Постанова
Іменем України
17 червня 2020 року
м. Київ
справа № 363/263/19
провадження № 61-288св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі територіальної громади м. Вишгород Київської області,
відповідачі: Вишгородська міська рада, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
треті особи: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , приватне підприємство «Будініціатива Інвест», обслуговуючий кооператив «Затишок плюс»,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_8 на постанову Київського апеляційного суду від 02 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Березовенко Р. В., Лівінського С. В., Суханової Є. М.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2019 року перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі територіальної громади м. Вишгород Київської області звернувся до суду з позовом до Вишгородської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , треті особи: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , приватне підприємство «Будініціатива Інвест» (далі - ПП «Будініціатива Інвест»), обслуговуючий кооператив «Затишок плюс» (далі - ОК «Затишок плюс») про визнання недійсним рішення ради та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння.
Позов мотивований тим, що за результатами аналізу додержання вимог земельного законодавства на території Вишгородської міської ради прокуратурою Київської області виявлені порушення вимог земельного законодавства під час передачі земельних ділянок у власність громадянам для індивідуального дачного будівництва. Прокурор вказує, що рішенням Вишгородської міської ради від 07 вересня 2012 року № 15/20 «Про затвердження документації із землеустрою» затверджено технічну документації із землеустрою щодо передачі у власність земельних ділянок ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 для дачного будівництва, які знаходяться на території міста Вишгород Київської області.
Відповідно до інформації Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем від 17 грудня 2018 року № 01-/297 спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 21810100:33:004:0001-3221810100:33:004:0010 накладаються на землі водного фонду, а саме на 100-метрову прибережну захисну смугу Київського водосховища на річці Дніпро.
Отже, всупереч статтям 58, 59, 60, 61, 84, 118, 186, 186-1 ЗК України, статтям 4, 6, 88, 89 ВК України, статтям 20, 25, 50 Закону України «Про землеустрій» Вишгородською міською радою прийнято незаконне в частині рішення (пункти 12-16, 22-26) від 07 вересня 2012 року № 15/20 «Про затвердження документації із землеустрою», яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо передачі у власність земельних ділянок площами по 0,10 га для дачного будівництва громадянам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та передано спірні земельні ділянки у приватну власність вказаних громадян, за рахунок земель водного фонду в межах прибережної захисної смуги водного об'єкту загальнодержавного значення - річки Дніпро, без надання Вишгородською міською радою дозволів на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок, погодження документації комісією у складі представника водного господарства, прийняття рішення про затвердження її документації та надання ділянок у власність для здійснення діяльності на земельних ділянках, яка прямо заборонена законом.
Крім того, всупереч вимогам статей 9, 36 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» спірні земельні ділянки відведено без проведення обов'язкової державної землевпорядної експертизи.
Дані землі водного фонду не підлягали передачі у власність, Вишгородська міська рада, приймаючи спірне рішення, вийшла за межі наданих їй повноважень, в наслідок чого було неправомірно відведено в приватну власність громадянам для індивідуального дачного будівництва, тому оскаржене рішення прокурор вважає незаконним та просить визнати недійним пункти 12, 13, 14, 15, 16, 22, 23, 24, 25 рішення Вишгородської міської ради від 07 вересня 2012 року № 15/20, «Про затвердження документації із землеустрою» в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі у власність частини земельних ділянок для дачного будівництва, які знаходяться на території міста Вишгород Київської області. Крім того, просив витребувати на користь територіальної громади міста Вишгород Київської області з незаконного володіння земельні ділянки з відповідними кадастровими номерам, які розташовані на території міста Вишгород Київської області.
Короткий зміст судового рішення першої інстанції
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 12 серпня 2019 року позов Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі територіальної громади міста Вишгород Київської області до Вишгородської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання недійсним рішення ради та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння залишено без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що прокурор не має цивільної процесуальної дієздатності, оскільки звертаючись з даним позовом до суду, зазначивши про те, що порушуються права територіальної громади міста Вишгорода, будь-яких доказів того, що хтось із жителів указаної громади звертався до прокуратури Київської області за захистом їх прав, порушених діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування, не надав та про існуваннятаких не зазначав. Також не встановлено і підстав здійснювати захист інтересів держави в суді саме прокурором, оскільки будь-яких причин, які перешкоджають та/або перешкоджали захисту інтересів держави належним суб'єктом (Державною інспекцією сільського господарства до грудня 2016 року та Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру після указаної дати), матеріали справи не містять. Відсутні докази дотримання прокурором частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо попереднього повідомлення відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення з даним позовом до суду.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 02 грудня 2019 року апеляційну скаргу прокурора Київської області на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 12 серпня 2019 року задоволено. Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 12 серпня 2019 року скасовано, направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що прокуратура у повному обсязі виконала вимоги чинного процесуального законодавства, зокрема, статті 56 ЦПК України, зазначивши орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а також обґрунтувавши, в чому саме полягає порушення інтересів держави та довівши необхідність звернення до суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2020 року ОСОБА_8 через засоби поштового зв'язку подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 02 грудня 2019 року та залишити в силі ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 12 серпня 2019 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, оскільки не встановив, що прокурор не обґрунтував підстав представництва інтересів територіальної громади міста Вишгорода Київської області, не встановлено також і підстав здійснювати захист інтересів держави в суді саме прокурором, оскільки будь-яких причин, які перешкоджають та/або перешкоджали захисту інтересів держави належним суб'єктом (Державною інспекцією сільського господарства до грудня 2016 року та Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру після указаної дати), матеріали справи не містять. Також, в матеріалах справи відсутні докази дотримання прокурором частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо попереднього повідомлення відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення з даним позовом до суду.
Позиція інших учасників справи
Відзив до суду касаційної інстанції від учасників справи не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу.
У лютому 2020 року матеріали цивільної справи № 363/263/19 надійшли до Верховного Суду та 17 лютого 2020 року передані судді-доповідачу.
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів частково приймає аргументи касаційної скарги за таких підстав.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Відповідно до частин третьої-п'ятої статті 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.
Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор посилався на те, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), відповідно до покладених на неї завдань забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду в агропромисловому комплексі. Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області від 03 лютого 2015 року № 14 не передбачено, що Держгеокадастр та його територіальні органи наділені повноваженнями щодо звернення до суду. У зв'язку із відсутністю повноважень щодо звернення до суду у контролюючого органу, прокурор і звертається до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції вивчивши зміст позовної заяви та обґрунтування прокуратури, щодо наявності підстав для їх участі, 13 березня 2019 року відкрив провадження в даній справі.
В подальшому, справа перебувала у провадженні суду до 12 серпня 2019 року, коли судом була постановлена оскаржена ухвала про залишення позову без розгляду.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Стаття 257 ЦПК України передбачає вичерпний перелік підстав для залишення позовної заяви, провадження за якою відкрите, без розгляду через виникнення обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому (за аналогією стаття 207 ЦПК України, у редакції,чинній на час відкриття провадження у справі).
Пунктом 1 частини першої статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності (за аналогією пункт 1 частини першої статті 207 ЦПК України, у редакції, чинній на час відкриття провадження у справі).
Повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia(«суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду (у справі № 587/430/16-ц; провадження № 14-104 цс 19) зроблено висновок стосовно необхідності підтвердження прокурором відсутності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив таку відсутність, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», застосовується до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.
Ураховуючи викладене, відсутні підстави для залишення позову без розгляду.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду про скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, однак з мотивів, наведених вище.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Частиною четвертою статті 412 ЦПК України установлено, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги, зміни судового рішення суду апеляційної інстанції у мотивувальній частині з викладенням її у редакції цієї постанови.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 418, 417, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_8 задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 02 грудня 2019 рокузмінити, виклавши її мотивувальну частину у редакції цієї постанови.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийВ. І. Крат
Судді: Н. О. Антоненко І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук