Справа № 196/966/19
№ провадження 2/196/64/2020
03.07.2020 смт Царичанка
Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої - судді Гудим О.М.
за участю секретаря - Шевченко Т.І.
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду смт.Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання будинку об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності на 1/2 частину будинку і земельної ділянки,
В провадженні судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області Гудим О.М. перебуває цивільна справа №196/966/19 (№ провадження 2/196/64/2020) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання будинку об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності на 1/2 частину будинку і земельної ділянки.
03 липня 2020 року головуюча по справі суддя Гудим О.М. заявила самовідвід, посилаючись на те, що до початку підготовчого судового засідання їй стала відома обставина з матеріалів цивільної справи, зокрема із заяви про надання матеріалів цивільної справи №196/966/19 для ознайомлення від 01 червня 2020 року, що представником третіх осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є адвокат Бойко Юрій Олександрович, який з 05.03.2014 року по 25.04.2018 року працював суддею Царичанського районного суду Дніпропетровської області та був звільнений 25 квітня 2018 року з посади судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області на підставі її як голови суду наказу від 25.04.2018 року №2-К, винесеного на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 12.04.2018 року №1094/0/15-18 «Про звільнення ОСОБА_5 з посади судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України» (вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов'язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді), за її скаргою, в ході розгляду якої він неодноразово наголошував про виникнення у нього до неї неприязних стосунків. При цьому, її наказ «Про звільнення ОСОБА_5 з посади судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України» від 25.04.2018 року №2-К в подальшому оскаржувався ОСОБА_6 в судовому порядку, шляхом пред'явлення цивільного позову до неї, як голови суду. Після чого, ОСОБА_6 намагається постійно створити умови для подальшої конфронтації інтересів.
Дана обставина їй стала відома після відкриття провадження в даній справі, але не пізніше початку підготовчого засідання, у зв'язку з чим взята до уваги.
Отже, вказана вище обставина є обставиною, яка викликає сумнів у будь-кого у її неупередженості та об'єктивності.
Таким чином, виходячи з принципів чисто людської моралі та з метою дотримання законності і принципу неупередженості, як складової частини при здійсненні судочинства, недопущення подальшого конфлікту інтересів, розвитку конфронтації з представником третіх осіб - адвокатом Бойко Ю.О., а також з метою саме забезпечення доступу до правосуддя та неупередженого розгляду справи по суті з будь-якої точки зору, вважала за необхідне заявити про самовідвід.
Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Руденко А.А. в підготовчому засіданні не заперечували проти задоволення заяви головуючої судді Гудим О.М. про самовідвід.
Відповідач ОСОБА_2 в підготовчому засіданні не заперечував проти задоволення заяви головуючої судді Гудим О.М. про самовідвід.
Треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в підготовче засідання не з'явилися, хоча належним чином сповіщались про дату та час розгляду справи в суді у встановленому законом порядку.
Представник третіх осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - адвокат Бойко Ю.О. в підготовчому засіданні заперечував обставини, викладені в заяві судді Гудим О.М. про самовідвід, а також заперечував проти задоволення заяви про самовідвід.
Заслухавши думку сторін, представника позивача та представника третіх осіб, розглянувши заяву про самовідвід, заявлену до початку підготовчого засідання, суд приходить до наступного.
Частиною 3 статті 39 ЦПК України встановлено, що самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Заява про самовідвід судді Гудим О.М. заявлена після відкриття провадження по справі до початку підготовчого засідання, 03 липня 2020 року, коли про підставу самовідводу судді не могло бути відомо до відкриття провадження в справі та про яку вона дізналася лише 03 липня 2020 року, до початку підготовчого засідання.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), зокрема, у разі, якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Викладене в заяві про самовідвід свідчить про наявність обставин, які викликають сумнів в неупередженості та об'єктивності судді.
Згідно з ч.1 ст.39 ЦПК України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Вказане випливає з принципу об'єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до якого об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії», тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь - якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які враховані при прийнятті Кодексу суддівської етики, суддя заявляє самовідвід в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не уявляється за можливе винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Враховуючи, що самовідвід заявлено до початку підготовчого засідання, самовідвід є вмотивованим з обґрунтуванням підстав, які свідчать про наявність обставин, які викликають сумнів в неупередженості судді, при цьому заявлений суддею самовідвід не є перешкодою у доступі до правосуддя, оскільки у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України, а якщо після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи, справа за розпорядженням голови суду передається до іншого суду, визначеного в порядку, встановленому ЦПК України, а тому суд вважає за необхідне заяву про самовідвід задовольнити.
Керуючись ст.33, 36, 39, 40, 41 ЦПК України, суд,
Задовольнити самовідвід головуючої судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області у цивільній справі №196/966/19 (№ провадження 2/196/64/2020) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання будинку об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності на 1/2 частину будинку і земельної ділянки.
Справу передати до канцелярії Царичанського районного суду Дніпропетровської області для виконання вимог, передбачених ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуюча О.М. ГУДИМ