08.07.2020 місто Дніпро Справа № 904/6230/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),
суддів Подобєда І.М., Кузнецова І.Л.,
секретар судового засідання: Абадей М.О.,
представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2020 (повний текст оформлений 20.02.2020, суддя Соловйова А.Є.) у справі №904/6230/19
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго", м. Павлоград, Дніпропетровська область
про стягнення пені, 3% річних, інфляційних втрат в загальній сумі 1 448 703,18 грн., -
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" на свою користь пені в сумі 985 077,97 грн., 3% річних в сумі 216 605,36 грн., інфляційних втрат в сумі 247019,85 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2020 у справі №904/6230/19 позов задоволено повністю: з Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" стягнуто на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пеню в сумі 985 077,97 грн., 3% річних в сумі 216 605,36 грн., інфляційні втрати в сумі 247 019,85 грн., 21 730,55 грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором постачання природного газу №3162/1718-БО-3 від 15.09.2017 в частині здійснення розрахунку за поставлений природний газ за період з листопада 2017 року по березень 2018 року. Місцевий господарський суд здійснив перевірку нарахованих позивачем пені, 3% річних, інфляційних втрат та дійшов до висновку про правильність їх нарахування у заявленому розмірі. Враховуючи наявність прострочення виконання грошового зобов'язання (своєчасної оплати природного газу), місцевий господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Місцевим господарським судом встановлено, що Комунальне підприємство "Павлоградтеплоенерго" подало відзив на позов з пропуском встановленого строку без заяви про відновлення пропущеного строку, тому вказаний відзив долучено до матеріалів справи, однак не прийнято до розгляду.
Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Комунальне підприємство "Павлоградтеплоенерго" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2020 у справі №904/6230/19; прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що апелянт є збитковим підприємством, оскільки тарифи не покривають дійсних затрат на постачання теплової енергії, яка подається на 96% в багатоквартирні будинки. Апелянт зазначає, що має велику заборгованість за надані послуги, однак розмір судового збору (не менше 1 мінімальної зарплати) перешкоджає своєчасному зверненню до суду за захистом своїх порушених прав.
Апелянт звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що здійснює розрахунки з позивачем відповідно до алгоритму, що унеможливлює розпорядження своїми рахунками на власний розсуд; повністю розрахувався за поставлений газ; є збитковим підприємством, тому відповідно до статті 233 Господарського кодексу суд має право зменшити штрафні санкції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.04.2020 (колегією суддів у складі: головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Широбокової Л.П., Подобєда І.М.) відкрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2020 у справі №904/6230/19.
14.04.2020 від Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін. Вказує, що апеляційна скарга не містить, які саме обставини є підставою для скасування оскаржуваного рішення, в ній не зазначено норми права, які, на думку апелянта, порушені місцевим господарським судом.
Позивач зазначає, що застосування положень статті 233 Господарського кодексу України здійснюється із урахуванням майнового стану обох сторін, однак відповідачем надані докази свого майнового стану разом із відзивом на позов, який поданий з порушенням строку та не прийнятий судом, а також додані до апеляційної скарги без будь-яких обґрунтувань неможливості їх подання до суду першої інстанції. Також позивач звертає увагу апеляційного господарського суду на негативні наслідки, спричинені несвоєчасними розрахунками відповідача, а також просить суд врахувати особливості діяльності позивача як підприємства великої соціальної важливості.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.05.2020 (колегією суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач), суддів Широбокової Л.П., Подобєда І.М.) розгляд апеляційної скарги Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2020 у справі №904/6230/19 призначений у судове засідання на 08.07.2020.
У зв'язку із перебуванням у відпустці судді Широбокової Л.П. відбулась автоматична зміна складу колегії суддів. Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2020 визначено для розгляду справи №904/6230/19 колегію суддів у складі: головуючий суддя Орєшкіна Е.В. (доповідач), судді: Подобєд І.М., Кузнецова І.Л.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.07.2020 справу №904/6230/19 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Орєшкіної Е.В (доповідача), суддів: Подобєда І.М., Кузнецової І.Л.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.07.2020 (колегією суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач), суддів Подобєда І.М., Кузнецової І.Л.) задоволено заяву адвоката Остапенка Валентина Миколайовича (представника Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України") про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №904/6230/19 та призначено судове засідання за його участю в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку "EasyCon".
08.07.2020 під час проведення судового засідання по справі №904/6230/19 було неможливо встановити відеозв'язок за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EasyCon" (https://easycon.com.ua/), оскільки було відсутнє Інтернет з'єднання з представником сторони по справі, у зв'язку з чим судове засідання в режимі відеоконференції не відбулося, про що складений акт про несправність (неналежне функціонування) системи відеоконференцзв'язку.
Представник Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" у судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали) - судової повістки №4900081563999, яке отримане апелянтом 20.05.2020.
Враховуючи, що явка представників учасників у судове засідання обов'язковою не визнавалась, в матеріалах справи міститься відзив на апеляційну скаргу, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників сторін.
Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків місцевого господарського суду, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.09.2017 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", яке постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 226 "Деякі питання акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" перейменовано в Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) і Комунальним підприємством "Павлоградтеплоенерго" (споживач) укладений договір №3162/1718-БО-3 постачання природного газу, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язався поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов'язався оплатити його на умовах цього договору.
Згідно з пунктом 1.2 договору природний газ, що постачається за договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями.
За цим договором постачається імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00), ввезений Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на митну територію України (пункт 1.4 договору).
Пунктом 2.1 договору передбачено, що постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2017 року по 31 березня 2018 року (включно) природний газ обсягом до 4 115,513 тис. куб. метрів, у тому числі за місяцями: жовтень - 157,145 тис. куб. метрів; листопад - 647,374 тис. куб. метрів; грудень - 850,213 тис. куб. метрів; січень - 935,830 тис. куб. метрів; лютий - 813,569 тис. куб. метрів; березень - 711,382 тис. куб. метрів.
Відповідно до пункту 6.1 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2017 року до 31 березня 2018 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (пункт 12.1 договору).
На виконання умов договору Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в листопаді, грудні 2017 року, січні, лютому, березні 2018 року передало, а Комунальне підприємство "Павлоградтеплоенерго" прийняло природний газ на загальну суму 33 247 634,74 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 30.11.2017, 31.12.2017, 31.01.2018, 28.02.2018, 31.03.2018.
Комунальне підприємство "Павлоградтеплоенерго" здійснило оплату за природний газ, однак з порушенням строку, встановленого пунктом 6.1 договору, що підтверджується випискою по його банківських операціях.
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" посилається на неналежне виконання Комунальним підприємством "Павлоградтеплоенерго" зобов'язань за договором постачання природного газу №3162/1718-БО-3 від 15.09.2017 в частині своєчасної та повної оплати природного газу, що стало підставою для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Предметом спору є стягнення з Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" пені, 3% річних, інфляційних втрат за порушення строків оплати за природний газ.
Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є порушенням зобов'язання.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем нараховані та заявлені до стягнення з відповідача інфляційні втрати в сумі 247 019,85 грн. за загальний період прострочення з березня 2018 року по березень 2019 року включно та 3% річних в сумі 216 605,36 грн. за загальний період прострочення з 26.01.2018 по 01.04.2019.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що розрахунок здійснений арифметично та методологічно вірно, а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, а саме: стягненню підлягають інфляційні втрати в сумі 247 019,85 грн. та 3% річних в сумі 216 605,36 грн.
Апеляційна скарга не містить доводів щодо неправильності здійсненого розрахунку 3% річних та інфляційних втрат.
У сфері господарювання, згідно з частиною 2 статті 217, частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до пункту 8.2 договору в редакції додаткової угоди №1 від 11.01.2018 у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов'язується виплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня за порушення строків оплати природного газу за загальний період з 26.01.2018 по 01.04.2019 у сумі 985 077,97 грн.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що розрахунок пені здійснений арифметично та методологічно вірно, а відтак позовні вимоги про стягнення пені в сумі 985 077,97 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Апеляційна скарга не містить доводів щодо неправильності здійсненого розрахунку пені.
В апеляційній скарзі Комунальне підприємство "Павлоградтеплоенерго" посилається на те, що здійснює розрахунки з позивачем відповідно до алгоритму, що унеможливлює розпорядження своїми рахунками на власний розсуд; повністю розрахувався за поставлений газ; є збитковим підприємством, тому відповідно до статті 233 Господарського кодексу суд має право зменшити штрафні санкції.
Так, статтею 233 Господарського кодексу України передбачено право суду зменшити розмір штрафних санкцій у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. Водночас, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з приписами частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, право суду щодо зменшення розміру неустойки розширено: розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Проаналізувавши зазначені норми, слід дійти висновку, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання; незначності прострочення виконання; наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної особи, тощо.
Разом з тим, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши подані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) та засадах господарського судочинства, визначених статтею 2 Господарського процесуального кодексу України.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 27.03.2019 у справі №912/1703/18.
Матеріалами справи підтверджується, що Комунальне підприємство "Павлоградтеплоенерго" не заявляло клопотання про зменшення штрафних санкцій під час розгляду справи у суді першої інстанції, посилання на збитковість підприємства, неможливість здійснити вчасно розрахунки містилися у відзиві на позов, який подано з пропуском встановленого строку.
Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України).
Між тим, подаючи відзив на позов із пропущенням строку, Комунальним підприємством "Павлоградтеплоенерго" не заявило про поновлення пропущеного строку.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України)
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (частина 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
За таких обставин апеляційний господарський суд погоджується із з доводами позивача, наведеними у відзиві на апеляційну скаргу, що для надання оцінки щодо застосування статті 233 Господарського кодексу України необхідно дослідити майновий стан, в тому числі й відповідача, докази на підтвердження якого надані разом із відзивом на позов, поданим із пропущенням строку, та правильно залишені місцевим господарським судом без розгляду.
Також апеляційний господарський суд погоджується із доводами позивача, наведеними у відзиві на апеляційну скаргу, що апеляційна скарга не містить, які саме обставини є підставою для скасування оскаржуваного рішення, не зазначено норми права, які, на думку апелянта, порушені місцевим господарським судом.
На підставі наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд, оцінивши всі доводи сторін по даній справі, прийняв законне та обґрунтоване рішення.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.
Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 269, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2020 у справі №904/6230/19 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2020 у справі №904/6230/19 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Комунальне підприємство "Павлоградтеплоенерго".
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений - 09.07.2020.
Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя І.М. Подобєд
Суддя І.Л. Кузнецова