"21" грудня 2009 р.Справа № 15/132-2126
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Бучинської Г.Б.
Розглянув справу
За позовом Приватного малого підприємства фірми "Демаркет Б-ХХ", вул. 8-го березня, 190, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69081
до відповідача Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод", с. Зарубинці, Збаразький район, Тернопільська область, 47343
про стягнення 180.632,54 грн. заборгованості, 5.985,61 грн. пені та 1.445,06 грн. інфляційних збитків, 3.000 грн. адвокатських послуг
за участю представників сторін:
позивача: Адвокат Тіунов С.М. -довіреність № б/н від 19.10.09р.;
відповідача: не з'явився
Суть справи:
Приватне мале підприємство фірма "Демаркет Б-ХХ", вул. 8-го березня, 190, м. Запоріжжя, Запорізька область,звернулося з позовом до Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод", с. Зарубинці, Збаразький район, Тернопільська область, про стягнення 180.632,54 грн. заборгованості, 5.985,61 грн. пені та 1.445,06 грн. інфляційних збитків, 3.000 грн. адвокатських послуг.
Сторони відповідно до ст. 64 ГПК України повідомлені про місце і час розгляду справи.
В розпочатому судовому засіданні учаснику судового процесу роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 811 ГПК України.
За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач без поважних причин витребуваних ухвалами суду від 18.11.2009р. та 02.12.2009р. матеріалів не подав, повноважний представник в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:
Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи -підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Позивач -Приватне мале підприємство фірма "Демаркет Б-ХХ", вул. 8-го березня, 190, м. Запоріжжя, Запорізька область, зареєстрований Виконавчим комітетом Запорізької міської ради 13.11.1992р., що підтверджується довідкою Головного управління статистики у Запорізькій області АА № 067495 від 22.12.2008р. та свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, а тому наділений правом на звернення до суду за захистом своїх прав.
Як вбачається з матеріалів справи, між Приватним малим підприємством фірмою "Демаркет Б-ХХ", вул. 8-го березня, 190, м. Запоріжжя, Запорізька область (Постачальник) та Державним підприємством "Зарубинський спиртовий завод", с. Зарубинці, Збаразький район, Тернопільська область (Покупець), 03.07.2009 року укладено договір постачання товару № 030709/1, відповідно до якого сторони взяли на себе зобов'язання: - позивач, як "Продавець" зобов'язується поставити Покупцю ізопропіловий спирт (далі товар), а Покупець зобов'язався прийняти і оплатити товар на умовах передбачених цим договором (п. 1.1 Договору).
Пунктом 6.1. договору сторони передбачили, що даний договір чинний до 21.08.2009р..
28.07.2009р. між Приватним малим підприємством фірмою "Демаркет Б-ХХ", вул. 8-го березня, 190, м. Запоріжжя, Запорізька область (Постачальник) та Державним підприємством "Зарубинський спиртовий завод", с. Зарубинці, Збаразький район, Тернопільська область (Покупець), укладено договір постачання товару № 280709/1, відповідно до якого сторони взяли на себе зобов'язання: - позивач, як "Продавець" зобов'язується поставити Покупцю ізопропіловий спирт (далі товар), а Покупець зобов'язався прийняти і оплатити товар на умовах передбачених цим договором (п. 1.1 Договору).
Пунктом 6.1. договору сторони передбачили, що даний договір чинний до 21.08.2009р..
29.07.2009р. між Приватним малим підприємством фірмою "Демаркет Б-ХХ", вул. 8-го березня, 190, м. Запоріжжя, Запорізька область (Постачальник) та Державним підприємством "Зарубинський спиртовий завод", с. Зарубинці, Збаразький район, Тернопільська область (Покупець), укладено договір постачання товару № 290909/1, відповідно до якого сторони взяли на себе зобов'язання: - позивач, як "Продавець" зобов'язується поставити Покупцю ізопропіловий спирт (далі товар), а Покупець зобов'язався прийняти і оплатити товар на умовах передбачених цим договором (п. 1.1 Договору).
Пунктом 6.1. договору сторони передбачили, що даний договір чинний до 21.08.2009р..
Позивач на виконання взятих зобов'язань по вищезазначених договорах відпустив, а відповідач прийняв через свого представника Кіндратюк Р.М. (довіреності № 00055 від 06.08.2009р., № 00056 від 06.08.2009р., № 00057 від 06.08.2009р.) товарно-матеріальні цінності, що підтверджується видатковими накладними № 50800036 від 05.08.2009р. на суму 63.544,18 грн., № 50800037 від 05.08.2009р. на суму 63.544,18 грн. та № 50800038 від 05.08.2009р. на суму 63.544,18 грн., а всього на суму 190.632,54 грн..
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем виникло зобов'язання постачання, згідно якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України та ст. 265 Господарського кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).
Розділом 2 вищезазначених договорів сторони визначили порядок розрахунків за товар, зокрема згідно п. 2.3. оплата проводиться Покупцем на умовах відстрочки платежу 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту отримання продукції шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.
Всупереч згаданих приписів закону, положень укладених між сторонами договорів, відповідач свої зобов'язання по договорах постачання № 030709/1 від 03.07.2009р., № 280709/1 від 28.07.2009р. та № 290909/1 від 29.07.2009р. виконав частково на суму 10.000 грн., що підтверджується копією банківської виписки, і станом на час розгляду справи в суді ним залишається неоплаченою сума 180.632,54 грн..
Таким чином, доводи позивача про порушення його майнових прав на заявлену суму (180.632,54 грн.) є правомірними, документально підтвердженими та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку.
Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. При цьому неустойкою (штрафом, пенею) визнається, визначена договором або актом цивільного законодавства, грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Так, згідно п. 4.33 укладених між сторонами договорів, при простроченні строків оплати або поставки винна сторона сплачує пеню в розмірі 0,2 % (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за яких нараховується пеня) від суми простроченого платежу або ж недопоставленого товару за кожен день прострочки або недопоставки.
У зв'язку з наведеним та відповідно до ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України від 16.01.2003р., який набрав чинності з 01.01.2004р., за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за період 23.08.2009р. по 20.10.2009р. відповідачу нарахована пеня в сумі 5.985,61 грн. із врахуванням вимог Закону України " Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. (у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України).
Також, згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У судовому засіданні знайшло підтвердження, що відповідачем на час звернення позивача до суду не виконано взятих на себе зобов'язань в частині оплати вартості поставленого товару, таким чином допущено прострочення виконання грошових зобов'язань перед позивачем, що дає правові підстави останньому застосувати до відповідача відповідальність, передбачену статтею 625 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення 1.445,06 грн. інфляційних нарахувань за вересень 2009р. такими, що підлягають до задоволення.
Також, позивач просить стягнути з відповідача 3.000 грн. адвокатських послуг. В підтвердження понесення витрат на оплату послуг адвоката долучені свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 472 від 20.04.2004р., договір про надання правової допомоги № 19.10/01 від 19.10.2009 р., акт про надання юридичних послуг № 11.12/1 від 11.12.2009 р. та прибутковий касовий ордер від 19.10.2009р. про сплату 3.000 грн..
У відповідності до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються, зокрема і з оплати послуг адвоката. Стаття 49 цього кодексу встановлює, що суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.
Отже, позовні вимоги щодо відшкодування судових витрат по сплаті послуг адвоката в сумі 3.000 грн. підлягають задоволенню.
Враховуючи, що відповідач не спростував наявності заборгованості за поставлений товар, суд вважає позовні вимоги Приватного малого підприємства фірми "Демаркет Б-ХХ", вул. 8-го березня, 190, м. Запоріжжя, Запорізька область, щодо стягнення з Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод", с. Зарубинці, Збаразький район, Тернопільська область -180.632,54 грн. заборгованості, 5.985,61 грн. пені та 1.445,06 грн. інфляційних збитків, 3.000 грн. адвокатських послуг обґрунтованими, підтвердженими документально та такими, що підлягають до задоволення.
Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
З огляду на наведене, керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 509, 526, 546 -551, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 173, 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 22, 32, 33, 43 - 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1.Позовні вимоги задовольнити.
2.Стягнути з Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод", с. Зарубинці, Збаразький район, Тернопільська область, код 00375065 на користь Приватного малого підприємства фірми "Демаркет Б-ХХ", вул. 8-го березня, 190, м. Запоріжжя, Запорізька область, код 13634054 -180.632,54 грн. заборгованості, 5.985,61 грн. пені та 1.445,06 грн. інфляційних збитків, 3.000 грн. адвокатських послуг, 1.880,63 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).
4.Накази видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
5.На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "24" грудня 2009 року через місцевий господарський суд.
Суддя