Постанова
Іменем України
17 червня 2020 року
м. Київ
справа № 761/10510/17
провадження № 61-39729св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_3 , на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 лютого 2018 року у складі судді Ковальчук Л. М. та постанову Апеляційного суду Київської області від 12 червня 2018 року у складі колегії суддів: Сліпченка О. І., Гуля В. В., Іванової І. В.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Позов мотивований тим, що вона з відповідачем має трьох дітей: ОСОБА_4 (змінила прізвище та ім'я на « ОСОБА_4 »), ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 (змінив прізвище на « ОСОБА_5 »), ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
ОСОБА_5 навчається в Universiti of Central Lancashire з жовтня 2015 року, вартість навчання складає 12 000 євро на рік. Вартість проживання становить 4 200 євро на рік, поточні витрати - 5 000 євро на рік.
ОСОБА_4 навчається у коледжі Borough Manhattan Community College (США), вартість її навчання складає 18 000 доларів США, вартість проживання - 12 000 доларів США.
З серпня 2017 ОСОБА_7 зарахований на навчання до St.Paul Preperatory Shool (США) до 10 класу, вартість навчання на рік складає 10 000 доларів США. Також він потребує лікування, оскільки має деформацію грудної клітини та аномалію прикусу.
Посилається на сплату великої кількості грошових коштів на відпочинок та оздоровлення дітей, комунальні платежі та інші витрати необхідні для забезпечення гідного рівня життя дітей.
Просила:
стягнути з ОСОБА_2 заборгованість по аліментам на утримання дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 49 245 грн,
стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу), але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття;
стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі - 49 245 грн;
стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання ОСОБА_5 , на час навчання у вищому учбовому закладі;
стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час навчання у вищому навчальному закладі.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Київської області від 12 червня 2018 року, позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 щомісячно аліменти на утримання сина ОСОБА_7 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27 березня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.
У решті позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 640 грн. в дохід держави.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що батьки зобов'язані утримати дитину до досягнення повноліття
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення додаткових витрат, суд виходив з того, що не доведено, що саме позивач понесла такі витрати.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів на утримання повнолітніх дітей, які продовжують навчання, суд виходив з того, що надані позивачем докази не в повній мірі підтверджують заявлені позовні вимоги. З наданих позивачем платіжних документів неможливо встановити їх призначення.
Короткий зміст вимог наведених у касаційній скарзі
У липні 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 через засоби поштового зв'язку подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 12 червня 2018 року у частині відмови у задоволенні позовних вимог і передати справу на новий розгляд.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди при винесенні рішення не врахували, що у позивача та відповідача є двоє дітей старше 18 років і які продовжують навчання у вищих учбових закладах. Суд першої інстанції спотворив реальні факти, платником у всіх довідках зазначена позивач особисто, суд апеляційної інстанції не перевірив у справі письмові докази. Суд апеляційної інстанції не перевірив ОСОБА_4 є держателем валютної картки Mastercard Platinum на яку позивач регулярно направляє грошові кошти на її утримання та навчання, однак суд апеляційної інстанції не перевірив зазначений письмовий доказ.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить про те, що судові рішення оскаржуються в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення додаткових витрат на дитину та аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, тому в іншій частині судом касаційної інстанції не переглядаються.
Аргументи учасників справи
Відзив до суду касаційної інстанції від учасників справи не надходив.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.
У вересні 2018 року матеріали цивільної справи № 761/10510/17 надійшли до Верховного Суду.
04 квітня 2020 року матеріали справи передано судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів частково приймає аргументи касаційної скарги з огляду на наступне.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім'єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу з 04 травня 2005 року по 01 грудня 2009 року .
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 09 серпня 2011 року, яке набрало законної сили 14 листопада 2011 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю та поділ спільного майна задоволено; встановлено факт проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 однією сім'єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу з 04 травня 2005 року по 01 грудня 2009 року ; в порядку поділу спільного сумісного майна визнано право власності за ОСОБА_2 на 41/100 частини нежилого приміщення, розташованого в АДРЕСА_1 вартістю 3 772 000,00 грн та ОСОБА_1 на 41/100 частини нежилого приміщення, розташованого в АДРЕСА_1 вартістю 3 772 000,00 грн; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1 700,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.
ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
11 вересня 2015 року ОСОБА_1 , змінила прізвище на ОСОБА_1 .
20 березня 2014 року ОСОБА_4 , змінила прізвище та ім'я на ОСОБА_4 .
11 вересня 2015 року ОСОБА_5 , змінив прізвище на ОСОБА_5 .
ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем, та має щомісячний дохід близько 23 000,00 грн.
За змістом статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2018 року у справі № 127/16614/15-ц (провадження № 61-2371св18) Верховний Суд дійшов висновку, що «вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково. Ураховуючи зазначені обставини, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі. Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі».
Звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_1 просила стягнути аліменти на лікування ОСОБА_7 в сумі 25000 грн та на навчання в сумі 28125 грн щомісячно.
Встановивши, що понесені витрати не доведені належними доказами, суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні даних позовних вимог.
Доводи касаційної скарги щодо понесених витрат на лікування саме позивачем спростовуються змістом рахунків від 21 липня 2016 року, 22 липня 2016 року, 15 серпня 2016 року та 30 серпня 2016 року, в яких в якості платника зазначений ОСОБА_7.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка зокрема передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів.
Статтею 199 СК України встановлено, що, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 748/2340/17 зроблено висновок по застосуванню статті 199 СК України, який полягає в тому, що «обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв'язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину)».
Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 зазначала, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається у вищому учбовому закладі у США (College of Philadelphia)з 14 січня 2018 року, вартість навчання складає 18 750 доларів США, вартість проживання складає 10 000 доларів США. Також ОСОБА_5 навчався у республіці Кіпр. Вартість навчання складала 12000 євро на рік. Вартість проживання складає 4200 євро на рік. На підтвердження утримання ОСОБА_5 позивачем до матеріалів справи були надані платіжні доручення: в іноземній валюті від 07 березня 2015 року, від 05 жовтня 2015 року, від 20 лютого 2017 року, від 20 жовтня 2016 року, від 15 березня 2017 року, від 02 листопада 2015 року, від 03 лютого 2016 року.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається у вищому учбовому закладі у коледжі Borough Manhattan Community College (США). Вартість навчання складає 18 000 тисяч доларів США. Вартість проживання складає 12 000 тисяч доларів США. Станом на день видачі довідки заборгованість за сплату навчання відсутня. На її утримання як зазначає позивач, постійно направляла кошти, що підтверджується платіжними дорученнями від 12 липня 2017 року, платіжними дорученнями від 04 квітня 2017 року на загальну суму 11200 доларів США.
Відповідно до змісту статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
Положеннями частини першої статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до статті 79 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Апеляційний суд, пославшись на те, що судом не встановлено факту понесення додаткових витрат на навчання не надав оцінки наявним у матеріалах справи платіжним дорученням, не з'ясував чи потребують повнолітні дочка та син матеріальної допомоги; чи наявна у батька можливість надавати таку допомогу .
За таких обставин, апеляційний суд зробив передчасний висновок про залишення без змін рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову в цій частині.
Доводи касаційної скарги відносно того, що представник (адвокат) позивача подавав клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки не мав можливості прибути в судове засідання та мав подати додаткові докази, крім того особисто позивач також не був повідомлений про день та час розгляду справи у суді першої інстанції, тим самим суд апеляційної інстанції позбавив позивача права на захист не заслуговують на увагу оскільки судом апеляційної інстанції було надано вказаному факту належну оцінку, а саме що позивач та адвокат позивача ОСОБА_3 будучи належним чином повідомлені про день та час розгляду апеляційної скарги, надано заяву про відкладення розгляду скарги у зв'язку з неможливістю бути присутньою та необхідністю додаткового часу для надання письмових доказів, при цьому до заяви не долучено доказів, які підтверджували поважність не явки позивача та його представника (а. с. 186 - 188).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України.
За таких обставин доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судове рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів на повнолітніх дочку та сина постановлено без додержання норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права. Це унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу в цій частині задовольнити, судове рішення в цій частині скасувати, передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
В той же час постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення додаткових витрат на лікування та навчання слід залишити без змін.
Керуючись статями 400, 409, 411, 416 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_3 , задовольнити частково.
Постанову апеляційного суду Київської області від 12 червня 2018 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітніх дочку та сина.
Справу № 761/10510/17 в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітніх дочку та сина направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанову апеляційного суду Київської області від 12 червня 2018 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на лікування та навчання неповнолітнього сина залишити без змін.
З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції постанова апеляційного суду Київської області від 12 червня 2018 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітніх дочку та сина втрачає законну силу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук