09.07.2020 року м.Дніпро Справа № 904/1488/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Антонік С.Г. (доповідач),
суддів: Іванова О.Г., Березкіної О.В.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Союзенергомаш" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2020 року, ухвалене суддею Євстигнеєвою Н.М., повний текст якого складений 06.03.2020, у справі №904/1488/19
за позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Союзенергомаш", м. Дніпро
про стягнення пені у розмірі 198 709,02 грн., 7% штрафу за прострочення строку поставки у розмірі 7 244,6 грн., штрафу за поставку неякісної продукції у розмірі 20 698,86 грн.
У квітні 2019 року Публічне акціонерне товариство "Центренерго" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Союзенергомаш" про стягнення пені у розмірі 198 709,02 грн., 7% штрафу за прострочення строку поставки у розмірі 7 244,6 грн., штрафу за поставку неякісної продукції у розмірі 20 698,86 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2020 закрито провадження у справі в частині стягнення штрафу за постачання неякісної продукції у сумі 20 698грн. 86коп. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Союзенергомаш" на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" пеню за прострочення строків поставки у розмірі 99 354 грн. 51коп., штраф у розмірі 7% від вартості непоставленої продукції у розмірі 7 244 грн. 60 коп. та витрати з оплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 3089 грн. 32коп., апеляційної скарги у розмірі 4633 грн.96коп., касаційної скарги у розмірі 6178 грн.62 коп. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги частково, господарський суд виходив з обставин правомірності та обгрунтованості заявлених позивачем вимог про стягнення штрафу та пені, разом з тим, відповідачем оплачено частину нарахованих штрафних санкцій в сумі 20698,86грн., що є підставою для закриття провадження у цій частині на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України. Крім того, з урахуванням клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу та пені, господарським судом зменшено розмір нарахованої до стягнення пені на 50%.
Не погодившись з рішенням суду відповідач звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на не повне з'ясування господарським судом всіх обставин справи, просить це рішення скасувати частково та ухвалити нове, яким задовольнити позов частково, у розмірі, що не перевищує 10% від позовних вимог позивача, а саме - 22665,25грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга обгрунтована тим, що предметом спору у даній справі є фактично не поставка на адресу позивача однієї одиниці продукції на загальну суму 10 3494,28грн., тому розмір неустойки, про яку заявляє позивач, є необгрунтовано завищеним та значним у розмірі. Крім того, зазначає про те, що ним здійснено всі можливі заходи, які були направлені на добросовісне виконання зобов'язань за договором, відповідачем виправлено недоліки продукції та декілька разів намагався поставити цю продукцію позивачу, що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав.
Ухвалою колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2020 у справі № 904/1488/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Союзенергомаш" та ухвалено розгляд апеляційної скарги провести у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмово провадження.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 01.07.2018 між Публічним акціонерним товариством "Центренерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Союзенергомаш" укладений договір про закупівлю (поставку) товарів №121/59, відповідно до умов якого (п.1.1.) постачальник зобов'язується поставити покупцю товари (продукцію) згідно з умовами договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію, що поставляється відповідно до умов договору (а.с.15-22, т.1).
Відповідно до пункту 1.3 Договору, найменування (номенклатура, асортимент), ціна, кількість, строки (графік) поставки та інші характеристики продукції зазначені в додатках до договору.
Постачальник здійснює поставку продукції за умовами згідно з додатком до договору (пункт 3.1 Договору).
Місце, строк (графік) поставки продукції визначається в додатках до договору (пункт 3.2 договору).
Найменування (номенклатуру, асортимент), ціну, кількість, строки (графік) поставки та інші характеристики продукції сторони обумовили в Додатку №1 до Договору (а.с.23-27,т.1).
Згідно з пунктом 2 Додатку № 1, загальна вартість продукції з ПДВ складає 2 463 734,63 грн.
Пунктом 4 Додатку № 1 до договору передбачено, що постачальник здійснює поставку продукції залізницею (автомобільним транспортом) на умовах поставки(Зміївська ТЕС та Трипільська ТЕС) відповідно до Правил Інкотермс 2010.
Відповідно до пункту 5 Додатку № 1, строк поставки визначено протягом 30 днів з моменту отримання письмової заявки покупця, з можливістю дострокової поставки у період з 16.07.2018 по 15.11.2018.
Згідно з пунктом 9 Додатку № 1 до Договору, строк дії договору визначено до 31.01.2019.
Відповідно до пункту 3.3. Договору, фактичний об'єм кожної партії продукції зазначається у відповідній письмовій заявці покупця, яка є невід'ємною частиною даного договору.
Договору, датою поставки є дата підписання уповноваженими представниками сторін Акту приймання-передачі продукції. В разі якщо фактична передача продукції і дата підписання Акту-приймання-передачі продукції не співпадають до підписання Акту-приймання-передачі продукції (в тому числі період приймання продукції за кількістю та якістю), продукція вважається переданою покупцю на відповідальне зберігання (п.3.5).
Згідно пунктів 6.1., 6.2, 6.9. Договору, постачальник зобов'язаний передати (поставити) покупцеві продукцію, якість, номенклатура, асортимент, кількість, комплектність та інші характеристики якої відповідають умовам договору та вимогам чинного законодавства України.
Якість продукції повинна відповідати стандартам, ТУ, іншій технічній документації або зразкам, вимогам, що зазначені в договорі, а також іншим нормам, стандартам, регламентам і вимогам, встановленим діючими нормативними актами України та умовами даного договору.
В разі виявлення покупцем недоліків продукції під час її приймання, відповідні недоліки фіксуються сторонами в Акті приймання-передачі продукції.
Згідно п.6.10 договору, в разі виявлення недоліків продукції при відсутності представника постачальника, покупець повинен призупинити приймання продукції та терміново (не пізніше наступного робочого дня) повідомити постачальника про факт виявлення недоліків з пропозицією прибути для сумісного приймання-передачі продукції.
При відмові покупця від прийняття неякісної продукції, постачальник забезпечує вивезення продукції з території вантажоотримувача та оплачує (відшкодовує) покупцю всі витрати, які пов'язані з постачанням неякісної продукції (п.6.17 договору).
Відповідно до п.9.1. договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором, сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.
Пунктом 9.2 Договору сторони передбачили, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань щодо поставки продукції з постачальника стягується пеня у розмірі 2 відсотка вартості продукції, з якої допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад двадцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості, і крім цього, Постачальник відшкодовує всі понесені покупцем збитки, заподіяні затримкою виконання постачальником зобов'язань за цим договором, а у разі здійснення попередньої оплати постачальник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає покупцю кошти з урахування індексу інфляції і 3-х відсотків річних.
Відповідно до пункту 9.3. Договору за порушення постачальником умов зобов'язання щодо якості продукції стягується штраф у розмірі 20 відсотків від ціни неякісної продукції і, крім цього, постачальник відшкодовує всі понесені покупцем збитки.
Згідно п. 12.1 Договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками сторін і діє протягом строку, зазначеного в додатку до договору.
24.07.2018 ПАТ "Центренерго" направлено на адресу ТОВ "ВО "Союзенергомаш" заявку від 12.07.2018 № 23/2506 щодо поставки продукції на загальну суму 2 463 734,63 грн. (а.с.28-32, т.1).
За пунктом 5 Додатку № 1 до Договору строк поставки товару: протягом 30 днів з моменту отримання письмової заявки покупця, з можливістю дострокової поставки, у період з 16.07.2018 по 15.11.2018. Обсяги постачання можуть бути зменшені в залежності від реального фінансування видатків покупця.
Заявка від 12.07.2018 № 23/2506 щодо поставки продукції на загальну суму 2 463 734,63 грн. була отримана відповідачем 26.11.2018.
Враховуючи положення пункту 5 Додатку № 1 до Договору, постачальник мав поставити покупцю продукцію у строк до 26.12.2018 включно.
На виконання умов договору ТОВ "ВО "Союзенергомаш" здійснено поставку ПАТ "Центренерго" продукції, про що складені акти приймання-передачі товару на суму 2 360 240,35 грн.:
від 02.10.2018 на суму 454 175,12 грн. в кількості 7 шт.,
від 03.10.2018 на суму 266 552,63 грн. в кількості 6 шт.,
від 15.11.2018 на суму 107 636,71 грн. в кількості 2 шт.,
від 28.11.2018 на суму 754 875,89 грн. в кількості 2 шт.,
від 30.11.2018 на суму 777 000,00 грн. в кількості 1 шт.
Залишок продукції, а саме труба гнута 426х15 Т-903 ст. 20 у кількості 1 шт. вартістю 103 494,28 грн., було направлено відповідачем 04.12.2018 за видатковою накладною №СЕ-0000827 від 28.11.2018.
При проведенні вхідного контролю продукції від 03.12.2018 № 1431 (труба гнута 426х15 Т-903 ст. 20 у кількості 1 шт. вартістю 103 494,28 грн.), було встановлено, що дана продукція неякісна - не відповідає вимогам ТУ 14-3-460:2009 та кресленню Т-903. Наведене підтверджується висновком лабораторії металів Зміївської ТЕС ПАТ "Центренерго" №1431 від 03.12.2018.
Позивач повернув відповідачу трубу гнуту 426х15 Т-903 ст. 20 у кількості 1 шт. вартістю 103 494,28 грн. Згідно товаро-транспортній накладній №0376 від 11.12.2018 труба була вивезена з території покупця та передана відповідачу, про що складено Акт прийому-передачі з відповідального зберігання від 11.12.2018.
Відповідач надіслав на адресу позивача лист. №651 від 13.12.2018, яким повідомив Зміївську ТЕС, що труба гнута 426х15 Т-903 ст. 20 у кількості 1 шт. вартістю 103 494,28 грн. орієнтовно буде поставлена 14.12.2018.
При вхідному контролі з перевірки якості труби гнутої 426х15 Т-903 ст. 20 у кількості 1 шт., продукція виявилась неякісною, що підтверджується висновком №1466 від 14.12.2018.
Листом №10 від 17.01.2019 відповідач запросив представників позивача для сумісного вхідного контролю продукції на території ТОВ "ВО "Союзенергомаш". У відповідь позивачем було повідомлено про направлення своїх представників до відповідача для проведення вихідного контролю за місцем виробництва продукції (лист №22/87-335 від 18.01.2019).
При сумісному вихідному контролі труби гнутої 426х15 Т-903 ст. 20 у кількості 1 шт. було в черговий раз виявлено невідповідність на якість, що підтверджується актом від 21.01.2019.
Листом №27 від 21.01.2019 відповідач просив погодження позивача для виготовлення труби гнутої 426х15 Т-903 ст. 20, отримав згоду позивача від 22.01.2019 №22/102-413.
Станом на час звернення позивача з позовом до суду та станом на дату розгляду справи відповідач не здійснив поставку продукції, а саме: труби гнутої 426х15 Т-903 ст. 20 у кількості 1 шт. вартістю 103 494,28 грн.
Враховуючи невиконання відповідачем зобов'язань з своєчасної поставки продукції на суму 103 494,28 грн., позивачем нараховано останньому пеню за період з 27.12.2018 по 01.04.2019 у розмірі 2% від вартості непоставленої продукції у сумі 198 709,02 грн., штраф у розмірі 7% від вартості непоставленої продукції у сумі 7 244,60 грн. та відповідно до п.9.3. договору штраф у розмірі 20 % від ціни неякісної продукції у сумі 20698,86 грн.
Вказані нарахування відповідачем сплачені не були, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Справа неодноразово розглядалася судами.
Розглядаючи доводи апеляційної скарги, судова колегія враховує наступні положення діючого законодавства України.
Відповідно до ст.193 ГК України, ст.525, ст.526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться.
Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.
Відповідно до ч.1 ст.216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У даному випадку матеріалами справи доведено факт несвоєчасної поставки відповідачем обумовленої договором продукції на суму 103494,28грн., у зв'язку з чим позивачем обгрунтовано нараховано відповідачу пеню в сумі 198 709,02 грн., штраф в сумі 7 244,60 грн. та штраф у розмірі 20 % від ціни неякісної продукції в сумі 20698,86 грн.
Як вбачається з тексту апеляційної скарги, відповідач не заперечує проти правильності розрахунку штрафу в сумі 7244,60грн. та пені в сумі 198709,02 грн. або відсутності правових підстав для їх нарахування. Останній не згоден з висновком господарського суду про відсутність підстав для зменшення розміру нарахованих пені та штрафу до 10 відсотків від суми, яку вимагає стягнути позивач.
Як на підставі для зменшення розміру пені та штрафу саме до такого розміру, відповідач вказує, що ним здійснено всі можливі заходи, які були направлені на добросовісне виконання зобов'язань за договором поставки, виправлено недоліки продукції та декілька разів останній намагався поставити продукцію позивачу, при цьому, порушення вимог договору щодо якості поставленої продукції не спростовує факту поставки відповідної продукції позивачу в обумовлені договором строки, а лише має наслідком застосування до постачальника штрафних санкцій, передбачених договором за порушення умов щодо якості продукції.
Крім того, відповідач вказує про те, що позивач наразі не наполягає на виконанні відповідачем своїх зобов'язань з поставки зазначеної продукції, судовий спір щодо зобов'язання виконати в повному обсязі умови договору між сторонами на дату подання апеляційної скарги відсутній, що свідчить про відсутність будь-яких збитків у позивача, пов'язаних з неналежним виконанням відповідачем умов договору.
Колегія суддів вважає доводи скаржника безпідставними, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.3 ст.509 ЦК України, зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 р. № 7-рп/2013 слідує, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Відтак, інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.
Згідно із ч.3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Таким чином, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Тобто з системного аналізу вищевказаних норм слідує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Слід зазначити, що законодавчо не врегульований розмір можливого зменшення штрафних санкцій. При цьому, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Так, під час розгляду справи судом першої інстанції, відповідачем подано клопотання про зменшення розміру штрафу та пені до 10 відсотків від тієї суми, яку вимагає стягнути позивач.
Доводи, які викладені в клопотанні про зменшення розміру пені та штрафу, подібні тим, що викладені в апеляційній скарзі.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, приймаючи рішення про зменшення розміру пені на 50 процентів вірно взяв до уваги наступні обставини:
- часткову сплату нарахованих штрафних санкцій в сумі 20698,86грн.
- великий розмір нарахованих штрафу та пені порівняно із сумою невиконаного зобов'язання.
Слід зазначити, що при вирішенні питання про зменшення розміру пені, суд першої інстанції перевірив всі доводи сторін і врахував всі істотні обставини, а також інтереси сторін, які заслуговують на увагу, з огляду на що визнав за можливе реалізувати надане йому право та зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на 50%.
При цьому, задоволення місцевим господарським судом позовної вимоги про стягнення пені частково, свідчить про те, що суд в однаковій мірі врахував матеріальний стан та інтереси і позивача, і відповідача.
Враховуючи наведені норми права та обставини даної справи, колегія суддів підтримує висновок господарського про часткове задоволення заявленого клопотання та зменшення розміру пені на 50% до 99354,51грн.
З огляду на викладене підстави для скасування рішення місцевого господарського суду відсутні.
За наведених обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Рішення суду слід залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Союзенергомаш" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2020 року у справі №904/1488/19 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду лише з підстав передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.
Головуючий суддя С.Г. Антонік
Суддя О.Г. Іванов
Суддя О.В. Березкіна