02 липня 2020 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 759/3416/19
номер провадження: 22-ц/824/7284/2020
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),
суддів: Мережко М.В., Савченка С.І.,
за участю секретаря - Орел П.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «ПЗУ Україна» - Козацької Тетяни Сергіївни на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 25 лютого 2020 року у складі судді Петренко Н.О., у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 , третя особа: приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Здорово», про відшкодування майнової шкоди,
У лютому 2019 року приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі - ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна») звернулось до суду з указаним позовом, у якому просило стягнути із ОСОБА_1 на свою користь завдану майнову шкоду у розмірі 131 461 грн 15 коп.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 25 лютого 2020 року позовну заяву ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» залишено без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник ПрАТ «Страхової компанії «ПЗУ Україна» - Козацька Т.С.подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що 10 квітня 2019 року представник ПрАТ «Страхової компанії «ПЗУ Україна» направив на адресу суду першої інстанції заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника. Вказує, що у мотивувальній частині ухвали суд першої інстанції зазначив, що представник відповідача заявив клопотання про залишення позову без розгляду, посилаючись на те, що явку позивача визнано судом обов'язковою, так як необхідно з'ясувати ряд питань, а представник позивача в судові засідання не з'являється. Зазначає, що, задовольнивши вказане вище клопотання відповідача та залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не зазначив яким чином неявка представника позивача у судові засідання перешкоджала вирішенню даного спору по суті, зокрема, чи була необхідність надання особисто представником пояснень суду з конкретних питань, які стосуються спірних правовідносин, не вказано судом про неможливість або наявність істотних перешкод для розгляду спору по суті заявлених вимог відповідно, тобто, за наявними в ній матеріалами.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Стащук В.А. зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про залишення позовної заяви без розгляду з тих підстав, що належним чином повідомлений позивач про дату, час і місце судових засідань, не направив свого представника, про причини неявки суду не повідомив,хоча його явка судом визнана обов'язковою. Такий висновок суду узгоджується із положеннями п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Преставник ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судових повісток (а.с.188-190).
19 червня 2020 року на адресу Київського апеляційного суду від представника ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» - Козацької Т.С. надійшла заява про розгляд справ без участі представника позивача (а.с.193-194).
Представник третьої особи: приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово» (далі - ПрАТ «Страхова компанія «Здорово») у судове засідання не з'явився. Апеляційним судом направлялася судова повістка про виклик ПрАТ «Страхова компанія «Здорово» на його офіційну юридичну адресу (а.с.187). На адресу апеляційного суду повернувся конверт із судовою повісткою, адресованою ПрАТ «Страхова компанія «Здорово», який повернуто поштовим відділенням з відміткою, що адресат за зазначеною адресою не проживає (а.с.191-192), що у свою чергу відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України вважається врученням судової повістки.
Зважаючи на вимоги ч.2 ст.372 ЦПК України, якою передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів визнала неявку учасників справи такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, враховуючи доводи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з положеннями ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Однак суд першої інстанції належним чином вимог закону не виконав, прийняв судове рішення без дотримання норм процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що у лютому 2019 року приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» звернулось до суду з указаним позовом, у якому просило стягнути із ОСОБА_1 на свою користь завдану майнову шкоду у розмірі 131 461 грн 15 коп.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України особа, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
З матеріалів справи вбачається, що 12 квітня 2019 року представник ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» - Козацька Т.С. через канцелярію суду першої інстанції подала заяву про розгляду справи за відсутності представника позивача (а.с.121).
Протокольною ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 22 травня 2020 року явку представника позивача визнано обов'язковою та розгляд справи відкладено до 17 вересня 2019 року на 11 год 00 хв., що підтверджується протоколом судового засідання від 22 травня 2020 року (а.с.124).
Того ж дня, тобто, 22 травня 2020 року, Святошинський районний суд міста Києва направив на адресу ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» лист, у якому зазначив, що оскільки відповідач заперечує проти позову та має ряд клопотань, які підлягають обговоренню за участю представника позивача, який не з'явився у судове засідання, явку представника ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» визнано обов'язковою (а.с.125).
24 травня 2009 року ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» отримало вказаний вище лист Святошинського районного суду міста Києва від 22 травня 2020 року (а.с. 127).
По справі встановлено, що протокольною ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 17 вересня 2019 року у зв'язку з неявкою представника ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» у судове засідання, призначене на 17 вересня 2019 року об 11 год 00 хв., розгляд справи відкладено до 18 листопада 2019 року на 10 год 00 хв.(а.с.128).
У зв'язку з неявкою представника ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» у судове засідання, призначене на 18 листопада 2019 року о 10 год 00 хв., протокольною ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року розгляд справи відкладено до 25 лютого 2019 року о 12 год 00 хв. (а.с.142).
Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що позивач, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судових засідань, призначених на 17 вересня 2019 року, 18 листопада 2019 року та 25 лютого 2020 року, не направив свого представника, про причини неявки суду не повідомив, належних та допустимих доказів поважності причин неявки суду не надав, а оскільки у судовому засіданні 25 лютого 2020 року представник відповідача заявив клопотання про залишення позову без розгляду, посилаючись на те, що явку позивача визнано судом обов'язковою для з'ясування ряду питань, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду на підставі ч.5 ст.223 ЦПК України, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.
Проте з вказаними висновками суду першої інстанції погодитись не можна з таких підстав.
Згідно з ч.5 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Правовий аналіз наведених вище норм процесуального права свідчить про те, що правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише в разі повторної неявки позивача, який належним чином повідомлений про розгляд справи, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача, явка якого визнана обов'язковою має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Залишаючи позовну заяву ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна без розгляду, суд першої інстанції не здійснив оцінки того, яким чином нез'явлення представника позивача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору на підставі наявних у суду матеріалів відповідно до положень ч.3 ст.211 ЦПК України.
До того ж відповідно до п.3 ч.1 ст.210 ЦПК України ухвала суду, що постановляється як окремий документ, складається з мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.
Тобто, в ухвалі суд першої інстанції зобов'язаний навести мотиви, з яких суд дійшов висновку, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу, оскільки інакше буде порушено вимоги ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як мотивування судового рішення.
Проте суд першої інстанції не навів мотивів того, яким чином нез'явлення представника позивача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору на підставі наявних у суду матеріалів.
Отже, постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції допустив порушенням норм процесуального права.
Відповідно до положень ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, тому вона підлягає скасуванню на підставі ст.379 ЦПК України, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,
Апеляційну скаргу представника приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «ПЗУ Україна» - Козацької Тетяни Сергіївни задовольнити.
Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 25 лютого 2020 рокускасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий
Судді: