справи, в яких майбутній позивач повинен мати попередній дозвіл до того, як йому дозволять процедуру подання позову (див. рішення суду у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), серія A, №93, п. 59).
Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного суду у постанові від 12.12.2018 у справі №802/2474/17-а.
Суд звертає увагу позивача на те, що акт перевірки характеристик продукції № 1977/109 від 22.05.2020, акт від 27.05.2020 про створення перешкод посадовій особі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері ринкового нагляду, протокол № 1977/109 від 27.05.2020 про виявлене порушення - не є актами індивідуальної дії та не створюють для позивача жодних наслідків. Згадані документи містять лише інформативний характер для оскаржуваної постанови № 128 від 05.06.2020
За даних обставин, ураховуючи наведене вище, суд убачає підстави для відмови у відкритті провадження в частині позовних вимог, що не підлягають розгляду за жодним із правил судочинства.
Керуючись ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю «Євромікс» відмовити в частині вимог про визнання протиправними та скасування акту перевірки характеристик продукції № 1977/109 від 22.05.2020, акту від 27.05.2020 про створення перешкод посадовій особі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері ринкового нагляду, протоколу № 1977/109 від 27.05.2020 про виявлене порушення відмовити.
2. Роз'яснити, що дану позовну заяву в частині зазначених позовних вимог не належить розглядати за жодним із правил судочинства.
3. Роз'яснити, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача не допускається.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293- 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.М. Шевченко