КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
02 липня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 травня 2020 року, відносно
ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Рейханли провінції Хатай Республіки Туреччина, є громадянином Туреччини, одружений, має трьох малолітніх дітей, працює водієм у ТОВ «Фахрі Юмушак Транспорт», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України
за участю
прокурора - ОСОБА_8 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
перекладача - ОСОБА_9 ,
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУ НП в Київській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_11 , та продовжено підозрюваному ОСОБА_12 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18 липня 2020 року включно.
Як вказав в ухвалі слідчий суддя, враховуючи наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_13 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного ОСОБА_6 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих також враховуючи необхідність у проведенні ряду слідчих та експертних дій, встановленні всіх осіб, які можуть бути свідками у даному кримінальному провадженні, прийшов до висновку про наявність достатніх законних підстав для продовження строку тримання під вартою.
Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_5 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити ухвалу, якою обрати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.
Сторона захисту вражає вказану ухвалу незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
На думку апелянта, застосування запобіжного заходу до ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, а особливо продовження строку тримання під вартою, є безпідставним так як не має на меті забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, наведеним у ч.1 ст. 177 КПК України.
Захисник стверджує, що слідчий суддя безпідставно дійшов висновку про те, що слідчим доведено наявність обставин, які свідчать, що заявлені ризики, які виправдовують необхідність застосування та продовження запропонованого виду запобіжного заходу, продовжують існувати, оскільки слідчим не наведено жодного доказу того, що ОСОБА_14 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків в кримінальному провадженні.
Жодний із цих ризиків не існує та немає законних підстав вважати, що ОСОБА_14 буде переховуватися від суду, так як його паспорт знаходиться у слідчого, інших документів у підозрюваного немає. Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, він також не взмозі, оскільки всі докази стороною обвинувачення вже зібрані. Впливати на свідків по справі ОСОБА_14 фізично не може, оскільки не володіє ні українською, ні російською мовами, а також не збирається цього робити, оскільки вважає себе не винним в інкримінованому йому злочині.
Ризик незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні також, на думку захисника, не підтверджений належними доказами.
Як зазначає захисник, за два місяці тримання під вартою ОСОБА_6 слідчим було проведено з ним лише одну слідчу дію - слідчий експеримент. При цьому, слідчий не обґрунтовує, чому слідчий експеримент було проведено лише 13 травня 2020 року, а не раніше.
Посилання слідчого на матеріали справи, як на доказ доведеності обгрунтованості підозри ОСОБА_6 у вчинені ним злочину, на думку апелянта, є безпідставними, оскільки в справі не міститься жодного доказу, який би вказував на те, що ОСОБА_14 винний у скоєні ДТП.
Заслухавши доповідь судді щодо змісту ухвали слідчого судді, доводи підозрюваного та його захисника щодо обставин викладених в апеляційній скарзі, яку вони підтримали в судовому засіданні апеляційного суду за наведених у ній обставинах і просили про її задоволення, доводи прокурора про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді та необхідність залишити її без змін, апеляційної скарги - без задоволення, вивчивши матеріали провадження за клопотанням слідчого, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, у провадженні відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області перебуває кримінальне провадження №12020110000000195 від 26 березня 2020 року, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
26 березня 2020 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України та того ж дня ОСОБА_12 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
27 березня 2020 року слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва відносно підозрювано ОСОБА_15 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24травня 2020 включно.
Крім цього, 18 травня 2020 року до Шевченківського районного суду м. Києва подано клопотання про продовження строку досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до 4 місяців, тобто до 26 липня 2020 року.
15 травня 2020 року слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУ НП в Київській області ОСОБА_10 , за погодженням із прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_11 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_16 .
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 травня 2020 року вказане клопотання слідчого задоволено та продовжено підозрюваному ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18 липня 2020 року включно.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
Згідно з вимогами ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені статтею 219 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя суду першої інстанції встановив, що ОСОБА_14 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, що підтверджується долученими до клопотання матеріалами, сукупність яких є достатньою для продовження дії запобіжного заходу, оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились.
Також, слідчий суддя суду першої інстанції ретельно дослідив доводи клопотання слідчого відносно обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою. При цьому для завершення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні існує законодавчо встановлена необхідність у проведенні слідчих та процесуальних дій, обґрунтованість та необхідність яких перевірена та підтверджена в судовому засіданні матеріалами клопотання.
Як правильно вказав в ухвалі слідчий суддя, що підтверджується матеріалами справи, завершити досудове розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення не представляється можливим, оскільки на даний час у кримінальному провадженні не проведені всі необхідні та можливі слідчі та експертні дії, а саме: проводиться судово-медична експертиза щодо встановлення причини смерті ОСОБА_17 , висновок якої не отримано на даний час; проводиться судово-медична експертиза щодо встановлення причини смерті ОСОБА_18 , висновок якої не отримано на даний час; проводиться судова інженерно-транспортна експертизи за експертною спеціальністю «дослідження технічного стану транспортного засобу» - сідлового тягача марки «Mersedes-Benz 1840 LS 36», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та напівпричепу марки «BRF-iceberg brf 3a», реєстраційний номер НОМЕР_2 , висновок якої не отримано на даний час; проводиться судова інженерно-транспортна експертизи за експертною спеціальністю «дослідження деталей транспортних засобів» елементів освітлення автобуса «ПАЗ 320540-02» р.н. НОМЕР_3 , висновок якої не отримано на даний час; необхідно провести слідчі експерименти за результатами яких призначити та провести судову інженерно-транспортну експертизу за експертною спеціальністю «дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод»; після вилучення медичної документації постраждалих призначити та провести судово-медичні експертизи відносно ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 . Крім того, необхідно провести слідчі експерименти з учасниками дорожньо-транспортної пригоди, з урахуванням висновків судових експертиз та інших слідчих дій, в порядку ст. 279 КПК України, у кримінальному провадженні необхідно вирішити питання про зміну раніше повідомленої підозри; а також виконати інші слідчі та процесуальні дії, в яких виникне необхідність під час досудового розслідування кримінального провадження.
Результати таких процесуальних дій мають важливе значення для досудового розгляду кримінального провадження, за викладених обставин вбачається, що на даний час у кримінальному провадженні продовжують існувати обставини, із якими закон пов'язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.
Разом з цим, слідчий суддя врахував тяжкість злочину, обставини вчинення злочинів, дані про особу підозрюваного, та ті обставини, що на даній стадії досудового розслідування неможливо провести всі заплановані процесуальні дії, спрямовані на встановлення фактичних обставин справи, на підставі чого слідчий суддя дійшов висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
На підставі наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з рішенням слідчого судді місцевого суду щодо необхідності задоволення клопотання слідчого, оскільки він всебічно та у повному обсязі довів обставини, які виправдовують подальше обмеження права ОСОБА_14 перебувати на волі. Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи (рішення у справі "Мюллер проти Франції" п.п.35-45), а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до сталого висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Доводи захисника про відсутність обґрунтованої підозри та відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на матеріалах судового провадження. Слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Крім того, як встановлено колегією суддів апеляційного суду, обставини підозри судом з'ясовані в тій мірі, в якій закон на даному етапі кримінального провадження вимагає від слідчого судді.
Також, слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. При цьому місцевий суд не знайшов у висновках, які зробив орган досудового слідства, чогось очевидно необґрунтованого чи довільного. Не виявлено таких обставин і колегією суддів апеляційного суду.
Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії кримінального розслідування (рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства").
Всі інші обставини, згідно вимог КПК України будуть встановлюватись під час судового розгляду по суті.
Отже, істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно норм матеріального права з дотриманням в цілому вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження захисника, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає такими, що не тягнуть за собою скасування судового рішення, в зв'язку з чим приходить до остаточного висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 травня 2020 року, якою задоволено клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУ НП в Київській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_11 , та продовжено підозрюваному ОСОБА_12 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18 липня 2020 року включно, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
_______________ _______________ _____________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/2880/2020
Категорія: ст. 199 КПК України
Слідчий суддя у суді першої інстанції - ОСОБА_23
Доповідач в суді апеляційної інстанції - ОСОБА_1