Справа № 761/16858/20
Провадження № 1-кс/761/10592/2020
01 липня 2020 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого щодо не розгляду клопотання,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого щодо не розгляду клопотання.
На обґрунтування скарги заявник зазначає, що Державним бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42020000000000200 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.382 КК України.
Також вказує, що підставою для внесення відомостей до ЄРДР слугувала ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.01.2020, якою зобов'язано уповноважених осіб Офісу генерального прокурора внести відомості за заявою ОСОБА_3 від 12.12.2019.
В наступному, 27.05.2020 ОСОБА_3 , зважаючи на наявність прав та обов'язків потерпілого, передбачених ст. 55 КПК України, направив до Державного бюро розслідувань клопотання про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні №42020000000000200, однак слідчий у визначений законом строком не розглянув клопотання.
При цьому заявник вказує, що 29.05.2020 ним було отримано лист за підписом слідчого ДБР ОСОБА_4 , зі змісту якого вбачається що клопотання розглянуто не було.
У зв'язку з цим ОСОБА_3 просить зобов'язати уповноваженого слідчого Державного бюро розслідувань у кримінальному проваджені №42020000000000200 розглянути клопотання у відповідності до вимог ст. 220 КПК України.
Заявник в судове засідання не з'явився, разом з тим, 26.06.2020 до суду надійшла заява ОСОБА_3 про розгляд скарги за його відсутності.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином та завчасно, що у відповідності до ч.3 ст.306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Слідчий суддя, дослідивши скаргу та інші матеріали, дійшов висновку про таке.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність прокурора чи слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Звертаючись до слідчого судді зі скаргою в поряду ст.303 КПК України, ОСОБА_3 зазначає, що останній є потерпілим у кримінальному провадженні №42020000000000200 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.382 КК України.
При цьому, заявник вказує на порушення слідчим вимог ст.220 КПК України, згідно яких на останнього покладається обов'язок розглянути клопотання в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Частиною 1 статті 220 КПК України визначено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Як вбачається з наданих у розпорядження слідчого судді матеріалів, підставою для внесення відомостей до ЄРДР за №42020000000000200 з правовою кваліфікацією ч.2 ст.382 КК України, слугувала ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.01.2020, якою зобов'язано уповноважених осіб Офісу генерального прокурора внести відомості за заявою ОСОБА_3 від 12.12.2019.
Зважаючи на вказану обставину заявник вважає, що відповідно до ст. 55 КПК України ним набуто статус потерпілого у кримінальному провадженні №42020000000000200.
Згідно ч.1 ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Частина друга вказаної статті визначає, що права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Таким чином передумовою виникнення статусу потерпілого у кримінальному провадженні є завдання особі моральної, фізичної або майнової шкоди.
Так, диспозиція ч.2 ст.382 КК України передбачає умисне невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.
При цьому, невиконання судового рішення, якщо це заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадськім інтересам або інтересам юридичних осіб, утворює матеріальний склад злочину; інші прояви невиконання судового рішення - формальні склади злочину.
Разом з тим, аналізуючи зміст заяви від 12.12.2019, перевірка викладених обставин якої здійснюється під час досудового розслідування кримінального провадження №42020000000000200, не містить даних щодо завдання ОСОБА_3 моральної, фізичної або майнової шкоди, а тому відсутні підстави вважати останнього потерпілим у вказаному кримінальному провадженні.
При цьому ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження №42020000000000200 є заявником, а отже в розумінні положень ст. 60 КПК України, якими чітко визначені права заявника, на останнього не поширюється право на звернення з клопотанням в порядку ст.220 КПК України.
Таким чином, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, що органом досудового розслідування допущена бездіяльність, слідчий суддя доходить висновку про відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 55, 60, 220, 303, 307, 309 КПК України, слідчий суддя
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженого слідчого Державного бюро розслідувань у кримінальному проваджені №42020000000000200 щодо не розгляду клопотання ОСОБА_3 від 27.05.2020.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя