"09" грудня 2009 р.Справа № 15/92-1769
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Бучинської Г.Б.
Розглянув справу
а позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Украса" вул. Чернишова, 9-А, м. Рівне, 33001
до відповідача Приватного підприємства "Продекспорт" вул. Живова, 15а, м. Тернопіль, 46008
про стягнення 14.681,71 грн. основного боргу, 681,57 грн. пені, 140,05 грн. 3% річних та 1.000 грн. послуги адвоката.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
Суть справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Украса", вул. Чернишова, 9-А, м. Рівне звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства "Продекспорт", вул. Живова, 15а, м. Тернопіль про стягнення 14.681,71 грн. основного боргу, 681,57 грн. пені, 140,05 грн. 3% річних та 1.000 грн. послуги адвоката.
Сторони відповідно до ст. 64 ГПК України повідомлені про місце і час розгляду справи.
Відповідач без поважних причин витребуваних ухвалами суду від 24.09.2009р., 07.10.2009р. та 28.10.2009р. матеріалів не подав, повноважний представник в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:
Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи -підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Украса" вул. Чернишова, 9-А, м. Рівне, зареєстрований Виконавчим комітетом Рівненської міської ради 29.06.2006р., що підтверджується довідкою головного управління статистики у Тернопільській області № 001240 від 14.08.2007р., а тому наділений правом на звернення до суду за захистом своїх прав.
Як вбачається з матеріалів справи, між Приватним підприємством "Продекспорт", вул. Живова, 15а, м. Тернопіль (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Украса" вул. Чернишова, 9-А, м. Рівне (продавець), 16.03.2009 року укладено договір постачання № 84912, відповідно до якого сторони взяли на себе зобов'язання:
- позивач, як "Продавець" зобов'язується передавати (поставити, продати) товари у власність Покупця на умовах та в строки, встановлені Договором, а Покупець в порядку та строки встановлені Договором, зобов'язується прийняти товар і оплатити його, за цінами зазначеними в додатку № 1 (п. 1.1 Договору).
Пунктом 12.1. договору сторони передбачили, що даний договір чинний з 01.01.2009р. до 31.12.2009р..
Як випливає із матеріалів справи позивач на виконання взятих зобов'язань відпустив, а відповідач прийняв товарно -матеріальні цінності, що підтверджується видатковими накладними № ПН-0001218 від 17.03.2009р. на суму 3.536,40 грн., № ПН-0001235 від 17.03.2009р. на суму 9.744,48 грн., № ПН-0001216 від 17.03.2009р. на суму 4.158,60 грн., № ПН-0001217 від 17.03.2009р. на суму 4.543,32 грн., № ПН-0001717 від 08.04.2009р. на суму 3.434,40 грн., а всього на загальну суму 25.417,20 грн..
Факт отримання товару підтверджений відповідачем, про що свідчить підпис повноважного представника Приватного підприємства "Продекспорт" вул. Живова, 15а, м. Тернопіль та відтиск печатки даної юридичної особи на представлених позивачем накладних.
Відповідачем згідно накладних повернення постачальнику № 20-41173 від 01.05.2009р., № 20-41183 від 30.04.2009р. повернуто частину товару на загальну суму 6.793,80 грн..
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем виникло зобов'язання постачання, згідно якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України та ст. 265 Господарського кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).
Розділом 8 договору сторони визначили порядок розрахунків за товар, зокрема згідно п. 8.1. Покупець здійснює розрахунки з Продавцем за поставлений товар по проходженню 45 календарних днів з моменту здійснення постачання товару.
Всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач свої зобов'язання по договору постачання № 84912 від 16.03.2009р. виконав частково, в сумі 4.156 грн., і станом на час розгляду справи в суді ним залишається неоплаченою сума 14.467,40 грн..
Таким чином, доводи позивача про порушення його майнових прав на суму 14.467,40 грн. є правомірними, документально підтвердженими та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку.
Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. При цьому неустойкою (штрафом, пенею) визнається, визначена договором або актом цивільного законодавства, грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Покупець, що несвоєчасно розплатився з Продавцем за наданий вчасно товар, сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,04 % від суми проплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу (п. 10.1 договору).
У зв'язку з наведеним та відповідно до ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України від 16.01.2003р., який набрав чинності з 01.01.2004р., за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання 681,57 грн. із врахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. (у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України).
Також, згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У судовому засіданні знайшло підтвердження, що відповідачем на час звернення позивача до суду не виконано взятих на себе зобов'язань в частині оплати вартості поставленого товару, таким чином допущено прострочення виконання грошових зобов'язань перед позивачем, що дає правові підстави останньому застосувати до відповідача відповідальність, передбачену статтею 625 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення 214,31 грн. інфляційних нарахувань за травень -липень 2009р. та 140,05 грн. річних за травень -липень 2009р. такими, що підлягають до задоволення.
Враховуючи, що відповідач не спростував наявності заборгованості за поставлений товар, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Украса" вул. Чернишова, 9-А, м. Рівне, щодо стягнення з Приватного підприємства "Продекспорт" вул. Живова, 15а, м. Тернопіль -14.467,40 грн. основного боргу, 681,57 грн. пені, 140,05 грн. 3% річних та 214,31 грн. інфляційних нарахувань обґрунтованими, підтвердженими документально та такими, що підлягають до задоволення.
В частині стягнення 1.000 грн. послуг адвоката в позові відмовляється так як не надано доказів їх надання.
Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.
З огляду на наведене, керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 509, 526, 546 -551, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 173, 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 22, 32, 33, 43 - 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1.Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Стягнути з Приватного підприємства "Продекспорт", вул. Живова, 15а, м. Тернопіль, код 30047671 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Украса" вул. Чернишова, 9-А, м. Рівне, код 30047671-14.467,40 грн. основного боргу, 681,57 грн. пені, 140,05 грн. 3% річних та 214,31 грн. інфляційних нарахувань,155,03 грн. державного мита та 221,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.В частині стягнення 1.000 грн. послуг адвоката в позові відмовити.
4.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).
5.Накази видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
6.На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "21" грудня 2009 року через місцевий господарський суд.
Суддя