33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"21" грудня 2009 р. Справа № 14/53
за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Рівнебудресурси"
до відповідача Акціонерного Комерційного Інноваційного банку "УкрСиббанк"
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне підприємство "Пріоритет"
про визнання недійсним договору іпотеки
Суддя
Представники:
Від позивача : не з'явився
Від відповідача : представник по довіреності Матвєєв С. О.
Від третьої особи : не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Акціонерне товариство закритого типу "Рівнебудресурси" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Акціонерного Комерційного Інноваційного банку "УкрСиббанк". Позивач просить визнати Договір іпотеки № 13408 (нерухомого майна), укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та Акціонерним товариством закритого типу "Рівнебудресурси" 15 лютого 2008 року, недійсним.
Свої вимоги позивач обгрунтовує наступним.
15 лютого 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (іпотекодержатель) та Акціонерним товариством закритого типу "Рівнебудресурси" (іпотекодавець) укладено Договір іпотеки № 13408 (нерухомого майна).
Договір іпотеки укладено в забезпечення виконання грошових зобов'язань за Генеральним договором про надання кредитних послуг № 11299226000 від 15.02.2008 року, укладеного між ПП "Пріоритет" та іпотекодержателем.
Згідно з умовами Договору іпотеки від 15.02.2008 року, АТЗТ "Рівнебудресурси" (іпотекодавець) передало в іпотеку нерухоме майно:
- будівлі прохідної на центральному складі (літ. В), що знаходиться за адресою: вул. Штейнгеля, 3а, с. Городок, Рівненський район, Рівненська, область, загальною площею 63, 9 кв. м.;
- матеріальний склад з прибудовою побутових приміщень (літ. Г, Д), що знаходиться за адресою: вул. Штейнгеля, 3а, с. Городок, Рівненський район, Рівненська, область, загальною площею 2 891, 1 кв. м.;
- будівля мехмайстерень (літ. Є), що знаходиться за адресою: вул. Штейнгеля, 3а, с. Городок, Рівненський район, Рівненська, область, загальною площею 1 653, 8 кв. м.,
а АКІБ "УкрСиббанк" (іпотекодержатель) набуло, в свою чергу, право, в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами ПП "Пріоритет".
Загальна вартість предмета іпотеки склала 4 164 300, 00 грн.
Укладення спірного Договору іпотеки відбулося на підставі Протоколу №1 засідання спостережної ради АТЗТ "Рівнебудресурси" від 21 січня 2008 року, відповідно до якого прийнято рішення про передачу в заставу нерухомого майна, що є предметом Договору іпотеки № 13408 від 15.02.2008 року, що знаходиться за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городок, вул. Штейнгеля, 3а, для забезпечення кредиту юридичної особи ПП "Пріоритет" у РФ АКІБ "УкрСиббанк", а саме: будівлі прохідної на центральному складі, матеріальний склад з прибудовою побутових приміщень та будівлю мехмайстерень.
Проте, на думку позивача, прийняття рішення про укладення договору іпотеки від 15.02.2008 року, як і сам Договір, вчинені з порушенням вимог чинного законодавства, що стверджується таким.
Згідно з статтею 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Як встановлено частиною першою статті 89 Господарського кодексу України, управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники вариства.
Відповідно до пункту 8.3.1. Статуту АТЗТ "Рівнебудресурси" до виключної компетенції спостережної ради Товариства передано вирішення питання, зокрема про затвердження договорів (угод) на суму, що перевищує 25 % статутного фонду товариства (а не вартості його майна). Згідно з частиною другою статті 159 Цивільного кодексу України, в якій визначено перелік питань, що відносять до виключної компетенції загальних зборів, також встановлено, що до виключної компетенції загальних зборів товариства статутом товариства та законом може бути віднесено вирішення цих питань.
Питання, віднесені законом до виключної компетенції загальних зборів акціонерів, не можуть бути передані ними для вирішення іншим органам товариства.
У силу вимог пункту другого частини другої статті 98 Цивільного кодексу України, відчуження майна товариства на суму, що становить 50 і більше відсотків майна товариства приймається більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, зазначає позивач у позовній заяві, вирішення питання про відчуження майна товариства, що становить 50% та більше, віднесено чинним законодавством України до виключної компетенції загальних зборів акціонерів товариства, а рішення з зазначеного питання приймається кваліфікованою більшістю.
Згідно зі статтею 139 Господарського кодексу України передбачено, що майном товариства визначається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), що мають вартісне визначення, виробляються або використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються у їх балансі.
Як встановлено пунктом 3.3. Статуту Товариства, майно Товариства складається з основних засобів ат оборотних коштів, а також інших матеріальних цінностей, вартість яких відображається в балансі Товариства, та належить йому на праві власності або повного господарського відання.
Відповідно до даних балансу АТЗТ "Рівнебудресурси" за 2007 рік, який передував укладенню спірного Договору, сукупна вартість майна (основних засобів) позивача, становила 1 834, 3 тис. грн.
Відтак, позивач вважає, що Спостережна рада АТЗТ "Рівнебудресурси" не мала повноважень приймати рішення про погодження договорів (надання дозволу), предметом яких є 50 та більше відсотків вартості майна товариства.
Спостережна рада, на думку позивача, вийшла за межі своїх повноважень, обмеження щодо яких встановлені законом, та порушила приписи частини другої статті 98 Цивільного кодексу України.
Зважаючи на той факт, що наслідком невиконання основного зобов'язання ПП "Пріоритет" є звернення стягнення на заставлене майно, то Договір іпотеки передбачає відчуження майна іпотекодержателем, що є його предметом.
Будь-яких рішень загальних зборів АТЗТ "Рівнебудресурси", на яких вирішувалося б питання про передачу в заставу нерухомого майна, що є предметом Договору іпотеки № 13408 від 15.02.2008 року, що знаходиться за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городок, вул. Штейнгеля, 3а для забезпечення виконання зобов'язань ПП «Пріоритет» за Генеральним договором про надання кредитних послуг № 11299226000 від 15.02.2008 року, у порядку, встановленому чинним законодавством України, не приймалося.
Також, у подальшому жодних рішень щодо схвалення Договору іпотеки від 15.02.2008 року на загальних зборах акціонерів АТЗТ "Рівнебудресурси" не приймалося, а отже, спірний договір не може створювати, змінювати, припиняти цивільні права та обов'язки АТЗТ "Рівнебудресурси", оскільки вчинений з грубим порушенням вимог чинного законодавства України.
Відповідно до пункту дев'ятого Роз'яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" № 02-5/111 від 12.03.1999 року підписання особою (органом юридичної особи) угоди без відповідних повноважень, а також з порушенням наданих їй повноважень може бути підставою для визнання укладеної угоди недійсною як такої, що не відповідає вимогам закону.
Частинами першою та третьою статті 92 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Враховуючи, що обмеження щодо відчуження майна товариства на суму, що становить 50 і більше відсотків майна товариства, встановлено законом - Цивільним кодексом України, отже, підстав для застосування частини третьої статті 92 Цивільного кодексу України немає, оскільки РФ АКІБ "УкрСиббанк" за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Таким чином, позивач вважає, що укладення спірного Договору іпотеки від 15.02.2008 року на підставі рішення Спостережної ради від 21 січня 2008 року, є таким, що суперечить положенням чинного законодавства України, оскільки відбулося з порушенням наданих органу управління - Спостережній раді повноважень (компетенції).
Враховуючи викладене, АТЗТ "Рівнебудресурси" вважає, що є всі підстави для визнання Договору іпотеки № 13408 (нерухомого майна) від 15.02.2008 року, укладеного з Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", недійсним в судовому порядку.
Окрім того, у позовній заяві зазначено, що іпотекодавець - АТЗТ "Рівнебудресурси" поручився за виконання зобов'язань ПП "Пріоритет" згідно з Генеральним договором про надання кредитних послуг № 11299226000 від 15.02.2008 року, укладеним з РФ АКІБ "УкрСиббанк", в межах ліміту, що дорівнює 477 702, 00 доларів США (п. 1.1. Генерального договору).
Разом з тим, кредити ПП "Пріоритет" відповідно до Додаткових угод № 11299272000 від 15.02.2008 року, № 11300578000 від 18.02.2008 року, № 11300699000 від 18.02.2008 року надавалися в гривнях. Загальний розмір наданого кредиту склав 2 400 000, 00 гри. (непогашений залишок 2 094 442, 00 грн.).
Сторонами Генерального договору чітко обумовлено суму та її валюту, в межах якої іпотекодержатель взяв на себе зобов'язання надати ПП "Пріоритет", а позивач, у свою чергу, поручився за її виконання.
Враховуючи, що кредит не надавався в обумовленій валюті (доларах), АТЗТ "Рівнебудресурси" вважає, що не несе відповідальності, як майновий поручитель, за виконання ПП "Пріоритет" грошових зобов'язань згідно з Генеральним договором, отриманих в гривнях.
До винесення рішення зі спору від відповідача надійшов відзив № 72-11 від 08.05.2009 року на позовну заяву по справі № 14/53 про визнання недійсним Договору іпотеки № 13408 від 15.02.2008 року.
У даному відзиві зазначено, що Акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк" не погоджується з позовними вимогами Акціонерного товариства закритого типу АТЗТ “Рівнебудресурси” та просить відмовити в позові з наступних причин.
15 лютого 2008 року між АКІБ „УкрСиббанк” (Іпотекодержатель) та майновим поручителем ПП “Пріоритет” - АТЗТ “Рівнебудресурси” був укладений договір іпотеки № 13408 посвідчений приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Скоромною Ю. А. р. № 437, згідно якого АТЗТ "Рівнебудресурси" (іпотекодавець) передало в іпотеку нерухоме майно.
Згоду на залучення АТЗТ “Рівнебудресурси” майновим поручителем по кредитним зобов'язанням ПП “Пріоритет” та передачу в іпотеку нерухомого майна надала спостережна рада АТЗТ “Рівнебудресурси”, про що складений Протоколом № 1 засідання спостережної ради АТЗТ “Рівнебудресурси” від 21.01.2008 року.
Ствердження позивача про те, що спостережна рада не мала повноважень приймати рішення про підписання договору іпотеки і що таке питання відноситься виключно до повноважень загальних зборів акціонерів не відповідає дійсності та вимогами закону.
У відповідності до п. 8.3.1. Статуту до виключної компетенції Спостережної ради товариства входить затвердження договорів (угод) на суму що перевищує 25 % статутного фонду товариства.
Посилання позивача, на те, що відповідно до статті 159 Цивільного кодексу України, відчуження майна, що становить більш ніж 25% статутного фонду відноситься до виключної компетенції загальних зборів акціонерів не має значення для справи, оскільки договір іпотеки не є договором відчуження майна.
Відчуження майна передбачає зміну власника майна відразу після підписання договору. Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" - іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Тобто за загальними правилами цивільного законодавства передбачається сумлінне виконання зобов'язань. Забезпечення виконання, у тому числі і у вигляді іпотеки, є не вид стягнення майна, а додатковий стимул не порушувати взяті на себе зобов'язання.
При посвідченні договору іпотеки № 13408 від 15.02.2008 року Приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Скоромною Ю. А. був встановлений факт дієздатності, правоздатності юридичних осіб (АКІБ “УкрСиббанк” і АТЗТ “Рівнебудресурси”), також перевірено повноваження представників юридичних осіб.
Відповідач звертає увагу суду на те, що директор ПП "Пріоритет" (одержувач кредиту) та директор АТЗТ “Рівнебудресурси” (іпотекодавець) на момент підписання угод та на момент подачі позову є одною і тією ж особою. АКІБ "УкрСиббанк” вважає, що даний позов наданий не для встановлення приведення правовідносин у відповідності до діючого законодавства, а виключно з метою уникнути фінансової відповідальності за неналежне виконання зобов'язань.
На підставі вищенаведеного, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог АТЗТ “Рівнебудресурси”.
Позивач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Приватне підприємство "Пріоритет" у судове засідання повторно не з'явилися.
Позивач про час місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 3300105281999, наявне у матеріалах справи.
Статтею 22 ГПК України встановлено права та обов'язки сторін в судовому процесі. Зокрема вказаною статтею передбачено, що сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Відповідно до норм вказаної статті сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Не забезпечивши явку свого представника в судове засідання позивач не виявив бажання скористатися наданими йому вищевказаними нормами ГПК правами. Вказані дії позивача свідчать про недобросовісне користування належними йому, як стороні у судовому процесі, процесуальними правами.
Ухвала господарського суду Рівненської області від 08 грудня 2009 року про відкладення розгляду даної справи повернулася від Приватного підприємства "Пріоритет" за закінченням терміну зберігання.
У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
У пункті 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 року № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" зазначено, що законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Приватне підприємство "Пріоритет" не довело до відома господарського суду про зміну свого місцезнаходження, тому суд вважає за можливе розглянути заяву відповідача про відстрочку виконання рішення за відсутності позивача.
Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини на яких грунтуються його заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
15 лютого 2008 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ПП “Пріоритет” в особі директора Кинали Сергія Дмитровича було укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг № 11299226000 та додаткові угоди до нього: № 1129927000 від 15.02.2008 року, № 11299226000 від 18.02.2008 року, № 11299226000 від 18.02.2008 року, у відповідності до якого позичальник отримав кредит (грошові кошти) в національній валюті в загальній сумі 2 400 000, 00 (два мільйона чотириста тисяч) гривень 00 коп.
В забезпечення виконання зобов'язань ПП “Пріоритет” за кредитним договором 15 лютого 2008 року між АКІБ "УкрСиббанк" (іпотекодержатель) та майновим поручителем ПП “Пріоритет” - АТЗТ “Рівнебудресурси” в особі голови правління АТЗТ “Рівнебудресурси” Кинали С. Д. був укладений договір іпотеки № 13408 посвідчений приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Скоромною Ю. А. № 437, згідно якого АТЗТ Рівнебудресурси (іпотекодавець) передало в іпотеку нерухоме майно, а саме: будівлю мехмайстерень, матеріальний склад з прибудованими побутовими приміщеннями, прохідну на центральному складі загальною площею 4 608, 8 кв. м. та знаходяться за адресою: Рівненська обл., Рівненській р-н, с. Городок вул. Штенгеля, 3а.
Слід звернути увагу на те, що у пункті третьому статті 92 Цивільного кодексу України зазначено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Рішення про залучення АТЗТ “Рівнебудресурси” майновим поручителем по кредитних зобов'язаннях ПП “Пріоритет” та передачу в іпотеку нерухомого майна, а саме будівлі мехмайстерені, матеріального складу з прибудованими побутовими приміщеннями, прохідної на центральному складі загальною площею 4 608, 8 кв. м. за адресою: Рівненська область, Рівненській р-н, с. Городок, вул. Штенгеля, 3а оформлене Протоколом № 1 засідання спостережної ради АТЗТ “Рівнебудресурси” від 21.01.2008 року.
Згідно Реєстру власників іменних цінних паперів АТЗТ Рівнебудресурси від 05.12.2007 року членам спостережної ради АТЗТ “Рівнебудресурси” в сукупності належить 81 відсоток акції АТЗТ Рівнебудресурси.
Вищевказаний протокол засідання спостережної ради не суперечить Статуту АТЗТ “Рівнебудресурси”. У відповідності до пункту 8.3.1. Статуту до виключної компетенції Спостережної ради товариства входить затвердження договорів (угод) на суму, що перевищує 25 % статутного фонду товариства.
Крім того, договір іпотеки № 13408 підписано головою правління АТЗТ “Рівнебудресурси” Кинали С. Д. Відповідно до пункту 8.5.8. Статуту позивача голова правління має право без доручення здійснювати дії від імені Товариства, уповноважений керувати поточними справами Товариства, виконувати рішення вищого органу Товариства, представляти Товариство в його відносинах з іншими юридичними особами, вести переговори та укладати будь-які види цивільно-правових угод в порядку передбаченому чинним законодавством та цим статутом від імені Товариства.
Позивач жодним чином не довів, що відповідач - АКІБ "УкрСиббанк", знав чи міг би знати про будь-які обмеження повноважень голови правління щодо представництва АТЗТ "Рівнебудресурси" перед третіми особами.
Відтак, посилання позивача на пункт третій статті 92 Цивільного кодексу як на підставу визнання договору іпотеки № 13408 недійсним є необгрунтованим.
Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на пункт другий частини другої статті 98 Цивільного кодексу України, яка вказує на відчуження майна товариства на суму, що становить 50 і більше відсотків майна товариства приймається більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо не встановлено законом.
Однак, як вірно зазначає відповідач у відзиві на позов, в даному випадку передача майна в заставу чи іпотеку не є його відчуженням, а являє собою різновид зобов'язання за яким згідно статті 572 Цивільного кодексу України кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
На підставі вищенаведеного, суд вважає обґрунтування позивача в частині посилання на статтю 98 Цивільного кодексу України стосовно відчуження майна АТЗТ Рівнебудресурси, недоцільними до такого виду зобов'язання як застава (іпотека) нерухомості так як право відчудження і зобов'язальне право в частині застави є окремими категоріями цивільного права.
Також слід наголосити на тому, що згідно Закону України "Про нотаріат" нотаріусом до моменту посвідчення правочину, в даному випадку договору іпотеки перевіряється або встановлюється дієздатність та правоздатність представників сторін.
При посвідченні договору іпотеки № 13408 від 15.02.2008 року Приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Скоромною Ю. А. був встановлений факт дієздатності та правоздатності юридичних осіб (АКІБ "УкрСиббанк" і АТЗТ “Рівнебудресурси”), також перевірено повноваження представників юридичних осіб.
В позовній заяві позивач стверджує, що іпотекодавець - АТЗТ “Рівнебудресурси” поручився за виконання зобов'язань ПП “Пріоритет” згідно з Генеральним договором про надання кредитних послуг № 11299226000 від 15.02.2008 року, укладеним з РФ АКІБ “УкрСиббанк”, в межах ліміту, що дорівнює 477 702, 00 доларів США, а фактично кредити надавалися в національній валюті. З точки зору позивача враховуючи, що кредит не надавався в обумовленій валюті (доларах США), АТЗТ “Рівнебудресурси” вважає, що не несе відповідальності як майновий поручитель, за виконання ПП “Пріоритет” грошових зобов'язань згідно з Генеральним договором, отриманим в національній валюті.
Вказане твердження позивача є безпідставним, неправильним трактуванням змісту Генерального договору, який пунктом 1.1. передбачав можливість надання кредитних коштів в п'яти базових валютах, в межах визначеного ліміту. Фактично було надано:
1. Додаткова угода № 1129927000 від 15.02.2008 року, згідно якої надано кредит в сумі 1 000 000, 00 гривень. (що становить згідно курсу НБУ станом на 15.02.2008 року 198 019, 80 доларів США).
2. Додаткова угода № 11300578000 від 18.02.2008 року, згідно якої надано кредит в сумі 1 000 000, 00 гривень, (що становить згідно курсу НБУ станом на 18.02.2008 року 198 019, 80 доларів США).
3. Додаткова угода № 11300699000 від 18.02.2008 року, згідно якої надано кредит в сумі 4 000 000, 00 гривень. (що становить згідно курсу НБУ станом на 18.02.2008 року 79 207, 92 доларів США).
Таким чином, загальна сума кредиту наданого ПП "Пріоритет" на підставі Генерального договору про надання кредитних послуг № 11299226000 від 15.02.2008 року та вищевказаних додатків до нього складає 2 400 000, 00 гривень (еквівалент 475 247, 52 доларів США), що не перевищує ліміт передбачений Генеральним договором про надання кредитних послуг № 11299226000 від 15.02.2008 року.
Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України загальними вимогами для дійсності правочину є такі:
- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;
- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;
- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (частина перша статті 215 Цивільного кодексу України).
Таким чином, укладений договір іпотеки № 13408 від 15.02.2008 року не суперечить діючому законодавству, а також моральним засадам суспільства. Договір укладався при повному волевиявленні його сторін та вчинений у формі, яка встановлена законом. Жодних підстав, які ґрунтуються на законодавстві України, для його скасування позивач не надав.
За таких обставин, суд вважає позов Акціонерного товариства закритого типу "Рівнебудресурси" необгрунтованим та не вбачає підстав для його задоволення.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити Акціонерному товариству закритого типу "Рівнебудресурси" у задоволенні позову.
Суддя
підписано "21" грудня 2009 р.